Постанова

від 06.10.2020 по справі 500/654/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2020 рокуЛьвівСправа № 500/654/20 пров. № А/857/9892/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Святецького В.В.,

суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М.,

з участю секретаря судового засідання Хітрень О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Управління Держпраці у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 01 липня 2020 року у справі № 500/654/20 (головуючий суддя Шульгач М.П., час ухвалення 10:53 год., м. Тернопіль, повний текст рішення складений 06 липня 2020 року) за адміністративним позовом приватного підприємства ,,Граніт-Гарант» до Управління Держпраці у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В :

06 березня 2020 року приватне підприємство ,,Граніт-Гарант» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Тернопільській області № ТР 1653/413/АВ/ТД-ФС від 16 січня 2020 року про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами.

Рішенням від 01 липня 2020 року Тернопільський окружний адміністративний суд позовні вимоги задовольнив повністю.

Визнав протиправною та скасував постанову Управління Держпраці у Тернопільській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ТР 1653/413/АВ/ТД-ФС від 16.01.2020.

Також суд стягнув за рахунок бюджетних асигнувань з Управління Держпраці у Тернопільській області в користь приватного підприємства ,,Граніт-Гарант» сплачений судовий збір в розмірі 2102,00 гривень.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Управління Держпраці у Тернопільській області подало апеляційну скаргу, оскільки вважає, що рішення ухвалене з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що суд першої інстанції не звернув належної уваги на ті обставини, що за результатами інспекційного відвідування виявлене порушення позивачем вимог частини 3 ст. 24 КЗпП України, Постанови КМУ № 413 від 17.06.2015 року, а саме: працівник ОСОБА_1 був допущений до роботи охоронника без належного оформлення трудових відносин, тобто, без повідомлення до відповідного територіального органу Державної податкової служби.

Вина позивача у вчиненні вказаного порушення вимог трудового законодавства підтверджується письмовими поясненнями директора ПП ,,Граніт- Гарант» від 28.11.2019 року, який вказав, що на об`єкті охорони ,,Шкіряний завод ,,Світанок» (м. Львів) 27 листопада 2019 року здійснювали охорону працівники ПП ,,Граніт-Гарант» ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 6-00 до 22-00 год.

Крім того, факт виконання ОСОБА_1 трудових обовя`зків охоронника 27.11.2019 року о 14 год. 05 хв. зафіксований на відео при проведенні інспекційного відвідування.

За таких обставин відповідач вважає правомірною оскаржену постанову Управління Держпраці у Тернопільській області, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

ПП ,,Граніт-Гарант» правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалось, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не належить до задоволення з таких підстав.

З матеріалів справи апеляційний суд вбачає, що з метою розгляду звернень громадянки ОСОБА_3 від 23.10.2019 року на Урядовий контактний центр, та від 06.11.2019 року безпосередньо в Управління Держпраці у Тернопільській області, на підставі наказу від 25.11.2019 р. № 1076, направлення від 25.11.2019 р. № ТР1653/413 інспектор праці ОСОБА_4 у період з 27.11.2019 по 05.12.2019 року здійснила інспекційне відвідування ПП „Граніт - Гарант» .

За наслідками здійснення заходу державного контролю складений акт

інспекційного відвідування від 05 грудня 2019 року № ТР 1653/413/АВ, в якому зафіксовані порушення законодавства про працю, а саме: частини 3 ст. 24 КЗпП України, Постанови КМУ № 413 від 17.06.2015 року.

На підставі висновків акту інспекційного відвідування Управління Держпраці у Тернопільській області 16.01.2020 винесло постанову № ТР 1653/413/АВ/ТД-ФС про накладення штрафу на приватне підприємство „Граніт - Гарант» у розмірі 125190,00 грн.

При цьому відповідач керувався ст. 259 Кодексу законів про працю (КЗпП) України, ст. 53 Закону України ,,Про зайнятість населення» , п.4 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509, абзацом другим ч. 2 ст. 265 КЗпП України.

У даній постанові відповідач зазначив, що під час проведення інспекційного відвідування ПП „Граніт - Гарант» , яке здійснює діяльність приватних охоронних служб, 27.11.2019 року о 14 год. 05 хв. за адресою надання охоронних послуг - вул. Промислова, 53, м. Львів (об`єкт охорони - приміщення ПрАТ ,,Шкіряне підприємство ,,Світанок» , ТОВ ,,Шкіряне підприємство ,,Світанок» ) виявлено працівника, який назвався ОСОБА_1 та здійснював трудову функцію охоронника, був одягнений у форму охоронника із шевроном ПП „Граніт - Гарант» . Від надання письмових пояснень ОСОБА_1 відмовився. У письмових поясненнях від 28.11.2019 року № 49 директор ПП ,,Граніт-Гарант» ОСОБА_5 вказав, що на об`єкті охорони ,,Шкіряний завод ,,Світанок» (м. Львів) 27 листопада 2019 року здійснювали охорону працівники ПП ,,Граніт-Гарант» ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 6-00 до 22-00 год. з 6-00 до 22-00 год. Під час проведення інспекційного відвідування надана копія заяви ОСОБА_1 від 26.11.2019 про прийняття його на посаду охоронника з 27.11.2019 року, копія наказу № 245к від 27.11.2019 про прийняття ОСОБА_1 з 27.11.2019 на посаду охоронника та копія повідомлення про прийняття його на роботу до ГУ ДПС у Тернопільській області (м. Тернопіль), яке подане 27.11.2019 року о 15 год. 52 хв., тобто після допуску до роботи ОСОБА_1 та фіксації факту виконання ним трудових обов`язків охоронника при проведенні інспекційного відвідування 27.11.2019 року о 14 год. 05 хв.

Таким чином, на думку відповідача, в порушення вимог ч. 3 ст. 24 КЗпП України, постанови КМУ № 413 від 17.06.2015 року, працівник ОСОБА_1 допущений до роботи охоронника без належного оформлення трудових відносин, а саме: без повідомлення до відповідного територіального органу Державної податкової служби.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та оскарженому рішенню суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 Кодексу законів про працю (КЗпП) України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Процедура та порядок призначення і проведення інспекційного відвідування ПП ,,Граніт-Гарант» позивачем не оскаржується, а тому колегія суддів не здійснює аналіз правомірності такого контролюючого заходу.

Оскаржене рішення відповідача прийняте на підставі висновків посадових осіб Управління Держпраці у Тернопільській області про порушення ПП ,,Граніт-Гарант» вимог законодавства про працю, що виразилось у фактичному допуску працівника до роботи без належного оформлення трудових відносин, а саме: без повідомлення до відповідного територіального органу Державної податкової служби.

Нормами ст. 43 Конституції України кожному гарантовано право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КЗпП України працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Відповідно до частини 3 ст. 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином статтею 24 КЗпП України зазначено дві умови, які необхідно виконати у разі допуску працівника до роботи: 1) укласти з ним трудовий договір;

2) надати повідомлення до територіального органу ДПС України про прийняття працівника на роботу .

Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що за порушення вимог статті 24 КЗпП України передбачено два окремих види відповідальності.

Норми ст. 265 КЗпП України передбачають відповідальність за порушення законодавства про працю. Так, зокрема, посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Частиною 2 ст. 265 КЗпП України ( в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

За змістом частин 3, 4 ст. 265 КЗпП України штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.

Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідальність за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) передбачена також Кодексом України про адміністративні правопорушення ( КУпАП).

Відповідно до частини третьої статті 41 КУпАП фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Матеріали справи свідчать, що крім акту інспекційного відвідування відповідачем був складений протокол про адміністративне правопорушення на директора ПП ,,Граніт-Гарант» ОСОБА_5 за порушення ним вимог законодавства про працю, відповідальність за яке передбачена частиною 3 статті 41 КУпАП.

Постановою від 20 травня 2020 року у справі № 607/29852/19 Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_5 за частиною 3 статті 41 КУпАП закрив у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. В даній постанові суд дійшов висновку, що вина директора ПП ,,Граніт-Гарант» ОСОБА_5 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 41 КУпАП, тобто фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), не є доведеною.

Відповідно до ч.6 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що постановою суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрали законної сили, встановлено, що позивач не допускав громадянина ОСОБА_1 до роботи охоронника без оформлення з ним трудових відносин.

Крім того, відповідач в оскарженій постанові зазначив, що під час інспекційного відвідування позивач надав копію заяви ОСОБА_1 від 26.11.2019 про прийняття його на посаду охоронника з 27.11.2019 року, копію наказу № 245к від 27.11.2019 про прийняття ОСОБА_1 з 27.11.2019 на посаду охоронника та копію повідомлення про прийняття його на роботу до ГУ ДПС у Тернопільській області (м. Тернопіль), яке подане 27.11.2019 року о 15 год. 52 хв., тобто після допуску до роботи ОСОБА_1 та фіксації факту виконання ним трудових обов`язків охоронника при проведенні інспекційного відвідування 27.11.2019 року о 14 год. 05 хв.

Таким чином, відповідач не довів належними та допустимими доказами факт допуску до роботи ОСОБА_1 без оформлення з ним трудових обов`язків, оскільки під час інспекційного відвідування 27.11.2019 були надані заява працівника від 26.11.2019 та наказ № 245к від 27.11.2019 про прийняття ОСОБА_1 з 27.11.2019 на посаду охоронника.

При цьому колегія суддів погоджується з доводами відповідача щодо допущення працівника до роботи без повідомлення територіального органу ДПС.

Однак, в даному випадку позивач підлягав відповідальності за приписами абзацу дев`ятого частини 2 статті 265 КЗпП України, яким передбачено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі за порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим-сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку щодо протиправності притягнення позивача до відповідальності за приписами абзацу 2 ч.2 ст. 265 КЗпП України.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність оскарженої постанови №ІФ7405/1677/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 25.03.2020 та задоволення позовних вимог позивача.

Наведені обставини спростовують доводи апеляційної скарги про невідповідність рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об`єктивно і всебічно з`ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.

Керуючись ч.3 ст. 243, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст.315, ст. ст. 316, 321, 322 , 325, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу Управління Держпраці у Тернопільській області залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 01 липня 2020 року у справі № 500/654/20 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В. В. Святецький судді Л. Я. Гудим О. М. Довгополов Повне судове рішення складено 12.10.2020.