Рішення

від 01.10.2020 по справі 295/3022/16-ц

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/3022/16-ц

Категорія 17

2/295/1922/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2020 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

Головуючого судді Стрілецької О.В.

за участі секретаря судового засідання Ярошовець В.Б.

розглянувши y відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Агентство з управління майном Житомирської міської ради, третя особа-Комунальне підприємство Житомирбудзамовник про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до комунального підприємства Житомирбудзамовник , третя особа - комунальне підприємство Агентство з управління майном Житомирської міської ради про стягнення заборгованості, в якому просила суд стягнути з КП Житомирбудзамовник на її користь 133 550,00 грн сплачених коштів.

Позовна заява мотивована тим, що 11.01.2006 року між КП Житомирбудзамовник та позивачем було укладено договір №11/01-06/6, відповідно до якого КП Житомирбудзамовник зобов`язався, за рахунок залучених від позивача коштів, провести комплекс будівельно-монтажних робіт на об`єкті незавершеного будівництва 120-квартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , та передати позивачу обумовлену договором інвестування квартиру. Відповідно до п. 1 додатку №1, КП Житомирбудзамовник повинен був передати позивачу квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 69,91 кв.м., житловою площею 37,72 кв.м., вартість 1 кв.м. - 4291,00 грн. відповідно до п. 2 додатку №1, позивач повинна була до 07.09.2011 року внести 300000,00 грн інвестицій.

05 лютого 2010 року між позивачкою та КП Житомирбудзамовник , ПП Фінансові ресурси були укладені два договори про передачу прав та обов`язків, згідно яких ПП Фінансові ресурси передало позивачу всі права та обов`язки за договорами №№ 11/01-06/6, 11/01-06/7 від 11 січня 2006 року про інвестування коштів на будівництво двох квартир в будинку по АДРЕСА_1 . На час передачі прав та обов`язків ПП Фінансові ресурси було перераховано КП Житомирбудзамовник коштів на загальну суму 300 000, 00 грн.

У 2011 році вищезазначені договори були розірвані, але кошти КП Житомирбудзамовник їй не повернуло. 07 вересня 2011 року позивачка уклала з КП Житомирбудзамовник новий інвестиційний договір щодо квартири № 113 на суму 300 000 грн.

23 квітня 2012 року було укладено договір про переведення боргу між ОСОБА_2 (первісний боржник), ОСОБА_1 (новий боржник) та КП Житомирбудзамовник (кредитор), за умовами якого борг ОСОБА_2 перед КП Житомирбудзамовник в сумі 166 450,00 грн переведено на ОСОБА_1 .

Таким чином, ОСОБА_1 фактично проінвестувала будівництво квартири АДРЕСА_2 на суму 133550,00 грн. (300000,00 грн. - 166450,00 грн.), які не були їй повернуті.

Рішенням Виконавчого комітету Житомирської міської ради від 06 червня 2012 року №209 передано з балансу КП Житомирбудзамовник на баланс КП Агентство з управління майном Житомирської міської ради, зокрема, незавершений будівництвом об`єкт за адресою: АДРЕСА_1 .

29.12.2016 року позивач подала уточнений позов, в якому просила стягнути суму заборгованості за договором в розмірі 133550, 00 грн, а також посилаючись на норми ч. 2 ст. 625 ЦК україни просила стягнути станом на 21.12.2016 рік 63436,25 грн. інфляційних та 7521, 30 грн. три проценти річних (а.с. 77-81).

06 березня 2018 року позивачка подала до суду уточнену позовну заяву, в якій замінила відповідача на КП Агентство з управління майном Житомирської міської ради, з якого і просила стягнути заборгованість як з правонаступника КП "Житомирбудзамовник", а третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, зазначила КП Житомирбудзамовник (а.с. 127).

В обгрунтування заявлених позовних вимог щодо стягнення заборгованості саме з КП Агентство з управління майном Житомирської міської ради позивач посилається на те, що до нього перейшли права та обов`язки за інвестиційним договором. Крім того, саме КП Агентство з управління майном Житомирської міської ради розпорядилось квартирою АДРЕСА_3 та відчужило її ОСОБА_3 і від продажу даної квартири отримало кошти.

З урахуванням викладеного, позивач просить стягнути з КП Агентство з управління майном Житомирської міської ради на свою користь 133 550,00 грн сплачених коштів, 63 436,00 грн. інфляційних та 7 521,30 грн - 3% річних за користування чужими коштами.

ІІ. Процедура та позиції сторін

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 08.04.2019 року позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства Агентствоз управління майном Житомирської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Комунальне підприємство Житомирбудзамовник , про стягнення коштів, залишено без задоволення.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 24.06.2019 року рішення Богунського районного суду м. Житомира від 08.04.2019 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 20.05.2020 року рішення Богунського районного суду міста Житомира від 08 квітня 2019 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 24 червня 2019 року скасовано і направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

В постанові Верховного Суду зазначено, що під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно врахувати положення ст.ст. 18,19 Закону України "Про інвестиційну діяльність"; встановити, хто саме є продавцем спірної квартири і хто отримав кошти за її продаж, у кого виникло зобов"язання по поверненню позивачці грошових коштів у розмірі 133550, 00 грн., які були використані на будівництво спірної квартири. Також врахувати, що передаючи з балансу КП "Житомирбудзамовник" на баланс КП "Агенство з управління майном" Житомирської міської ради, зокрема, незавершений будівництвом спірний об`єкт Житомирська міська рада передала і майнові права ОСОБА_1 на частково проінвестовану квартиру, а також те, що зі спірним об`єктом інвестування до нового КП "Агенство з управління майном" Житомирської міської ради перейшли й зобов`язання за інвестиційним договором від 07.09.2011 року, оскільки даний договір не розірваний та не визнаний недійсним.

Ухвалою від 10.06.2020 року суддею Стрілецькою О.В. справу прийнято до свого провадження, розгляд справи вирішено проводити у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 02.07.2020 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_4 про витребування доказів та витребувано з КП Агентство з управління майном Житомирської міської ради правовстановлюючі документи, на підставі яких відбулось відчуження квартири АДРЕСА_2 на користь громадянина ОСОБА_3 (договір купівлі-продажу, свідоцтво про право власності тощо) та платіжні документи щодо оплати її вартості; витребувано з Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Житомирської міської ради, м. Житомир, вул. Б. Лятошинського, 15-Б, реєстраційну справу щодо об`єкта нерухомого майна - квартири АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 78877618101; витребувано з ПАТ Креді Агріколь Банк , код 19357443, м. Київ, вул. Володимирська, 23-А, відомості, чи надходили на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 , відкритий КП Агентство з управлінням майном Житомирської міської ради (код ЄДРПОУ 34788934), кошти щодо оплати вартості квартири АДРЕСА_2 громадянином ОСОБА_3 за період 2014-2015 років.

15.07.2020 року на виконання ухвали суду від 02.07.2020 року від Департаменту реєстрації Житомирської міської ради до суду надійшла реєстраційна справа №578877618101 щодо реєстрації права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_4 .

12.08.2020 року від АТ Креді Агріколь банк , на виконання ухвали суду від 02.07.2020 року, надійшло повідомлення про те, що у період 2014-2015 роки від ОСОБА_3 кошти на рахунок КП Агентство з управлінням майном Житомирської міської ради (код ЄДРПОУ 34788934) не надходили.

Ухвалою суду від 01.10.2020 року, яка постановлена у судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати, підготовче засідання закрито та справу призначено до розгляду по суті.

Представник позивача в судове засідання, яким закінчується розгляд справи, не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та просив задоволити. Письмові пояснення приєднані до матеріалів справи.

Представник відповідача Комунального підприємства Агентство з управління майном Житомирської міської ради в судові засідання не з`являвся, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем знаходження, проте, судові повістки повернулись на адресу суду не врученими адресату, з відміткою пошти Адресат відсутній за вказаною адресою .

Представник третьої особи - ліквідатор КП Житомирбудзамовник Капля С.В. у судове засідання не з`явився, направив до суду клопотання, в якому вказав, що колишнім керівником підприємства було втрачено оригінали всіх документів підприємства, тому у ліквідатора вони відсутні, а відтак підтвердити або спростувати доводи позовної заяви він не взмозі. Розгляд справи просив проводити без його участі за наявними у матеріалах справи документами.

Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України суд вважає за можливе провести судове засідання у відсутності відповідача, який в судове засідання не з`явився повторно, проте про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

За правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІІ. Національне законодавство, що підлягає застосуванню

Згідно статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини першої статті 510 ЦК України сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Згідно зі статтею 511 ЦК України зобов`язання не створює обов`язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов`язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Статтею 512 ЦК України визначені підстави заміни кредитора у зобов`язанні. Так, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За правилом статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України ).

Відповідно до статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У частині третій статті 651 ЦК України встановлено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно статті 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до статті 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 190 ЦК майном як особливим об`єктом вважаються річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Закон України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні дає визначення поняття майнові права , які можуть оцінюватися, як будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги (стаття 3 Закону).

Майнові права на нерухомість, що є об`єктом будівництва (інвестування), не є речовими правами на чуже майно, оскільки об`єктом цих прав не є чуже майно , а також не є правом власності, оскільки об`єкт будівництва (інвестування) не існує, а тому не може існувати й право власності на нього.

Отже, майнове право, яке можна визначити як право очікування , є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

З цього випливає, що захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.

Статтею 4 Закону України Про інвестиційну діяльність визначено перелік можливих механізмів залучення коштів у житлове будівництво, якими є: фонди фінансування будівництва, фонди операцій з нерухомістю, інститути спільного інвестування, недержавні пенсійні фонди, які створені та діють відповідно до законодавства, а також випуск безпроцентних (цільових) облігацій, за якими базовим товаром виступає одиниця нерухомості.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України Про інвестиційну діяльність інвестиційною діяльністю вважається сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб та держави щодо реалізації інвестицій.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про інвестиційну діяльність основним правовим документом, що регулює відносини між суб`єктами інвестиційної діяльності є договір (угода). Враховуючи це, інвестор, який правомірно здійснює інвестиційну діяльність, зобов`язаний укласти договір або низку договорів, якими врегулюються відносини, пов`язані із створенням об`єкта інвестицій, у тому числі об`єкта житлового будівництва. Саме на такі договір/договори розповсюджується обмеження на їх розірвання, яке передбачене частиною четвертою статті 3 Закону України Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва .

Статтями 18 , 19 Закону України Про інвестиційну діяльність встановлюються державні гарантії та захист інвестицій.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України Про інвестиційну діяльність держава гарантує стабільність умов здійснення інвестиційної діяльності, додержання прав і законних інтересів її суб`єктів.

Умови договорів, укладених між суб`єктами інвестиційної діяльності, зберігають свою чинність на весь строк дії цих договорів і у випадках, коли після їх укладення законодавством (крім податкового, митного та валютного законодавства, а також законодавства з питань ліцензування певних видів господарської діяльності) встановлено умови, що погіршують становище суб`єктів або обмежують їх права, якщо вони не дійшли згоди про зміну умов договору.

Згідно частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. У пункті 3 частини третьої статті 1212 ЦК України передбачено, що положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні.

За правилами частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

ІV. Обставини, встановлені судом, докази на їх підтвердження та мотиви суду

Судом встановлено, що 11.01.2006 року між Комунальним підприємством Житомирбудзамовник та Приватним підприємством Фінансові ресурси укладено договір №11/01-06/6 про інвестування коштів на будівництво 120-квартирного житлового будинку по АДРЕСА_5 .

20.03.2008 року між КП Житомирбудзамовник та ПП Фінансові ресурси укладено додаткову угоду до договору №11/01-06/6 в частині номера квартири з 2 на 26.

11.01.2006 року між Комунальним підприємством Житомирбудзамовник та Приватним підприємством Фінансові ресурси укладено договір №11/01-06/7 про інвестування коштів на будівництво 120-квартирного житлового будинку по АДРЕСА_6 .

05.02.2010 року між Комунальним підприємством Житомирбудзамовник (Виконавець), Приватним підприємством Фінансові ресурси (Первісний Інвестор) та ОСОБА_1 (Новий Інвестор) було укладено Угоду про передачу прав та обов`язків за Договором №11/01-06/6 від 11.01.2016р. про інвестування коштів на будівництво 120-квартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 .

Відповідно до вищевказаного договору Первісний Інвестор передає, а Новий Інвестор приймає на себе всі права та обов`язки, що належать Первісному Інвестору і стає інвестором за Договором №11/01-06/6 від 11 січня 2006р. про інвестування коштів на будівництво 120-квартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 , укладений між Первісним Інвестором та Виконавцем, проти чого Виконавець не заперечує. Станом на 05.02.2010 року Первісним Інвестором за Договором №11/01-06/6 на будівництво квартири проінвестовано 172370,34 грн., що складає 100% від повної її вартості за Договором (т. 1 а.с. 5).

05.02.2010 року між Комунальним підприємством Житомирбудзамовник (Виконавець), Приватним підприємством Фінансові ресурси (Первісний Інвестор) та ОСОБА_1 (Новий Інвестор) було укладено Угоду про передачу прав та обов`язків за Договором №11/01-06/7 від 11.01.2006р. про інвестування коштів на будівництво 120-квартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 .

Відповідно до вищевказаного договору Первісний Інвестор передає, а Новий Інвестор приймає на себе всі права та обов`язки, що належать Первісному Інвестору і стає інвестором за Договором №11/01-06/7 від 11 січня 2006р. про інвестування коштів на будівництво 120-квартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 , укладений між Первісним Інвестором та Виконавцем, проти чого Виконавець не заперечує. Станом на 05.02.2010 року Первісним Інвестором за Договором №11/01-06/7 на будівництво квартири проінвестовано 127629,66 грн., що складає 74% від повної її вартості за Договором. (а.с. 5, 6).

Як встановлено з довідки АТ Банк Таврика , 22.10.2007 року були проведені операції згідно платіжного доручення №35 від 22.10.2007 року в сумі 172370 грн 00 коп та платіжного доручення №36 від 22.10.2007 року в сумі 127629 грн 66 коп, отримувач КП Житомирбудзамовник . (т. 1 а.с.7-9).

31 серпня 2011 року та 06 вересня 2011 року між КП Житомирбудзамовник та ОСОБА_1 укладено додаткові угоди до договорів №№ 11/01-06/6, 11/01-06/7 від 11січня 2006 року про розірвання договорів та повернення сплачених коштів у розмірі 127 629,66 грн та 172 370,34 грн, на загальну суму 300 000, 00 грн. (т. 1 а.с. 56-57)

Кошти на загальну суму 300 000, 00 грн КП Житомирбудзамовник позивачці повернуто не було, у зв`язку з чим 07 вересня 2011 року між позивачкою та КП Житомирбудзамовник укладено новий інвестиційний договір №07/0911/Щ4, відповідно до якого, КП Житомирбудзамовник своїми силами і засобами, або силами і засобами третіх осіб за рахунок залучених коштів від позивачки зобов`язувався провести комплекс будівельно-монтажних робіт на об`єкті незавершеного будівництва 120-квартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , та передати позивачці обумовлену договором інвестування квартиру АДРЕСА_7 , зазначену в додатку № 1. Інвестор зобов`язується надати Виконавцю грошові кошти для цілей зазначених в п.1.1. та в сумі, яка зазначена в Додатку №1, а по закінченні будівництва прийняти від Виконавця визначену за договором квартиру. Пунктом 2.1.1. договору передбачено, що розміри та етапи внесення коштів Інвестором визначаються у відповідності з Додатком №1 до цього договору, згідно якого термін оплати в розмірі 300000,00 грн до 07.09.2011 року. (т. 1 а.с. 187-189).

23 квітня 2012 року між ОСОБА_2 (первісний боржник), ОСОБА_1 (новий боржник) та КП Житомирбудзамовник (кредитор) укладено договір про переведення боргу, відповідно до якого борг ОСОБА_2 за інвестиційним договором від 11 березня 2010 року № 11/0310/Щ88 перед КП Житомирбудзамовник в сумі 166 450, 00 грн переведено на ОСОБА_1 (а.с. 10).

Відповідно до даного договору сума інвестиції позивача за договором від 07 вересня 2011 року зменшилась до 133 550, 00 грн.

До спірних правовідносини, які виникли між сторонами необхідно застосувати Закон України Про інвестиційну діяльність , оскільки діяв інститут спільного інвестування способом, не забороненими чинним законодавством.

Таким чином, з урахуванням встановлених судом фактичних обставин справи, суд дійшов висновку, що позивач 07.11.2011 року уклала з КП "Житомирбудзамовник" інвестиційний договір, на підставі якого між сторонами виникли права і обов`язки, зокрема КП "Житомирбудзамовник" своїми силами і засобами, або силами і засобами третіх особ за рахунок залучених коштів від позивачки (133550,00 грн.) зобов`язувався провести комплекс будівельно-монтажних робіт на об`єкті незавершеного будівництва 120-квартирного житлового будинку у АДРЕСА_1 та передати позивачці обумовлену договором інвестування квартиру АДРЕСА_7 , зазначену в додатку № 1.

З урахуванням приписів ст. ст. 204, 651, 653 ЦК України даний договір є чинним, недійсним у встановленому законом не визнався, не є розірваним або припиненим, а відтак на підставі положень ст.ст. 509-511, 526 ЦК України підлягає безумовному виконанню.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 (провадження № 14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Рішенням Виконавчого комітету Житомирської міської ради від 06 червня 2012 року № 209 передано з балансу КП Житомирбудзамовник на баланс КП Агентство з управління майном Житомирської міської ради, зокрема незавершений будівництвом об`єкт за адресою АДРЕСА_1 та інше рухоме та нерухоме майно, що знаходиться на балансі КП Житомирбудзамовник (т.1 а.с. 59).

Таким чином, Житомирська міська рада розпорядилась майном та майновими правами, які їй не належали, оскільки спірний будинок був об`єктом інвестування, а відповідні інвестори мали на нього майнові права, тому передаючи будинок з балансу КП Житомирбудзамовник на баланс КП Агентство з управління майном Житомирської міської ради, зокрема незавершений будівництвом об`єкт за адресою АДРЕСА_1 , передала і майнові права ОСОБА_1 на частково проінвестовану квартиру, які становили 133 550 грн.

З урахуванням викладеного, на підставі ст.ст. 512, 514 ЦК України відбулась заміна сторони у зобов`язанні з КП "Житомирбудзамовник" на КП Агентство з управління майном Житомирської міської ради, тобто разом зі спірним об`єктом інвестування до нового КП Агентство з управління майном Житомирської міської ради перейшли й зобов`язання за інвестиційним договором від 07 вересня 2011 року, оскільки даний договір не розірваний та не визнаний недійсним.

19 травня 2014 року відповідач направив на адресу позивача лист за № 397, яким останню було повідомлено про передачу незавершеного будівництва на баланс відповідача та надіслано новий проект договору інвестування коштів на будівництво № 06/14, відповідно до умов якого позивач повинна була доплатити 252 113,67 грн за квартиру АДРЕСА_2 . Крім того, повідомлено, що в разі незгоди відповідач залишає за собою право розпоряджатися спірною квартирою на свій розсуд. В запропонованому КП Агентство з управління майном Житомирської міської ради до підписання договору в п. 3.1.4 містились умови, що кредитор зобов`язаний повернути всі отримані за договором кошти після продажу підприємством відповідної квартири. (т. 1 а.с. 11-14) Крім того, аналогічна умова була передбачена п. 6.3 Договору інвестування від 07 вересня 2011 року, укладено між позивачкою та КП Житомирбудзамовник .

Листом від 12 листопада 2014 року позивач повідомила відповідача про відмову підписувати запропонований ним договір про інвестування коштів на будівництво № 06/14, оскільки відповідачем було змінену ціну договору, а тому просила розірвати договір від 07 вересня 2011 року, укладений між нею та КП Житомирбудзамовник , а також просила повернути належну їй суму коштів у розмірі 133 550, 00 грн (т. 1 а.с. 15).

Листом від 26 листопада 2014 року КП Агентство з управління майном Житомирської міської ради відмовило в поверненні належних позивачці коштів, посилаючись на те, що між ним та позивачкою відсутні договірні відносини (т. 1 а.с. 16).

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно квартира АДРЕСА_2 належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності від 19 лютого 2015 року (т. 1 а.с. 82).

Як вбачається з матеріалів реєстраційної справи №578877618101 щодо реєстрації права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_4 , 04.11.2014 року між КП Агентство з управління майном Житомирської міської ради та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу прав на нерухоме майно №50/14, за умовами якого ОСОБА_3 було придбано майнові права на квартиру за адресою: АДРЕСА_4 , в розділі 2 якого зазначено, що майнові права на квартиру вважаються переданими покупцеві з дня повної сплати вартості квартири. Вартість майнових прав на квартиру складає 423000,00 грн. (т. 3 а.с. 24-27).

В п. 1.4 вказаного вище договору купівлі-продажу також зазначено, що власником майнових прав на об`єкт будіництва є Продавець (тобто КП Агентство з управління майном Житомирської міської ради) на підставі рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради від 06.06.2012 року № 209 "Про передачу майна комунального підприємства "Житомирбудзамовник", рішення Житомирської міської ради від 07.12.2012 року № 478 "Про добудову та реалізацію квартир в житловому будинку по АДРЕСА_1 ".

30.01.2015 року підписано Акт приймання-передачі квартири АДРЕСА_8 , згідно якого КП Агентство з управління майном Житомирської міської ради передало ОСОБА_3 зазначену квартиру. Розрахунок між сторонами проведено у повному обсязі (т. 3 а.с. 29).

Таким чином, кошти від продажу квартири АДРЕСА_2 , будівництво якої частково на суму 133550,00 грн. було проінвестовано позивачем ОСОБА_1 , отримав відповідач КП Агентство з управління майном Житомирської міської ради.

Беручи до уваги викладене, судом встановлено, що позивач за умовами інвестиційного договору від 07.09.2011 року проінвестувала будівництво квартири АДРЕСА_2 на суму 133550,00 грн., вказана квартира була відчужена КП Агентство з управління майном Житомирської міської ради на користь ОСОБА_3 за 423000,00 грн.

Тлумачення частини третьої статті 651 , частини четвертої статті 653 , пункту 3 частини третьої статті 1212 ЦК України свідчить, що якщо одна із сторін договору передала у власність іншій стороні певне майно (сплатила кошти) і судом встановлено порушення еквівалентності зустрічного надання внаслідок невиконання або неналежного виконання своїх обов`язків однієї із сторін, сторона, що передала майно (сплатила кошти), має право вимагати повернення переданого іншій стороні в тій мірі, в якій це порушує погоджену сторонами еквівалентність зустрічного надання. Тобто, якщо сторона яка вчинила виконання, проте не отримала зустрічного надання в обсязі, який відповідає переданому майну (сплаченим коштам) і згодом відмовилася від договору, то вона може вимагати від сторони, яка порушила договір і не здійснила зустрічне надання, повернення майна (коштів) на підставі пункту 3 частини третьої статті 1212 ЦК України.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18) та від 13 лютого 2019 року у справі № 320/5877/17 (провадження № 14-32цс19) зроблено висновок, що предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України .

З урахуванням викладеного вище, дослідивши надані позивачем докази в обгрунтування заявлених позовних вимог, суд вважає, що КП Агентство з управління майном Житомирської міської ради не виконало належним чином зобов`язання за інвестиційним договором від 07.09.2011 року, укладеного між позивачем та КП "Житомирбудзамовник", правонаступником якого стало на підставі рішення органу місцевого самоврядування КП Агентство з управління майном Житомирської міської ради, не здійснило будівництво квартири і не передало її позивачу на виконання умов укладеного договору, здійснило продаж обумовленої договором квартири, проте кошти позивачу не повернуло, а відтак з відповідача на користь позивача підлягають стягненню сплачені нею кошти в сумі 133550,00 грн. на підставі статті 1212 ЦК Україні.

Крім того, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення до дня ухвалення рішенням суду.

Так, період заборгованості становить з 05.02.2015 року по 01.10.2020 року, сукупний індекс інфляції за вказаний період становить 198,70, а відтак розрахунок інфляційних відбувається за формулою: (133550,00 (сума боргу) * 198,79 (сукупний індекс інфляції) : 100%) - 133550,00 грн. = 131 934,05 грн.

Розрахунок трьох відсотків річних здійснюється за формулою: 133550,00 грн. (сума боргу) * 3%річних : 100% : 365 днів * 2066 днів (кількість днів прострочки за період з 05.02.2015 року по 01.10.2020 року) = 22 677, 89 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 133550,00 грн. боргу, 131934,05 грн. - інфляційні та 22 677, 89 грн. - 3% річних.

V. Розподіл судових витрат

Відповідно до положень статей 133, 134, 137, 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача понесені нею витрати на оплату витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.

Розмір понесених позивачем витрат на правничу допомогу підтверджено належними доказами, зокрема, договором про надання правової допомоги, копіями квитанцій від 07.11.2018 року та від 08.11.2018 року про проведену оплату за надані послуги на суму 5000,00 грн. (том 3 а.с. 56, 57-58).

На підставі ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2045,07 грн.

Керуючись ст.ст. 2 , 7 , 10-13 , 76-83 , 133 , 141 , 263-268, 354 ЦПК України , -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства Агентство з управління майном Житомирської міської ради, третя особа-Комунальне підприємство Житомирбудзамовник про стягнення коштів - задоволити .

Стягнути з Комунального підприємства Агентство з управління майном Житомирської міської ради на користь ОСОБА_1 заборгованість в сумі 133 550,00 грн; 131934,05 грн. інфляційних та 22 677, 89 грн - 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання за період з 05.02.2015 року по 01.10.2020 року, що разом становить 288161,94 грн.

Стягнути з Комунального підприємства Агентство з управління майном Житомирської міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати по оплаті судового збору в сумі 2045, 07 грн. та 5000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_9 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач: Комунальне підприємствоо Агентство з управління майном Житомирської міської ради, місце знаходження: м. Житомир, вул. Покровська, 4; ідентифікаційний код юридичної особи 34788934.

Третя особа: Комунальне підприємство Житомирбудзамовник , місце знаходження: м. Житомир, вул. Покровська, 4; ідентифікаційний код юридичної особи 05395919.

Суддя О.В. Стрілецька