Ухвала

від 09.10.2020 по справі 755/4723/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 755/4723/20

УХВАЛА

09 жовтня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Кузьменка В. В., суддів Василенка Я. М., Ганечко О. М., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 13.04.2020 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського роти №5 батальйону №2 Управління патрульної поліції Журавського Євгена Руслановича, про визнання протиправними дій та скасування постанови по справі про накладання адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В :

До Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 13.04.2020 року.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.08.2020 апеляційна скарга залишена без руху, оскільки апелянтом до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Роз`яснено апелянту, що у разі невиконання вимог ухвали, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута апелянту.

Залишення скарги без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення недоліків апеляційної скарги та дотримання порядку її подання.

Тривалість строку для усунення недоліків визначається з урахуванням необхідного часу для повідомлення сторони про залишення заяви без руху у зв`язку з допущеними недоліками та їх виправлення.

На виконання ухвали суду, скаржником надіслано заяву, в котрій апелянт просить прийняти апеляційну скаргу та відкрити провадження. Таким чином, відсутні сумніви що апелянтом відомо про вимогу суду викладену в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху.

Апелянт вказує, що відповідно до частини 3 статті 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита. Статтею 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

З огляду на наведене, на переконання апелянта, чинним законодавством України передбачено, що судовий збір покладається на особу за результатами розгляду справи в суді. До цього ж часу позивачі у даній категорії справ звільнені від сплати судового збору.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №543/775/17, яку оприлюднено 28.04.2020, відступила від правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 13.12.2016 (провадження № 21-1410а16), та сформулювала позицію про те, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України Про судовий збір , які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

З огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 5 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір ). Таким чином, учасники процесу у таких справах повинні сплачувати судовий збір у загальному порядку.

Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень ст. 296 КАС України є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

Судом було надано максимальний строк відповідно до норм процесуального законодавства для усунення вказаних недоліків.

Статтею 44 КАС України передбачено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (п. 6-7 ч. 5 цієї статті).

Наведеною правовою нормою КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги і документів, що підтверджують повноваження представників.

Для цього апелянт як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу.

Водночас, відповідно до п. 1 ч. 4 с. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (п. 109 рішення у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain від 07.07.1989).

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Таким чином, враховуючи те, що апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою не відкривалось, недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, апелянтом у строк, встановлений судом, усунуті не були, то колегія суддів приходить висновку, що апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.

Керуючись ст. ст. 169, 298, 321, 325, 328-331 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 13.04.2020 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського роти №5 батальйону №2 Управління патрульної поліції Журавського Євгена Руслановича, про визнання протиправними дій та скасування постанови по справі про накладання адміністративного стягнення- повернути особі, яка її подала.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

О. М. Ганечко