Вирок

від 09.10.2020 по справі 484/1049/19

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 484/1049/19

Провадження № 1-КП/484/53/20

КП № 12019150110000371

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2020 року м. Первомайськ

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Первомайська кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Первомайськ Миколаївської області, громадянина України, освіта неповна середня, не працюючого, не одруженого, батька однієї неповнолітньої дитини доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 07.06.2006 року Первомайським МВ УМВС України в Миколаївській області, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України;

за участю прокурора ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_7

захисника адвоката ОСОБА_8

представника потерпілого - Релігійної громади парафії на ім`я Святої Великомучениці Варвари Вознесенської єпархії Української Православної Церкви міста Первомайська Миколаївської області ОСОБА_9 , -

ВСТАНОВИВ:

16.02.2019 року у вечірній час, точного часу не встановлено, ОСОБА_7 прийшов на територію храму Святої Варвари, що знаходиться по вул. Первомайській, 113 в с. Мигія Первомайського району Миколаївської області (юридична адреса: АДРЕСА_2 ). Перебуваючи на території Храму, він підійшов до приміщення канцелярії Храму, де в замку вхідних дверей помітив ключ. В цей час у ОСОБА_7 виник умисел, направлений на незаконне заволодіння майном Релігійної громади парафії на ім`я Святої Великомучениці Варвари Вознесенської єпархії Української Православної Церкви міста Первомайська Миколаївської області. З цією метою, готуючись до злочину, маючи намір в подальшому проникнути до приміщення та вчинити крадіжку, ОСОБА_7 вийняв вказаний ключ та поклав до своєї кишені, після чого залишив територію Храму.

Того ж дня, а саме 16.02.2019 року у нічний час з метою вчинення крадіжки ОСОБА_7 повернувся на територію Храму, де відразу пішов до приміщення канцелярії. За допомогою ключа, котрий він напередодні викрав із замка, ОСОБА_7 відчинив двері та незаконно проник до приміщення, де реалізуючи свій злочинний намір, направлений на незаконне заволодіння чужим майном, таємно викрав:

- сумку для комп`ютера-моноблока бувшу у використанні вартістю 150 грн.;

- комп`ютер- моноблок «НР Рґо 3420 АІОРС» вартістю 2000 грн;

- ноутбук Lenovo G 50-30 вартістю 3700 грн.;

- комп`ютерну клавіатуру НР вартістю 60 грн.;

- два ордени Князя Володимира вартістю 1900 грн. за штуку на суму 3800 грн.;

- чотирнадцять орденів Князя Святого Миколая вартістю 900 грн. за штуку на суму 12600 грн.;

- три ордени «Різдво Христове» вартістю 1500 грн. за штуку на суму 4500 грн.;

- орден пророка Іллі Ш ступеня вартістю 900 грн.;

- орден пророка Нестора вартістю 900 грн.;

- орден Почаївської ікони вартістю 800 грон.;

- орден пр. Анастасії вартістю 900 грн.;

- орден Георгія Побєдоносця вартістю 900 грн.;

- орден пр. Агапіта вартістю 900 грн.;

- орден Святого Дмитра вартістю 800 грн.;

- дві медалі Князя Володимира вартістю 400 грн. за штуку на суму 800 грн.;

- накладки на митру латунні в позолоті зі вставками в кількості 4 штуки вартістю 4000 грн. за штуку на суму 16 000 грн.

З викраденим майном з місця вчинення злочину ОСОБА_7 зник і розпорядився ним на власний розсуд, завдавши Релігійній громаді парафії на ім`я Святої Великомучениці Варвари Вознесенської єпархії Української Православної Церкви міста Первомайська Миколаївської області матеріальну шкоду на загальну суму 49710 грн.

Таким чином, ОСОБА_7 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням в інше приміщення, тобто злочин, передбачений ч.3 ст. 185 КК України.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_7 себе винним у пред`явленому обвинуваченні не визнав і пояснив, що у лютому 2019 року разом з ним в гуртожитку проживав ОСОБА_10 . Увечері 16.02.2019 року ОСОБА_10 запропонував йому піти прогулятися до знайомих за продуктами. Він спочатку відмовлявся, тому що страждає на курячу сліпоту, але ОСОБА_10 його переконав, сказав, що він погано ходить, але добре бачить і разом вони зможуть пройтися. Близько 22.30 години вони пішли зі сторони заводу Фрегат в бік базару на мікрорайоні Фрегат. Його вів ОСОБА_10 , тому що він не бачить у темряві. Вони кудись прийшли, ОСОБА_10 посадив його на лавку і він так чекав його 20-25 хвилин. Потім ОСОБА_10 з`явився, звідки він не бачив, у нього в одній руці був пакет, а іншою він його вів. Потім вони дійшли до магазину АТБ, звідти він пішов до верхньої зупинки на Фрегаті, а ОСОБА_10 пішов у бік базару. У нього не було ключів від кімнати, тож він чекав ОСОБА_11 . Той прийшов через годину, вони піднялися додому, розібрали пакет, в ньому були упаковки з їжею. ОСОБА_10 приніс вино в пластикових пляшках, після чого вони лягли спати. Потім в тумбі перед кімнатою покійного сусіда він разом з ОСОБА_12 знайшли білий ящик і забрали його собі, але не відкривали. Ящик був важкий і вони віднесли його до знайомого ОСОБА_13 . Відкрили і побачили, що там медалі. Вирішили здати їх в магазин ОСОБА_14 хазяїну ОСОБА_15 . Пішли туди, показали чоловікові медалі, сказали, що є ще, пішли забрали решту, а коли верталися, їх зупинив дільничний поліцейський Альберт, запитав, що в пакетах. ОСОБА_12 сказав сміття, але поліцейський не повірив. Він побачив медалі, повіз їх в поліцію. Там він розказав, де і як знайшов медалі. Він залишився у відділі, а поліція пішла до нього додому і знайшла ще медалі і ноутбук у погорільця в кімнаті. Там був і ОСОБА_10 . Виявилося, що він був у розшуку і його також доставили в поліцію, де вони зустрілися. ОСОБА_10 попросив його взяти все на себе і він погодився, тому що не судимий і не отримає реального строку, а ОСОБА_10 судимий і його точно посадять. ОСОБА_10 двічі ударив його в ніс за те, що знайшли його медалі і вирішили їх продати, через що його викрили. У нього були синці під очима. ОСОБА_12 написав заяву в поліцію про те, що ОСОБА_10 його побив і ОСОБА_11 за це судили. Він досі під вартою.

На питання прокурора обвинувачений пояснив, що раніше бував на території церкви в мікрорайоні Фрегат, але того дня в церкву не ходив. ОСОБА_10 вів його, тому що він нічого в темряві не бачить, він говорив, де хвіртка. Коли виходили з дому з ОСОБА_11 , речей у них не було, а поверталися з пакетом. ОСОБА_10 сказав, що його родичі дали йому продукти. Коли на лавці чекав ОСОБА_11 , людей не бачив.

Представник потерпілого ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що територія церкви в мікрорайоні Фрегата розташована неподалік дороги, поряд зі сквером афганців. Дорога до храму не освітлена, у сквері також нема освітлення, але на території храму є ліхтарі. Лавки розташовані на території храму, де є освітлення. Відеоспостереження на час крадіжки не було. Хвіртка до території храму не зачиняється, доступ до храму не обмежується, а приміщення канцелярії, де також розташована кухня зачиняється, доступу до нього нема. ОСОБА_7 раніше ніхто із служителів храму не бачив, а бачили ОСОБА_11 , який ходив з палкою, тому що шкутильгав. Зокрема, його бачили ОСОБА_16 і ОСОБА_17 . У день крадіжки хтось викрав ключ із замка на дверях канцелярії, тому на ніч служитель зачинив двері на засув, але зранку після крадіжки виявили, що двері закриті на ключ. Крадіжка відбулася за один день. Перелік викраденого відповідає зазначеному в обвинувальному акті. На даний час все викрадене повернуте. Крім того, кухарі говорили, що також було викрадено продукти і вино. До обвинуваченого релігійна громада парафії претензій не має.

Свідок ОСОБА_18 пояснив суду, що працює підприємцем, має магазин ОСОБА_14 в мікрорайоні Фрегат. Якось до нього прийшли два хлопця: ОСОБА_12 і ОСОБА_7 , сказали, що знайшли коробку з якимись речами і хочуть їх здати. Він подивився, там були ордени і медалі, але матеріальної цінності вони не складали, а лише духовну. Він дав їм 250 грн. і вони сказали, що принесуть ще. Зранку він пішов до церкви і показав речі священику, той сказав, що церкву обікрали і він віддав священику все, що придбав. Хлопці приносили ще речі, але він не взяв їх. Сказав, що запитає у священика, а потім вирішить, чи буде купляти. Сказав жінці подзвонити і повідомити поліцію про ці речі.

Свідок ОСОБА_17 пояснила, що працює в церкві, яка розташована за 30-40 метрів від дороги. Поряд сквер. На дорозі є освітлення. Від дороги до храму і у сквері освітлення нема. Територія храму освітлена трьома ліхтарями. Там є лавки і увечері добре видно. Територія храму огороджена парканом, але ворота і хвіртка не зачиняються. Храм і лавка на ніч закривається. Ще на території є трапезна, але вона до неї відношення не має. Хто іде останній, той і закриває те приміщення. На свято ОСОБА_19 у церковній лавці продавала свічки. До неї підійшов кульгавий хлопець, причепився з питанням, чому нема іменних записок. Це був той кульгавий чоловік, якого потім їй показували в поліції, але то не обвинувачений. Чоловік кульгав, говорив грубо. Наступного дня після літургії вона дізналася, що з приміщення єпархії, де трапезна, викрадено ордени, комп`ютер і ще якесь майно.

Свідок ОСОБА_20 пояснила суду, що в церкві допомагає на кухні. Працює в приміщенні біля трапезної, де розташована єпархія. Ключі від єпархії є у неї і у владики. В тому приміщенні можуть перебувати лише послушники працівники церкви. На території храму є освітлення. Ворота храму і хвіртку не зачиняють. На алеї від дороги до храму освітлення нема. Сигналізація відсутня. У день крадіжки близько 16.00 години перед вечірньою службою вона зачинила двері, ключі забрала з собою, але після того ще заходив батюшка після служби. Наступного дня дізналися, що викрали майно. У неї з кухні викрали продукти з холодильника, ще банку з медом, сковороду, м`ясо. Все могло уміститися у двох пакетах. Також викрали ордени, комп`ютер. Після крадіжки вона відкрила двері своїм ключем. ОСОБА_7 вона на території церкви ніколи не бачила. За день до крадіжки бачила іншого хлопця, якого потім упізнали в поліції. Він кульгавий, з палкою, в жовтих черевиках, сидів на лавці біля трапезної і вони давали йому їсти. Це було якесь свято.

Свідок ОСОБА_21 пояснив суду, що працює настоятелем управління єпархії. Церква розташована в мікрорайоні Фрегат, близько до магазину АТБ, за метрів 50 від дороги. Дорога до церкви не освітлена. На території є освітлення і лавки. У приміщенні правління є канцелярія, там його кабінет. Це окреме від церкви приміщення, там є трапезна. Ключ є у нього, у старости і у настоятеля. Приміщення має два входи: один на кухню, інший в єпархіальне управління. Входи постійно закриваються, коли темніє. Ключ удень він залишав ззовні. У день крадіжки ключ викрали. Він зайшов у приміщення з іншого входу і закрив двері зсередини на засув. Наступного дня виявив, що двері зачинені на ключ, але з приміщення викрали ноутбук, комп`ютер-моноблок, ордена, ікони. За об`ємом речей не багато. Одна людина могла б все винести за один раз. Все викрадене, крім однієї маленької ікони і однієї присяги, повернуто храму. ОСОБА_7 він ніколи не бачив, але бачив іншого хлопця інваліда з палкою, який часто сидів на лавці і виглядав неблагонадійно.

Свідок ОСОБА_22 пояснив суду, що працює церковнослужителем у Варварівській церкві. Територія освітлена, але відеоспостереження і сигналізації у той час не було. В лютому 2019 року зранку він прийшов на службу і дізнався від церковнослужительки ОСОБА_20 , що вчинено крадіжку. Напередодні владика ОСОБА_21 пішов поїсти, а ключ залишив у дверях. Коли вертався, ключа вже не було, хтось його викрав. Він закрив двері на шпінгалет і вийшов через другі двері. Зранку виявили, що хтось проник всередину і викрав продукти з холодильника. Потім ще викрали ноутбук, комп`ютер, ордена, нагороди. Напередодні до церкви приходив підозрілий хлопець з бородою і паличкою, просив поїсти. ОСОБА_20 давала йому їсти. Він був хамовитий. ОСОБА_23 до нього підійшов і той про щось попросив, але владика сказав почекати. Хлопець залишився незадоволеним, пішов ображений. ОСОБА_7 він ніколи не бачив.

Свідок ОСОБА_12 пояснив в суду, що знайомий з ОСОБА_7 . Якось хотів випити, але не було закуски. Запитав у ОСОБА_7 , той сказав, що в нього є, пішов за їжею і приніс три коробки, але в них була не їжа, а медалі. ОСОБА_7 був здивований. Він сказав, що на його поверсі живуть лише він та його квартирант ОСОБА_10 і звідки взялися коробки, він не знає. Хто такий ОСОБА_10 , свідок не знає, але пояснив, що той проживав у ОСОБА_7 , а ОСОБА_7 розказував, що в ОСОБА_11 багато грошей. Звідки гроші не знає. ОСОБА_10 розказував, що ставив у церкві свічки і побачив ключ у дверях, забрав його з собою, а потім ходив у церкву двічі. Коробки вони з ОСОБА_7 занесли ОСОБА_24 , якого називають « ОСОБА_14 », той зняв гроші з банкомату і заплатив їм, але потім дільничний інспектор Альберт знайшов усі значки, тому що коли вони вдруге йшли до ОСОБА_25 , він їх перестрів і виявив медальйони.

Свідок ОСОБА_26 на підставі ст. 63 Конституції України відмовився давати свідчення і відповідати на питання. Згідно наданого стороною обвинувачення висновку судово-психіатричної експертизи № 241 від 26.12.2019 року ОСОБА_10 страждає на тимчасовий хворобливий розлад психічної діяльності у формі органічного дисоціального розладу, стан декомпенсації /т.2 а.с.65-67/. Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 12.05.2020 року у справі № 484/1933/19, провадження № 1-кп/484/60/20 він поміщений до психіатричного закладу на лікування /т.2 а.с.68/.

Як вбачається з витягу з ЄРДР, 17.02.2019 року за заявою ОСОБА_9 було внесено інформацію про кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 185 КК України про те, що в ніч на 17.02.2019 року невідома особа через вхідні двері проникла до приміщення канцелярії АДРЕСА_3 , звідки таємно викрала майно релігійної громади та продукти харчування. Розпочате кримінальне провадження № 12019150110000371 /т.1 а.с.75/, що також підтверджується протоколом прийняття заяви про вчинене правопорушення /т.1 а.с.76/, та поясненнями представника потерпілого ОСОБА_9 в суді.

З протоколу огляду місця події від 17.02.2019 року та фототаблиці до нього вбачається, що таким місцем є одноповерхове приміщення канцелярії храму АДРЕСА_2 , яке має два входи: до канцелярії та до кухні, які поєднуються коридором з дверима, а також прилегла територія, яка огороджена металевим парканом, вхід на територію вільний. У приміщенні канцелярії на столі відсутній моноблок комп`ютера і клавіатура, в шухляді та на підвіконні відсутні ордени, в кухні відсутні продукти, сковорода, ложки. Зарядні пристрої до комп`ютерної техніки залишились на місці /т.1 а.с.77-86/.

Зазначені в протоколі данні підтверджують пояснення представника потерпілого, а також свідків ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 в частині місця вчинення злочину та асортименту викраденого майна.

Із заяви від 18.02.2019 року вбачається, що ОСОБА_7 добровільно видав працівникам поліції пакет з коробками п`ятикутної форми темно-червоного, синього та зеленого кольорів, чотири з яких порожні, а інші з орденами /т.1 а.с.87/.

Видані ОСОБА_7 предмети: картонний пакет білого кольору, в якому знаходяться 30 коробок, як порожніх так і з орденами, були оглянуті, ретельно описані, сфотографовані /т.1 а.с.88-95/, визнані речовими доказами /т.1 а.с.96-100/.

Із заяви ОСОБА_12 вбачається, що він добровільно видав працівникам поліції два церковних значка, які отримав від ОСОБА_7 18.02.2019 року /т.1 а.с.101/.

Видані ОСОБА_12 предмети також були оглянуті, описані і сфотографовані /т.1 а.с.102-104/, визнані речовими доказами /т.1 а.с.105/.

Саме таке майно за поясненнями названих вище свідків було викрадено з приміщення канцелярії церкви.

Під час пред`явлення для упізнання фотознімків свідок ОСОБА_18 за фотокарткою також упізнав ОСОБА_7 як особу, яка разом з іншим чоловіком принесла йому значки з релігійною символікою /т.1 а.с.106-107/.

Під час пред`явлення для упізнання фотознімків свідок ОСОБА_18 за фотокарткою упізнав ОСОБА_12 як особу, яка разом з ОСОБА_7 принесла йому значки з релігійною символікою /т.1 а.с.108-109/.

Із заяви від 19.02.2019 року вбачається, що ОСОБА_18 добровільно видав працівникам поліції значки з релігійною символікою, які йому принесли місцеві мешканці /т.1 а.с.110/.

Видані ОСОБА_18 предмети були оглянуті, описані та сфотографовані /т.1 а.с.111-113/, визнані речовими доказами /т.1 а.с.144/.

Крім того ОСОБА_7 добровільно видав працівникам поліції ключ від вхідних дверей, який він викрав 16.02.2019 року з вхідних дверей підсобного приміщення на території церкви по АДРЕСА_2 , про що власноручно зазначив у заяві /т.1 а.с.115/.

Ключ був оглянутий, описаний, сфотографований, визнаний речовим доказом /т.1 а.с.116-117, 118/.

Також ОСОБА_7 добровільно видав чорну сумку, в якій знаходяться ноутбук, моноблок і клавіатура, які він викрав з канцелярії храму мікрорайону Фрегат, про що він особисто зазначив у заяві /т.1 а.с.119/.

Видані предмети також були оглянуті, описані і сфотографовані /т.1 а.с.120-124/ та визнані речовими доказами /т.1 а.с.125/.

Видані ОСОБА_7 , ОСОБА_12 і ОСОБА_18 предмети були повернуті релігійній громаді парафії на ім`я Святої Великомучениці Варвари Вознесенської єпархії УПС м. Первомайська, що підтверджується розписками представника /т.1 а.с.133-143/.

Вартість викраденого майна підтверджується довідками ФОП ОСОБА_27 /т.1 а.с.145,146/, а також накладними на ордени /т.1 а.с.147/. Зазначену вартість ніхто з учасників провадження не оспорював.

Згідно довідки КНП «Первомайської ЦМБЛ», наданої на виконання ухвали суду про тимчасовий доступ до речей і документів, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на обліку у лікаря офтальмолога не знаходиться. Його амбулаторна картка в лікарні відсутня /т.2 а.с.63/.

Для перевірки версії обвинуваченого про неможливість вчинити крадіжку вночі через вади зору судом було призначено судово-медичну експертизу. Згідно висновку судово-медичної експертизи № 60-к від 11.08.2020 року ОСОБА_7 , 1988 року народження, на даний час страждає на захворювання пігментна дегенерація сітківки, часткова атрофія зорового нерву, деструкція склоподібного тіла, змішаний астигматизм обох очей.

Пігментна дегенерація сітківки (ПДС) це відносно рідкісне, спадкове захворювання, яке пов`язане з порушенням роботи і виживанням паличок, фоторецепторів сітківки, що відповідають за переферічний чорно-білий сутінковий зір. Колбочки, інший вид фоторецепторів, розташовані здебільшого в макулі. Вони відповідають за центральний денний кольоровий зір з високою гостротою. Колбочки залучаються до дегенеративного процесу вторинно. Спадкування може бути пов`язане зі статтю (передаватися від матері до сина з Х-хромосомою), аутосомно-рецесивним (гени хвороби потрібні від обох батьків) або аутосомно-домінантними (патологічного гена досить від одного з батьків). Оскільки Х-хромосома задіяна найчастіше, чоловіки хворіють частіше за жінок. Люди з ПДС зазвичай виявляють, що вони хворі, помічаючи втрату переферічного зору і здатності орієнтуватися в погано освітлених просторах. Прогресування захворювання сильно варіабельне. У деяких зір страждає слабо, в інших хвороба поступово призводить до повної сліпоти. Часто захворювання виявляється в дитинстві, коли з`являються симптоми, але іноді вони можуть з`явитися вже в зрілому віці.

За наявності даного захворювання ОСОБА_7 може бачити у сутінках, темряві, але об`єкти доволі розмиті та нечіткі, об`єкти можуть зливатися між собою та все, що є навколо, не попадає до поля зору, так як в нього вони звужені за рахунок атрофії зорового нерву.

На час скоєння злочину ОСОБА_7 страждав на захворювання «Пігментна дегенерація сітківки», так як це захворювання спадкове.

На час скоєння злочину у 2019 році не можливо чітко висловитися про стан зору ОСОБА_7 , але у сутінках та темряві він бачить розмиті не чіткі об`єкти, деякі не бачить, деталі предметів він може не бачити, так як захворювання в нього спадкове і розвивалося з дитинства.

Ступінь втрати зору у сутінках або темряві значна за рахунок наявного захворювання та ускладнень, які воно викликає атрофія зорових нервів (звужується поле зору).

За наявності достатнього штучного освітлення ОСОБА_7 може бачити як у денний час, але гострота зору в нього на момент огляду лікарями 0,09 на обидва ока, тобто 9% із 100% /т.2 а.с.147-150/.

Таким чином, версія ОСОБА_7 про те, що він не міг вчинити інкриміновану крадіжку через те, що не бачить у темряві, не знайшла свого підтвердження. Адже ОСОБА_7 бачить у сутінках і темряві, хоча і значно гірше ніж при денному освітленні. При цьому з пояснень свідків працівників і служителів Храму вбачається, що на території Храму наявне освітлення, а сам ОСОБА_7 проживає в тому ж мікрорайоні, місцевість для нього знайома. Крім того, суду ОСОБА_7 розказав, у якому напрямку йшов (до магазину АТБ), але чомусь не може згадати, куди потім звернув, хоча будівля Храму займає велику територію, яка освітлюється і яку не можливо не помітити.

Крім того, з пояснень самого ОСОБА_7 вбачається, що назад він повертався один, без ОСОБА_11 , без перешкод дістався додому, тобто все бачив у нічний час. Із заяви ОСОБА_7 про добровільну видачу ключа від приміщення канцелярії церкви та сумки з моноблоком комп`ютера, ноутбуком і клавіатурою вбачається, що він власноручно зазначив, що це він викрав вказані предмети. Він не сумнівався у тому, що це за предмети, звідки вони взялися, кому належать, а впевнено зазначив такі обставини, що можливо лише за умови, що він особисто заволодів вказаними речами. Як зазначено вище, при видачі ключа від канцелярії церкви він вказав, що викрав його напередодні.

Участь ОСОБА_11 у вчиненні інкримінованої крадіжки не виключає участі в ній ОСОБА_7 , тобто вчинення крадіжки за попередньою змовою групою осіб, але за принципом диспозитивності відповідно до ч.3 ст. 26 КПК України суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим кодексом. Відповідно до ч.1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта. Наданий стороною захисту договір оренди житлової площі від 13.02.2019 року /т.2 а.с.151/ свідчить лише про те, що ОСОБА_10 винаймав у ОСОБА_7 кімнату АДРЕСА_4 строком на 1 місяць, тобто проживав там як квартирант. При цьому з пояснень ОСОБА_7 і свідка ОСОБА_12 вбачається. що вони також проживали у вказаному гуртожитку на час вчинення крадіжки і мали доступ до різних приміщень. Тож наданий документ не виключає участі ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого злочину, а участь у ньому ОСОБА_11 не є предметом дослідження в межах висунутого обвинувачення.

ОСОБА_7 перебуває на диспансерному обліку у лікаря-нарколога Первомайського нарко-психіатричного диспансерного відділення з приводу алкоголізму з 09.11.2017 року, що підтверджується довідкою № 165 від 25.02.2019 року /т.1 а.с.154/. Він ніколи не перебував на військовому обліку, що підтверджується довідкою № 633 від 25.02.2019 року /т.1 а.с.153/. За місцем проживання зауважень на його поведінку не надходило, іншими даними квартирно-експлуатаційна організація не володіє /т.1 а.с.150/.

За таких обставин суд вважає, що інкриміноване ОСОБА_7 обвинувачення знайшло своє повне підтвердження під час судового розгляду. Його дії правильно кваліфіковані за ст. 185 ч.3 КК України за ознакою проникнення в інше приміщення. Версію вчинення злочину групою осіб, як зазначив ОСОБА_7 , суд не розглядає, оскільки така кваліфікуюча обставина йому не вмінена і така фактична обставина виходить за межі обвинувачення.

Обираючи вид та міру покарання ОСОБА_7 , суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким, а також данні про особу винного, який не визнав себе винним, тобто не розкаявся у скоєному, сприяв розкриттю злочину, досудовому розслідуванню, має постійне місце проживання, за яким характеризується посередньо, в даний час офіційно не працює, сприяв поверненню викраденого. Також суд враховує, що ОСОБА_7 ухилявся від суду, через його неявку неодноразово відкладались судові засідання; з його ж пояснень вбачається, що він зловживає спиртними напоями.

Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_7 , суд визнає сприяння розкриттю злочину, відшкодування завданої шкоди шляхом повернення викраденого, вчинення злочину вперше, негативний стан здоров`я, наявність хронічної генетичної хвороби.

Обставин, які б відповідно до ст. 67 КК України обтяжували покарання ОСОБА_7 , судом не встановлено.

Враховуючи наведене, а саме данні про особу обвинуваченого, його вік, майновий стан, обставини, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд вважає, що виправлення ОСОБА_7 можливе без ізоляції від суспільства. Враховуючи повне відшкодування завданого збитку, репутацію обвинуваченого, ставлення його до вчиненого, суд вважає, що покарання йому слід призначити в мінімальних межах санкції частини статті, за якою він обвинувачується, у виді позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України його слід звільнити від призначеного покарання з випробуванням, поклавши на нього певні обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

Речові докази та судові витрати в наданій справі відсутні. Цивільний позов не заявлений.

Оскільки обвинувачений не засуджується до реального відбуття покарання, суд вважає недоцільним обирати щодо нього запобіжний захід до набрання вироком законної сили.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнити від призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 76 ч.1 п.п.1,2, ч.2 п.2 КК України зобов`язати ОСОБА_7 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Припинити дію раніше обраного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою і звільнити його з-під варти негайно із зали суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Апеляційну скаргу може бути подано до Миколаївського апеляційного суду через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

СУДДЯ: