Ухвала

від 23.02.2021 по справі 359/6359/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

23 лютого 2021 року

м. Київ

справа №359/6359/16-ц

провадження №61-16084св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження справу за позовом першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави, в особі Кабінету Міністрів України, державного підприємства Бориспільське лісове господарство до Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання недійсними рішень, державних актів на право власності на земельні ділянки, скасування державної реєстрації прав власності та витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння, за касаційною скаргою Київської обласної прокуратури на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 жовтня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 жовтня 2020 року

ВСТАНОВИВ:

У серні 2016 року перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави, в особі Кабінету Міністрів України, державного підприємства Бориспільське лісове господарство звернувся до суду з позовом до Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання недійсними рішень, державних актів на право власності на земельні ділянки, скасування державної реєстрації та витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області

від 05 жовтня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 01 жовтня 2020 року апеляційну скаргу першого заступника прокурора Київської області задоволено частково. Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 жовтня 2018 року змінено в його мотивувальній частині, текст якого викладено у мотивувальній частині даної постанови. В іншій частині судове рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2020 року, Київська обласна прокуратура просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи.

У касаційній скарзі заявлено клопотання про розгляд справи в судовому засіданні за участю представника Офісу Генерального прокурора.

Крім того, у відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_2 заявила клопотання про розгляд касаційної скарги за її участю.

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Європейський суд з прав людини вказав, що процедура допуску скарг до розгляду та провадження виключно з питань права, на відміну від того, що стосується питань фактів, може відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, навіть якщо скаржнику не була надана можливість бути особисто заслуханим апеляційним чи касаційним судом, за умови, якщо відкрите судове засідання проводилось у суді першої інстанції і якщо суди вищої інстанції не мали встановлювати факти справи, а тільки тлумачили відповідні юридичні норми (рішення Європейського суду з прав людини у справі Жук проти України від 21 жовтня 2010 року).

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Аналіз вищевказаних положень закону свідчить про те, що виклик учасників справи для надання пояснень у справі вирішується Верховним Судом з урахуванням встановленої необхідності таких пояснень.

Колегія суддів не вбачає необхідності виклику учасників справи для надання пояснень в даній справі, і така необхідність відсутня, а відтак, клопотання про розгляд справи в судовому засіданніза участю представника Офісу Генерального прокурора та клопотання ОСОБА_6 про розгляд касаційної скарги за її участю задоволенню не підлягають.

Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України.

Ураховуючи, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.

Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справу розглянути колегією у складі п`яти суддів.

Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34,частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Справу за позовом першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави, в особі Кабінету Міністрів України, державного підприємства Бориспільське лісове господарство до Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання недійсними рішень, державних актів на право власності на земельні ділянки, скасування державної реєстрації прав власності та витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння, за касаційною скаргою Київської обласної прокуратури на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області

від 05 жовтня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 жовтня 2020 року, призначити до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Відмовити Київській обласній прокуратурі у задоволенні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні за участю представника Офісу Генерального прокурора.

Відмовити ОСОБА_2 у задоволенні клопотання про розгляд касаційної скарги за її участю.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В. С. Висоцька

А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко