Рішення

від 09.10.2020 по справі 540/1333/20

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/1333/20 Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Кисильової О.Й.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Ідея" до Департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Приватне підприємство "Ідея" (далі - позивач) звернулося до суду із адміністративним позовом до Департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною відмову від 10.04.2020 № 363/12.01-20 у продовженні строку дії дозволу № 1222/2, виданого ПП "Ідея" на розміщення зовнішньої реклами за адресою: м. Миколаїв, Інгульський міст;

- зобов'язати відповідача продовжити на 5 років строк дії дозволу № 1222/2, виданого ПП "Ідея" на розміщення зовнішньої реклами за адресою: м. Миколаїв, Інгульський міст, виданого приватному підприємству "Ідея";

- визнати протиправною відмову від 10.04.2020 № 363/12.01-20 у продовженні строку дії дозволу № 1222/3, виданого ПП "Ідея" на розміщення зовнішньої реклами за адресою: м. Миколаїв, вул. Генерала Карпенка - просп. Центральний (колишній просп. Леніна);

- зобов'язати відповідача продовжити на 5 років строк дії дозволу № 1222/3, виданого ПП "Ідея" на розміщення зовнішньої реклами за адресою: м. Миколаїв, вул. Генерала Карпенка - просп. Центральний (колишній просп. Леніна).

Ухвалою від 29.05.2020 відкрито спрощене провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Головним управлінням містобудування та архітектури Миколаївської міської ради, правонаступником якого є відповідач, ПП "Ідея" надані 11 дозволів на розміщення зовнішньої реклами у м. Миколаєві за №№ 1222/1-1222/11. 28.02.2020 ПП "Ідея" звернулось до відповідача із заявою про продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами № 1222/2 та № 1222/3 на п'ять років. За результатами розгляду даної заяви, відповідач листом №363/12.01-20 від 10.04.2020 відмовив у продовженні строку дії дозволів. Позивач вважає, що відмова є протиправною, оскільки відповідачем не враховані вимоги Закону України "Про рекламу" та постанови Кабінету Міністрів України № 2067 від 29.12.2003 "Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами". Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

30.06.2020 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позову з таких підстав. Відповідач наголошує, що суд не вправі перебирати на себе функції дозвільного органу та своїм рішенням зобов'язувати останнього продовжити терміни дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами, оскільки це є дискреційними повноваженнями відповідача. З метою встановлення дотримання вимог чинного законодавства ПП "Ідея", 10.04.2020 робочим органом (відповідачем) здійснено обстеження та фотофіксацію рекламних засобів ПП "Ідея", розташованих в м. Миколаєві. У ході обстеження рекламних засобів за дозволами на розміщення зовнішньої реклами №№1222/2, 1222/3 виявлені порушення законодавства. Позивача повідомлено про відмову у подовженні термінів дії дозволів у зв'язку з порушенням вимог рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради "Про затвердження містобудівних вимог по розміщенню рекламних засобів у м. Миколаєві" від 12.05.2015 № 496, рішення "Про організаційні заходи щодо проектування тролейбусної лінії у Корабельному районі міста Миколаєва" від 14.07.2017 № 587 та рішення "Про затвердження комплексної схеми розміщення рекламних засобів по проспекту Мира" від 22.03.2019 № 264. Оскільки чинним законодавством не визначено вичерпного переліку підстав для відмови в продовженні строку дозволів, то відповідач мав право відмовити позивачу у продовженні у зв'язку з наявністю грубих порушень виявлених під час обстеження рекламних засобів. На підставі викладеного, просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

14.07.2020 позивач надіслав до суду відповідь на відзив, в якому заперечує проти наведених відповідачем аргументів та просить задовольнити позовні заяви у повному обсязі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Таким чином, суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

Відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" установлено з 12.03.2020 до 03.04.2020 на усій території України карантин, заборонивши відвідування закладів освіти її здобувачами; проведення всіх масових заходів, у яких бере участь понад 200 осіб, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Постановами Кабінету Міністрів України строк дії карантину та заборонених заходів неодноразово продовжувався, в тому числі діє станом на сьогодні до 31.10.2020.

Підпунктом 2 пункту 9 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-IX (далі - Закон № 540-ІХ), розділ VI "Прикінцеві положення" КАС України доповнено пунктом 3, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), процесуальні строки, визначені КАС України, зокрема, розгляду адміністративної справи, продовжуються на строк дії такого карантину.

Отже, строк розгляду адміністративної справи визначений строком дії карантину.

У свою чергу, пунктом 3 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 № 731-IX (далі - Закон № 731-IX) , пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України викладено в такій редакції: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином".

Крім того, пунктом 2 розділу ІІ Закону № 731-IX встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України в редакції Закону № 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом. Закон № 731-IX набрав чинності 17.07.2020.

Тобто, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України в редакції Закону № 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом - 06.08.2020.

Станом на дату розгляду справи від відповідача не надходило заяви про продовження такого строку, відтак суд розглядає справу на підставі наявних документів.

У період з 14.09.2020 до 29.09.2020 головуюча суддя Кисильова О.Й. перебувала у відпустці, з 28.09.2020 до 02.10.2020 - період тимчасової непрацездатності у зв'язку із хворобою.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.

Приватне підприємство "Ідея" здійснює господарську діяльність у сфері надання послуг з розміщення реклами, основний вид діяльності - рекламні агентства.

25.09.2007 між Головним управлінням містобудування та архітектури Миколаївської міської ради та ПП "Ідея" укладений договір № 1222 про надання місць для розміщення зовнішньої реклами.

Предметом договору є надання рекламорозповсюджувачу у тимчасове користування місць, що перебувають у комунальній власності, для розміщення зовнішньої реклами у вигляді спеціальної конструкції розміром 6,0 х 3,0 м за адресами: … вул. Карпенко/проспект Леніна (дозвіл № 1222/2), проспект Героїв Сталінграда (район Інгульського мосту, двосторонній, дозвіл № 1222/3).

Термін дії договору - протягом дії дозволів, зокрема для дозволів №№1222/2, 1222/3 з 25.09.2007 до 01.05.2010.

Зі змісту дозволу № 1222/2 вбачається, що термін його дії був продовжений: з 21.04.2010 до 21.04.2015 на підставі рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 21.04.2010 № 530; з 21.04.2015 до 21.04.2020 на підставі рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 04.10.2011 № 1015.

Зі змісту дозволу № 1222/3 вбачається, що термін його дії був продовжений: з 21.04.2010 до 21.04.2015 на підставі рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 21.04.2010 №530; з 21.04.2015 до 21.04.2020 на підставі рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 04.10.2011 № 1015.

У зв'язку із закінченням строків дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами позивач звернувся до відповідача із заявою від 28.02.2020 № 04/20 (вхідний № 727/12.01-20 від 28.02.2020) щодо продовження н'ять років строку дії дозволів № 1222/2 та № 1222/3.

Пунктами 6.3, 6.4, 6.5 рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 04.10.2011 № 1015 "Про затвердження Правил розміщення зовнішньої реклами в м. Миколаєві", визначений порядок внесення змін, продовження дозволу на розміщення зовнішньої реклами. Строк дії дозволу продовжується на підставі заяви, яка подається на ім'я керівника Робочого органу через державного адміністратора розповсюджувачем зовнішньої реклами не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії дозволу. До заяви додається оригінал примірника дозволу заявника на розміщення зовнішньої реклами. Продовження строку дії дозволу здійснюється Робочим органом та фіксується в журналі реєстрації з внесенням відповідних змін у дозвіл. У такому ж порядку продовжується строк дії дозволів, наданих до набрання чинності цими Правилами. Відмова у продовженні строку дії дозволу може бути оскаржена у судовому порядку згідно з діючим законодавством.

З метою встановлення дотримання ПП "Ідея" вимог чинного законодавства, 10.04.2020 Департаментом здійснено обстеження, дослідження, фото фіксація, у тому числі з відкритих даних джерел Інтернет ресурсів рекламних засобів ПП "Ідея", розташованих на території м. Миколаєва.

За результатами обстеження 10.04.2020 складений Акт обстеження рекламних засобів, яким зафіксовані виявлені порушення, а саме:

Рекламний засіб дозвіл № 1222/2 розміщеній з порушенням вимог встановлених рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради "Про впорядкування рекламних засобів по пр. Центральному (Леніна) від 21.04.2010 № 532", відповідно до якого дозволено розміщення рекламних конструкцій по пр. Леніна тільки на перехрестях бульварної частини та на кільцевих транспортних розв'язках проспекту та в одну з фасадами та огорожами лінію розміром 3.0 х 6.0 м із зовнішнім освітленням та заглибленням фундаментного блоку (рекламна конструкція типу призматрон, на одній центральній опорі, одного кольору, за ескізом рекламного засобу, затвердженого Робочим органом);

- не дотримані норми п. 5.2. ДБН 2.3 -5:2018 "Вулиці та дороги населених пунктів" найменшу відстань видимості в плані у зоні транспортної розв'язки в одному рівні слід визначати побудовою трикутника видимості (додаток Г), в зоні якого не допускається розміщувати будь-які будови, тимчасові споруди та зелені насадження заввишки більше ніш 1,2 м;

- не дотримані стандарти п. 3.7.4 ДСТУ 3587-97, а саме забороняється розміщувати споруди торговельно-побутового призначення, рекламоносії та інші об'єкти дорожнього сервісу: на тротуарах, пішохідних доріжках і алеях, штучних спорудах; ближче ніж 50 м до перехрещень вулиць а пішохідних переходів; ближче ніж 150 м до перехрещень, шляхопроводів, мостів на автомобільних дорогах загального користування; на зупинці маршрутних транспортних засобів ближче ніж 20 м у межах видимості в обидва боки тротуару від установленого дорожнього знаку, що позначає зупинку (крім кіосків для продажу проїзних квитків); ближче ніж 100 м від залізничних переїздів.

Рекламний засіб дозвіл № 1222/3 розміщеній з порушеннями: не дотримані стандарти п. 3.7.4 ДСТУ 3587-97, а саме забороняється розміщувати споруди торговельно-побутового призначення, рекламоносії та інші об'єкти дорожнього сервісу: на тротуарах, пішохідних доріжках і алеях, штучних спорудах; ближче ніж 50 м до перехрещень вулиць а пішохідних переходів; ближче ніж 150 м до перехрещень, шляхопроводів, мостів на автомобільних дорогах загального користування; на зупинці маршрутних транспортних засобів ближче ніж 20 м у межах видимості в обидва боки тротуару від установленого дорожнього знаку, що позначає зупинку (крім кіосків для продажу проїзних квитків); ближче ніж 100 м від залізничних переїздів.

Листом від 10.04.2020 № 363/12.01-20 відповідач відмовив у продовженні дії дозволів №1222/2 та № 1222/3, посилаючись на порушення позивачем при розміщенні зовнішньої реклами вимог Правил розміщення зовнішньої реклами у м. Миколаєві, норм ДБН В.2.3-5:2018 "Вулиці та дороги населених пунктів" та ДСТУ 3587-97 "Автомобільні дороги, вулиці та залізно дорожні переїзди".

Позивач вважає протиправними дії відповідача щодо відмови продовжити строки дії дозволів, оскільки відповідач у акті обстеження від 10.04.2020 не зазначив, які саме норми законодавчих актів були порушені і в чому полягало порушення.

У свою чергу відповідач вважає, що ним правомірно відмовлено позивачу у подовженні терміну дії дозволів №1222/2 та № 1222/3 на розміщення зовнішньої діяльності у м. Миколаєві, оскільки чинними нормами законодавства не визначений перелік підстав для відмови у продовженні строку дозволів. Таке право належить відповідачу у разі виявлення під час обстеження рекламного засобу грубих порушень норм законодавства.

До відзиву відповідач додав копію акту обстеження рекламних засобів від 10.04.2020 без номеру, скріншоти сервісу Google Maps.

Позивач у відповіді на відзив звертає увагу на те, що у наданому відповідачем акті обстеження рекламних засобів від 10.04.2020 не зазначається, які саме пункти Містобудівних вимог по розміщенню рекламних засобів у м. Миколаєві порушені ПП "Ідея" внаслідок розміщення вказаних рекламних конструкцій, а також відсутні додатки у вигляді фотофайлів. Підприємство посилається на те, що дозволи № 1222/2 та № 1222/3 видані 07.05.2002, раніше строки їх дії продовжувались без заперечень чи зауважень. При цьому ДСТУ 3587-97 "Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану" був розроблений у 1997 році, а рішення виконкому Миколаївської міської ради № 532 "Про впорядкування рекламних засобів по пр. Центральному (Леніна)" прийнято 21.04.2010. За час дії вказаних дозволів та розміщення підприємством рекламних конструкцій від Робочого органу не надходило повідомлень про порушення ПП "Ідея" законодавства про рекламу, приписи про усунення порушень не видавалися та дозволи не анулювалися. Більше того, Робочим органом вже під час дії зазначених ДСТУ та рішення виконкому погоджувались дозволи № 1222/2 та № 1222/3, які також були погоджені з усіма визначеними законодавством компетентними органами.

Також, позивач зазначає, що відмовляючи у продовженні строку дії дозволів, які були видані на підставі рішень виконавчого комітету Миколаївської міської ради, відповідач тим самим змінює своє ж рішення щодо погодження ним розташування рекламних конструкцій у відповідному місці (дозвіл № 1222/3) та відповідного виду (дозвіл № 1222/2). Однак органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. У зв'язку з фактом видачі Робочим органом дозволів №1222/2 та №1222/3 виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів ПП "Ідея". Зокрема, підприємством розміщені рекламні конструкції, які використовуються ним для здійснення господарської діяльності та отримання прибутку, укладаються договори на розміщення зовнішньої реклами із замовниками таких послуг. Тому позивач, отримавши дозволи на розміщення рекламних засобів правомірно очікував на те, що його право на розпорядження належним йому на праві власності майном, в майбутньому не буде порушено чи обмежено під час вирішення суб'єктом владних повноважень питання про продовження строку дії цих дозволів шляхом відмови у продовженні такого строку.

Водночас, позивач заперечує доводи Департаменту про те, що останній з огляду на відсутність в законодавстві переліку підстав для відмови у продовженні строків дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами мав право відмовити у продовженні таких строків у зв'язку з наявністю грубих порушень, оскільки, по-перше, відповідачем не доведено, що ПП "Ідея" були допущені порушення вимог по розміщенню рекламних конструкцій, а по-друге, у такий спосіб відповідач грубо порушує ч. 2 ст. 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Також з посиланням на правові позиції, викладені Верховним Судом у справах № 361/7567/15-а, №569/15527/16-а, № 461/2579/17, № 820/4554/17, № 569/16681/16-а, № 826/8803/15, №813/4989/17, Підприємство не погоджується із доводами відповідача про наявність у останнього дискреційних повноважень при вирішенні питання щодо продовження строку дії дозволів та самостійного визначення ним строку, на який такі дозволи будуть продовженні, тому що у даному випадку відповідач якраз не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд. При цьому, оскільки законодавством не передбачено право Робочого органу на свій розсуд визначати строк, на який продовжується строк дії дозволу, а законодавчо встановлений строк дії дозволу становить 5 років, тому цей строк також має застосовуватись у разі продовження строку дії дозволу, з урахуванням того, що саме на цей строк ПП "Ідея" просило відповідача продовжити строк дії дозволів № 1222/2 та № 1222/3 у відповідних заявах, які були подані Робочому органу.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади рекламної діяльності в Україні та відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами визначає Закон України "Про рекламу" від 03.07.1996 № 270/96-ВР (далі - Закон № 270/96-ВР).

Статтею 1 Закону № 270/96-ВР визначено, що зовнішня реклама - це реклама, яка розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Згідно з ч.ч. 1 - 3 ст. 16 Закону № 270/96-ВР розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями.

Зовнішня реклама повинна відповідати таким вимогам: розміщуватись із дотриманням вимог техніки безпеки та із забезпеченням видимості дорожніх знаків, світлофорів, перехресть, пішохідних переходів, зупинок транспорту загального користування та не відтворювати зображення дорожніх знаків; освітлення зовнішньої реклами не повинно засліплювати учасників дорожнього руху, а також не повинно освітлювати квартири житлових будинків; фундаменти наземної зовнішньої реклами, що виступають над поверхнею землі, можуть бути декоративно оформлені; опори наземної зовнішньої реклами, що розташована вздовж проїжджої частини вулиць і доріг, повинні мати вертикальну дорожню розмітку, нанесену світлоповертаючими матеріалами, заввишки до 2 метрів від поверхні землі; нижній край зовнішньої реклами, що розміщується над проїжджою частиною, у тому числі на мостах, естакадах тощо, повинен розташовуватися на висоті не менше ніж 5 метрів від поверхні дорожнього покриття; у місцях, де проїжджа частина вулиці межує з цоколями будівель або огорожами, зовнішня реклама може розміщуватися в одну з фасадами будівель або огорожами лінію.

Забороняється розташовувати засоби зовнішньої реклами: на пішохідних доріжках та алеях; у населених пунктах на висоті менш ніж 5 метрів від поверхні дорожнього покриття, якщо їх рекламна поверхня виступає за межі краю проїжджої частини; поза населеними пунктами на відстані менш ніж 5 метрів від краю проїжджої частини.

За приписами ч. 5 ст. 16 Закону № 270/96-ВР перелік обмежень та заборон щодо розміщення зовнішньої реклами, встановлений цим Законом, є вичерпним.

На виконання вимог ч. 1 ст. 16 Закону № 270/96-ВР Кабінет Міністрів України постановою від 29.12.2003 № 2067 затвердив Типові правила розміщення зовнішньої реклами (далі - Правила № 2067), які відповідно до п. 1 регулюють відносини, що виникають у зв'язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами.

Пунктом 2 Правил № 2067 визначено, що дозвіл - документ установленої форми, виданий розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, який дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці; спеціальні конструкції - тимчасові та стаціонарні рекламні засоби (світлові та несвітлові, наземні та неназемні (повітряні), плоскі та об'ємні стенди, щити, панно, транспаранти, троли, таблички, короби, механічні, динамічні, електронні табло, екрани, панелі, тумби, складні просторові конструкції, аеростати, повітряні кулі тощо), які використовуються для розміщення реклами.

Згідно із пунктом 3 Правил № 2067 зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

Отже, Законом № 270/96-ВР та Правилами № 2067 передбачено, що дозволи на розміщення зовнішньої реклами видаються у порядку, який встановлюється виконавчими органами сільських, селищних, міських рад і не повинен суперечити Типовим правилам розміщення зовнішньої реклами, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

При цьому суд враховує, що правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності, а також порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та адміністраторів визначені Законом України від 06.09.2005 № 2806-IV "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" (далі - Закон № 2806-IV).

Згідно зі ст. 1 Закону № 2806-IV дозвільна система у сфері господарської діяльності - це сукупність урегульованих законодавством відносин, які виникають між дозвільними органами, адміністраторами та суб'єктами господарювання у зв'язку з видачею документів дозвільного характеру, переоформленням, анулюванням документів дозвільного характеру; дозвільні органи - суб'єкти надання адміністративних послуг, їх посадові особи, уповноважені відповідно до закону видавати документи дозвільного характеру; документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ в електронному вигляді (запис про наявність дозволу, висновку, рішення, погодження, свідоцтва, іншого документа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), який дозвільний орган зобов'язаний видати суб'єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб'єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.

Статтею 2 Закону № 2806-IV визначено, що його дія поширюється на дозвільні органи, адміністраторів, уповноважений орган та суб'єктів господарювання, які мають намір провадити або провадять господарську діяльність, а також нею установлено перелік правовідносин, на які сфера дії Закону № 2806-IV не поширюється.

За змістом ч. 1 ст. 4 Закону № 2806-IV виключно законами, які регулюють відносини, пов'язані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюються: необхідність одержання документів дозвільного характеру та їх види; дозвільний орган, уповноважений видавати документ дозвільного характеру; платність або безоплатність видачі (переоформлення, анулювання) документа дозвільного характеру; строк видачі документа дозвільного характеру або відмови у його видачі; вичерпний перелік підстав для відмови у видачі, переоформлення, анулювання документа дозвільного характеру; строк дії документа дозвільного характеру або необмеженість строку дії такого документа; перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності; перелік та вимоги до документів, які суб'єкту господарювання необхідно подати для одержання документа дозвільного характеру.

Законом України від 19.05.2011 № 3392-VI "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності" затверджений Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності (далі - Закон № 3392-VI).

Статтею 1 Закону № 3392-VI встановлено, що термін "документ дозвільного характеру" уживається у значенні, наведеному у Законі України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності"; забороняється вимагати від суб'єктів господарювання отримання документів дозвільного характеру, які не внесені до Переліку, затвердженого цим Законом. Встановлення інших видів документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності може здійснюватися шляхом внесення відповідних змін до цього Закону. Зміни до Переліку вносяться одночасно (разом) з внесенням змін до законів України, що регулюють відносини у цій сфері. Необхідність одержання документів дозвільного характеру, встановлена законами, виникає виключно після внесення таких документів до Переліку, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

У Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності визначено в пункті 63 "Дозвіл на розміщення зовнішньої реклами", який передбачений Законом України "Про рекламу".

Отже, отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами є дозвільною процедурою у розумінні статті 1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", відтак, на дану процедуру поширюються норми зазначеного Закону.

Відповідно до ст. 4-1 Закону № 2806-IV порядок проведення дозвільної (погоджувальної) процедури, переоформлення та анулювання документів дозвільного характеру центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням відповідного дозвільного органу, погодженим з уповноваженим органом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Порядок проведення дозвільної (погоджувальної) процедури, переоформлення та анулювання документів дозвільного характеру, що законами України віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування, встановлюється їх рішенням, а у випадках, передбачених законом, - на підставі типових порядків, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Тобто, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067 Типові правила розміщення зовнішньої реклами не лише визначають правила розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах і порядок надання дозволів на розміщення такої реклами, але й регулюють порядок проведення дозвільної (погоджувальної) процедури, переоформлення та анулювання документів дозвільного характеру у розумінні Закону №2806-IV.

Пунктами 5, 6 Правил № 2067 визначено, що для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами сільська, селищна, міська рада може утворювати відділ, управління, інший виконавчий орган або покладати відповідні функції на існуючий відділ, управління (далі - робочий орган). Робочий орган не вправі подавати заяву та одержувати дозвіл на розміщення зовнішньої реклами.

До повноважень робочого органу належать: розгляд заяв розповсюджувачів зовнішньої реклами на надання дозволу, внесення змін у дозвіл, переоформлення дозволу та продовження строку його дії; надання у разі потреби розповсюджувачам зовнішньої реклами архітектурно-планувальних завдань на опрацювання проектно-технічної документації для розташування складних (дахових) рекламних засобів; прийняття рішення про встановлення пріоритету заявника на місце розташування рекламного засобу, продовження строку, на який встановлено зазначений пріоритет, або про відмову в установленні такого пріоритету; підготовка проекту рішення виконавчого органу ради щодо надання дозволу чи про відмову у його наданні; видача дозволу на підставі рішення виконавчого органу ради; ведення інформаційного банку даних місць розташування рекламних засобів, плану їх розміщення та надання в установленому порядку інформації для оновлення даних містобудівного кадастру населених пунктів; подання територіальним органам спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі матеріалів про порушення порядку розповсюдження та розміщення реклами; підготовка і подання виконавчому органу ради пропозицій щодо розмірів плати за надання послуг робочим органом на підставі калькуляції витрат для прийняття відповідного рішення. Робочий орган здійснює інші повноваження відповідно до законодавства.

Правила розміщення зовнішньої реклами в м. Миколаєві затверджені рішенням Виконавчого комітету ММР від 04.10.2011 № 1015 (далі - Правила № 1015) оприлюдені на офіційному сайті Миколаївської міської ради за посиланням https://mkrada.gov.ua/documents/18535.html?PrintVersion).

Правила регулюють відносини між виконавчими органами Миколаївської міської ради та суб`єктами господарювання, що виникають у процесі розміщення зовнішньої реклами у місті, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами, та погодження місць встановлення рекламних конструкцій, розміщення (встановлення, монтаж), експлуатації, а також порядок контролю за дотриманням вимог цих Правил (п. 1.1 Правил № 1015).

Пунктом 2 Правил №1015 визначено, що Робочий орган - це виконавчий орган Миколаївської міської ради, уповноважений нею здійснювати покладені на нього функції, передбачені цими Правилами.

На підставі рішення Миколаївської міської ради від 07.07.2011 № 7/33 управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради визначено Робочим органом по регулюванню діяльності з розміщення зовнішньої реклами (рішення оприлюднено на офіційному сайті Миколаївської міської ради за посиланням https://mkrada.gov.ua/documents/2900.html).

Рішенням Миколаївської міської ради від 22.12.2016 № 13/1 "Про затвердження структури виконавчих органів Миколаївської міської ради" ліквідовано управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради та утворено департамент архітектури та містобудування Миколаївської міської ради. (Рішення оприлюднено на офіційному сайті Миколаївської міської ради за посиланням https://mkrada.gov.ua/documents/25675.html).

Департамент визначений правонаступником управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради.

Отже, відповідач є робочим органом у розумінні Правил № 2067 та Правил № 1015.

Пунктом 4.1 Правил № 1015 визначено, що до повноважень Робочого органу належать: розгляд заяв розповсюджувачів зовнішньої реклами на надання дозволу, внесення змін у дозвіл, переоформлення дозволу; підготовка проекту рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради про надання дозволу, про відмову в його наданні; видача дозволу на підставі відповідного рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради або Робочого органу через державного адміністратора.

Згідно пунктів 5.1, 5.3, 5.4 та 5.5 Правил № 1015 для одержання дозволу заявник подає державному адміністратору або представнику Робочого органу з питань розміщення зовнішньої реклами, який здійснює прийом суб'єктів господарювання в дозвільному центрі, заяву встановленої форми, до якої додаються:

- фотокартка місця (розміром не менш як 6 х 9 сантиметрів) з розташуванням комп`ютерного макета запланованої рекламної конструкції та її ескіз з конструктивним рішенням (формат А-4);

- доручення керівника юридичної особи або нотаріально посвідчене доручення фізичної особи для ведення справи по оформленню документів на розміщення зовнішньої реклами (у разі подачі документів довіреною особою).

За наявності документів, передбачених пунктом 5.1 цих Правил, заява протягом трьох днів з дати її надходження реєструється Робочим органом в журналі реєстрації заяв та дозволів на розміщення зовнішньої реклами

Робочий орган протягом п'яти днів з дати реєстрації заяви перевіряє місце розташування рекламної конструкції, зазначене у заяві, на предмет наявності на це місце пріоритету іншого заявника або надання на заявлене місце зареєстрованого в установленому порядку дозволу. Після перевірки місця керівник Робочого органу приймає рішення про встановлення за заявником пріоритету на заявлене місце або про відмову у встановленні пріоритету. У разі прийняття рішення про встановлення пріоритету Робочий орган видає заявнику для оформлення два примірники дозволу за формою згідно з Додатком 2, де зазначається перелік уповноважених органів (особи), з якими необхідно їх погодити. Одночасно між виконкомом міської ради та заявником укладається договір про пріоритет на місце для розміщення зовнішньої реклами, що перебуває у комунальній власності, який підписується міським головою (заступником міського голови).

У разі прийняття рішення про відмову у встановленні пріоритету Робочий орган протягом трьох днів надає державному адміністратору вмотивовану відповідь із зазначенням дати встановлення пріоритету іншого заявника на заявлене місце розташування рекламної конструкції, або дати і номера рішення виконавчого комітету міської ради про надання дозволу на заявлене місце іншій особі. Рішення про відмову передається державним адміністратором заявнику у порядку, встановленому чинним законодавством. (пункт 5.6 Правил № 1015)

Згідно із п.п. 5.14, 5.20, 5.21 Правил № 1015 заявник протягом 3 місяців оформлює обидва примірники дозволу та подає їх державному адміністратору разом із супровідним листом, в якому зазначається реєстраційний номер заяви та номер рішення про встановлення пріоритету на місце розташування рекламної конструкції.

Заявник повинен погодити дозвіл з наступними органами: власником (розпорядником, користувачем) місця або уповноваженим ним органом (особою); управлінням містобудування та архітектури Миколаївської міської ради.

На вимогу Робочого органу дозвіл погоджується з: Державтоінспекцією - у разі розміщення зовнішньої реклами на перехрестях, біля дорожніх знаків, світлофорів, пішохідних переходів та зупинок транспорту загального користування; відповідним центральним або місцевим органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини та об'єктів природно-заповідного фонду у разі розміщення зовнішньої реклами на пам'ятках історії та архітектури, у межах зон охорони таких пам'яток і в межах об'єктів природно-заповідного фонду; утримувачем інженерних комунікацій -у разі розміщення зовнішньої реклами в межах охоронних зон цих комунікацій у формі схеми розміщення рекламної конструкції, що є невід'ємною частиною дозволу. Зазначені вище органи та особи погоджують дозвіл протягом п'яти робочих днів з дати звернення заявника. Погодження дійсне протягом строку дії дозволу.

Перелік документів, органів та осіб, з якими погоджується дозвіл, є вичерпним. Робочий орган протягом не більш як десяти робочих днів з дати одержання належним чином оформлених двох примірників дозволу розглядає заяву, готує і подає на чергове засідання виконавчого комітету міської ради пропозиції та проект відповідного рішення, про що інформує державного адміністратора. Виконавчий комітет Миколаївської міської ради згідно з регламентом приймає рішення про надання дозволу або про відмову в його наданні. Після отримання відповідного рішення виконкому Миколаївської міської ради про надання дозволу, керівник Робочого органу протягом одного робочого дня підписує обидва примірники дозволу та скріплює їх печаткою. Перший примірник дозволу видається заявникові через державного адміністратора, а другий залишається Робочому органу для обліку та контролю. (пункти 5.22, 5.25, 5.26, 5.27 Правил № 1015).

Пунктом 7.1 Правил № 1015 установлені підстави анулювання виданого дозволу, якими є: звернення суб'єкта господарювання із заявою про анулювання документа дозвільного характеру; - припинення юридичної особи (злиття, приєднання, поділ, перетворення або ліквідація); - припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця; - встановлення факту надання в заяві та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації. Законом можуть встановлюватися інші підстави для анулювання дозволу.

Пунктами 8.11 - 8.14 установлені вимоги, яким має відповідати зовнішня реклама та випадки, коли її розміщення забороняється. Перелік цих вимог і заборон є вичерпним.

Зокрема, зовнішня реклама повинна відповідати таким вимогам: розміщуватися з додержанням вимог техніки безпеки, зазначених у пунктах 8.15-8.18 цих Правил; розміщуватися із забезпеченням видимості дорожніх знаків, світлофорів, перехресть, пішохідних переходів, зупинок транспорту загального користування та не відтворювати зображення дорожніх знаків; освітлення зовнішньої реклами не повинно засліплювати учасників дорожнього руху, а також не повинно освітлювати квартири житлових будинків; фундамент наземної зовнішньої реклами, що виступає над поверхнею землі, може бути декоративно оформлений; на опорах наземної зовнішньої реклами, що розміщується вздовж проїжджої частини вулиць і доріг, за вимогою Державтоінспекції наноситься вертикальна дорожня розмітка із світлоповертаючих матеріалів заввишки до 2 метрів від поверхні землі; нижній край зовнішньої реклами, що розміщується над проїжджою частиною вулиць і доріг, у тому числі на мостах, естакадах тощо, повинен розташовуватися на висоті не менш як 5 метрів від поверхні дорожнього покриття; у місцях, де проїжджа частина вулиці межує з цоколями будівель або огорожами, зовнішня реклама може розміщуватися в одну з фасадами будівель або огорожами лінію.

Забороняється розташовувати рекламні засоби: на пішохідних доріжках та алеях, якщо це перешкоджає вільному руху пішоходів; у населених пунктах на висоті менш як 5 метрів від поверхні дорожнього покриття, якщо їх рекламна поверхня виступає за межі краю проїжджої частини.

Пунктом 5.31 Правил № 1015 встановлено, що у наданні дозволу на розміщення зовнішньої реклами в м. Миколаєві може бути відмовлено, у разі: подання заявником неповного пакету документів, необхідних для одержання дозволу; виявлення у документах, поданих суб`єктом господарювання, недостовірних відомостей; негативного висновку за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі дозволу; інших підстав, встановлених законами України.

Відмова у видачі дозволу за підставами, не передбаченими законами, не допускається.

Рішення про відмову у наданні дозволу може бути оскаржене в судовому порядку згідно з діючим законодавством.

Відповідно до пунктів 6.3, 6.4 та 6.5 п. 6 Правил № 1015 строк дії дозволу продовжується на підставі заяви, яка подається на ім`я керівника Робочого органу через державного адміністратора розповсюджувачем зовнішньої реклами не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії дозволу. До заяви додається оригінал примірника дозволу заявника на розміщення зовнішньої реклами.

Продовження строку дії дозволу здійснюється Робочим органом та фіксується в журналі реєстрації з внесенням відповідних змін у дозвіл. У такому ж порядку продовжується строк дії дозволів, наданих до набрання чинності цими Правилами.

Відмова у продовженні строку дії дозволу може бути оскаржена у судовому порядку згідно з діючим законодавством.

З матеріалів справи слідує, що у зв'язку із закінченням строків дії дозволів від 07.05.2002 № 1222/2 та № 1222/3 на розміщення зовнішньої реклами позивач звернувся до відповідача із заявою від 28.02.2020 № 04/20 щодо продовження строку дії вказаних дозволів на п'ять років.

Листом Департаменту від 10.04.2020 № 363/12.01-20 відмовлено у продовженні терміну дії дозволів №1222/2, 1222/3, підставою відмови указано те, що рекламні засоби розміщені з порушенням норм ДБН В.2.3-5:2018 "Вулиці та дороги населених пунктів" та ДСТУ 3587-97 "Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди".

Надаючи оцінку підставам відмови у продовженні строку дії дозволів, суд зазначає, що виключний перелік підстав для відмови у видачі відповідного дозволу установлений Законом України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", який є спеціальним законодавчим актом, що регулює відносини, пов'язані з одержанням документів дозвільного характеру, та який має пріоритетність над Правилами № 1015.

Так, статтею 4-1 Закону № 2806-IV встановлено, що підставами для відмови у видачі документа дозвільного характеру є: подання суб'єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком; виявлення в документах, поданих суб'єктом господарювання, недостовірних відомостей; негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру.

Законом можуть встановлюватися інші підстави для відмови у видачі документа дозвільного характеру.

Відмова у видачі документа дозвільного характеру за підставами, не передбаченими законами, не допускається.

Також суд звертає увагу на те, що Законом України "Про рекламу" безпосередньо не установлені підстави для відмови у видачі дозволу на розміщення зовнішньої реклами чи продовженні строку дії такого дозволу, а лише встановлений у ч. 4 ст. 16 вичерпний перелік обмежень та заборон щодо розміщення зовнішньої реклами.

У зв'язку з цим, суд зазначає, що відмовляючи у продовженні строку дії дозволів №1222/2, 1222/3 відповідач лише вказав, що рекламні засоби розміщені з порушенням вимог, встановлених рішенням виконкому Миколаївської міської ради від 21.04.2010 № 532 "Про впорядкування рекламних конструкцій по пр. Центральному (Леніна)", а також недотримання норм ДБН В.2.3-5:2018 "Вулиці та дороги населених пунктів" та ДСТУ 3587-97 "Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди".

При цьому, відповідач жодним чином не конкретизує, яким саме вимогам вказаних нормативних актів, рішення та державних будівельних норм і державного стандарту не відповідає розміщення рекламної конструкції.

Лише у відзиві відповідач посилається на акт обстеження рекламних засобів від 10.04.2010 без номеру, за змістом якого рекламні засоби за дозволами № 1222/2, № 1222/3 установлений з порушенням вказаних вище актів, проте не вказано, які саме порушення допущено при розміщенні рекламних засобів.

Дослідивши рішення виконкому Миколаївської міської ради від 12.06.2015 № 496 "Про затвердження містобудівних вимог по розміщенню рекламних засобів у м. Миколаєві", текст якого опублікований на офіційному сайті Миколаївської міської ради за посиланням https://mkrada.gov.ua/documents/22880.html, суд не виявив тих вимог до розміщення зовнішньої реклами, на які посилається відповідач у відзиві.

Щодо недотримання норм ДБН В.2.3-5:2018 "Вулиці та дороги населених пунктів" та ДСТУ 3587-97 "Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди", а саме заборони розміщувати рекламоносії ближче ніж 150 метрів до перехрещень, шляхопроводів, мостів на автомобільних дорогах загального користування, суд відмічає, що вказана заборона стосується розміщення зовнішньої реклами на дорогах загального користування.

Згідно із ст. 5 Закону України від 08.09.2005 № 2862-IV "Про автомобільні дороги" автомобільні дороги поділяються на: автомобільні дороги загального користування; вулиці і дороги міст та інших населених пунктів; відомчі (технологічні) автомобільні дороги; автомобільні дороги на приватних територіях.

З матеріалів справи вбачається, що зовнішня реклама згідно з дозволами № 1222/2 та № 1222/3 розташовуються за адресою: вул. Карпенко/проспект Леніна (дозвіл № 1222/2), проспект Героїв Сталінграда (район Інгульського мосту, двосторонній, дозвіл № 1222/3), тобто є вулицями (дорогами) населеного пункту, при цьому доказів того, що зазначені вулиці є автомобільними дорогами загального користування - відповідачем до суду не надано.

Таким чином, відповідачем не доведено існування обставин, з якими він пов'язує наявність підстав для відмови у продовженні строку дії дозволів № 1222/2 та № 1222/3.

Варто також відмітити, що п. 6.2 Правил № 1015 встановлений чіткий припис про те, що у разі зміни містобудівної ситуації, проведення реконструкції, ремонту, будівництва на місці розташування рекламної конструкції, які зумовлюють необхідність зміни її місця розташування, Робочий орган у семиденний строк письмово повідомляє про це розповсюджувача зовнішньої реклами. У десятиденний строк з початку зміни містобудівної ситуації, реконструкції, ремонту, будівництва Робочий орган надає розповсюджувачу зовнішньої реклами інформацію про інше рівноцінне місце. У разі досягнення згоди щодо нового місця розташування рекламної конструкції вносяться зміни у дозвіл.

Як вбачається з матеріалів справи, первісно дозволи № 1222/2, № 1222/3 надані ПП "Ідея" 07.05.2002 і вони були на той час погоджені у встановленому законодавством порядку з усіма компетентними органами.

Містобудівні вимоги по розміщенню рекламних засобів у м. Миколаєві затверджені рішенням виконкому Миколаївської міської ради від 12.06.2015 № 496, отже якщо відповідач вважає, що у зв'язку з цим відбулась зміна містобудівної ситуації, вимогам якої не відповідає місце розміщення зовнішньої реклами, то він був зобов'язаний письмово попередити позивача як розповсюджувача зовнішньої реклами та надати йому інше рівноцінне місце для її розміщення.

Доказів вказаного відповідач не надав, що, на думку суду, також спростовує доводи відповідача про невідповідність місць розміщення належних позивачу рекламних засобів вимогам рішення виконкому Миколаївської міської ради від 12.06.2015 № 496.

Водночас суд зауважує, що вказані відповідачем у листі від 10.04.2020 №363/12.01-20 підстави відмови у продовженні строку дії дозволів №1222/2, 1222/3 не передбачені чинним законодавством, тобто не входять до вичерпного переліку підстав, установлених Законом України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності". Не передбачені такі підстави і Правилами №1015.

При цьому відповідач жодним належним і допустимим доказом не підтвердив наявності передбачених саме законами України підстав для відмови у видачі документа дозвільного характеру або продовженні строку його дії.

Отже, відмова Департаменту у продовженні строку дії дозволів № 1222/2, №1222/3 не грунтується на підставах, передбачених законодавством і нормативно-правовими актами міської ради, відтак, не відповідає принципам, визначеним у статті 2 КАС України, а тому є протиправною.

Щодо додатково зазначеного відповідачем порушення вимог рішення виконкому Миколаївської міської ради від 21.04.2010 № 532 "Про впорядкування рекламних конструкцій по пр. Центральному (Леніна)" слід зазначити, що відповідач не зазначив у чому конкретно розміщена позивачем рекламна конструкція не відповідає вказаному рішенню. Дозволи двічі погоджувались із спеціально уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури вже після прийняття зазначеного рішення. Доказів того, що рекламні конструкції розміщені не у відповідності із дозволами відповідач до суду не надав.

Суд вважає не доведеними відповідачем обставини невідповідності розміщеної згідно із дозволом № 1222/2 рекламної конструкції вимогам рішення виконкому Миколаївської міської ради від 21.04.2010 № 532 "Про впорядкування рекламних конструкцій по пр. Центральному (Леніна)".

Таким чином, суд вважає протиправною відмову відповідача у продовженні строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами № 1222/2 з наведених вище підстав.

Пунктом 23 Правил № 2067 установлено, що дозвіл надається строком на п'ять років, якщо менший строк не зазначено у заяві.

Із наведеного слідує, що як строк, на який видається дозвіл, так і відповідно строк, на який продовжується дія такого строку, має становити п'ять років, якщо сам заявник не просить про строк меншої тривалості. У разі, якщо існують обставини, які унеможливлюють знаходження зовнішньої конструкції понад п'ятирічний строк чи строк, зазначений заявником, відповідач вправі визначити строк меншої тривалості, але з урахуванням приписів статті 2 КАС України таке зменшення строку дії дозволу повинно бути вмотивованим.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, відповідач не підтвердив належними і допустимими доказами існування законних підстав для відмови у продовженні строку дії дозволів № 1222/2 та № 1222/3 на розміщення зовнішньої реклами, а отже не спростував доводів позивача щодо протиправності таких відмов.

За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ПП "Ідея" щодо визнання протиправною відмови Департаменту у продовженні строку дії дозволів № 1222/2 та № 1222/3, відтак задовольняє позов у цій частині.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача продовжити на п'ять років строк дії дозволів № 1222/2, № 1222/3, суд зазначає таке.

У відзиві на позов відповідач стверджує, що вирішення питання продовження строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами та визначення тривалості строку, на який продовжується дія дозволу, відноситься до виключної компетенції виконавчого органу міської ради і є його дискреційним повноваженням, у здійснення якого суд втручатись не уповноважений.

Частиною 2 ст. 245 КАС України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти, зокрема, рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Тобто, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб'єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення. Перебирання непритаманних суду повноважень державного органу не відбувається за відсутності обставин для застосування дискреції.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 28.02.2018 у справі № 826/7631/15.

Згідно з позицією Верховного Суду, яка сформована у постановах від 13.02.2018 у справі № 361/7567/15-а, від 07.03.2018 у справі № 569/15527/16-а, від 20.03.2018 у справа № 461/2579/17, від 20.03.2018 у справі № 820/4554/17, від 03.04.2018 у справі № 569/16681/16-а та від 12.04.2018 у справі № 826/8803/15, дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, дискреційними є право суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може".

Натомість, у цій справі, відповідач помилково вважає свої повноваження дискреційними. Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.

Аналогічна позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 208/8402/14-а та від 29.03.2018 у справі № 816/303/16, від 18.10.2018 у справі №813/4989/17.

Проте, суд відмічає, що обставини даної справи не є тотожними з обставинами у вище наведених справах. Відмінним є те, що відповідач не лише не надав доказів на підтвердження існування підстав для відмови у продовженні строку дії дозволів, але і не довів, що ці обставини встановлювались та покладались в основу вчинених ним оскаржуваних дій.

Встановлення цих обставин, у даному випадку, не відноситься до компетенції суду.

Таким чином, оскільки оскаржувані дії відповідача є необґрунтованими і протиправними, але наявними у справі доказами не підтверджено їх безпідставності, належним способом захисту прав позивача, є покладення на відповідача обов'язку повторно розглянути заяву ПП "Ідея" про продовження строку дії дозволів № 1222/2, № 1222/3, з урахуванням викладених у цьому рішенні висновків суду.

Тобто, позовні вимоги про зобов'язання вчинити дії підлягають задоволенню частково, у спосіб інший, ніж зазначив позивач. У зв'язку з чим суд відмовляє позивачу у задоволенні вимоги про зобов'язання відповідача продовжити строк дії дозволів на п'ять років.

Розподіл судових витрат здійснюється за правилами статті 139 КАС України, відповідно до якої при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру, за які при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 4204,00 грн.

З урахуванням часткового задоволення позовних вимог, до відшкодування позивачу належать судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102,00 грн.

Керуючись ст.ст. 14, 73-78, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20, код ЄДРПОУ 02498754) щодо відмови у продовженні строку дії дозволу № 1222/2 на розміщення зовнішньої реклами за адресою: м. Миколаїв, Інгульський міст, виданого приватному підприємству "Ідея" (73026, м. Херсон, пров. Козацький, 27, кв. 37, код ЄДРПОУ 32022313), яка викладена в листі від 10.04.2020 № 363/12.01-20.

Визнати протиправними дії Департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20, код ЄДРПОУ 02498754) щодо відмови у продовженні строку дії дозволу № 1222/3 на розміщення зовнішньої реклами за адресою: м. Миколаїв, вул. Генерала Карпенка - просп. Центральний (колишній просп. Леніна), виданого приватному підприємству "Ідея" (73026, м. Херсон, пров. Козацький, 27, кв. 37, код ЄДРПОУ 32022313), яка викладена в листі від 10.04.2020 №363/12.01-20.

Зобов'язати Департамент архітектури та містобудування Миколаївської міської ради (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20, код ЄДРПОУ 02498754) повторно розглянути заяву приватного підприємства "Ідея" (73026, м. Херсон, пров. Козацький, 27, кв. 37, код ЄДРПОУ 32022313) від 28.02.2020 № 04/20 про продовження на п'ять років строку дії дозволів № 1222/2, № 1222/3 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департамента архітектури та містобудування Миколаївської міської ради (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20, код ЄДРПОУ 02498754) на користь приватного підприємства "Ідея" (73026, м. Херсон, пров. Козацький, 27, кв. 37, код ЄДРПОУ 32022313) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.Й. Кисильова

кат. 109010000