Рішення

від 03.09.2020 по справі 761/660/17

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/660/17

Провадження № 2/761/162/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

03 вересня 2020 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді: Савицького О.А.,

при секретарі: Горюк В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Віноманія , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю Сервіс доставки їжі , про захист авторського права,

ВСТАНОВИВ:

03.01.2016 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Ресторан ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі співвласника ОСОБА_2 , третя особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ООО Сервіс доставки їжі , про захист авторського права.

Ухвалою від 13.01.2017 р. відкрито провадження у справі.

В судовому засіданні судом залучено до участі у справі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 як співвідповідачів.

Ухвалою від 15.11.2017 р. справа прийнята до провадження суддею Савицьким О.А.

Ухвалою від 28.02.2018 р. розгляд справи вирішено продовжити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.

В судовому засіданні судом залучено до участі у справі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 як співвідповідачів, прийнято до розгляду заяву про уточнення позовних вимог від 03.08.2018 р., а також в подальшому замінено первісних відповідачів Ресторан ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі співвласника ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , належним відповідачем ТОВ Віноманія .

Ухвалою від 12.11.2018 р. розгляд справи вирішено здійснювати у порядку загального позовного провадження та замінено засідання з розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Ухвалою від 21.08.2019 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що вона є автором блогу ІНФОРМАЦІЯ_4 (автор текстів, фотограф, кулінар). На даному сайті позивачка розміщує рецепти різноманітних кухонь з поетапним супроводженням приготування страв фотографіями. Всі фото під час приготування страв остання робить самостійно. 02.07.2013 р. на своєму сайті позивачка розмістила авторські рецепт та фото страви ІНФОРМАЦІЯ_2 , супроводжуючи рецепт приготування страви поетапно теж фотографіями, а також на ньому зазначено: (копірайт) ОСОБА_1 2013-2016. Все фотографии и тексты защищены авторским правом. Использование без письменного согласия автора запрещено . Однак, позивачка натрапила на свою фотографію страви ІНФОРМАЦІЯ_2 на сайті: ІНФОРМАЦІЯ_3 (ТОВ Сервіс доставки їжі (код ЄРДПОУ 38945133)) без будь-якого посилання на її прізвище чи кулінарний сайт, проте з можливістю замовлення такого Карпаччо з ресторану ІНФОРМАЦІЯ_1 , власником якого є відповідач. За таких обставин, посилаючись на порушення свого авторського права, позивачка вважає, що з відповідача на її користь підлягає стягненню компенсація за неправомірне використання об`єкта авторського права, а тому звернулась до суду з даним позовом.

Представник позивачки в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі, проти проведення заочного розгляду справи не заперечив.

Відповідач в судове засідання не з`явився, свого представника до суду не направив, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку, причин неявки не повідомив та відзиву не подав.

Враховуючи, що представник позивачки не заперечив проти проведення заочного розгляду справи, при цьому, належним чином повідомлений відповідач в судове засідання не з`явився, відзиву не подав, а тому відповідно до вимог ст.ст. 280, 281 ЦПК України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Вислухавши пояснення сторони позивача, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що 02.07.2013 р. на своєму сайті позивачка розмістила авторські рецепт та фото страви ІНФОРМАЦІЯ_2 , супроводжуючи рецепт приготування страви поетапно теж фотографіями, а також на ньому зазначено: (копірайт) ОСОБА_1 2013-2016. Все фотографии и тексты защищены авторским правом. Использование без письменного согласия автора запрещено , що підтверджується копією відповідного скріншота.

Разом з тим, позивачка натрапила на свою фотографію страви ІНФОРМАЦІЯ_2 на сайті: ІНФОРМАЦІЯ_3 (ТОВ Сервіс доставки їжі (код ЄРДПОУ 38945133)) без будь-якого посилання на її прізвище чи кулінарний сайт, проте з можливістю замовлення такого Карпаччо з ресторану ІНФОРМАЦІЯ_1 , власником якого є відповідач, що підтверджується відеозаписом та скріншотами.

Законом України Про авторське право та суміжні права визначається, що ім`я автора - сукупність слів чи знаків, що ідентифікують автора: прізвище та ім`я автора; прізвище, ім`я та по-батькові автора; ініціали автора; псевдонім автора; прийнятий автором знак (сукупність знаків) тощо, а опублікуванням твору... є випуск в обіг за згодою автора чи іншого суб`єкта авторського права і (або) суміжних прав виготовлених поліграфічними, електронними чи іншими способами примірників твору... .

Відповідно до ст. 11 Закону України Про авторське право та суміжні права первинним суб`єктом, якому належить авторське право, є автор твору. За відсутності доказів іншого, автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Це положення застосовується також у разі опублікування твору під псевдонімом, який ідентифікує автора.

Частина 2 вказаної статті встановлює, що авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей.

Відповідно до п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав № 5 від 04.06.2010 р., твір вважається створеним з моменту первинного надання йому будь-якої об`єктивної форми з урахуванням суті твору (письмова, електронна, речова форма).

Так, з матеріалів справи вбачається, що посилання на позивачку, як на автора вказаної фотографії, або на сайт ІНФОРМАЦІЯ_4 було відсутнє на обох сайтах, а ніякої згоди на опублікування фото позивачка ні відповідачу, ні третій особі не надавала, жодного договору про використання об`єктів інтелектуальної власності між ними не укладалось, тобто має місце порушення авторського права.

Також судом встановлено, на сайті ІНФОРМАЦІЯ_3 договір публічної оферти ТОВ Сервіс доставки їжі , відповідно до якого, агент не є продавцем продукції, в тому числі в розумінні Закону України Про захист прав споживачів . Відповідно до цього всі претензії стосовно продажу Продукції, доставки Продукції, в тому числі строку доставки, якості, кількості та інших умов продажу, можуть пред`являтися виключно до Продавця цієї Продукції.

Згідно з п.5.1.4 обов`язок агента не розміщувати на сервісі будь-яку інформацію, що порушує права третіх осіб на результати інтелектуальної діяльності.

При цьому, пунктом 8.2 договору визначено, що повноваження агента обмежуються розміщенням на сервісі від імені і за рахунок Продавця інформації щодо продукції. Права та обов`язки виникають безпосередньо у продавця і користувача, і всі претензії пред`являються до продавця.

Таким чином, зі змісту вказаного договору вбачається, що відповідальною особою за розміщення авторського фото ІНФОРМАЦІЯ_2 на сайті ІНФОРМАЦІЯ_3 є ТОВ Віноманія , яке є власником ресторану ІНФОРМАЦІЯ_1 , внаслідок чого було порушено авторське право позивачки. Водночас, ТОВ Сервіс доставки їжі є тільки виконавцем щодо розміщення оферти (пропозиції) отриманої від продавця (ТОВ Віноманія ).

Згідно з ч.3 ст. 426 ЦК України визначено, що використання об`єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.

Відповідно до ст. 435 ЦК України суб`єктами авторського права є також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону.

Правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 04.12.2019 р. у справі № 61-46042св18, визначено, з урахуванням дії в авторському праві презумпції авторства, її спростувати повинен відповідач, тобто особа, яка на думку автора, порушила її авторські права, і така особа не повинна доводити презумпцію авторства, оскільки зазначене презюмується.

Тобто, з врахуванням такого висновку, суд вважає, що тягар спростування авторства лежить саме на відповідачі.

Також крім презумпції авторського права, передбаченого Законом України Про авторське право і суміжні права , суд враховує свідоцтво про реєстрацію авторського права на спірну фотографію, яке підтверджує авторство позивачки.

При цьому, відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження правомірності використання фотографії з дозволу позивачки.

Статтею 15 Закону України Про авторське право і суміжні права визначено, що до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать виключне право на використання твору та виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.

Виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, публічне виконання і публічне сповіщення творів.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про авторське право і суміжні права публічним сповіщенням (доведенням до загального відома) є передача за згодою суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гама-променів тощо), у тому числі з використанням супутників, чи передача на віддаль, за допомогою проводів або будь-якого виду наземного чи підземного (підводного) кабелю (провідникового, оптоволоконного та інших видів) творів, виконань, будь-яких звуків і (або) зображень, їх записів у фонограмах і відеограмах, програм організацій мовлення тощо, коли зазначена передача може бути сприйнята необмеженою кількістю осіб у різних місцях, віддаленість яких від місця передачі є такою, що без зазначеної передачі зображення чи звуки не можуть бути сприйняті.

Порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для захисту таких прав, у тому числі судового, є вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 Закону України Про авторське право і суміжні права , та їх майнові права, визначені статтями 15, 17, 27, 39-41 цього Закону, з урахуванням умов використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтями 21-25, 42, 43 Закону.

Захист особистих немайнових і майнових прав суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав здійснюється в порядку, встановленому адміністративним, цивільним і кримінальним законодавством (статті 50, 51 Закону України Про авторське право і суміжні права ).

Тлумачення вказаних положень законодавства дає підстави для висновку, що використання твору без дозволу суб`єкта авторського права і (або) суміжних прав є порушенням авторського права і (або) суміжних прав, за яке згідно з пунктом г частини другої статті 52 Закону України Про авторське право і суміжні права , передбачена можливість стягнення з порушника авторських прав компенсації.

Як роз`яснено у пункті 12 постанови Пленуму Верховного Суду України Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав від 04.06.2010 р. № 5, порушником авторських і (або) суміжних прав можуть бути будь-які учасники цивільних відносин, що визначені в статті 2 ЦК України, які своїми діями (бездіяльністю) порушують особисті немайнові і (або) майнові права суб`єктів авторських прав і (або) суміжних прав. У зв`язку з цим суду слід виходити з того, що майнова відповідальність за порушення авторського права і (або) суміжних прав настає за наявності певних, установлених законом, умов: факту протиправної поведінки особи (наприклад, вчинення дій, передбачених статтями 50 та 52 Закону України Про авторське право та суміжні права ), шкоди, завданої суб`єкту авторського права і (або) суміжних прав; причинно-наслідкового зв`язку між завданою шкодою та протиправною поведінкою особи; вини особи, яка завдала шкоди. Позивач повинен довести факт наявності в нього авторського права і (або) суміжних прав, факт порушення його прав відповідачем або загрозу такому порушенню, розмір шкоди (за винятком вимоги виплати компенсації), якщо вона завдана, та причинно-наслідковий зв`язок між завданою шкодою і діями відповідача. При цьому суду слід виходити із наявності матеріально-правової презумпції авторства (частина перша статті 435 ЦК). Зокрема, первинним суб`єктом, якому належить авторське право, є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Це положення застосовується також у разі опублікування твору під псевдонімом, який ідентифікує автора.

Разом з тим, компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб`єкта авторського права і (або) суміжних прав і не залежить від розміру заподіяних збитків.

Відповідно до п. г ч.2 ст. 52 Закону України Про авторське право і суміжні права (в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин), у разі доведення автором його авторства і порушення авторських прав має право на виплату компенсації, що визначається судом у розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат замість відшкодування збитків або стягнення доходу.

Таким чином, оскільки судом було встановлено, що з боку відповідача було допущено порушення авторських прав позивачки, шляхом розміщення без згоди останньої її авторського фото ІНФОРМАЦІЯ_2 на сайті ІНФОРМАЦІЯ_3, а тому позивачка має право на отримання з порушника компенсації та визначає її у розмірі 10 мінімальних заробітних плат, що з врахуванням тривалості порушеного права позивачки є цілком виправданим розміром.

Відповідно до ст. 8 Закону України Про Державний бюджет України на 2018 рік розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2018 р. складає 3723,00 грн.

За таких обставин, оскільки судом встановлено, що відповідачем внаслідок розміщення без згоди позивачки її фото ІНФОРМАЦІЯ_2 , порушено авторські права останньої, при цьому будь-яких доказів на спростування вказаних обставин суду надано не було, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню,а тому вважає за необхідне стягнути з ТОВ Віноманія на користь ОСОБА_1 компенсацію за неправомірне використання об`єкта авторського права в сумі 37230,00 грн. (10 * 3723,00 грн.).

Крім того, відповідно до вимог ст.ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 551,20 грн., а всього з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню 37781,20 грн. (37230,00 грн. + 551,20 грн.).

Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 289, 352-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Віноманія , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю Сервіс доставки їжі , про захист авторського права - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Віноманія на користь ОСОБА_1 37781 (тридцять сім тисяч сімсот вісімдесят одна) грн. 20 коп., з яких: 37230 (тридцять сім тисяч двісті тридцять) грн. 00 коп. - компенсація за неправомірне використання об`єктів авторського права; 551 (п`ятсот п`ятдесят одна) грн. 20 коп. - судові витрати по сплаті судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а також рішення може бути оскаржене позивачем до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: