Постанова

від 01.10.2020 по справі 359/6359/16-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 3 59 /6359/16-ц Головуючий 1 інстанція- Журавський В.В.

Проваження № 22-ц/824/9470/2020 Доповідач апеляційна інстанція - Савченко С.І.

П О С Т А Н О В А

іменем України

01 жовтня 2020 року м.Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Савченка С.І.,

суддів Верланова С.М., Мережко М.В.,

за участю секретаря Вергелес О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою першого заступника прокурора Київської області на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 жовтня 2018 року у справі за позовом першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави, в особі Кабінету Міністрів України, Державного підприємства Бориспільське лісове господарство до Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсними рішень, державних актів на право власності на земельні ділянки, скасування державної реєстрації прав власності та витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння,-

в с т а н о в и в:

У серні 2016 року перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави, в особі Кабінету Міністрів України, державного підприємства Бориспільське лісове господарство звернувся до суду із вказаним позовом, який мотивував тим, що земельні ділянки, які належать ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , частково накладаються на землі лісогосподарського призначення, а саме: на земельну ділянку із кадастровим номером 3220881300:04:004:0004, яка знаходиться у постійному користуванні Державного підприємства Бориспільське лісове господарство на підставі державного акту на право постійного користування серії І-КВ № 001211 від 04 червня 2004 року.

Прокурор вказував, що відповідач Вишеньківська сільська рада, приймаючи рішення про передачу спірних земельних ділянок у приватну власність, ОСОБА_5 (яка надалі продала ділянку ОСОБА_2 ) і ОСОБА_1 , вийшла за межі наданих їй повноважень, оскільки усупереч вимогам ст.20 ЗК України та ст.57 ЛК України протиправно вилучила та змінила цільове призначення землі із земель лісового фонду на землі для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

У зв`язку з наведеним прокурор просив:

- визнати недійсним рішення Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області № 326-14-VІ від 21 листопада 2011 року в частині затвердження проекту землеустрою та передачі у власність земельної ділянки ОСОБА_5 ;

- 2 -

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу Подзірей О. В., індексний номер 9594493 від 27 грудня 2013 року, на підставі якого зареєстровано за ОСОБА_2 право приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3220881301:01:019:0245;

- визнати недійсним рішення Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області № 1515-39-У від 24 грудня 2009 року в частині затвердження проекту землеустрою та передачі у власність земельної ділянки ОСОБА_1 ;

- визнати недійсними державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 851467, площею 0,1500 га, з кадастровим номером 3220881300:04:0844, виданий ОСОБА_1 ;

- витребувати на користь Кабінету Міністрів України та у постійне користування ДП Бориспільське ЛГ земельні ділянки з незаконного володіння ОСОБА_2 з кадастровим номером 3220881301:01:019:0245 та з незаконного володіння ОСОБА_1 з кадастровим номером 3220881300:04:004:0844, які знаходиться на території Бориспільського району Київської області.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 жовтня 2018 року у задоволенні позовних вимог першого заступника прокурора Київської області відмовлено.

Не погоджуючись із таким рішенням, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким його вимоги задоволити в повному обсязі, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм процесуального права.

Скарга мотивована тим, що суд дав невірну оцінку наданим прокурором доказам про накладання належних відповідачам земельних ділянок на земельну ділянку, яка перебуває у постійному користуванні ДП Бориспільське лісове господарство , зокрема листу Київського державного підприємства геодезії, картографії, кадастрових і геоінформаційних систем Київгеоінформатика від 14 червня 2016 року із доданою до нього схемою розташування спірних ділянок і їх накладання, які є належними і допустимими доказами. Водночас лист Управління держгеокадастру у Бориспільському районі від 27 жовтня 2016 року про відсутність накладення грунтується на даних Державного земельного кадастру, що не відповідає даним державного акту на право постійного користування ДП Бориспільське лісове господарство серії І-КВ № 001211 від 04 червня 2004 року. Проведена у суді першої інстанції експертиза не є належним доказом, бо проведена на підставі неналежних даних, зокрема каталогу координат ділянок, наданих Управлінням держгеокадастру у Бориспільському районі, які не відповідають дійсності, а тому не може бути покладена в основу рішення.

Відповідачка ОСОБА_2 подала відзив на апеляційну скаргу, де вказала, що суд першої інстанції прийняв законне і обгрунтоване рішення і правомірно відмовив у задоволенні позову прокурора, а доводи апеляційної скарги прокурора є безпідставними і надуманими, не грунтуються на вимогах закону, не спростовують висновків суду.

Постановою Київського апеляційного суду від 17 вересня 2019 року апеляційна скарга першого заступника прокурора Київської області залишена без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Постановою Верховного Суду від 03 червня 2020 року касаційна скарга прокурора задоволена, постанова Київського апеляційного суду від 17 вересня 2019 року скасована, а справа передана на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

- 3 -

Отже предметом розгляду є апеляційна скарга першого заступника прокурора Київської області на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 жовтня 2018 року.

В суді апеляційної інстанції прокурор подану апеляційну скаргу та викладені в ній доводи підтримав, просив задоволити та скасувати рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області як незаконне.

Представник відповідачки ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції проти задоволення апеляційної скарги заперечував, посилаючись на законність і обгрунтованість судового рішення та відсутність підстав для його скасування. Додатково зазначив про зміну власника земельних ділянок та зміну їх як об`єктів цивліьних прав, зокрема утворення нових ділянок з іншими розмірами та конфігурацією.

Решта учасників справи належним чином повідомлені про час розгляду справи, що стверджується рекомендованими повідомленнями про вручення судових повісток, до суду не з`явилися, причин неявки не повідомили, що відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ст.264 ЦПК України судове рішення має відповідати в тому числі на такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам оскаржуване судове рішення відповідає не в повній мірі.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Вишеньківської сільської ради Бориспільського району від 24 грудня 2009 року № 1515-39-V затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,15 га у с.Вишеньки Бориспільського району ОСОБА_1 та передано останньому у приватну власність вказану земельну ділянку.

Рішеннями Вишеньківської сільської ради від 28 лютого 2011 року № 108-5-VІ та від 21 листопада 2011 року № 326-14-VІ передано у приватну власність ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,12 га та відповідно ОСОБА_4 і ОСОБА_3 земельні ділянки по 0,15 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у с. Вишеньки Бориспільського району. У такий спосіб ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 стали власниками земельних ділянок із кадастровими номерами 3220881300:04:004:0844, 3220881301:01:019:0035, 3220881301:01:019:0002, 3220881301:01:019:0001 відповідно.

У подальшому ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 відчужили свої земельні ділянки ОСОБА_2 , яка їх об`єднала та зареєструвала у реєстрі речових прав на

- 4 -

нерухоме майно з кадастровим номером 3220881301:01:019:0245. Вказані обставини не заперечуються сторонами та підтверджуються письмовими матеріалами справи, а тому додатковому доказуванню не підлягають.

Окрім того, судом встановлено, що На підставі рішення Бориспільської районної державної адміністрації № 301 від 15 квітня 2004 року Бориспільському держлісгоспу Київського лісогосподарського об`єднання Київліс (Вишеньківське та Кийлівське лісництво) передано у постійне користування для ведення лісогосподарського виробництва земельну ділянку, загальною площею 2 308, 1000 га, яка розташована в межах Вишеньківської сільської ради, що підтверджується копією державного акту на право постійного користування землею І-КВ № 001211, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 448.

Відповідно до вказаного державного акту ДП Бориспільське ЛГ на праві постійного користування належить декілька земельних ділянок, зокрема й земельна ділянка під № НОМЕР_1 , кадастровий номер 3220881300:04:004:0004, площею 44,5 га.

Згідно витягу з Публічної кадастрової карти України, а також листа Управління Держгеокадастру у Бориспільському районі від 27 жовтня 2016 року № 29-1006-99.2-1415/2-16 земельна ділянка з кадастровим номером 3220881300:04:004:0004, яка належить на праві постійного користування ДП Бориспільське ЛГ та земельні ділянки з кадастровими номерами 3220881300:04:004:0844 та 3220881301:01:019:0245, належні на праві власності ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , у встановленому законом порядку сформовані та зареєстровані у Державному земельному кадастрі та перетин меж цих ділянок відсутній.

Згідно висновку експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи від 10 травня 2017 року №4874/17-41 встановлено, що межі земельної ділянки з кадастровим номером 3220881300:04:004:0844, яка належить ОСОБА_1 , та земельної ділянки з кадастровим номером 3220881301:01:019:0245, яка належить ОСОБА_2 , не перетинаються із межами земельної ділянки з кадастровим номером 3220881300:04:004:0004, яка перебуває в постійному користуванні ДП Бориспільського лісового господарства , згідно координат наданих Управлінням Держгеокадастру у Бориспільському районі Київської області листом від 08 листопада 2016 року №29-1006-99.2-1471/2-16.

З пояснень судового експерта Бікус Ю.Ф. , наданих у судовому засіданні, встановлено, що при складенні висновку експертом використовувались документи, які містяться в матеріалах справи. Під час експертного дослідження використовувалась система координат СК-63 та координати поворотних точок, які вказані в листі Держкомзему. Під час експертного дослідження не використовувалась система координат УСК-200, оскільки експерти КНДІСЕ не мають технічної можливості оформити результати дослідження за такою системою координат. Експертом при наданні зазначеного висновку використовувалась наукові методи аналізу та співставлення. З пояснень експерта, встановлено, що при наявності інших документів, зокрема чіткого каталогу координат поворотних точок можливо висновок експерта був би більш чітким та точним. Вказані обставини слугували підставою для задоволення клопотання прокурора та призначення згідно ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 жовтня 2017 року було повторної судової земельно-технічної експертизи на вирішення якої було поставлено наступне питання: чи перетинаються (накладаються) межі земельних ділянок, що належать на праві приватної власності ОСОБА_2 кадастровий номер 3220881301:01:019:0245, та ОСОБА_1 кадастровий номер 3220881300:04:004:0844, які розташовані на території Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, з межами земельної ділянки з кадастровим номером 3220881300:04:004:0004, встановленими науково-технічною документацією із землеустрою по складанню державного акту на право постійного

- 5 -

користування землею Бориспільському держлісгоспу (Вишеньківське та Кийлівське лісництво) Київського лісогосподарського об`єднання Київліс для ведення лісогосподарського виробництва в межах Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області (від 04 червня 2004 року серії І-КВ №001211) (т.3 а.с.10-11).

За змістом висновку додаткової судової земельно-технічної експертизи №5482/18-41 від 09 липня 2018 року визначити чи накладаються межі земельних ділянок, що належать на праві приватної власності ОСОБА_2 , кадастровий номер 3220881301:01:019:245, та ОСОБА_1 , кадастровий номер 3220881300:04:004:0844, на межі земельної ділянки з кадастровим номером 3220881300:04:004:0004, які були визначені при розробленні технічної документації по складанню державного акту на право постійного користування землею ДП Бориспільське лісове господарство (Вишеньківське та Кийлівське лісництво) Київського лісогосподарського об`єднання Київліс для ведення лісогосподарського виробництва в межах Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, на підставі якої, зокрема видано державний акт на право постійного користування землею І-КВ №001211, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №448, не вбачається можливим, оскільки надані ДП Бориспільське лісове господарство копії каталогів координат поворотних точок меж земельної ділянки є неякісними (з нечитабельним текстом). Крім цього, в дослідницькій частині висновку судової земельно-технічної експертизи судовим експертом також встановлено, що межі земельних ділянок, що належать на праві приватної власності ОСОБА_2 , кадастровий номер 3220881301:01:019:0245, та ОСОБА_1 , кадастровий номер 3220881300:04:004:0844, частково накладаються на земельну ділянку площею 43,4923 га, відповідно до координат, наданих ДП Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою у листах від 15 січня 2018 року №01/10-05/19 та від 01 січня 2018 року №06-1.2/45.

Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.

Відмовляючи у задоволенні позову прокурора, суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що прокурором не доведено належними, допустимими та достатніми доказами ту обставину, що земельні ділянки з кадастровими номерами 3220881300:04:004:0844 та 3220881301:01:019:0245 сформовані саме за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 3220881300:04:004:0004, яка перебуває в постійному користуванні ДП Бориспільське ЛГ на підставі державного акту на право постійного користування землею І-КВ № 001211.

Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками, які не грунтуються на матеріалах справи.

Зокрема, при оцінці висновків експертів, складених за результатами судових експертиз, суд апеляційної не врахував, що експертом у дослідницькій та резолютивній частинах додаткової судової земельно-технічної експертизи № 5482/18-41 від 09 липня 2018 року встановлено, що межі земельних ділянок, які належать на праві приватної власності ОСОБА_2 з кадастровим номером 3220881301:01:019:0245, та ОСОБА_1 з кадастровим номером 3220881300:04:004:0844, частково накладаються на земельну ділянку площею 43,4923 га, відповідно до координат, наданих ДП Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою , а проведення призначеної судом апеляційної інстанції судової комісійної комплексної земельно-технічної експертизи стало неможливим внаслідок ненадання судовим експертам оригіналів або копій документації із землеустрою, за якими сформовано земельні ділянки 3220881301:01:019:0245, 3220881300:04:004:0844, а також не вирішення питання про забезпечення прибуття експертів на місцевість з метою обстеження об`єктів дослідження.

- 6 -

Саме на вказані обставини звертав увагу Верховний Суд в постанові від 03 червня 2020 року, скасовуючи постанову апеляційного суду про залишення без змін рішення суду першої інстанції в даній справі та передаючи справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Також, суд дав неналежну оцінку листу Київського державного підприємства геодезії, картографії, кадастрових і геоінформаційних систем Київгеоінформатика від 14 червня 2016 року із доданою до нього схемою розташування спірних ділянок і їх накладання, які є належними і допустимими доказами про накладання належних відповідачам земельних ділянок на земельну ділянку, яка перебуває у постійному користуванні ДП Бориспільське лісове господарство .

З урахуванням наведеного, рішення суду першої інстанції не може бути визнане обґрунтованим.

Водночас колегія суддів вважає, що підстави для задоволення позову прокурора відсутні з наступних міркувань.

Встановлено, що спірні земельні ділянки з кадастровими номерами 3220881301:01:019:0245 та 3220881300:04:004:0844 на час апеляційного перегляду даної справи не належать відповідачам ОСОБА_2 і ОСОБА_1 .

Зокрема, за договором купівлі-продажу від 11 жовтня 2018 року відповідач ОСОБА_1 провів відчуження спірної ділянки ОСОБА_7 , а 04 листопада 2019 року відповідачка ОСОБА_2 подарувала спірну ділянку ОСОБА_7 , що стверджується копіями договорів.

Окрім того, встановлено, що земельні ділянки з кадастровими номерами 3220881301:01:019:0245 та 3220881300:04:004:0844 на час апеляційного перегляду відсутні як об`єкти цивільних прав. Так, земельна ділянка з кадастровим номером 3220881301:01:019:0245 поділена її власником ОСОБА_7 на дві ділянки: розміром 0,2243 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0905 та розміром 0,1957 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0906. А ділянка з кадастровим номером 3220881301:01:019:0844 поділена її власником ОСОБА_7 на дві ділянки: розміром 0,0813 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0903 та розміром 0,0687 га з кадастровим номером 3220881301:01:019:0904, що стверджується технічною документацією про поділ.

Право власності на вказані чотири земельні ділянки зареєстроване за ОСОБА_7 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що стверджується витягами з реєстру.

Отже відповідачі не є власниками земельних ділянок, які є предметом спору і які просить витребувати у відповідачів прокурор, а належать ОСОБА_7 , який не є учасником справи.

Відповідачем у справі може бути фізична або юридична особа, а також держава (ч.2 ст.48 ЦПК України) до якої звернуті матеріально-правові вимоги позивача і яка, за твердженням позивача, є або порушником його прав, або необґрунтовано, на думку позивача, оспорює його права, і на якого внаслідок цього може бути покладено обов`язки судовим рішенням.

Аналогічні роз`яснення містить п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року Про судове рішення у цивільній справі , згідно якого оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цієї особи, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (аналогічні висновки викладено у постановах Великої

- 7 -

Палати Верховного Суду: від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (п.41); від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц (п.49); від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (п.50); від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (п.п.37,54); від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (п.31.4); від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (п.38), від 13 березня 2019 року у справі № 757/39920/15-ц (п.31), від 27 березня 2019 року у справі № 520/17304/15-ц (п.63); від 11 вересня 2019 року у справі № 203/3682/17; від 23 червня 2020 року у справі № 680/214/16-ц (п.71)).

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для закриття провадження у справі, а є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог до цього відповідача, який не є належним (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (п.40), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (п.50), від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (п.37,44), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (п.31.10), від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (п.39); від 1 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17 (п.75); від 23 червня 2020 року у справі № 680/214/16-ц (п.74)).

Встановивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача (п.54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 438/610/14-ц).

Якщо заявлені позивачем позовні вимоги, стосуються окрім відповідача ще й прав та законних інтересів інших осіб, які не залучені до участі у справі, підстави для задовлення вимог відсутні.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на те, що до участі у справі не залучений власник спірних земельних ділянок ОСОБА_7 безпосередніх прав та обов`язків якого стосується вимоги прокурора про витребування земельних ділянок, що унеможливлює вирішення спору без участі даної особи, апеляційний прийшов до висновку, що вимоги прокурора не підлягають до задоволення.

При цьому колегія суддів враховує, що процесуальний закон не предбачає можливість залучення співвідповідачів на стадії апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції з огляду на те, що спір по суті вирішується судом першої інстанції, а на стадії апеляційного перегляду здійснюється лише перевірка законності і обґрунтованості ухваленого судом першої інстанції рішення в межах, встановлених ст.367 ЦПК України. Це по-перше.

По-друге, відповідно до п.8 ч.1 ст.411 ЦПК України за наслідками розгляду касаційної скарги судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Тобто, ухвалення судового рішення, яке стосується прав та інтересів особи, що не була залучені до участі у справі, є процесуальним порушенням і безумовною (обов`язковою) підставою для скасування відповідного рішення касаційною інстанцією, оскыльки суд не має права вирішувати питання про права та обов`язки осіб, не залучених до участі у справі.

І по-третє, колегія суддів не вважає за можливе вирішити в рамках даної справи вимоги прокурора в частині визнання незаконними рішень Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області щодо передачі у власність земельних ділянок ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , оскільки дане питання в тому числі стосується прав та обов`язків нинішнього власника спірних ділянок ОСОБА_7 , який відповідно до положень процесуального закону має право брати участь у розгляді справи в суді першої інстанції та

- 8 -

користуватися усіма процесуальними правами, наданими учаснику, в тому числі висувати суду свої заперечення та доводи проти наведених вимог прокурора.

Недотримання цих процесуальних гарантій в тому числі буде порушувати положення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка є частиною національного законодавства і яка передбачає право особи на справедливий розгляд її справи судом, який вирішить спір щодо її прав та обов`язків цивліьного характеру, про що неодноразово вказував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини.

Заявлене прокурором в суді апеляційної інстанції клопотання про заміну відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на їх правонаступника ОСОБА_7 не ґрунтується на вимогах закону.

Так згідно ст.55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадах заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони на будь-якій стадії судового процесу.

За змістом даної норми підставою залучення до участі у справі правонаступника фізичної особи є смерть цієї особи або заміна її як кредитора чи боржника у зобов`язанні, чого в даній справі не встановлено.

Посилання прокурора на те, що має місце інший випадок заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, безпідставні, оскільки факт відчуження земельних ділянок відповідачами на користь ОСОБА_7 не стосується і не пов`язаний з відносинами правонаступництва у розумінні ст.55 ЦПК України, як помилково вважає прокурор.

В даному випадку ОСОБА_7 набув права власності на земельні ділянки на підставі правочинів і у нього виникли права і обов`язки щодо цих ділянок саме з моменту укладення правочинів. ОСОБА_7 не замінив відповідачів у правовідносинах щодо цих ділянок з іншими особами і до нього не перейшли права і обов`язки відповідачів як попередніх власників, які існували у них до відчуження цих ділянок.

Відповідно до ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідність висновків суду, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Згідно ч.4 ст.376 ЦПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

З огляду на наведене мотивувальна частина рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 жовтня 2018 рокупідлягає зміні в частині визначення правових підстав відмови у задоволенні позову, з урахуванням мотивів, викладених у цій постанові.

Оскільки апеляційний суд змінює рішення суду першої інстанції, але виключно у частині мотивів його прийняття, то новий розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст.259, 374, 376, 381 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу першого заступника прокурора Київської області задоволити частково.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 жовтня 2018

- 9 -

року змінити, виклавши мотивувальну частину рішення у редакції цієї постанови.

В іншій частині рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 жовтня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. У випадку проголошення лише вступної і резолютивної частини, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Головуючий

Судді: