Постанова

від 18.08.2021 по справі 359/6359/16-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 359/6359/17 головуючий у суді І інстанції Журавський В.В.

провадження № 22-ц/824/6341/2021 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

18 серпня 2021 року м. Київ

Київський апеляційний суд

у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді Фінагеєва В.О.,

суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,

за участю секретаря Мороз Н.В.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою першого заступника прокурора Київської області на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 жовтня 2018 року у справі за позовом першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, державного підприємства Бориспільське лісове господарство до Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про визнання недійсними рішень, державних актів на право власності на земельні ділянки, скасування державної реєстрації прав власності та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2016 року перший заступник прокурора Київської області звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, ДП Бориспільське лісове господарство , в якому з урахуванням уточнених вимог просив: визнати недійсним рішення Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області від 24 грудня 2009 року № 1515-39-V в частині затвердження проекту землеустрою та передачі у власність земельної ділянки ОСОБА_1 ; визнати недійсним рішення Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області від 21 листопада 2011 року № 326-14-VІ в частині затвердження проекту землеустрою та передачі у власність земельної ділянки ОСОБА_5 ; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу Подзірей О.В., індексний номер 9594493 від 27 грудня 2013 року, на підставі якого зареєстровано право приватної власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 3220881301:01:019:0245; визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 851467 площею 0,1500 га, з кадастровим номером 3220881300:04:0844, виданий ОСОБА_1 ; витребувати на користь Кабінету Міністрів України та у постійне користування ДП Бориспільське ЛГ земельні ділянки з незаконного володіння ОСОБА_2 з кадастровим номером 3220881301:01:019:0245 та з незаконного володіння ОСОБА_1 з кадастровим номером 3220881300:04:004:0844, які знаходиться на території Бориспільського району Київської області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що земельні ділянки, які належать ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , частково накладаються на землі лісогосподарського призначення, а саме на земельну ділянку із кадастровим номером 3220881300:04:004:0004, яка знаходиться у постійному користуванні ДП Бориспільське ЛГ на підставі державного акту на право постійного користування від 04 червня 2004 року. Прокурор зазначає, що Вишеньківська сільська рада Бориспільського району Київської області, приймаючи рішення про передачу спірних земельних ділянок у приватну власність, вийшла за межі наданих їй повноважень, оскільки усупереч вимогам ст. 20 ЗК України та ст. 57 ЛК України протиправно вилучила та змінила цільове призначення земель із земель лісового фонду на землі для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 жовтня 2018 року у задоволенні позову першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, державного підприємства Бориспільське лісове господарство відмовлено.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати рішення суду першої інстанції через неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм процесуального права та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги прокурор зазначає, що суд дав невірну оцінку наданим прокурором доказам про накладання належних відповідачам земельних ділянок на земельну ділянку, яка перебуває у постійному користуванні ДП Бориспільське лісове господарство , зокрема, листу Київського державного підприємства геодезії, картографії, кадастрових і геоінформаційних систем Київгеоінформатика від 14 червня 2016 року із доданою до нього схемою розташування спірних ділянок і їх накладання, які є належними і допустимими доказами. Водночас, лист Управління держгеокадастру у Бориспільському районі від 27 жовтня 2016 року про відсутність накладення ґрунтується на даних Державного земельного кадастру, що не відповідає даним державного акту на право постійного користування ДП Бориспільське лісове господарство серії І-КВ № 001211 від 04 червня 2004 року. Проведена у суді першої інстанції експертиза не є належним доказом, бо проведена на підставі неналежних даних, зокрема, каталогу координат ділянок, наданих Управлінням держгеокадастру у Бориспільському районі, які не відповідають дійсності, а тому не може бути покладена в основу рішення.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 зазначає, що вона не є належним відповідачем та на час розгляду справи не є власником спірного майна. Нинішній власник ОСОБА_6 не залучався до участі у справі в якості відповідача та будь-яких вимог до нього не заявлено. Лише дві земельних ділянки із чотирьох накладаються на межі земельної ділянки, яка належить ДП Бориспільське лісове господарство на підставі державного акту на право постійного користування.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що на підставі рішення Бориспільської районної державної адміністрації від 15 квітня 2004 року № 301 Бориспільському держлісгоспу Київського лісогосподарського об`єднання Київліс (Вишеньківське та Кийлівське лісництво) передано у постійне користування для ведення лісогосподарського виробництва земельну ділянку загальною площею 2 308,10 га, яка розташована в межах Вишеньківської сільської ради, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею І-КВ № 001211, зареєстрованим в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 448 (а.с.27, Т.1).

Відповідно до вказаного державного акту ДП Бориспільське ЛГ на праві постійного користування належить декілька земельних ділянок, зокрема, й земельна ділянка під № НОМЕР_1 , кадастровий номер 3220881300:04:004:0004, площею 44,5 га.

Рішенням Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області від 24 грудня 2009 року № 1515-39-V затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,15 га, у с. Вишеньки Бориспільського району Київської області ОСОБА_1 та передано останньому у приватну власність вказану земельну ділянку (а.с.19, Т.2).

Рішеннями Вишеньківської сільської ради від 28 лютого 2011 року № 108-5-VІ та від 21 листопада 2011 року № 326-14-VІ передано у приватну власність ОСОБА_5 земельну ділянку, площею 0,12 га, та, відповідно, ОСОБА_4 і ОСОБА_3 земельні ділянки по 0,15 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у с. Вишеньки Бориспільського району Київської області (а.с.19, Т.1).

У такий спосіб ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 стали власниками земельних ділянок із кадастровими номерами 3220881300:04:004:0844, 3220881301:01:019:0035, 3220881301:01:019:0002, 3220881301:01:019:0001 відповідно.

У подальшому ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 відчужили свої земельні ділянки ОСОБА_2 , яка їх об`єднала та зареєструвала у реєстрі речових прав на нерухоме майно право на земельну ділянку з кадастровим номером 3220881301:01:019:0245.

Згідно витягу з Публічної кадастрової карти України, а також листа Управління Держгеокадастру у Бориспільському районі від 27 жовтня 2016 року № 29-1006-99.2-1415/2-16 земельна ділянка з кадастровим номером 3220881300:04:004:0004, яка належить на праві постійного користування ДП Бориспільське ЛГ та земельні ділянки з кадастровими номерами 3220881300:04:004:0844 та 3220881301:01:019:0245, належні на праві власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , у встановленому законом порядку сформовані та зареєстровані у Державному земельному кадастрі та перетин меж цих ділянок відсутній.

Управлінням Держгеокадастру у Бориспільському районі від 08 листопада 2016 року № 29-1006-99.2-1471/2-16 наданий каталог координат поворотних точок (кутів) меж земельних ділянок з кадастровими номерами 3220881300:04:004:0004, належної ДП Бориспільське ЛГ , та 3220881300:04:004:0844 і 3220881301:01:019:0245, належних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , відповідно.

Згідно висновку експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи від 10 травня 2017 року № 4874/17-41 встановлено, що межі земельної ділянки з кадастровим номером 3220881300:04:004:0844, яка належить ОСОБА_1 , та земельної ділянки з кадастровим номером 3220881301:01:019:0245, яка належить ОСОБА_2 , не перетинаються із межами земельної ділянки з кадастровим номером 3220881300:04:004:0004, яка перебуває в постійному користуванні ДП Бориспільського ЛГ , згідно координат, наданих Управлінням Держгеокадастру у Бориспільському районі Київської області листом від 08 листопада 2016 року № 29-1006-99.2-1471/2-16 (а.с.159, Т.1).

За змістом висновку додаткової судової земельно-технічної експертизи

від 09 липня 2018 року № 5482/18-41 встановлено, що визначити чи накладаються межі земельних ділянок, що належать на праві приватної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на межі земельної ділянки з кадастровим номером 3220881300:04:004:0004 не вбачається можливим, оскільки надані ДП Бориспільське ЛГ копії каталогів координат поворотних точок меж земельної ділянки є неякісними, з нечитабельним текстом.

У дослідницькій частині висновку судової земельно-технічної експертизи судовим експертом також встановлено, що межі земельних ділянок, що належать на праві приватної власності ОСОБА_2 , кадастровий номер 3220881301:01:019:0245, та ОСОБА_1 , кадастровий номер 3220881300:04:004:0844, частково накладаються на земельну ділянку площею 43,4923 га, відповідно до координат, наданих ДП Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою у листах від 15 січня 2018 року № 01/10-05/19 та від 01 січня 2018 року № 06-1.2/45 (а.с.56, Т.3).

Площа цієї земельної ділянки 43,4923 га не відповідає тій площі земельної ділянки № НОМЕР_1 з кадастровим номером 3220881300:04:004:0004, яка зазначена у державному акті на право постійного користування, а саме площі 44,5000 га.

Відповідно до державного акту на право постійного користування землею І-КВ № 001211, а також технічної документації по складанню цього державного акту, яка розроблена ДП Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою , площа земельної ділянки № НОМЕР_1 становить 44,5000 га, тоді як зазначено експертом, що згідно з координатами поворотних точок (кутів) меж земельної ділянки, наданих вказаним підприємством листами від 15 січня 2018 року № 01/10-05/19 та від 01 лютого 2018 року № 06-1.2/45, площа цієї ділянки становить 43, 4923 га.

Площа земельної ділянки № НОМЕР_1 , яка належить ДП Бориспільське ЛГ на підставі державного акту на право постійного користування, згідно координат, наданих ДП Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою у листах від 15 січня 2018 року № 01/10-05/19 та від 01 лютого 2018 року № 06-1.2/45, є відмінною у значній її частині від площі цієї ж земельної ділянки згідно із документацією із землеустрою, розробленою тим же підприємством.

Відповідно до каталогу координат земельних ділянок, які містяться у листі Управління Держгеокадастру у Бориспільському районі Київської області від 08 листопада 2016 року № 29-1006-99.2-1471/2-16, площа земельної ділянки № НОМЕР_1 , кадастровий номер 3220881300:04:004:0004, яка перебуває в постійному користуванні ДП Бориспільське ЛГ на підставі державного акту на право постійного користування землею І-КВ № 001211, зареєстрованого за № 448, становить саме 43,4926 га.

ОСОБА_1 було видано державний акт серії ЯК № 851467 на право власності на земельну ділянку площею 0,1500 га, з кадастровим номером 3220881300:04:0844 (а.с.72, Т.2).

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що прокурором не доведено належними, допустимими та достатніми доказами ту обставину, що земельні ділянки з кадастровими номерами 3220881300:04:004:0844 та 3220881301:01:019:0245 сформовані саме за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 3220881300:04:004:0004, яка перебуває в постійному користуванні ДП Бориспільське ЛГ на підставі державного акту на право постійного користування землею І-КВ № 001211.

Однак, апеляційний суд не може повністю погодитися з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 ЛК України ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцем розташування виконують водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Частина ч. 2 ст. 3 ЗК України визначає, що відносини, що виникають при використанні, зокрема, лісів регулюються ЗК України, а також нормативно-правовими актами про ліси, якщо вони не суперечать цьому кодексу.

За основним цільовим призначенням ЗК України передбачає виділення

в окрему категорію земель лісогосподарського призначення (пункт е частини першої статті 19 ЗК України).

Відповідно до ст. 55 ЗК України до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення належать землі, зайняті зеленими насадженнями в межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів; окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках.

Згідно з вимогами ст. 20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної ради Автономної Республіки Крим, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Згідно із ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а частиною першою статті 16 цього Кодексу визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, що склалися, виходячи з тих відносин, які регулюють нормам права, і такий спосіб має забезпечувати ефективний захист та відновлення порушеного права позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Власник земельної ділянки лісогосподарського призначення може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини та вимагаючи повернути таку ділянку (пункт 143 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц, пункт 46 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі № 372/1684/14-ц).

Звертаючись до суду з позовом про визнання рішень Вишеньківської сільської ради недійсними, прокурор вказує на те, що приймаючи рішення про передачу спірних земельних ділянок у приватну власність, рада вийшла за межі наданих їй повноважень, оскільки усупереч вимогам ст. 20 ЗК України та ст. 57 ЛК України протиправно вилучила та змінила цільове призначення земель.

Під час розгляду справи судом встановлено, що приймаючи оскаржувані рішення про затвердження проекту землеустрою та передачі у власність земельних ділянок ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , рада передала частину земельної ділянки, яка перебувала в постійному користуванні ДП Бориспільське ЛГ .

Так, згідно з висновком експерта від 09 липня 2018 року межі земельних ділянок, що належать на праві приватної власності ОСОБА_2 , кадастровий номер 3220881301:01:019:0245, та ОСОБА_1 , кадастровий номер 3220881300:04:004:0844, частково накладаються на земельну ділянку площею 43,4923 га, відповідно до координат, наданих ДП Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою (а.с.63, Т.3).

Під час проведення експертизи експертом використовувалися координати поворотних точок земельної ділянки № 5, надані ДП Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою , землекористувач - Бориспільський держлісгосп Київського лісогосподарського об`єднання Київліс (а.с.32-33, Т.3). Вказаний каталог координат використовувався при складанні державного акту на право постійного користування землею, який був виданий Бориспільському держлісгоспу Київського лісогосподарського об`єднання Київліс (а.с.26-27, Т.1).

При цьому, посилання відповідачів на висновок експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи від 10 травня 2017 року № 4874/17-41, яким встановлено, що межі земельної ділянки з кадастровим номером 3220881300:04:004:0844, яка належить ОСОБА_1 , та земельної ділянки з кадастровим номером 3220881301:01:019:0245, яка належить ОСОБА_2 , не перетинаються із межами земельної ділянки з кадастровим номером 3220881300:04:004:0004, яка перебуває в постійному користуванні ДП Бориспільського ЛГ , апеляційний суд не може взяти до уваги, оскільки зазначений висновок ґрунтується на координатах, наданих Управлінням Держгеокадастру у Бориспільському районі Київської області листом від 08 листопада 2016 року № 29-1006-99.2-1471/2-16 (а.с.159, Т.1).

Зазначені координати не використовувалися під час складання державного акту на право постійного користування землею, який був виданий Бориспільському держлісгоспу Київського лісогосподарського об`єднання Київліс (а.с.26-27, Т.1).

Отже, для вирішення питання про взаємний перетин та накладання вищезазначених земельних ділянок підлягають врахуванню та дослідженню саме координати, які використовувалися для визначення меж земельної ділянки Бориспільського держлісгоспу Київського лісогосподарського об`єднання Київліс та видачі останньому державного акта про право постійного користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 20 ЗК України (редакції, що діяла на момент прийняття оспорюваних рішень) віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об`єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. Зміна цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. Зміна цільового призначення земель, зайнятих лісами, провадиться з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства.

Відповідно до вимог ст. 32 ЛК України районні державні адміністрації у сфері лісових відносин на їх території передають у власність, надають у постійне користування для нелісогосподарських потреб земельні лісові ділянки площею до 1 гектара, що перебувають у державній власності, у межах сіл, селищ, міст районного значення та припиняють права користування ними.

Відповідно до вимог ст. 57 ЛК України (в редакції, що діяла на момент прийняття оспорюваних рішень) зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов`язаних з веденням лісового господарства, провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земельних ділянок у власність або надання у постійне користування відповідно до Земельного кодексу України.

Враховуючи, що передані у власність громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_5 земельні ділянки частково накладаються на земельну ділянку, яка належить на праві користування ДП Бориспільське ЛГ , сільська рада не наділена повноваження щодо передачі у власність земель, що належать до лісового фонду, рішення про зміну цільового призначення земельних ділянок не приймалося, а, відповідно, і згода постійного користувача на таку зміну не надавалася, рішення Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області в частині затвердження проекту землеустрою та передачі у власність земельної ділянки ОСОБА_1 та ОСОБА_5 є незаконними та підлягають визнанню недійсними.

Що стосується позовних вимог про визнання недійсними державного акту на право власності на земельні ділянки, скасування державної реєстрації прав власності та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК може витребувати належне йому майно від особи, яка є його останнім набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника (пункт 147 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16).

У спорах про витребування майна суд має встановити обставини незаконного вибуття майна власника на підставі наданих сторонами належних, допустимих і достатніх доказів. Закон не вимагає встановлення судом таких обставин в іншій судовій справі, зокрема не вимагає визнання незаконними рішень, відповідно до яких відбулося розпорядження майном на користь фізичних осіб, у яких на підставі цих рішень виникли права (пункт 51 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 лютого 2020 року у справі № 922/614/19).

Тобто, у даному випадку закон не вимагає скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27 грудня 2013 року, на підставі якого зареєстровано право приватної власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 3220881301:01:019:0245 та визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,1500 га, виданого ОСОБА_1 . Ефективним способом захисту буде витребування земельних ділянок у їх кінцевих власників.

Позовні вимоги в частині витребування земельних ділянок пред`явлені прокурором до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Разом з тим, на час розгляду справи судом вказані особи не є власниками земельних ділянок, оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відчужили належні їм земельні ділянки ОСОБА_6 на підставі договорів купівлі-продажу від 11 жовтня 2018 року та від 04 листопада 2019 року (а.с.11,13, Т.5).

Пред`явлення позову до неналежних відповідачів в частині, що стосується витребування земельних ділянок, є підставою для відмови в позові.

Враховуючи зазначене, висновки суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову в частині визнання недійсними рішень ради не відповідають фактичним обставинам справи, судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, що у відповідності до ст. 376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду з прийняттям постанови по суті вимог позивача.

Згідно ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Під час розгляду справи у суді при подачі позовної заяви, апеляційної скарги та касаційних скарг прокуратурою було понесено судові витрати зі сплати судового збору, у тому числі, в частині оскарження двох рішень ради, на загальну суму 17 914 грн. (2 756+4 134+5 512+5 512). Оскільки позовні вимоги до Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області та ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, на користь прокуратури підлягає стягненню судовий збір у розмірі 8 957 грн. з кожного з відповідачів.

На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 376, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу першого заступника прокурора Київської області задовольнити частково.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 жовтня 2018 року скасувати та прийняти постанову.

Позов першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, державного підприємства Бориспільське лісове господарство до Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про визнання недійсними рішень, державних актів на право власності на земельні ділянки, скасування державної реєстрації прав власності та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння задовольнити частково.

Визнати недійсним рішення Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області від 24 грудня 2009 року № 1515-39-V в частині затвердження проекту землеустрою та передачі у власність земельної ділянки ОСОБА_1 .

Визнати недійсним рішення Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області від 21 листопада 2011 року № 326-14-VІ в частині затвердження проекту землеустрою та передачі у власність земельної ділянки ОСОБА_5 .

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, місце знаходження - вул. Центральна, 79-А у с. Вишеньки Бориспільського району Київської області, ідентифікаційний код 04363490, ОСОБА_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , на користь Київської обласної прокуратури, місце знаходження - бул. Лесі Українки, 27/2 у м. Київ, ідентифікаційний код 02909996, судовий збір у розмірі 8 957 (вісім тисяч дев`ятсот п`ятдесят сім) гривень з кожного.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повне судове рішення складено 20 серпня 2021 року.

Головуючий Фінагеєв В.О.

Судді Кашперська Т.Ц.

Яворський М.А.