Рішення

від 02.10.2020 по справі 523/1739/18

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/1739/18

Провадження №2/523/2440/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2020 р. м.Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси у складі :

головуючого судді - Аліна С.С.

при секретарі - Вовкович І.В.,

розглянувши в судовому засіданні матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Українсько-білоруського спільного підприємства Одесмазсервіс Товариства з обмеженою відповідальністю, третя особа: регіональне відділення Фонд державного майна України по Одеській області про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, компенсацію за невикористану відпустку та несвоєчасно виплачену заробітну плату з урахуванням індексу інфляції та компенсацію за весь час затримки розрахунку, про стягнення моральної шкоді,-

В С Т А Н О В И В :

До Суворовського районного суду м. Одеси позов ОСОБА_1 до Українсько-білоруського спільного підприємства Одесмазсервіс Товариства з обмеженою відповідальністю, третя особа: регіональне відділення Фонд державного майна України по Одеській області в якому просив:

- стягнути з Українсько-білоруське спільне підприємство Одесмазсервіс товариство з обмеженою відповідальністю на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену заробітну плату в сумі 390 000 грн., а також компенсацію за невикористану щорічну відпустку сумі 32 218, 48 грн. та компенсацію за несвоєчасно виплачену заробітну плати з урахуванням індексу інфляції та компенсацію за весь час затримки розрахунку;

-стягнути з Українсько-білоруське спільне підприємство Одесмазсервіс товариство з обмеженою відповідальністю, на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 100 000 грн.

Свої вимоги обґрунтував тим, що 10 червня 2009 року ОСОБА_1 , на підставі Протоколу № 1/09 засідання Правління УБСП Одесмазсервіс ТОВ було назначено Виконуючим обов`язки Директора УБСП Одесмазсервіс ТОВ строком на один рік. Відповідно до штатного розпису від 22 червня 2009 року йгоо посадовий оклад становив 5 000,00 грн. Цей же посадовий оклад позивач мав отримувати в період з 2010 по 2011 рік, що підтверджується штатним розкладом на 2010-2011 рік від 25 лютого 2010 року.

01 лютого 2011 року, згідно з Протоколом № 2/11 загальних зборів учасників УБСП Одесмазсервіс ТОВ. ОСОБА_1 , було призначено на посаду директора УБСП Одесмазсервіс ТОВ та доручено Голові товариства, ОСОБА_2 , підписати контракт.

Відповідно, 08 лютого 2011 року між ОСОБА_1 та УБСП Одесмазсервіс ТОВ в особі Голови товариства ОСОБА_2 , було укладено вищезазначений контракт. Згідно зі штатним розписом на 2011-2014 рік посадовий оклад становив 5 000,00 грн.

Відповідно до п. 3.1. зазначеного Контракту за виконання обов`язків, передбачених контрактом, Керівнику щомісяця виплачується заробітна плата за рахунок коштів Товариства: розмір посадового окладу встановлюється відповідно до штатного розкладу, затвердженого Товариством; надбавка за інтенсивність праці та особливий характер роботи в розмірі тридцяти п`яти відсотків посадового окладу. Також, відповідно до п. 3.3. Керівнику надається щорічна відпустка тривалістю 30-ть календарних днів із збереженням щомісячної заробітної плати, обчисленої відповідно до чинного законодавства. При виході у відпустку Керівнику надається матеріальна допомога на оздоровлення у розмірі середньомісячного заробітку одночасно з наданням щорічної відпустки.

25 грудня 2015 року, згідно з Протоколом № 2/15 загальних зборів учасників УБСП Одесмазсервіс ТОВ ОСОБА_1 було звільнено за власним бажанням з займаної посади Директора.?

Однак, за весь час трудової діяльності на посаді Виконуючого обов`язки Директора та Директора УБСП Одесмазсервіс ТОВ, Товариством жодного разу так і не було виплачено ОСОБА_1 заробітної плати, відповідно до штатного розпису.

Таким чином, за період з 10 червня 2009 року по 25 грудня 2015 року за Відповідачем утворилася перед позивачем заборгованість у розмірі 390 000 грн.

На день звільнення Товаристом не було проведено з позивачем ОСОБА_1 усіх необхідних розрахунків згідно з ч. 1 ст. 116 КЗпП.

Крім того, станом на день звільнення в ОСОБА_1 було наявно 196 днів невикористаної щорічної відпустки за весь період роботи на посаді Виконуючого обов`язки директора та Директора УБСП Одесмазсервіс ТОВ.

Позивач ОСОБА_1 також зазначив про те, що відповідно до Контракту, укладеним між ним та Товариством, а саме ч. 2 п. 3.3. при виході у відпустку Керівнику надається матеріальна допомога на оздоровлення у розмірі середньомісячного заробітку одночасно з наданням щорічної відпустки. Оскільки, своїм правом на щорічну відпустку позивач не скористався, тому вважає, Товариством має бути також виплачена йому матеріальна допомога на оздоровлення у розмірі 20 000 грн.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надав до суду заяву в якій позовні вимоги підтримав, просив розгляд справи провести за його відсутності.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

В матеріалах справи містяться пояснення третьої особи регіонального відділення Фонд державного майна України по Одеській області в якому зазначила про те, що позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Щодо штатного розкладу на 2011-2014 р.р. у законодавстві України штатний розпис згадується в ч. 3 ст.64 ГКУ згідно якої підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників, штатний розпис.

Згідно листа Міністерства праці та соціальної політики України від 27.06.2007 року № 162/06/187-07 Щодо штатного розпису штатний розпис - це документ, що встановлює для о підприємства, установи, організації структуру, штати та посадові оклади працівників. У якому розпису містяться назви посад, чисельність персоналу і оклади по кожній посаді. Прийняття, затвердження керівником підприємства штатного розпису проводиться шляхом видання спеціального локального нормативного акту (наказу), що визначатиме кількість працівників кожної професії з розподілом штатних одиниць за структурними підрозділами підприємства.

Як зазначає представник третьої особи матеріалах справи та в позовній заяві відсутнє посилання на накази, про затвердження штатного розкладу.

Питання, пов`язані з обліком штатних працівників, регулюються наказом Держкомстату від 28.09.2005 № 286, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.11.2005 за № 1442/11722 Про затвердження Інструкції зі статистики кількості працівників , дія якого поширюється на всіх юридичних осіб, їх філії, представництва та інші відокремлені підрозділи, а також на фізичних осіб - підприємців, що використовують найману працю» .

Розроблення штатного розпису має здійснюватися на основі внутрішніх організаційно- нормативних документів (чинна структура і чисельність, положення з оплати праці) та з _ ванням вимог нормативно-правових актів, зокрема Класифікатора професій ДК 003-2010 и посад і професій мають відповідати назвам у Класифікаторі).

Представник третьої особи вважає про те, що штатні розписи 2009-2014 рр., які були надані позивачем до суду, не відають вимогам чинного законодавства України.

Щодо встановлений позивачем самому собі заробітної плати у розмірі 5 000 грн. щомісячно та її неотримання.

До виключної компетенції Загальних Зборів Учасників, відповідно до п. 10.6 Статуту товариства належить питання визначення організаційної структури товариства, умов оплати і посадових осіб товариства, його дочірніх підприємств, філій і представництв.

Тобто, визначення розміру заробітної платні посадових осіб товариства приймається загальними зборами учасників.

З матеріалів справи та у регіонального відділення відсутні рішення загальних зборів, які б встановлювали та обговорювали розмір заробітної плати посадових осіб товариства.

На виконання законних вимог, зокрема глав IV - VII КЗпП, на підприємствах, в новах, організаціях роботодавець зобов`язаний вести облік робочого часу. Такий облік дозволяє визначити кількість годин, відпрацьованих кожним найманим працівником. Підрахунок кількості відпрацьованого часу ведуть у Табелі. Табель- це поіменний список працівників відділу, служби чи іншого структурного підрозділу підприємства, установи, нізації з відмітками про використання робочого часу протягом облікового періоду. Позивачем не надано табелів обліку робочого часу працівників товариства, не раховувались податки, з балансу підприємства не вбачається наявність кредиторської ргованості за невиплату заробітної плати.

Щодо Контракту з керівником виконавчого органу товариства - директором.

Згідно п 2.2.2 Контракту, Директор зобов`язався виконувати наступні функції й обов`язки, щодо організації та забезпечення діяльності товариства: виконувати рішення Вищого органу товариства; виконувати вимоги Ревізійної комісії товариства; організовувати впровадження у виробництво нової техніки і прогресивних; організовувати виконання виробничих програм, договірних та інших зобов`язань, що взяті товариством; організовувати матеріально-технічне забезпечення діяльності товариства; організовувати реалізацію (збут) продукції, виробленої товариством, у тому числі послуг; налагоджувати юридичне, економічне, бухгалтерське та інформаційне створення діяльності товариства; забезпечувати товариство кваліфікованими кадрами; організовувати впровадження нових прогресивних форм і методів господарювання, організаційних і економічних умов для високопродуктивної праці в товаристві; створювати для працівників нормальні, безпечні і сприятливі умови для роботи в товаристві; організовувати виконання екологічних програм; виконувати інші обов`язки з організації забезпечення діяльності товариства, якщо це чено діючим законодавством; організовувати збереження й ефективне використання майна та прибутку ства. а також іншого майна, що не ввійшло до статутного фонду товариства.

Як зазначає представник третьої особи, позивачем своїх обов`язків він не виконав жодного зобо`язання, чим порушив умови Контракту.

Крім того, відповідно до п. 2.2.3. Контракту Директор зобов`язався забезпечувати прибуткову діяльність товариства.

Згідно до абз. З п.2.2.14 Контракту Директор зобов`язався вжити дійових заходів з виплати заробітної платні працівникам Товариства.

Однак, у відповідний період часу Товариство взагалі не здійснювало будь-якої господарської діяльності. Тобто, Директор, як посадова особа, не виконував своїх основних ових обов`язків. А п.3.1.Контракту передбачено, що тільки за виконання обов`язків, дбачених Контрактом, Керівнику щомісячно сплачується заробітна плата за рахунок і в Товариства.

Представник третьої особи вважає, що позивачу не могла бути нарахована заробітна плата, так як Товариство здійснювало будь-якої фінансово-господарської діяльності, заборгованість, на яку посилається позивач, могла виникнути виключно в результаті саме його неправомірних дій, а саме не проведення своєчасного розрахунку з працівниками Товариства.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено про те, що 10 червня 2009 року ОСОБА_1 , на підставі Протоколу № 1/09 засідання Правління УБСП Одесмазсервіс ТОВ, було назначено Виконуючим обов`язки Директора УБСП Одесмазсервіс ТОВ строком на один рік (а.с.7-11).

Відповідно до штатного розпису УБСП Одесмазсервіс ТОВ від 22 червня 2009 року посадовий оклад ОСОБА_1 становив 5 000 грн. (а.с.5).

Відповідно до штатного розпису УБСП Одесмазсервіс ТОВ в період з 2010 по 2011 рік посадовий оклад ОСОБА_1 становив 5 000 грн. (а.с.6).

01 лютого 2011 року, згідно з Протоколом № 2/11 загальних зборів учасників УБСП Одесмазсервіс ТОВ. ОСОБА_1 , було призначено на посаду директора УБСП Одесмазсервіс ТОВ та доручено Голові товариства, ОСОБА_2 , підписати контракт (а.с.12-13).

08 лютого 2011 року між ОСОБА_1 та УБСП Одесмазсервіс ТОВ в особі Голови товариства ОСОБА_2 , було укладено контракт з керівником виконавчого органу товариства-директором (а.с.23-28).

Відповідно до п. 3.1. зазначеного Контракту за виконання обов`язків, передбачених контрактом, Керівнику щомісяця виплачується заробітна плата за рахунок коштів Товариства: розмір посадового окладу встановлюється відповідно до штатного розкладу, затвердженого Товариством; надбавка за інтенсивність праці та особливий характер роботи в розмірі тридцяти п`яти відсотків посадового окладу. Також, відповідно до п. 3.3. Керівнику надається щорічна відпустка тривалістю 30-ть календарних днів із збереженням щомісячної заробітної плати, обчисленої відповідно до чинного законодавства. При виході у відпустку Керівнику надається матеріальна допомога на оздоровлення у розмірі середньомісячного заробітку одночасно з наданням щорічної відпустки.

Згідно зі штатним розписом УБСП Одесмазсервіс ТОВ за 2011-2014 рік посадовий оклад директора становив 5 000 грн. (а.с.6).

25 грудня 2015 року, згідно з Протоколом № 2/15 загальних зборів учасників УБСП Одесмазсервіс ТОВ ОСОБА_1 було звільнено за власним бажанням з займаної посади Директора (а.с.14-16).?

Судом встановлено про те, що ОСОБА_1 не було виплачено УБСП Одесмазсервіс ТОВ заробітної плати, відповідно до штатного розпису за період з 10 червня 2009 року по 25 грудня 2015 року, тому за Відповідачем утворилася заборгованість у сумі 390 000 грн.

При таких обставинах, позовні вимоги позивача ОСОБА_1 про стягнення з Українсько-білоруського спільного підприємства Одесмазсервіс Товариства з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ 13916108, адреса: м. Одеса, вул. От. Головатого, 47) на його користь нараховану, але не виплачену заробітну плату у розмірі 390 000 грн. підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 43 Конституції України кожен має право на заробітну плату, а право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу. Способами захисту своїх цивільних прав та інтересів можуть бути, серед іншого, припинення дії, яка порушує право.

Відповідно до ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок.

Відповідно до ст. 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Станом на день звільнення позивача ОСОБА_1 у нього було наявно 196 днів невикористаної щорічної відпустки за весь період моєї роботи на посаді Виконуючого обов`язки директора та Директора УБСП Одесмазсервіс ТОВ.

Згідно зі ст. 83 КЗпП України ст. 24 Закону України Про відпустки у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки. Однак, в день звільнення зі позивачем не було проведено розрахунку щодо виплати грошової компенсації за невикористані 196 днів щорічної відпустки у сумі 32 218, 48 грн.

Слід зазначити, що відповідно до Контракту, укладеним між ОСОБА_1 та Товариством, а саме частиною другою п. 3.3. при виході у відпустку Керівнику надається матеріальна допомога на оздоровлення у розмірі середньомісячного заробітку одночасно з наданням щорічної відпустки.

Оскільки, своїм правом на щорічну відпустку ОСОБА_1 так і не скористався, відповідно, ним не було отримано матеріальної допомоги на оздоровлення за період з 01 лютого 2011 року по 25 грудня 2015 року, яка становить у розмірі 20 000 грн.

За змістом указаного положення, підставою для відшкодування моральної шкоди згідно зі ст.237-1 КЗпП є факт порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, утрати нормальних життєвих зв`язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Встановлене Конституцією та законами право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб.

Відповідно до п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31.03.95 №4 (із відповідними змінами) судам роз`яснено, що відповідно до ст.237-1 КЗпП за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя та здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, утрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.Таким чином, захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права (наприклад поновлення на роботі), так і механізмом компенсації за моральну шкоду як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв`язку з посяганням на її трудові права та інтереси. Конкретний спосіб, на підставі якого здійснюється відшкодування моральної шкоди, обирається потерпілою особою з урахуванням характеру правопорушення, його наслідків та інших обставин.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.9 постанови Пленуму ВСУ Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31.03.95 №4, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, ураховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих відносинах, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

З огляду на природу інституту відшкодування моральної шкоди цілком адекватними і самодостатніми критеріями визначення розміру належної потерпілому компенсації є морально-правові імперативи справедливості, розумності та добросовісності.

Суд вважає, що розмір заявленої моральної шкоди 100 000 грн. є занадто завищеним, і з урахуванням приципів виваженості, розумності та справедливості, вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача щодо моральної шкоди частково, а саме у розмірі по 500 грн., що буде достатнім, на думку суду, для компенсації понесених ним страждань та переживань.

Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд розглянув справу в межах позовних вимог, створивши учасникам процесу усі необхідні умови для надання, витребування доказів, користуючись принципом змагальності сторін.

Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 до Українсько-білоруського спільного підприємства Одесмазсервіс Товариства з обмеженою відповідальністю, третя особа: регіональне відділення Фонд державного майна України по Одеській області про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, компенсацію за невикористану відпустку та несвоєчасно виплачену заробітну плату з урахуванням індексу інфляції та компенсацію за весь час затримки розрахунку підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, то з відповідача Українсько-білоруського спільного підприємства Одесмазсервіс Товариства з обмеженою відповідальністю на користь Держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3524 грн. (по 704,80 грн. - за вимогу про стягнення не нарахованої заробітної плати, компенсацію за невикористану відпустку та несвоєчасно виплачену заробітну плату з урахуванням індексу інфляції та компенсацію за весь час затримки розрахунку про стягнення моральної шкоди).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 76-81, 263-265, 353 ЦПК України, ст. 47, 83, 115, 116, 117, 237-1 КЗпП, ст. ст. 16, 23, 1167 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Українсько-білоруського спільного підприємства Одесмазсервіс Товариства з обмеженою відповідальністю, третя особа: регіональне відділення Фонд державного майна України по Одеській області про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, компенсацію за невикористану відпустку та несвоєчасно виплачену заробітну плату з урахуванням індексу інфляції та компенсацію за весь час затримки розрахунку, про стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Українсько-білоруського спільного підприємства Одесмазсервіс Товариства з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ 13916108, адреса: м. Одеса, вул. От. Головатого, 47) на користь ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) нараховану, але не виплачену заробітну плату у розмірі 390 000 грн., компенсацію за невикористану щорічну відпустку у розмірі 32 218,48 грн., матеріальну допомогу на оздоровлення у розмірі 20 000 грн. та компенсацію за несвоєчасно виплачену заробітну плату з урахуванням індексу інфляції та компенсацію за весь час затримки розрахунку.

Стягнути з Українсько-білоруського спільного підприємства Одесмазсервіс Товариства з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ 13916108, адреса: м. Одеса, вул. От. Головатого, 47) на користь ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) моральну шкоду у розмірі 500 грн.

Стягнути з Українсько-білоруського спільного підприємства Одесмазсервіс Товариства з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ 13916108, адреса: м. Одеса, вул. От. Головатого, 47) на користь держави судовий збір у розмірі 3524 грн.

Копію заочного рішення направити сторонам по справі.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Рішення складено та підписано суддею 07.10.2020р.

Суддя Аліна С.С