Рішення

від 29.09.2020 по справі 908/1591/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/120/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2020 Справа № 908/1591/20

м.Запоріжжя Запорізької області

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сади Донбасу» (85172 Донецька область, Костянтинівський район, с. Полтавка, вул. Юбілейна, буд. 38, ідентифікаційний номер юридичної особи 30736395)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Акімфрут» (72503 Запорізька область, Якимівський район, смт. Якимівка, вул. Курортна, буд. 71, ідентифікаційний номер юридичної особи 43102097)

про стягнення суми 941 110 грн. 00 коп.

за участю

представника позивача: Камєнкова Н.С., дов. б/н від 15.07.2020, Остапець С.В., дов. б/н від 23.09.2020

представник відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сади Донбасу» звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Акімфрут» 941110 грн. 00 коп. боргу за договором поставки № 01/09/19 від 16.09.2019.

Відповідно до витягу з протоколу розподілу судової справи між суддями від 23.06.2020 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1591/20 та визначено до розгляду судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 24.06.2020, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1591/20, присвоєно справі номер провадження 27/120/20 та призначено підготовче судове засідання на 15.07.2020.

Справа № 908/1591/20 розглядається за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 15.07.2020 строк підготовчого провадження у справі, на підставі ст. 177 ГПК України, продовжено, на підставі ст. 183 ГПК України підготовче засідання відкладено на 02.09.2020.

Ухвалою суду від 02.09.2020 підготовче провадження закрито. Справу призначено по суті на 29.09.2020.

Ухвалою суду від 22.09.2020 судом відмовлено позивачу в задоволенні клопотання про проведення судового засідання в режимі відео конференції.

У судовому засіданні 29.09.2020 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні 29.09.2020, відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалося повне фіксування судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Оберіг» .

Суддею оголошено, яка справа розглядається, склад суду, та роз`яснено представнику позивача, який прибув в судове засідання, його права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

Позивач в судовому засіданні 29.09.2020 заявлені вимоги підтримав, на підставах викладених у позовній заяві, просив суд позов задовольнити.

Відповідач у жодне судове засідання двічі не з`являвся, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребувану ухвалою суду по справі документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника або ненадання витребуваних документів суд не попереджав, ухвали, що надсилались на його адресу повернуто до суду з позначкою пошти адресат відсутній за адресою .

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Ухвали суду надсилались відповідачу на адресу, що вказана у позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Таким чином, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З урахуванням викладеного, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

Справу розглянуто в порядку ст. 178 ГПК України, відповідно до якої, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи, за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, заслухавши представника позивача, суд

УСТАНОВИВ:

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

16 вересня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "САДИ ДОНБАСУ" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АКІМФРУТ" (Покупець) було укладено Договір поставки за № 01/09/19 (Договір).

Відповідно п. 1.1 Договору постачальник зобов`язується продати (передати) у власність покупця товар - продукцію садівництва, зазначену в накладній, яка є невід`ємною частиною договору і визначає його істотні умови в частині опису товару, а покупець зобов`язується прийняти і сплатити зазначений товар на умовах цього договору.

Згідно п. 3.1 Договору встановлено, що ціна на товар, що поставляється за цим договором, вказується в накладній, яка є невід`ємною частиною договору.

Загальна сума договору складає суму всіх підписаних та скріплених печатками обох сторін накладних (п.3.2 Договору).

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 1238740,10 грн. з урахуванням ПДВ, що підтверджується видатковими накладними, належним чином завірені копії яких містяться в матеріалах справи, а саме:

видаткова накладна № 68 від 16 вересня 2019 року, сума з ПДВ- 67519,40 грн;

видаткова накладна № 98 від 05листопада 2019 року, сума з ПДВ - 95472,00 грн;

видаткова накладна № 101 від 07 листопада 2019 року, сума з ПДВ- 102160,50 грн;

видаткова накладна № 102 від 07 листопада 2019 року, сума з ПДВ-96751,20 грн;

видаткова накладна № 103 від 08 листопада 2019 року, сума з ПДВ - 88959,00 грн;

видаткова накладна № 104 від 08 листопада 2019 року сума з ПДВ-114363,60 грн;

видаткова накладна № 110 від 13 листопада 2019 року сума з ПДВ - 128727,30 грн;

видаткова накладна № 115 від 18 листопада 2019 року сума з ПДВ - 74747,40 грн ;

видаткова накладна № 116 від 18 листопада 2019 року сума з ПДВ- 122007,60 грн;

видаткова накладна № 117 від 18 листопада 2019 року сума з ПДВ-70040,10 грн;

видаткова накладна № 118 від 20 листопада 2019 року сума з ПДВ - 140848,50 грн;

видаткова накладна № 121 від 26 листопада 2019 року сума з ПДВ - 137143,50 грн.

Відповідно до п. 4.4. Договору, у разі не поставки Товару в повному обсязі або поставки Товару, невідповідної якості, Постачальник зобов`язаний доставити якісний Товар в повному обсязі або замінити неякісний товар на товар відповідної якості своїми силами і за свій рахунок протягом семи робочих днів з моменту отримання відповідної письмової вимоги від Покупця.

Пунктом 3.3 Договору встановлено, що покупець зобов`язувався сплатити вартість товару протягом семи днів з дати поставки. Датою поставки є дата виписки накладної на відпуск товарів.

Згідно з п. 9.9 Договору передбачено, що Договір вважається укладеним з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та проставлення печаток та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань по ньому. Термін дії договору до 31.12.2019 року. У випадку, якщо жодна зі сторін, за тридцять днів до терміну закінчення договору не попередить іншу сторону про розірвання цього договору, він вважається пролонгованим на кожний наступний рік на тих же умовах.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АКІМФРУТ" в 2019 році сплатило грошові кошти за поставлений товар на загальну суму 339225,70 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, належним чином завірені копії яких містяться в матеріалах справи, а саме: № 23 від 20.09.2019 на суму 67519,40 грн., № 89 від 13.11.2019 на суму 95472,00 грн., № 95 від 18.11.2019 на суму 82234,30 грн., № 109 від 25.11.2019 року на суму 94000,00 грн.

Відповідно до акту звірку взаємних розрахунків, підписаного сторонами Договору, вбачається, що заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "АКІМФРУТ" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "САДИ ДОНБАСУ" становить - 899514,40 грн.

21.12.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "САДИ ДОНБАСУ" на адресу Товариство з обмеженою відповідальністю "АКІМФРУТ" направило претензію вих. № 21/12 від 21.12.2019,відповідно до якої було запропоновано відповідачу сплатити суму боргу в розмірі 899514,40 грн.

17 січня 2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "АКІМФРУТ" у своєму відгуку на претензію повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю "САДИ ДОНБАСУ", що підтверджує факт заборгованості за договором поставки № 01/09/19 від 16.09.2019 року в загальному розмірі 899514,40 грн. та гарантувало повне погашення заборгованості за отриманий товар до 29.02.2020.

21.01.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "САДИ ДОНБАСУ" на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "АКІМФРУТ" направило лист з проханням повного погашення заборгованості в строк не пізніше 31.01.2020 року.

05.03.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "АКІМФРУТ" сплатило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "САДИ ДОНБАСУ" суму в розмірі 50000 (платіжне доручення від 05.03.2020 № 158).

Отже на момент звернення до суду з даним позовом сума боргу відповідача перед позивачем складає 849514,40 грн.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, згідно ч. 1 статті 627 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 ЦК).

Правовідносини сторін врегульовано договором № 01/09/19 від 16.09.2019, який за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона -постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно у власність другій стороні (покупцю), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем наступним чином зараховувались оплати з боку відповідача:

видаткова накладна № 68 від 16 вересня 2019 року, строк оплати 24 вересня 2019 року. Сплачена в повному обсязі та не є спірною, платіжне доручення № 23 від 20.09.2019.

видаткова накладна № 98 від 05 листопада 2019 року, строк оплати 13 листопада 2019 року. Сплачена в повному обсязі та не є спірною, платіжне доручення № 89 від 13.11.2019.

видаткова накладна № 101 від 07 листопада 2019 року, строк оплати 15 листопада 2019 року. Сплачена в повному обсязі та не є спірною, платіжні доручення № 95 від 18.11.2019 та № 94 від 25.11.2019.

видаткова накладна № 102 від 07 листопада 2019 року, строк оплати 15 листопада 2019 року. Сплачена в повному обсязі та не є спірною, платіжні доручення № 94 від 25.11.2019 та № 158 від 05.03.2020.

видаткова накладна № 103 від 08 листопада 2019 року, строк оплати 18 листопада 2019 року. Сплачена частково, платіжне доручення № 158 від 05.03.2020 року, борг 61636,40 грн.

видаткова накладна № 104 від 08 листопада 2019 року, строк оплати 18 листопада 2019 року. Не сплачена.

видаткова накладна № 110 від 13 листопада 2019 року, строк оплати 21 листопада 2019 року. Не сплачена.

видаткова накладна № 115 від 18 листопада 2019 року, строк оплати 26 листопада 2019 року. Не сплачена.

видаткова накладна № 116 від 18 листопада 2019 року, строк оплати 26 листопада 2019 року. Не сплачена.

видаткова накладна № 117 від 18 листопада 2019 року, строк оплати 26 листопада 2019 року. Не сплачена.

видаткова накладна № 118 від 20 листопада 2019 року, строк оплати 28 листопада 2019 року. Не сплачена.

видаткова накладна № 121 від 26 листопада 2019 року, строк оплати 04 грудня 2019 року. Не сплачена.

Отже, позивачем грошові кошти, які надходили від боржника зараховувались на погашення заборгованості в хронологічному порядку: починаючи з тієї, що виникла у найдавніший період, до повного її погашення.

Сума боргу в розмірі 849514,40 грн. також підтверджується підписаний сторонами Договору без заперечень та зауважень актом звірки по клієнту ТОВ Акімфрут за період з 01.09.2019-19.05.2020. Документ сформовано станом на 19.05.2020 року.

Відповідач не виконав умови Договору в частині оплати отриманого товару , факт виконання зобов`язань за Договором в повному обсязі відповідач належним чином не довів.

З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про стягнення з Товариство з обмеженою відповідальністю "АКІМФРУТ" 849514 грн. 40 коп. заборгованості.

У зв`язку із невиконанням відповідачем умов договору в повному обсязі, позивачем нараховано до стягнення з відповідача 91596 грн. пені.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов`язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною шостою ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Згідно з ст. 549 цього Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Статтею 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 5.2 Договору, в разі порушення Покупцем строків здійснення розрахунків здійснення розрахунків, передбачених цим Договором, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі 2-х облікових ставок НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.

Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем пені у розмірі 91596 грн., встановив, що він не співпадає з розрахунком суду, однак, при перерахуванні судом розрахунку пені, сума до стягнення пені є більшою ніж заявлено позивачем, тому судом задовольняється вимога про стягнення пені в сумі заявленій позивачем.

Отже, заявлена позивачем сума пені в розмірі 91596 грн. задовольняється судом.

Відповідач у судові засідання жодного разу не з`явився, не заперечив проти позовних вимог.

Крім того, слід зазначити, що позивач в прохальній частині позову просить суд стягнути з відповідача 941110 грн. боргу та пені, з матеріалів справи вбачається, що сума боргу складає 899514,40 грн. та сума пені 91596 грн., таким чином позивачем в прохальній частині позову не включено 0,40 коп. боргу, в зв`язку з чим, суд задовольняє позовні вимоги, як зазначено позивачем в прохальній частині позову.

Кожна із сторін договору приймає на себе відповідні ризики можливого погіршення економічної ситуації та фінансового становища свого підприємства, підприємств своїх контрагентів та країни в цілому. Учасник договору не повинен відповідати за прорахунки суб`єкта підприємницької діяльності, з яким він уклав договір.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов`язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні Європейского суду з прав людини від 19.03.1997 р. (п. 40) по справі «Горнсбі поти Греції» зазначено: «…Право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні Гарантії, що надаються сторонам цивільного судового процесу - у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним - і не передбачив при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні сторони зобов`язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію.

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями усім належним їй майном.

З урахуванням наведеного, суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.

В порядку ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сади Донбасу» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Акімфрут» задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Акімфрут» (72503 Запорізька область, Якимівський район, смт. Якимівка, вул. Курортна, буд. 71, ідентифікаційний номер юридичної особи 43102097) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сади Донбасу» (85172 Донецька область, Костянтинівський район, с. Полтавка, вул. Юбілейна, буд. 38, ідентифікаційний номер юридичної особи 30736395) 849514 (вісімсот сорок дев`ять тисяч п`ятсот чотирнадцять) грн. 00 коп. основного боргу, 91596 (дев`яносто одну тисячу п`ятсот дев`яносто шість) грн. 00 коп. пені, 14116 (чотирнадцять тисяч сто шістнадцять) грн. 65 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення оформлено та підписано 09.10.2020.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.С. Дроздова