Рішення

від 06.10.2020 по справі 161/12016/20

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/12016/20

Провадження № 2/161/3090/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2020 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Філюк Т.М.

за участю секретаря судового засідання Денисюка І.В.

позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши в судовому засіданні у місті Луцьку в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину.

Позов обґрунтовує тим, що вона перебуває в зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 05 листопада 2007 року. Від цього шлюбу в них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .Вказує, що син проживає разом з нею та перебуває на її утриманні. Відповідач допомоги на утримання дитини не надає, ухиляючись від виконання свого батьківського обов`язку. Також позивач зазначає, що вона самотужки намагається матеріально забезпечити потреби дитини. Як їй відомо, відповідач офіційно не працевлаштований, однак підробляє та отримує певний дохід.

З огляду на наведене, покликаючись на норми ст.ст. 180,182, 183,184 СК України просить стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі у розмірі 3500 гривень щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Ухвалою від 17 серпня 2020 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, які наведені в позовній заяві, просить позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Вказував, що не відмовляється утримувати дитину, однак заперечував надавати кошти позивачу.

Заслухавши пояснення позивача, відповідача, дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття. Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

За змістом статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

Судом встановлено, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 05 листопада 2007 року (а.с. 8) та є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується дослідженою у судовому засіданні копією свідоцтва про народження (а.с.9).

Статтею 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частиною 2 статті 182 СК України, передбачено, що мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Статтею 7 Закону України Про державний бюджет на 2020 рік встановлено прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, який становить для:

дітей віком до 6 років: з 1 січня 2020 року - 1779 гривень, з 1 липня - 1859 гривень, з 1 грудня - 1921 гривня;

дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2020 року - 2218 гривень, з 1 липня - 2318 гривень, з 1 грудня - 2395 гривень.

Положеннями ст. 1 Закону України Про прожитковий мінімум поняття прожиткового мінімуму визначено як вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я, набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Аналізуючи зазначені норми закону, суд виходить з того, що батьки дитини повинні забезпечити для дитини утримання у розмірі не меншому прожиткового мінімуму на місяць, встановленого на відповідний період для певного віку дитини, як мінімальної гарантії загального рівня забезпеченості повноцінним харчуванням для розвитку організму дитини, збереження її здоров`я та розвитку дитини, а кожен з батьків повинен надати дитині утримання у розмірі не меншому половини цього прожиткового мінімуму щомісячно. Тобто, забезпечення батьками такого прожиткового мінімуму забезпечує мінімальні потреби дитини.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України слідує, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Крім того, за змістом ст. 141 СК України батьки мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незважаючи на розірвання шлюбу чи проживання окремо від дитини.

Таким чином, обов`язок батьків щодо утримання дитини, гарантії забезпечення належного рівня її розвитку, незалежно від того чи перебувають батьки у зареєстрованому шлюбі, проживають разом чи окремо від дитини, мінімальний розмір на утримання дитини встановлені законодавством України.

Враховуючи викладене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітньої дитини є обґрунтованими та такими, що базуються на нормах чинного сімейного законодавства України.

Одночасно, ч. 1 ст. 182 СК України передбачені обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів, зокрема: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що саме позивач володіє інформацією щодо щомісячних витрат на дитину та його потреби на навчання, харчування, лікування. А тому, суд прийшов до висновку, що син перебуває на утриманні матері, яка здійснює його виховання, догляд та матеріальне утримання. Також встановлено, що відповідач в добровільному порядку надає допомогу позивачу на утримання дитини, однак за її вимогою.

З досліджених в судовому засіданні доказів вбачається, що відповідач ОСОБА_2 з 08 квітня зареєстрований в Луцькому МЦЗ як безробітний, його дохід за період з 08 квітня 2020 року по 31 серпня 2020 року становить 14145,50 гривень. Разом з тим, в судовому засіданні відповідач вказував, що має змогу утримувати сина самотужки за рахунок власних заощаджень.

Позивач, в свою чергу, наполягає на примусовому стягненні аліментів, оскільки з відповідачем у неї складні стосунки, та коштів які відповідач ій добровільно надає, не вистачає на утримання дитини.

На підставі наведеного, оскільки між сторонами не досягнуто домовленості про участь в утриманні неповнолітнього сина, а позивач наполягає на стягненні аліментів у примусовому порядку, а також враховуючи пріоритетність інтересів дітей, на користь яких стягуються аліменти, вік дитини, визначений законом прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, особу відповідача, який є чоловіком працездатного віку, його матеріальне становище, суд вважає за можливе визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 2500 грн. на дитину щомісячно, які підлягають стягненню починаючи з дня подання позовної заяви до досягнення повноліття.

На думку суду такий розмір аліментів буде достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дітей, її фізичного розвитку, підтримки життєдіяльності на достатньому рівні. Розмір аліментів, визначений судом не є надмірним, і є достатнім для забезпечення розумних потреб неповнолітньої дитини.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць слід допустити до обов`язкового негайного виконання.

Згідно положень ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У зв`язку з тим, що позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1ст. 5 Закону України "Про судовий збір", тому судовий збір в сумі 840,80 грн. слід стягнути з відповідача на користь держави.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 2-5,11-13,141,279,352,354,430 ЦПК України, ст. ст. 180-182, 184 СК України, Законом України Про судовий збір , суд -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі в розмірі 2500 гривень щомісячно, починаючи з 29 липня 2020 року і до досягнення повноліття.

Стягнути зОСОБА_2 в дохід держави 840 гривень 80 копійок судового збору.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до обов`язкового негайного виконання.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; паспорт № НОМЕР_1 );

Відповідач: ОСОБА_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ; місце фактичного проживання: АДРЕСА_1 ; паспорт № НОМЕР_2 ).

Дата складання повного тексту рішення 09 жовтня 2020 року.

Суддя

Луцького міськрайонного суду Т.М.Філюк