Ухвала

від 29.09.2020 по справі 160/11776/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

29 вересня 2020 року Справа №160/11776/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., перевіривши у м.Дніпрі матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

25 вересня 2020 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Дніпропетровській області щодо проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) здійсненого у період з 13.08.2020 р. по 18.08.2020 р. по перевірці додержання Товариством з обмеженою відповідальністю «АСЦ «ДОМТЕХСЕРВІС» (вул. Генерала Радієвського, 24, м.Кривий Ріг, 50008, т. 0960062323, 0970062323, код ЄДРПОУ 34489356) вимог законодавства про захист прав споживачів та Правил надання послуг з ремонту побутової техніки за скаргою споживача ОСОБА_1 щодо виконання наряд-замовлення №1062105 від 20.07.2020 р.;

- зобов`язати Головне управління Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Дніпропетровській області у тижневий строк з дня набрання рішенням суду законної сили здійснити позаплановий захід державного нагляду (контролю) по перевірці додержання Товариством з обмеженою відповідальністю «АСЦ «ДОМТЕХСЕРВІС» (вул. Генерала Радієвського, 24, м.Кривий Ріг, 50008, т. 0960062323, 0970062323, код ЄДРПОУ 34489356) вимог законодавства про захист прав споживачів та Правил надання послуг з ремонту побутової техніки за скаргою споживача ОСОБА_1 щодо виконання наряд-замовлення №1062105 від 20.07.2020 р. з врахуванням висновків суду.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/11776/20 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Згідно із приписами статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Частиною 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Натомість, як вбачається зі змісту прохальної частини позовної заяви позивача заявлені до суду позовні вимоги не конкретизовані, у зв`язку з чим не відповідають визначеної у ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України меті адміністративного судочинства у вигляді захисту ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, що також визначено у ч. 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України.

У відповідності до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Водночас, зі змісту прохальної частини позовної заяви слідує, що ОСОБА_1 по суті оскаржує дії відповідача по проведенню позапланового заходу контролю (нагляду) за поданою позивачем скаргою.

Разом з цим, зі змісту даної позовної вимоги залишається незрозумілим в чому виражена протиправність вищезазначених дій відповідача.

Крім того, у позовній вимозі зобов`язального характеру позивач просить суд зобов`язати відповідача здійснити позаплановий захід державного нагляду (контролю) з врахуванням висновків суду.

Тобто, поточна редакція позовних вимог в своїй сукупності не дозволяє зрозуміти яких саме висновків, на думку позивача, суд має дійти.

При цьому, слід наголосити, що вимоги позовної заяви повинні бути викладені чітко і зрозуміло, з урахуванням правил, встановлених процесуальним законодавством і узгоджуватись з наданими суду повноваженнями за наслідками розгляду справи, та мають бути спрямовані на захист конкретних прав, свобод та інтересів позивача з зазначенням способу їх захисту, який не допускає неоднозначного, довільного тлумачення змісту позовних вимог і дозволить суду максимально якісно здійснити правосуддя.

Підсумовуючи вищенаведене, суд наголошує, що відповідні позовні вимоги не дають здійснити належний захист порушених прав позивача.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

Так, з урахуванням змісту позовних вимог ОСОБА_1 рішення суду по даній справі опосередковано стосується інтересів та у подальшому матиме вплив на права та обов`язки Товариства з обмеженою відповідальністю "АСЦ "ДОМТЕХСЕРВІС", однак у позовній заяві зазначену юридичну особу не вказано в якості третьої особи.

З врахуванням викладеного, суддя роз`яснює позивачу його право звернутись до суду із відповідним клопотанням про залучення Товариства з обмеженою відповідальністю "АСЦ "ДОМТЕХСЕРВІС" до участі у справі в якості третьої особи шляхом подачі позовної заяви у новій редакції із зазначенням даної особи в якості третьої особи.

При цьому, суд звертає увагу позивача не те, що у такому випадку, останньому слід вказати процесуальний статус відповідної особи (зокрема, зазначити: заявляє чи не заявляє така особа самостійних вимог на предмет спору, а також на стороні кого вона виступає).

Відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Натомість, у матеріалів позову відсутній документ, який підтверджує сплату позивачем судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру.

При цьому, слід зазначити, що ОСОБА_1 у позовній заяві вказує, що він є звільненим від сплати судового збору та посилається на статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів".

Так, відповідно до преамбули Закону України Про захист прав споживачів , цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Пунктом 22 ч.1 Закону України Про захист прав споживачів визначено, що споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

З аналізу викладених норм вбачається, що у спірних правовідносинах із відповідачем позивач не є споживачем послуг Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Дніпропетровській області, а тому дія ч.3 ст.22 Закону України Про захист прав споживачів , у цьому випадку, на нього не поширюється.

Отже, посилання позивача на приписи ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів", як на підставу звільнення останнього від обов`язку сплати судового збору за звернення до адміністративного суду із даним позовом є помилковим.

Згідно ч. 2 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України - розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, повернення судового збору врегульовано Законом України "Про судовий збір".

У відповідності до положень статті 3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством та перераховується у безготівковій або готівковій формі.

Так, згідно частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» , судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" визначено, що у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2020 року становить 2102, 00 грн.

Розміри ставок судового збору визначені у ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

Згідно із приписами ст. 4 Закону України "Про судовий збір" - ставка судового збору за подання фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (тобто, з урахування положень ст. 7 Закону України "Про державний бюджет на 2020 рік" - 840, 80 грн.).

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" - у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Зі змісту прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру, які є похідними по відношенню одна до іншої, у зв`язку з чим сума судового збору, що підлягав до сплати за подання такого позову становить 840, 80 гривень.

Поряд з цим, позивач наділений правом зміни позовних вимог та обрання способу захисту порушеного права. В такому випадку позивачу належить самостійно визначити суму судового збору згідно змісту позовних вимог, що заявлятимуться.

Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим ст. ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Запропонувати позивачу усунути недоліки позовної заяви, вказані в мотивувальній частині ухвали, шляхом надання до суду

1) позовної заяви, оформленої у відповідності до вимог, передбачених статтею 160 Кодексу адміністративного судочинства України із зазначенням у новій редакції позовної заяви уточненого змісту позовних вимог та учасників справи;

2) примірників позовної заяви у новій редакції у відповідності до кількості учасників справи;

3) документу про сплату судового збору за подання адміністративного позову із позовними вимогами немайнового характеру у відповідності до Закону України "Про судовий збір" у розмірі 840, 80 гривень (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок) або в іншому розмірі у випадку зміни розміру позовних вимог у відповідності до положень Закону України "Про судовий збір" за наступними розрахунковими реквізитами для перерахування судового збору:

"Отримувач коштів: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р./22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37989253, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача - №UA238999980313131206084004008, код класифікації доходів бюджету - 22030001.

Призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)".

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення (отримання) копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями), згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко