Рішення

від 06.10.2020 по справі 320/5487/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, тел. +380 (044) 207 80 91

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2020 року № 320/5487/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Леонтовича А.М., за участю секретаря судового засідання Савенкова Є.О.,

представника позивача Фесенко О.Б.

представника відповідача Терес О.В.

представника третьої особи Олексюка В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Головне управління Державної податкової служби у Київській області

до Баришівської районної ради

третя особа Комунальне підприємство Баришівської районної ради Райводоканал

про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в:

I. Зміст позовних вимог

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ДПС у Київській області до Баришівської районної ради, в якому просить суд:

- стягнути з Баришівської районної ради (код ЄДРПОУ 05408852) - 1 789 000,99 грн., в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ, який обліковується за КП БРР Райводоканал (код ЄДРПОУ 03346621).

II. Позиція позивача та заперечення відповідача

В обґрунтування позову позивач зазначив, що за Комунальним підприємством Баришівської районної ради Райводоканал (далі також - КП БРР Райводоканал ) рахується податковий борг з податку на додану вартість в загальному розмірі 1 789 000,99 грн., який виник у зв`язку з несплатою узгоджених податкових зобов`язань. Стаття 96 Податкового кодексу України (далі також - ПК України) визначає, що позивач зобов`язаний звернутись до суду для стягнення податкового боргу за рахунок коштів органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває боржник. Засновником КП БРР Райводоканал , є Баришівська районна рада і в силу вищенаведених приписів ПК України, саме остання зобов`язана погасити податковий борг КП БРР Райводоканал .

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач просив відмовити у задоволенні позову, з тих підстав, що відповідачем не здійснено усіх необхідних дій щодо стягнення з КП БРР Райводоканал податкового боргу.

Третьою особою подані пояснення по справі, у яких зазначено, що сума податкового боргу є непідтвердженою та вказано, що майно КП БРР Райводоканал перебуває у податковій заставі.

III. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.07.2020 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 03.08.2020.

03.08.2020 сторони належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи у судове засідання не з`явилися, явку своїх представників не забезпечили.

В адміністративній справі відкладено розгляд справи у зв`язку із неявкою сторін на 07.09.2020.

07.09.2020 у судове засідання прибули представник позивача та представник відповідача.

В адміністративній справі залучено до справи у якості третьої особи, яка заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Комунальне підприємство Баришівської районної ради Райводоканал та оголошено перерву у зв`язку із необхідністю витребування додаткових доказів по справі, до 24.09.2020.

24.09.2020 у судове засідання прибули представник позивача, відповідача та третьої особи.

В адміністративній справі закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 06.10.2020.

06.10.2020 у судове засідання прибули представник позивача, відповідача та третьої особи.

В адміністративній справі оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, суд встановив наступні обставини справи.

Комунальне підприємство Баришівської районної ради Райводоканал зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 07.10.1996, про що міститься запис № 1 327 120 0000 000158, засновник - Баришівська районна рада (а.с.6-7).

Відповідно відомостей з Державного реєстру обтяжень рухомого майна в обтяженні ГУ ДПС у Київській області, на підставі акту опису майна №80/10-36-51-07014 від 13.12.2019, знаходиться майно боржника КП БРР Райводоканал (а.с.87-88).

Згідно даних інтегрованої картки платника податків за КП БРР Райводоканал обліковується заборгованість у розмірі 1721302, 09 грн. (а.с.8-19).

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 30.01.2017 у справі №810/3610/16, стягнуто з Комунального підприємства Баришівської районної ради Райводоканал (код ЄДРПОУ - 03346621) податковий борг у розмірі 819 669,96грн. (вісімсот дев`ятнадцять тисяч шістсот шістдесят дев`ять гривен 96 копійок) на користь держави в особі Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області (а.с.52-55).

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17.07.2018 у справі № 810/2916/18, стягнуто з Комунального підприємства Баришівської районної ради "Райводоканал" (07501, Київська обл., смт. Баришівка, пров. Банний, 3б, код 03346621) на користь Державного бюджету України податковий борг у сумі 1 189 187 (один мільйон сто вісімдесят дев`ять тисяч сто вісімдесят сім) грн. 30 коп. (а.с.56-59).

На підставі винесених судом рішень, направлено інкасові доручення про списання коштів боржника з рахунків, відкритих у банківських установах (а.с.24-26).

Інкасові доручення повертались без виконання, у зв`язку з відсутністю коштів на рахунках, про що свідчить повідомлення про повернення інкасового доручення (а.с.27).

06.09.2018 ГУ ДФС у Київській області направлено лист голові Баришівської районної ради з метою вжиття заходів щодо погашення податкового боргу КП БРР Райводоканал в порядку статті 96 ПК України (а.с.34).

Рішенням Баришівської районної ради від 20.07.2018 вирішено, зокрема, Баришивській РДА розробити Програму фінансової підтримки КП БРР Райводоканал та подати її на затвердження сесії районної ради (а.с.38).

27.01.2020 ГУ ДПС у Київській області звернулося з проханням до голови Баришівської районної ради щодо прийняття рішення про виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу КП БРР Райводоканал (а.с.40-41).

Згідно листа №01-16(05)136 від 16.03.2020 Баришівської районної ради за результатами поіменного голосування депутатів районної ради, включене рішення Про погашення податкового боргу КП БРР Райводоканал на порядок денний позачергової сесії Баришівської районної ради, - відхилено (а.с.43).

Враховуючи те, що КП БРР Райводоканал не сплачено податковий боргу з податку на додану вартість в сумі 1 789 000,99 грн., позивач звернувся до суду з даним позовом.

V.Норми права, які застосував суд

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.87.2 ст.87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з п.88.1 ст.88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Пунктом 89.2 статті 89 ПК України встановлено, що з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Відповідно до п.89.5 ст.89 ПК України у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні .

У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.

Право податкової застави не поширюється на майно, визначене підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 цього Кодексу, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов`язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов`язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України визначено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Правовідносини щодо погашення податкового боргу державних або комунальних підприємств регулюються спеціальними нормами, зокрема, статтею 96 Податкового кодексу України, що зумовлено особливою метою створення таких підприємств, які у більшості випадків пов`язані із здійсненням соціальних функцій (комунальні підприємства) та із захистом загальнодержавних інтересів (казенні підприємства).

Пунктом 96.1 статті 96 Податкового кодексу України, передбачено, що у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов`язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про:

- виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради;

- затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу;

- ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії;

- прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.

Згідно з пунктом 96.2 Податкового кодексу України, у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, яке не підлягає приватизації, у тому числі казенного підприємства, не покриває суму податкового боргу такого платника податків і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов`язаний звернутися до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням щодо прийняття рішення про: надання відповідної компенсації з бюджету за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків; досудову санацію такого платника податків за рахунок коштів державного бюджету; ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; виключення платника податків із переліку об`єктів державної власності, які не підлягають приватизації відповідно до закону, з метою порушення справи про банкрутство, у порядку, встановленому законодавством України.

Положеннями пункту 96.3 статті 96 Податкового кодексу України визначено, що відповідь щодо прийняття одного із зазначених у пунктах 96.1 та 96.2 цієї статті рішень надсилається контролюючому органу протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення. У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог контролюючий орган зобов`язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Пунктом 95.7 ПК України визначено порядок продажу майна платника податків на публічних торгах.

З метою реалізації майна, яке перебуває у податковій заставі, проводиться експертна оцінка вартості такого майна для визначення початкової ціни його продажу. Така оцінка проводиться у порядку, визначеному Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Відповідь щодо прийняття одного із зазначених у пунктах 96.1 та 96.2 цієї статті рішень надсилається контролюючому органу протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.

У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог контролюючий орган зобов`язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно. (п.96.1, п.96.2, п.96.3 ст.96 ПК України).

Відповідно до ч.2 ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно зі ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею 11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

На підставі п. 30 ч.1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.

До повноважень виконавчого комітету міської ради не відноситься утворення юридичної особи.

VI. Оцінка суду

Наведене правове регулювання дає підстави для висновку, що обов`язок податкового органу звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу (органу місцевого самоврядування), в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно, виникає у разі отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог або не отримання відповіді, однак в будь-якому випадку за умови що сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, не покриває суму його податкового боргу або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено.

Водночас, передумовою звернення контролюючого органу до органу виконавчої влади в порядку статті 96 Податкового кодексу України є вжиття ним заходів щодо виявлення майна боржника-комунального підприємства та встановлення неможливості внесення такого майна в податкову заставу внаслідок його відсутності.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18.02.2019 у справі №813/4132/17, висновки якої відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України суд враховує при застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Матеріалами справи підтверджується звернення контролюючого органу до Баришівської районної ради в порядку передбаченому статтею 96 ПК України, а також надання відповіді районною радою на відповідне звернення.

Відповідно до п. 91.3 ст. 91 ПК України податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, що перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди контролюючого органу (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов`язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно. У разі відмови платника податків від підписання акту опису майна, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право залучати до опису майна платника податків не менш як двох понятих.

Зміст наведених положень свідчить про те, що податковим законодавством встановлено особливий порядок погашення заборгованості платників податків - комунальних підприємств та визначено перелік заходів, які зобов`язаний здійснити контролюючий орган у відповідній послідовності для примусового стягнення податкового боргу, а саме: звернутись до суду з вимогою про стягнення коштів з рахунків у банку; скласти акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, отримати судовий дозвіл на погашення усієї суми боргу за рахунок майна, внесеного в податкову заставу; провести торги з продажу внесеного в податкову заставу майна.

Разом з цим, пунктом 88.1 статті 88 ПК України встановлюється, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Пунктом 89.2 статті 89 ПК України визначається, що з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Судом встановлено, що згідно відомостей з Державного реєстру обтяжень рухомого майна в обтяженні (податковій заставі) ГУ ДПС у Київській області, на підставі акта опису майна №80/10-36-51-07014 від 13.12.2019, знаходиться майно боржника КП БРР Райводоканал (а.с.87-88).

Втім, контролюючим органом не надано доказів вжиття відповідних заходів щодо погашення податкового боргу, передбачених п.96.2ст.96 Податковим кодексом України, зокрема не вчинялись дії з метою продажу майна, що перебуває у податковій заставі ГУ ДПС у Київській області, що свідчить про порушення податковим органом порядку погашення податкового боргу встановленого положеннями Податкового кодексу України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не додержано встановленого статтею 96 ПК України порядку стягнення податкового боргу з комунального підприємства, виконання вимог якого є безумовним обов`язком, а не правом контролюючого органу у подібних правовідносинах, що унеможливлює задоволення адміністративного позову.

VIII. Висновок суду

Згідно із частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

ІX. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Підстави для вирішення питання про відшкодування судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Леонтович А.М.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення- 12 жовтня 2020 р.