Постанова

від 26.08.2009 по справі 11/425

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 Вн. № < Внутрішній Номер справи >

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 серпня 2009 року 15:15 № 11/425

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Винокурова К.С. при секретарі судового засідання Давиденко Д.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Покрівельні рішення

до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києві

про скасування податкових повідомлень-рішень

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю Покрівельні рішення (надалі ТОВ Покрівельні рішення , позивач) звернулось до суду з позовною заявою про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва (надалі ДПІ у Дарницькому районі міста Києва, відповідач) № 0002482302/0 від 30.05.2007р., № 0002492302/0 від 30.05.2007р., № 0002482302/1 від 31.10.2007р., № 0002492302/0 від 30.05.2007р.

В ході розгляду справи позивачем подавались заяви про уточнення позовних вимог, та згідно з заявою за вих. 255 від 20.08.2009р. на розгляд суду в межах заявленого позову передані вимоги про скасування наступних податкових повідомлень-рішень відповідача: № 0002492302/0 від 30.05.2007р. на суму 47 857, 66 грн., № 0002492302/1 від 23.08.2007р. на суму 47 857, 66 грн., № 0002492302/2 від 13.11.2007р. на суму 47 857, 66 грн., № 0002482302/1 від 23.08.2007р. на суму 110 687, 99 грн., № 0002482302/1 від 31.10.2007р. на суму 111 237, 98 грн., № 0002482302/2 від 13.11.2007р. на суму 111 237, 98 грн..

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що суми податкових зобов`язань органом податкової служби визначено на підставі невірних висновків, що містяться у акті документальної перевірки № 2067/23-02/32769312 від 23.05.2007 року. В порушення вимог пункту 2.3.2. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації від 10.08.2005р. за № 327, перевіряючими, як під чає проведення перевірки, так і під час підготовки акту, не витребувано від посадових осіб товариства оригінали первинних документів бухгалтерського обліку, які б підтверджували факт отримання послуг.

Як зазначав позивач під час розгляду справи, всі витрати, що були понесені ним у зв`язку із транспортуванням товарів підтверджені бухгалтерськими документами обліку (актами виконаних робіт), які були надані податковому органу під час розгляду скарги на прийняте податкове повідомлення-рішення за результатами перевірки в адміністративному порядку.

Витрати підприємства на маркетингові дослідження на суму 152 057, 41 грн. були здійснені виключно для здійснення господарської діяльності, що підтверджується наявними документами, результатами використаних досліджень. Понесені витрати на рекламу пов`язані із господарською діяльністю ТОВ Покрівельні рішення , оскільки товариство має господарські взаємовідносини з ЗАТ Нова лінія`з яким укладені договори про надання рекламних послуг щодо реклами про товари ТОВ Покрівельні рішення`в газеті Нова лінія , і така реклама розповсюджується серед покупців мережі ЗАТ Нова лінія .

Враховуючи, що у відповідності до вимог п.5.3.9. статті 5 Закону, ТОВ Покрівельні рішення`правомірно віднесено до складу валових витрат витрати по сумах за якими виник спір (щодо реклами товарів, витрат на маркетингові дослідження та витрати пов`язані з транспортуванням товарів), оскільки такі витрати підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, та пов`язані з господарською діяльністю підприємства, позивач зазначає, що висновки відповідача викладені в акті перевірки не відповідають дійсним обставинам справи і не підтверджені жодними доказами, у зв`язку з чим наявними є підстави для скасування оспорюваних рішень.

Відповідач з позовними вимогами не згоден в повному обсязі, заперечення викладені письмово та ґрунтуються на висновках акту перевірки щодо встановлених порушень позивачем вимог пп. 5.2.1, п. 5.2, пп. 5.3.9, п. 5.3, пп. 5.4.4 п. 5.4 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р., пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість .

Так з підстав ненадання до перевірки товаро-транспортних накладних та взагалі з їх відсутністю у позивача, відповідач зазначає що витрати понесені позивачем в зв`язку з транспортуванням товарів віднесені до складу валових витрат не підтверджені первинними документами.

Для підтвердження використання в господарській діяльності результатів проведених маркетингових досліджень, у відповідності до вимог пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств підприємству необхідно надати підтверджуючі документи, які засвідчують доцільність проведення таких досліджень -звіт (в письмовій формі, або на електронних носіях) та/або інші документи, що місять в собі інформацію про проведений аналіз ринку та збуту продукції.

В договорах, що були надані до перевірки не зазначено щодо якого саме товару, за який період проводяться дослідження, чітко не визначено предмет та ціль досліджень, а надані акти прийняття-передачі виконаних робіт складені з порушенням вимог ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , в актах відсутні перелік та висновок щодо виконаних робіт, місця надання послуг.

Неправомірним за твердженням відповідача, також є віднесення позивачем до складу валових витрат витрат пов`язаних з рекламою, оскільки представлені до перевірки газети Нова лінія`в яких була розміщена реклама товарів, не містили інформації щодо продавців товарів, які рекламуються (назва, реквізити, контактні телефони та інше). Товари які рекламувались були продані, і право власності на них належить ЗАТ Нова лінія у зв`язку з чим неправомірним вважає відповідач віднесення витрат на рекламу таких товарів до складу валових.

Виходячи зі встановлених порушень вимог закону Про оподаткування прибутку підприємств , в порушення пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість`підприємством до складу податкового кредиту безпідставно включені суми податку на додану вартість сплаченого у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), які не використовуються в господарській діяльності підприємства, що призвело до завищення податкового кредиту та заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 31 905, 11 грн.

Провадження у справі зупинялось у зв`язку із проведенням судово-бухгалтерської експертизи, призначенням додаткової експертизи. При поверненні матеріалів справи з висновками експертів, на підставі ухвал суду від 29.10.2008р., від 25.05.2009р. провадження у справі поновлено.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, адміністративний суд, -

ВСТАНОВИВ:

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва була проведена виїзна планова перевірка ТОВ Покрівельні рішення`з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 15.01.2004р. по 01.01.2007р., за результатами якої було складено акт №2067/23-02/32769312 від 23.05.2007р. (надалі - акт перевірки, акт від 23.05.2007р.).

На підставі зазначеного акту 30.05.2007р. відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення № 0002492302/0, № 0002482302/0 якими визначено суми податкових зобов`язань по податку на додану вартість в розмірі 47 857, 66 грн. (в тому числі 31 905, 11 грн. основний платіж, 15 952, 55 грн. штрафні (фінансові) санкції), та з податку на прибуток в розмірі 108 953, 03 грн. (в тому числі 75 991, 99 грн. основний платіж, 32 961, 04 грн. штрафні (фінансові) санкції).

За результатами оскарження вказаних повідомлень-рішень в адміністративному порядку, рішенням ДПІ у Дарницькому районі міста Києва про результати розгляду первинної скарги за вих. 36679/10/25-011 від 21.08.2007р. залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 30.05.2007р. № 0002492302/0 та скасовано частково повідомлення-рішення від 30.05.2007р. № 0002482302/0.

В силу положень підпункту "б" пп. 6.4.1 п. 6.4 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо контролюючий орган змінює відповідне рішення внаслідок їх адміністративного оскарження. Тобто, податкове повідомлення-рішення від 30.05.2009р. № 0002482302/0 вважається відкликаним, нечинним, та не породжує певних правових наслідків.

В свою чергу після прийняття рішення про результати розгляду первинної скарги, відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення:

- № 0002482302/1 від 23.08.2007р., яким з урахуванням рішення щодо суми донарахування в частині основного платежу та штрафних санкцій, визначено суму податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 110 687, 99 грн. (в тому числі 74 158, 66 грн. основний платіж, 36 529, 33 грн. штрафні (фінансові) санкції);

- № 0002492302/1 від 23.08.2007р. в якому суми донараховані повідомленням-рішенням по податку на додану вартість не змінились, а повідомлення-рішення /1 прийнято з метою доведення до платника податків граничного терміну сплати визначеного податкового зобов`язання.

В результаті допущеної помилки, ДПІ у Дарницькому районі міста Києва листом № 53790/10/25-011 від 31.10.2007р. повідомляє позивача, що у рішенні про результати розгляду первинної скарги від 21.08.2007р. № 36679/10/25-011 у відношенні оскаржуваного повідомлення-рішення № 0002482302/0 від 30.05.2007р. ДПІ у Дарницькому районі міста Києва таке скасовує у частині 1 833, 33 грн. нарахованого податку на прибуток та збільшує на 4 118, 28 грн. суму застосованої штрафної (фінансової) санкції.

В якості додатку до вказаного листа відповідачем надіслано позивачу податкове повідомлення-рішення № 0002492302/1 від 31.10.2007р. яке містить суму загальну визначеного податкового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 111 237, 98 грн., в тому числі 74 158, 66 грн. основного платежу та 37 079, 32 грн. штрафних санкцій.

Таким чином, відповідачем фактично виправлено помилку у рішенні, в результаті чого платником отримано два податкові повідомлення-рішення/1 під одним номером -0002492302/1 однак за різними датами, які прийняті за результатами розгляду первинної скарги в адміністративному порядку, і різняться сумами визначеного податкового зобов`язання. Оскільки, в даному випадку, з урахуванням наведених обставин, повідомлення-рішення № 0002482302/1 від 23.08.2007р. містить невірні суми визначеного за результатами оскарження в адміністративному порядку суми донарахування по податку на прибуток, а повідомлення-рішення № 0002492302/1 від 31.10.2007р. є виправленням сум вказаних у повідомленні-рішенні від 23.08.2007р., саме повідомлення-рішення № 0002492302/1 від 31.10.2007р. є повідомленням-рішенням винесеним за результатами розгляду первинної скарги платника податку поданої в адміністративному порядку, містить вірну суму податкового зобовязання узгоджену в результаті апеляційного оскарження.

Повідомлення-рішення № 0002492302/1 від 23.08.2007р. після направлення листа № 53790/10/25-011 від 31.10.2007р. з повідомленням-рішенням від 31.10.2007р. викладене в іншій редакції і відповідно не може бути окремим предметом оскарження в судовому порядку, оскільки є помилковим, і чинне лише в силу повідомлення-рішення від 31.10.2007р..

В подальшому, за результатами розгляду скарги позивача поданої до ДПА у м. Києва (рішення про результати розгляду скарги № 3981/10/25-114 від 01.11.2007р., на виконання п. 5.3 Наказу ДПА України Про затвердження порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій`з метою доведення до платника податків граничного терміну сплати визначеного податкового зобов`язання, відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0002492302/2 від 13.11.2007р. на суму 47 857, 66 грн. (податок на додану вартість), № 0002482302/2 від 13.11.2007р. на суму 111 237, 98 грн. (податок на прибуток), які є предметом оскарження у даній справі.

Висновки акту перевірки щодо встановлених порушень не приймаються судом виходячи з наступного.

Донарахування податку на прибуток в розмірі 74 158, 66 грн. спірним повідомленням-рішенням № 0002482302/2 від 13.11.2007р. було здійснене у зв`язку із встановленим під час перевірки порушенням вимог пп. 5.2.1 п.5.5, пп. 5.3.9 п. 5 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств".

В акті перевірки, як порушення пп. 5.3.9 п. 5 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до заниження податку на прибуток, визначено віднесення позивачем до складу валових витрат, витрат понесених у зв`язку з транспортуванням товарів, що не підтверджені первинними документами по суб`єктам господарської діяльності вказаним в таблиці на ст. 13 акту перевірки.

Згідно пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 вказаного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Висновок про зазначене порушення податковим органом було зроблено у зв`язку з ненаданням до перевірки, в тому числі на надісланий запит від 21.04.2007р. первинних документів, а саме товарно-транспортних накладних та дорожних листів вантажного автомобіля, наявність та обов`язковість яких для підтвердження транспортних послуг передбачена Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні.

До матеріалів справи на вимоги суду (ухвала від 03.03.2008р.) надані у належним чином засвідчених копіях первинні документи: товарно-транспортні накладні, видаткові накладні на товар, що перевозився, акти виконаних робіт по перевезенню вантажів фізичними особами-підприємцями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .. Наявність таких документів під час перевірки підтверджується датами їх складання, проведенням в обліку та включенням відповідних даних до податкової звітності підприємства.

Про наявність всіх необхідних реквізитів у документах та відповідність представлених первинних документів вимогам чинного законодавства зазначено також у висновку експерта (ст. 4 висновку експертизи № 8651 від 04.09.2008р.) проведеної судово-бухгалтерської експертизи, а під час розгляду первинної скарги позивача ДПІ у Дарницькому районі міста Києва були прийняті надані позивачем документи щодо отримання транспортних послуг від СПД фізичної особи ОСОБА_8 на загальну суму 8 800 грн., у зв`язку з чим, донарахування податку на прибуток на загальну суму 75 991, 99 грн. за результатами перевірки, було зменшено в частині донарахованого податку на суму 1 833, 33 грн.

Висновки викладені в акті перевірки щодо віднесення у перевіряємому періоді позивачем до складу валових витрат, витрат понесених в зв`язку з транспортуванням товарів на загальну суму 144 441, 67 грн. з порушенням вимог пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств`спростовуються матеріалами справи, залученими до справи первинними документами про відсутність яких зазначено в акті перевірки.

Згідно з викладеним у акті перевірки від 23.05.2007р., позивачем, на порушення пп. 5.2.1 п. 5.2 та пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств`безпідставно віднесено до валових витрат витрати понесені у зв`язку із придбанням маркетингових досліджень, оскільки до перевірки не було надано підтверджуючих документів, що доводять можливість використання в господарській діяльності проведених маркетингових досліджень.

Відповідно до пп. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону Про оподаткування прибутку підприємств`до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв`язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з визначенням наданим в законі (п. 5.1) валові витрати виробництва та обігу це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Так до матеріалів справи залучено договори № 10/01/08 від 01.08.2005р., 01/16/01 від 16.01.2006р. на проведення маркетингових досліджень укладені з ТОВ ПРО Медіа , № 6/040103 від 01.04.2006р. укладений з ТОВ РА Медіа Маркет , та акти виконаних робіт що підтверджують їх виконання (акт від 22.09.2005р. до договору від 01.08.2005р., від 08.02.2006р. до договору від 16.01.2006р., від 31.07.2006р. до договору від 01.04.2006р.).

Предметом вказаних договорів було проведення маркетингових досліджень ринку продажу на території України без визначення щодо якого саме товару проводяться дослідження. Натомість до матеріалів справи, на вимоги суду позивачем представлені документи що складались в результаті виконання кожного договору, зокрема маркетингові дослідження -аналіз ринку продажу за відповідні періоди певної продукції (драбина, елемент сходів, цвяхи та інші), дослідження покрівельної плівки та мембрани, теплоізоляція (аналіз та рекомендації), мансардні вікна, а згідно наданих суду пояснень, на основі отриманих досліджень працівники відділу маркетингу розробляють конкурентноспроможну політику просування того чи іншого товару на ринку на поточний рік, на подальші періоди з урахуванням того що ситуація на ринку будівельних матеріалів та послуг постійно змінюється і проведення маркетингових досліджень є необхідною складовою ефективної діяльності.

Використання в господарській діяльності отриманих за укладеними договорами з ТОВ ПРО Медіа , ТОВ РА Медіа Маркет`маркетингових досліджень позивач підтверджує діяльністю підприємства у відповідному напрямку по відношенню продажу товарів, дослідження щодо яких проводилось посилаючись на відповідні результати.

Висновком проведеної у справі судово-бухгалтерської експертизи № 8651 від 04.09.2008р. підтверджується, що первинні документи, які містяться в матеріалах справи, в тому числі акти прийому-передачі виконаних робіт, складені у відповідності до вимог чинного законодавства, які є підставою для відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку підприємства, у зв`язку з чим посилання відповідача щодо складення актів прийняття-передачі виконаних робіт з порушенням вимог ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні`судом не приймається.

Щодо встановленого під час перевірки завищення ТОВ Покрівельні рішення`валових витрат на суму 7 468, 87 грн., в зв`язку з порушенням вимог пп. 5.2.1 п. 5.2 та пп. 5.4.4 п. 4 ст. 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , оскільки витрати не підтверджені відповідними документами, які свідчать, що саме товар ТОВ Покрівельні рішення`рекламувався в газеті Нова лінія`та що зазначені послуги пов`язані з господарською діяльністю саме даного підприємства судом встановлено наступне.

Як про те зазначено у акті перевірки та підтверджується матеріалами справи, між ТОВ Покрівельні рішення (рекламодавець) та ЗАТ Нова лінія (рекламіст) укладено договори № ДГ-У-101 від 04.09.2006 року та № ДГ-У-114 від 01.11.2006 року про надання рекламних послуг.

Умови договорів (п. 1.1) передбачають надання рекламістом за відповідну плату рекламодавцеві рекламних послуг з розміщення інформації про товари та послуги рекламодавця у власній газеті Нова лінія , яка розповсюджується серед покупців мережі ЗАТ Нова лінія . Виконання договорів та надання відповідних рекламних послуг ТОВ Покрівельні рішення підтверджується актами здачі-прийняття робіт № БЦО003680 від 30.09.2006 року, № БЦО004813 від 30.11.2006 року, які залучені до матеріалів справи.

Витрати підтверджені зазначеними актами та понесені позивачем при виконанні укладених з ЗАТ Нова лінія`договорів про надання рекламних послуг в акті перевірки визначаються такими що віднесені до складу валових витрат неправомірно, оскільки представлені до перевірки газети Нова лінія`в яких була розміщена реклама товарів, не містили інформації щодо продавців товарів, що рекламуються (назва, реквізити, контактні телефони та інше), товари які рекламувались були продані, і право власності на них належить ЗАТ Нова лінія .

До матеріалів справи залучені газети в яких була розміщена реклама товарів, що продаються в мережі магазинів Нова лінія , а на підтвердження рекламування саме товарів які продаються позивачем до справи представлено ліцензійний договір на товарний знак від 01.01.2001р., свідоцтва на знак для товарів і послуг (Паробарьєр, Гідробарьєр, Ветробарьєр, Антиконденсат) право ТОВ Покрівельні рішення`на використання яких передбачено вказаним договором.

Згідно ліцензійного договору на товарний знак від 01.01.2001 року та свідоцтв на знаки для товарів і послуг, що додаються до нього, ТОВ Покрівельні рішення`має право користуватися відповідними товарними знаками на умовах Договору у власній господарській діяльності. Саме зазначені в договорі товарні знаки, були використані ТОВ Покрівельні рішення`при розміщенні рекламної інформації в газеті Нова лінія .

Окрім того, Закон України Про рекламу`не містить спеціальних вимог щодо обов`язкового розміщення в рекламі назви, реквізитів, телефонів тощо продавців товарів, а за визначенням що міститься в законі: реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару; рекламні засоби - засоби, що використовуються для доведення інформації про особу чи товар, будь-яким способом та в будь-якій формі, з метою сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами щодо таких особи чи товару.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств`платник податку відносить до складу валових витрат суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв`язку з підготовкою, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати на придбання електричної енергії з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Абзац 1 пп. 5.4.4 п.5.4 ст. 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств`містить положення про те що до валових витрат платника податку зараховуються витрати на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються такими платниками податків. Розповсюдження зазначених матеріалів має безпосередній зв`язок з господарською діяльністю підприємства та пов`язане з виконанням договорів купівлі-продажу, поставки укладених з ЗАТ Нова лінія`та іншими контрагентами.

Посилання відповідача на те, що позивачем рекламуються товари які вже продані, судом відхиляється, оскільки господарська діяльність позивача полягає в реалізації товарів, товарні знаки на які використовуються позивачем, відповідно витрати на рекламу є пов`язаними з господарською діяльністю підприємства та правомірно віднесені до складу валових витрат платника податку.

Висновки акту перевірки щодо встановлених порушень пп. 5.2.1 п.5.5, пп. 5.3.9 п. 5 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" спростовуються матеріалами справи у зв`язку з чим вимоги про скасування спірних повідомлень-рішень № 0002482302/1 від 31.10.2007р., № 0002482302/2 від 13.11.2007р. визнаються обґрунтованими та підлягають задоволенню. Вимога позивача щодо скасування рішення 0002482302/1 від 23.08.2007р. задоволенню не підлягає, оскільки вказане рішення є помилковим та зміненим рішенням 0002482302/1 від 31.10.2007р., відповідно нечинність вказаного рішення підтверджується чинністю повідомлення-рішення яким воно було змінене.

Предметом податкових повідомлень-рішень № 0002492302/0 від 30.05.2007р., № 0002492302/1 від 23.08.2007р., № 0002492302/2 від 13.11.2007р. є визначення суми податкових зобов`язань позивача з податку на додану вартість в розмірі 47 857, 66 грн. (в тому числі 31 905, 11 грн. основний платіж, 15 952, 55 грн. штрафні (фінансові) санкції).

Донарахування податку та застосування штрафних санкцій, в акті перевірки пов`язувалось з безпідставним включенням позивачем до складу податкового кредиту відповідних звітних періодів сум податку на додану вартість, сплачених у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), саме з тих підстав, що такі не використовувались в господарській діяльності підприємства.

Згідно з пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість`якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв`язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Оскільки, як встановлено судом вище, витрати на придбання маркетингових досліджень та замовлення послуг з реклами, підприємством правомірно віднесені до складу валових витрат, є такими що пов`язані з придбанням послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, у позивача були законні підстави, передбачені підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", для включення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених (нарахованих) у зв`язку з таким придбанням.

Податкові накладні, реєстри отриманих податкових накладних у відповідному періоді, що підтверджують визначення задекларованих сум податкових зобов`язань з податку на додану вартість та правомірність формування податкового кредиту залучені до матеріалів справи.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158-163 КАС України, адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва № 0002492302/0 від 30.05.2007р., № 0002492302/1 від 23.08.2007р., № 0002492302/2 від 13.11.2007р., № 0002482302/1 від 31.10.2007р., № 0002482302/2 від 13.11.2007р.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.С. Винокуров

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі -19.10.2009.