Постанова

від 08.10.2020 по справі 694/1995/19

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1251/20Головуючий по 1 інстанції Справа № 694/1995/19 Категорія: Гончаренко Т. В. Доповідач в апеляційній інстанції Бондаренко С. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2020 року : Черкаський апеляційний суд в складі:

суддів Бондаренка С. І., Вініченка Б.Б., Новікова О.М.

за участю секретаря Чуйко А.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 22 травня 2020 року, ухваленого в складі судді Гончаренко Т.В., у справі за позовом заступника керівника Звенигородської місцевої прокуратури І.Слюсара в інтересах держави в особі Водяницької сільської ради Звенигородського району Черкаської області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, повний текст рішення виготовлений 27 травня 2020 року, -

в с т а н о в и в :

У листопаді 2019 року заступник керівника Звенигородської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Водяницької сільської ради Звенигородського району Черкаської області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.

Свої вимоги обґрунтував тим, що відповідно до вимог ст. 23 Закону України Про прокуратуру здійснює представництво інтересів держави в особі Водяницької сільської ради Звенигородського району Черкаської області та вказує, що 30 липня 2017 року головним державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Звенигородському районі та м. Ватутіному ОСОБА_2 та заступником головного державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Звенигородському районі та м. Ватутіному ОСОБА_3 , у присутності відповідача , відповідно до вимог ст. 6 і 10 Закону України Про державний контроль за використанням і охороною земель проведено перевірку з дотриманням вимог земельного законодавства при використанні земельних ділянок в адміністративних межах Кобилянської сільської ради Звенигородського району Черкаської області.

В ході перевірки земельної ділянки загальною площею 7.5 га, в адміністративних межах Кобилянської сільської ради Звенигородського району Черкаської області складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки № 324-ДК/492/АП/09/01/-19 від 30 липня 2019 року та акт обстеження земельної ділянки №324-ДК/183/АО/10/01/-19 від 30 липня 2019 року.

В результаті проведеної перевірки встановлено, що користування земельною ділянкою здійснюється з порушенням вимог земельного законодавства, а саме ст. ст. 125, 126 ЗК України, що полягає в самовільному зайнятті земельної ділянки сільськогосподарського призначення, комунальної форми власності, яка знаходиться в адміністративних межах Кобиляцької сільської ради Звенигородського району Черкаської області, за межами населеного пункту, площею 7.5 га ріллі.

30 липня 2019 року головним державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Звенигородському району та м. Ватутіному Трегубенком Костянтином Вікторовичем складено протокол № 324-ДК/0197П/07/01/-19 про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 53-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 , за порушення вимог ст.ст. 125, 126 ЗК України і вручено припис від 30 липня 2019 року про усунення порушень земельного законодавства.

Також 30 липня було винесено постанову про накладення адміністративного штрафу № 324-ДК/0194По/08/01-19, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 53-1 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 170 гривень.

Одночасно, заступником головного державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Звенигородському районі та м. Ватутіно Коростильовою Аллою Вікторівною, відповідно до Постанови КМ України № 963 від 25 липня 2007 року Про затвердження методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву ( родючого шару грунту) без спеціального дозволу - розрахований розмір відшкодування шкоди за самовільне зайняття земельної ділянки, яка становить 14 266 гривень 92 копійки.

Згідно листа Водяницької сільської ради Звенигородського району Черкаської області № 08-46/15 від 05 листопада 2019 року, станом на 05 листопада 2019 року до бюджету Водяницької сільської ОТГ кошти за шкоду заподіяну ОСОБА_1 не надходили.

Вказане підтверджується і листом № 31-1868 вих-19 від 05 листопада 2019 року управління Державної казначейської служби України у Звенигородському району Черкаської області.

Посилаючись на те, що відповідач в добровільному порядку не відшкодував заподіяну державі шкоду, прокуратура звертається із вказаним позовом.

На підставі викладеного позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Водяницької сільської ради Звенигородського району Черкаської області шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, яка знаходиться в адміністративних межах Кобилянської сільської ради Звенигородського району Черкаської області ( за межами населеного пункту) , в розмірі 14 266 гривень 92 копійки та стягнути з відповідача на користь прокуратури Черкаської області судові витрати.

Рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області від 22 травня 2020 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави в особі Водяницької сільської ради Звенигородського району Черкаської області шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, яка знаходиться в адміністративних межах Кобиляцької сільської ради Звенигородського району Черкаської області, в розмірі 14 266 гривень 92 копійки.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги обґрунтовані, а заподіяна шкода відповідачем державі не відшкодована.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити повністю в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що при постановленні рішення суд першої інстанції не врахував, що ним не порушено норми земельного законодавства та не здійснювався самовільного зайняття земельної ділянки , оскільки він є засновником селянського (фермерського ) господарства Наталі і користується земельною ділянкою площею 47,4 га , що знаходиться в адміністративних межах Кобилянської сільської ради Звенигородського району на підставі державного акту на праві постійного користування землею серія ЧР4-93 від 17 листопада 1997 року.

Також судом не було встановлено наявності правовстановлюючих документів у відповідача, що надають йому право розпоряджатись земельною ділянкою.

Спори юридичних осіб, зокрема, органів державної влади та місцевого самоврядування, із зареєстрованими в установленому порядку фермерськими господарствами мають розглядатися за правилами господарського судочинства, проте суд на зазначене не звернув уваги і розглянув справу в порядку цивільного судочинства.

Судом першої інстанції також не здійснювалась перевірка причин, які перешкоджають захисту інтересів держави саме Водяницької сільською радою та дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для здійснення прокурором представництва інтересів держави, оскільки останнім не надано доказів бездіяльності уповноваженого органу (позивача).

Крім того, залишено поза увагою те, що при подачі позову прокурором не визначено, з посиланням на законодавство України, підстави подання позову; не вказано в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних та інших інтересів держави; не обґрунтовано необхідність їх захисту та помилково зазначено, що орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах є Водяницька сільська рада.

У поданому на апеляційну скаргу відзиві заступник прокурора Звенигородської місцевої прокуратури заперечив проти задоволення апеляційної скарги, зазначаючи, що доказами наявними в матеріалах справи доведено, що відповідач користувався земельною ділянкою з порушенням вимог земельного законодавства. Вказані порушення вчинені відповідачем як фізичною особою , а тому спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а прокурор набув право на звернення до суду.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 13 Конституції України земля , її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.

Власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, яка полягає в забезпеченні раціонального використання земельних ресурсів, збереженні й відтворенні родючості ґрунтів, захисті їх від псування і забруднення, реалізації громадянами, юридичними особами та державою їх прав власності та землекористування відповідно до закону.

Судом встановлено та підтвердженого матеріалами справи, що Наказом Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 324-Д від 26 липня 2019 року про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності доручено начальнику міськрайонного управління у Звенигородському районі та м. Ватутіному Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області головному державному інспектору у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Звенигородському районі та м. Ватутіному ОСОБА_2 та заступнику начальника міськрайонного управління у Звенигородському районі та м Ватутіному Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області - заступнику головного державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Звенигородському районі та м. Ватутіному ОСОБА_3 у терміни з 26 липня 2019 року по 08 серпня 2019 року здійснити державний контроль за дотриманням земельного законодавства, використання та охороною земель усіх категорій форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки та дотримання заходів із землеустрою передбачених документацією із землеустрою під час використання земель всіх форм власності.

30 липня 2019 року головним державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Звенигородському районі та м. Ватутіному ОСОБА_2 та заступником головного державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель із дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Звенигородському районі та м. Ватутіному Коростильовою Аллою Вікторівною, відповідно до вимог статей 6 і 10 Закону України Про державний контроль за використанням і охороною земель проведена перевірка дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельних ділянок в адміністративних межах Кобилянської сільської ради Звенигородського району Черкаської області.

В ході перевірки земельної ділянки загальною площею 7,5 га, в адміністративних межах Кобиляцької сільської ради Звенигородського району Черкаської області головним державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Звенигородському районі та м. Ватутіному Трегубенком Костянтином Вікторовичем та заступником головного державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Звенигородському районі та м. Ватутіному Коростильовою Аллою Вікторівною у присутності ОСОБА_1 складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки № НОМЕР_1 - ДК/492/АП/09/01/-19 від 30.07.2019 та акт обстеження земельної ділянки № 324 - ДК/183/АО/10/01/-19 від 30.07.2019 року.

Згідно зазначених актів користування даною земельною ділянкою здійснюється з порушенням вимог земельного законодавства, а саме ст.ст. 125 , 126 Земельного кодексу України , що полягає в самовільному зайнятті земельної ділянки сільськогосподарського призначення, комунальної форми власності, яка знаходиться в адміністративних межах Кобиляцької сільської ради Звенигородського району Черкаської області, за межами населеного пункту, площею 7,5 га ріллі (поряд з кадастровим номером 7121283400:02:003:0005), ОСОБА_1 здійснено сільськогосподарський обробіток земельної ділянки, а саме здійснено посів кукурудзи.

Тогож дня, головним державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Звенигородському районі та м. Ватутіному Трегубенком Костянтином Вікторовичем складено протокол № 324-ДК/0197П/07/01-19 від 30 липня 2019 року про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 53-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 , за порушення вимог ст.ст. 125 , 126 Земельного кодексу України та статті 10 ЗУ Про державний контроль за використанням та охороною земель , - самовільне використання земельної ділянки сільськогосподарського призначення в адміністративних межах Кобиляцької сільської ради Звенигородського району (за межами населеного пункту) площею 7,5 га, внаслідок чого державі заподіяна шкода.

Також 30 липня 2019 року головним державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Звенигородському районі та м. Ватутіному Трегубенком Костянтином Вікторовичем , ОСОБА_1 вручено припис для усунення порушень земельного законодавства, а саме ст.ст. 125, 126 Земельного законодавства України, що полягає в самовільному зайнятті земельної ділянки сільськогосподарського призначення в адміністративних межах Кобиляцької сільської ради Звенигородського району району, за межами населеного пункту, загальною площею 7,5 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Головним державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Звенигородському районі та м. Ватутіному Трегубенком Костянтином Вікторовичем 30.07.2019 року винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № 324-ДК/0194По/08/01-19, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 53-1 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 170 гривень, яку ОСОБА_1 вручено особисто, про що свідчить його підпис у відмітці копію постанови отримав особисто .

Постанова про накладення адміністративного стягнення№ 324-ДК/0194По/08/01-19 від 30 липня 2019 року у встановленому законом порядку відповідачем оскаржена не була.

Згідно інформації наданої Управлінням державної казначейської служби України у Звенигородському районі Черкаської області, кошти (штраф) у розмірі 170 гривень від ОСОБА_1 надійшли на рахунок 02 серпня 2019 року.

В сукупності вказані докази підтверджують факт того, що відповідач самовільно зайняв земельну ділянку сільськогосподарського призначення в адміністративних межах Кобиляцької сільської ради Звенигородського району, за межами населеного пункту, загальною площею 7,5 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, при цьому зазначені дії ним вчинені як фізичною особою.

Заступником головного державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Звенигородському районі та м. Ватутіному Коростильовою Аллою Вікторівною , відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 963 від 25 липня 2007 Про затвердження методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу - розрахований розмір відшкодування шкоди за самовільне зайняття земельної ділянки, яка становить 14 266 гривень 92 копійки .

У повідомленні головного Державного інспектора Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 30 липня 2019 року № 324-ДК/0143ШК/11/01/-19 про сплату шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки комунальної форми власності, яка знаходиться в адміністративних межах Кобиляцької сільської ради Звенигородського району Черкаської області, за межами населеного пункту, площею 7,5 га, міститься вимога про сплату у 15 денний термін шкоди заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок у розмірі 14 266 гривень 92 копійки.

Відповідно до копії листа Водяницької сільської ради Звенигородського району Черкаської області від 05 листопада 2019 року № 08-46/15, станом на 05 листопада 2019 року до бюджету Водяницької сільської ОТГ кошти за шкоду заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки громадянином ОСОБА_1 , не надходили.

Вищезазначене підтверджується також копією листа від 05 листопада 2019 року № 31-1868вих-19 управління Державної казначейської служби України у Звенигородському районі Черкаської області.

Звертаючись із вказаним позовом заступник керівника Звенигородської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Водянської міської ради Звенигородського району Черкаської області відповідно до вимог статті 23 Закону України Про прокуратуру , частини четвертої статті 56 ЦПК України , обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави у суді та вказав, що заподіяна шкода в розмірі 14 266 гривень 92 копійки не повернута.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

За змістом приписів Цивільного та Земельного кодексів України , відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Частиною другою статті 152 ЗК України визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав, відшкодування збитків.

Відповідно до частини третьої статті 157 ЗК України порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України (Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284 (далі - Порядок);Методика визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25 липня 2007 року (далі - Методика)).

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно приписів ч.ч.1,2 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Тобто зазначена норма передбачає презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є правовою підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) шкоди; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; 4) вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова (деліктна) відповідальність не настає. Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Проаналізувавши вищевикладене можна дійти висновку, що відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача і вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства, зокрема, за самовільне зайняття земельних ділянок. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Така шкода підлягає відшкодуванню в повному обсязі. Шкода заподіяна самовільним зайняттям відшкодовується на підставі загальних норм ЦК України ( ч. 1 ст. 211 ЗК України та ст. 56 Закону України Про охорону земель ).

Відповідно до ч.1 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно з ст.1 ЗУ Про державний контроль за використанням та охороною земель самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу , чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (частина перша статті 124 ЗК України ).

Отже, відповідно до вимог чинного законодавства обов`язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не є власником земельної ділянки площею 7,5 га, а ні користувачем, тобто земельна ділянка не відводилася та не надавалася у користування відповідачеві.

Посилання відповідача на акт на право користування земельною ділянкою у розмірі 47,4 га для ведення фермерського господарства, не є належним доказом оформлення права користування земельною ділянкою площею 7,5 га ріллі , оскільки вказаний акт надавав право користування земельною ділянкою відповідачу для створення фермерського господарства, а на земельну ділянку площею 7,5 га ріллі (поряд з кадастровим номером 7121283400:02:003:0005), якою користується відповідач самовільно відсутні правовстановлюючі документи. Це дві різні земельні ділянки.

Враховуючи вищевикладене суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, щодо правомірності стягнення з відповідача шкоди, завданої самовільний зайняттям земельної ділянки, яка розрахована відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття грунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 року № 963 .

Що стосується повноважень прокурора на представництво інтересів Водяницької сільської ради Звенигородського району Черкаської області в суді, прокуратура користується повноваженнями, передбаченими чинним законодавством України .

Відповідно до ст.131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частиною 2 статті 4 ЦПК України встановлено,що у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною четвертою статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Відповідно до частин третьої-четвертої статті 56 ЦПК України , у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Звертаючись до суду із вказаним позовом заступник керівника Звенигородської місцевої прокуратури І. Слюсар в інтересах держави в особі Водяницької сільської ради Звенигородського району Черкаської області відповідно до вимог статті 23 Закону України Про прокуратуру , частини четвертої статті 56 ЦПК України , обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави у суді, вказав в чому полягає порушення інтересів держави, а саме у необхідності неухильного дотримання законності при використанні землі, як основного національного багатства, яке перебуває під особливою охороною держави, забезпечення раціонального використання та охорони земель і неухильному дотриманні принципу законності при використанні земель комунальної власності та визначив орган , уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, а також завчасно, до звернення до суду із позовом, повідомив Водяницьку сільську раду про звернення до суду із вказаним позовом, що підтверджується листом повідомленням № 31-1938вих19 від 15 листопада 2019 року.

Не звернення Водяницької сільської ради до суду з позовом про стягнення завданої шкоди є неналежним здійсненням захисту порушених прав, а оскільки саме на користь зазначеної особи стягується завдана шкода то прокурором вірно визначено позивача.

Таким чином апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції , про те, що у даній справі прокурор обґрунтував наявність підстав для звернення до суду з вказаним позовом в інтересах держави в особі Водяницької сільської ради.

В даній справі предметом спору є шкода завдана внаслідок самовільного заняття земельної ділянки відповідачем як фізичною особою. Зазначена земельна ділянка є відмінною від земельної ділянки яка перебуває в користуванні відповідача і за його твердженням передана фермерському господарству, а відтак цей спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, оскаржуване рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, всебічно досліджених матеріалах справи, постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і підстав в межах доводів апеляційної скарги для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 368 , 374 , 375 , 381 , 382 , 383 , 384 ЦПК України , суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 22 травня 2020 року у справі за позовом заступника керівника Звенигородської місцевої прокуратури І.Слюсара в інтересах держави в особі Водяницької сільської ради Звенигородського району Черкаської області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків зазначених в частині 3 статті 389 ЦПК України .

Повний текст постанови виготовлений 08 жовтня 2020 року.

Судді