Ухвала

від 28.12.2020 по справі 320/4121/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 320/4121/19

адміністративне провадження № К/9901/33807/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шишова О.О.,

суддів - Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2020 у справі № 320/4121/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Альянс Агро АП до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

установив:

ТОВ Альянс Агро АП звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Київській області №1202075/41408003 від 23.05.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 23.05.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 23.05.2019 №1.

Київський окружний адміністративний суд рішенням від 17.02.2020 адміністративний позов задовольнив.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 03.11.2020 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на вказане судове рішення.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, заявник вказує, що апеляційний суд допустив порушення норм процесуального права і, як наслідок, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.

У доводах касаційної скарги Головне управління ДПС у Київській області, в обґрунтування пропуску строків апеляційного оскарження, зокрема, посилається на обмежене фінансування податкового органу для сплати судового збору.

Перевіряючи доводи касаційної скарги, колегія суддів виходить з такого.

Як убачається з матеріалів касаційної скарги та встановлено судом апеляційної інстанції, апеляційна скарга Головного управління ДПС у Київській області вперше подана до суду апеляційної інстанції в межах строку визначеного законом.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.04.2020 апеляційна скарга відповідача залишена без руху з підстав порушення вимог, установлених статтею 296 КАС України в частині сплати судового збору.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2020 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області повернуто особі, яка її подала, у зв`язку з тим, що станом на 07.08.2020 апелянтом вказані недоліки апеляційної скарги не було усунуто.

29.09.2020 Головне управління ДПС у Київській області повторно подало апеляційну скаргу на рішення Київського окружного адміністративного суду від 17.02.2020, при цьому пропустило, встановлений КАС України, строк на апеляційне оскарження судового рішення.

Разом з тим, судом встановлено, що в апеляційній скарзі апелянт просив суд поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що податковий орган не мав можливості сплатити судовий збір за звернення до суду із даною апеляційної скаргою у встановленому законодавством порядку та строки, що зумовило повернення судом поданої в межах визначеного законом строку апеляційної скарги Головного управління ДПС у Київській області.

Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, що підстави для задоволення клопотання апелянта та поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції відсутні, та ухвалою від 07.10.2020 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишив без руху, надавши скаржнику час для подання до суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням інших підстав (поважних причин) для такого поновлення та наданням доказів на підтверження вказаних у заяві (клопотанні) обставин.

25.10.2020 відповідач направив до суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, мотивоване відсутністю можливості сплатити судовий збір на час звернення до суду з апеляційною скаргою вперше. Також, апелянт вказав, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду з апеляційною скаргою, за умови такого звернення протягом року з дня складання повного тексту судового рішення.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2020 відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень. довготривала процедура погодження та сплати судового збору не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.

Також цей суд вказав, що не свідчать про поважність підстав пропуску строку апеляційного оскарження і доводи щодо неналежного фінансування, оскільки особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, а тому обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень не є об`єктивними та непереборними підставами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку апеляційного оскарження та реалізувати своє право щодо оскарження без порушення порядку здійснення такої процесуальної дії.

Крім того, вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі також порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

На підставі наведеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що обставини, вказані у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження не свідчать про поважність підстав пропуску строку апеляційного оскарження. Доказів наявності непереборних обставин, які б перешкоджали апеляційному оскарженню судового рішення матеріали справи не містять.

Статтею 129 Конституції України як одну з основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Із зазначеною правовою нормою Основного Закону України кореспондуються пункт 6 частини третьої статті 2 КАС України, який відносить до основних засад (принципів) адміністративного судочинства забезпечення права на апеляційний перегляд справи, а також статті 13 цього Кодексу, якою визначено право, зокрема, учасників справи на апеляційний перегляд справи.

Механізм же реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовано главою І розділу 3 КАС України.

Зокрема, відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності з положеннями частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 299 КАС України).

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Маючи намір добросовісної реалізації права на апеляційний перегляд справи, особа повинна забезпечити неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору, для чого повинна вчиняти усі належні дії й використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Це стосується і заявників, які, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, діють як суб`єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а відтак кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі з урахуванням здійснених видатків за минулий бюджетний період, що кореспондується з пунктами 44, 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, якими, крім іншого, визначено, що кошториси бюджетних установ затверджуються в установленому порядку у місячний строк з початку року. До затвердження в установленому порядку кошторисів використання бюджетних коштів підставою для здійснення видатків бюджету є проекти зазначених кошторисів (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), засвідчені підписами керівника установи та керівника її фінансового підрозділу або бухгалтерської служби. У разі коли бюджетний розпис на наступний рік не затверджено в установлений законодавством термін, в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), а під час складання кошторисів на наступний рік враховуються обсяги здійснених видатків.

З огляду на наведене, Головного управління ДПС у Київській області було позбавлене можливості протягом усього бюджетного року здійснювати видатки бюджету, передбачені для сплати судового збору на підставі кошторису, а у разі його відсутності - проекту кошторису, тимчасового індивідуального кошторису, тимчасового розпису бюджету в обсязі, не меншому за розмір використаних бюджетних коштів у минулому періоді й, при цьому, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.

Суд касаційної інстанції звертає увагу, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не звільняють контролюючий орган від обов`язку своєчасної сплати судового збору та не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на апеляційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.

Крім того, слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Установлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження з поважних причин.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах Леваж Престасьон Сервіс проти Франції ( Levages Prestations Services v. France ) від 23.10.1996, заява № 21920/93; Гомес де ла Торре проти Іспанії ( Brualla Gomes de la Torre v. Spain ) від 19.12.1997, заява 26737/95).

Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у цій справі, не допустив порушення норм процесуального права, оскільки апеляційна скарга подана поза межами строку апеляційного оскарження, а наведені податковим органом підстави для поновлення цього строку визнані неповажними.

За приписами пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З огляду на наведене, касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки, у цьому випадку, правильне застосування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а відтак у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтями 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2020 у справі № 320/4121/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Альянс Агро АП до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.

Головуючий О.О. Шишов

Судді І.В. Дашутін

М.М. Яковенко