Постанова

від 29.09.2020 по справі 260/1053/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2020 рокуЛьвівСправа № 260/1053/19 пров. № А/857/5015/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача: Гінди О.М.,

суддів: Ніколіна В.В., Пліша М.А.,

за участю секретаря судових засідань - Михальської М.Р.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 березня 2020 року (головуючий суддя: Дору Ю.Ю., місце ухвалення - м. Ужгород, дата складення повного тексту рішення - 18.03.2020) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-промисловий центр до Головного управління ДФС у Закарпатській області третя особа без самостійних вимог на предмет спору Головне управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Торгово-промисловий центр 27.07.2019 звернулося до суду з позовом в якому просило:

1) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Закарпатській області № 0002461402 від 12.04.2019, форми П з податку на прибуток підприємств;

2) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Закарпатській області № 0002471402 від 12.04.2019, форми Р з податку на прибуток підприємств;

3) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Закарпатській області № 0002481402 від 12.04.2019, форми Р з податку на додану вартість;

4) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Закарпатській області № 0002491402 від 12.04.2019, форми ПН з податку на додану вартість;

5) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Закарпатській області № 0004931307 від 12.04.2019, форми ПС з податку на доходи з фізичних осіб;

6) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Закарпатській області № 0004921307 від 12.04.2019, форми ПС з податку на доходи з фізичних осіб;

7) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Закарпатській області про застосування штрафних санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску № 0004951307 від 12.04.2019;

8) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Закарпатській області № 0004941307 від 12.04.2019 форми Д зі збільшення зобов`язання з військового збору та пені;

9) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Закарпатській області № 0002511404 від 12.04.2019, форми С за платежем пеня, за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що оспорювані податкові повідомлення-рішення прийнято податковим органом ГУ ДФС у Закарпатській області на підставі акту документальної планової виїзної перевірки ТОВ ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВИЙ ЦЕНТР від 19.03.2019 № 240/07-16-14-02/22090788, в якому відповідач своїми діями намагається підмінити суд шляхом визнання зобов`язань між контрагентами припиненими, а також робить припущення щодо нереальності господарських операцій на підставі матеріалів кримінального провадження, в тому числі ухвал слідчих суддів які взагалі не стосуються позивача. Одночасно, відповідач не заперечує факту наявності в товариства всіх первинних бухгалтерських документів на підтвердження таких господарських операцій.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 березня 2020 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Закарпатській області № 0002461402 від 12.04.2019, форми П з податку на прибуток підприємств, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Закарпатській області № 0002471402 від 12.04.2019, форми Р з податку на прибуток підприємств, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Закарпатській області № 0002481402 від 12.04.2019, форми Р з податку на додану вартість. У задоволені решти позову відмовлено.

Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить суд апеляційної інстанції скасувати судове рішення в частині задоволення позову та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт посилається на те, що в ході проведення документальної перевірки встановлено, що СТОВ КЛЯЧАНІВСЬКЕ ліквідоване і дебіторська заборгованість ТОВ ТОРГОВО ПРОМИСЛОВИЙ-ЦЕНТР не передана до правонаступника СТОВ АГРО-ЛУЧКИ , а тому така заборгованість не підлягає подальшому поверненню.

Також, вказує, що в акті перевірки від 19.03.2019 № 240/07-16-14-02/22090788, детально досліджено ланцюги постачання продукції, реалізацію якої оформлено від постачальників та наведено детальну інформацію щодо наявних кримінальних справ по підприємствам у ланцюгу постачання та наявність використаної податкової інформації по постачальникам.

Позивач 13.07.2020, подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Сторони в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про його дату, час та місце.

Головне управління ДФС у Закарпатській області, 28.09.2020 подало клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Оскільки, неявка відповідача належним чином повідомленого про дату, час, місце розгляду справи не перешкоджає апеляційному розгляду справи, суд дійшов висновку, що вказане клопотання задоволенню не підлягає.

У відповідності до ч. 4 ст. 229 і ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін належним чином повідомлених про дату, час, місце розгляду справи не перешкоджає апеляційному розгляду справи і такий проведено у їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволеною бути не може з таких мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 19.02.2019 по 12.03.2019 посадовими особами Головного управління ДФС у Закарпатській області Державної фіскальної служби України проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВИЙ ЦЕНТР . За результатами вказаної перевірки складено Акт від 19.03.2019 № 240/07-16-14-02/22090788.

У зв`язку з чим ГУ ДФС у Закарпатській області винесено до ТОВ ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВИЙ ЦЕНТР податкові повідомлення-рішення: 1) № 0002461402 від 12.04.2019, форми П яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 984124 грн; 2) № 0002471402 від 12.04.2019, форми Р за платежем податок на прибуток приватних підприємств яким збільшено суму грошового зобов`язання у розмірі 5557298 грн та застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) у розмірі 2778649 грн; 3) № 0002481402 від 12.04.2019, форми Р за платежем податок на додану вартість яким збільшено суму грошового зобов`язання у розмірі 4719781 грн та застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) у розмірі 1179945,25 грн; 4) № 0002491402 від 12.04.2019, форми ПН за платежем податок на додану вартість яким застосовано штраф у розмірі 263727,06 грн; 5) № 0004931307 від 12.04.2019, форми ПС , застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) у розмірі 510 грн.; 6) № 0004921307 від 12.04.2019, форми Д яким збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені, у розмірі 116537,98 грн, в тому числі збільшено суму грошового зобов`язання у розмірі 60013,42 грн, штрафна (фінансова) санкція (штраф) у розмірі 44663,94 грн та сума пені відповідно до пп.129.1.1 п.129.1 ст. 129 ПК України в розмірі 11860,62 грн; 7) № 0004941307 від 12.04.2019 форми Д яким збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з військового збору, пені, у розмірі 8379,08 грн, в тому числі збільшено суму грошового зобов`язання у розмірі 4403,13 грн, штрафна (фінансова) санкція (штраф) у розмірі 3233,86 грн та сума пені відповідно до пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України в розмірі 742,09 грн; 9) № 0002511404 від 12.04.2019, форми С сума штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) або пені, у розмірі 107868,31 грн

Також, ГУ ДФС у Закарпатській області було прийнято рішення про застосування штрафних санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску № 0004951307 від 12.04.2019, яким стягнуто суму штрафу в розмірі 10% за несплату або несвоєчасну сплату суми, штрафу у розмірі 7267,82 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки в ході розгляду справи не встановлено завищення ТОВ ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВИЙ ЦЕНТР витрат та заниження фінансового результату до оподаткування на суму 23603071 грн, то податкове повідомлення-рішення № 0002471402 від 12.04.2019, форми Р за платежем податок на прибуток приватних підприємств в частині збільшення суми грошового зобов`язання у розмірі 5557298 грн та застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) у розмірі 2778649 грн підлягає скасуванню, що в свою чергу тягне за собою і скасування податкових повідомлень-рішень № 0002461402 від 12.04.2019 та № 0002481402 від 12.04.2019.

Крім цього, позивачем не надано належних і допустимих доказів, не вказано нормативне обґрунтування яке б слугувало підставою для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0002491402 від 12.04.2019, № 0004931307 від 12.04.2019, № 0004921307 від 12.04.2019, № 0004941307, № 0002511404 від 12.04.2019 та рішення про застосування штрафних санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску № 0004951307 від 12.04.2019, а в акті перевірки належним чином відображено факти на підтвердження встановлених порушень, а тому такі скасуванню не підлягають. У цій частині судом першої інстанції відмовлено в задоволені позову.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 1 ст. 308 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки, позивачем не оскаржується в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0002491402 від 12.04.2019, № 0004931307 від 12.04.2019, № 0004921307 від 12.04.2019, № 0004941307, № 0002511404 від 12.04.2019 та рішення про застосування штрафних санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску № 0004951307 від 12.04.2019, отже предметом розгляду в суді апеляційної інстанції, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 308 КАС України, є законність і обґрунтованість судового рішення, лише в частині задоволених позовних вимог.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 0002471402 за платежем податок на прибуток приватних підприємств, яким збільшено суму грошового зобов`язання у розмірі 5557298 грн та застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) у розмірі 2778649 грн, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Контролюючим органом в ході перевірки встановлено, що станом на 31.12.2017 у бухгалтерському рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками значиться кредиторська заборгованість перед постачальником СТОВ КЛЯЧАНІВСЬКЕ (код ЄДПРОУ 30854285) у розмірі 5773695,00 грн, яка виникла за рахунок отриманої сільськогосподарської продукції, відповідно до умов Договору від 15.08.2015 № 15/08.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що 21.12.2016 між ТОВ ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВИЙ ЦЕНТР (Покупцем) та СТОВ КЛЯЧАНІВСЬКЕ (Продавцем) було укладено Додаткову угоду до Договору купівлі-продажу сільськогосподарської продукції № 15/08 від 15.08.2015, згідно якої сторони виклали в новій редакції пункти основного договору:

5.1. Оплата товару проводиться перерахуванням грошових коштів за поставлений Товар до 31.12.2029 після відвантаження Товару .

8.7. Договір набуває чинності з дати підписання його обома Сторонами і діє до 31 грудня 2029 року. Листування і переговори, що передують Договору, після його підписання вважаються такими, шо втратили силу .

Відповідно до ч. 1 ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частина 1 статті 512 ЦК України передбачає, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитова переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якш,о інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (ч. 1 ст. 654 ЦК України).

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, СТОВ Клячанівське припинено 13.10.2017, дані про юридичних осіб-правонаступників: СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ АГРО-ЛУЧКИ (код ЄДРПОУ: 30765096, Місцезнаходження: 89625, Закарпатська область, Мукачівський район, село Великі Лучки, ВУЛИЦЯ МУКАЧІВСЬКА, будинок 273-Б).

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що у наданих відповідачем копій листів СТОВ АГРО-ЛУЧКИ від 23.03.2018 № 16-06/136 та 06.11.2018 № 16-06/469-1, не йдеться про припинення/прощення зобов`язання ТОВ ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВИЙ ЦЕНТР за Договором від 15.08.2015 № 15/08, а тому такі не можуть свідчити про припинення зобов`язання позивачем за Договором купівлі-продажу сільськогосподарської продукції № 15/08 від 15.08.2015.

Таким чином, згідно додаткової угоди граничний строк виконання зобов`язання за договором встановлено 31.12.2029, правонаступником СТОВ Клячанівське є СТОВ АГРО-ЛУЧКИ , а позивач в бухгалтерському обліку надалі відображує кредиторську заборгованість за вказаним Договором, вказані обставини відповідачем не заперечуються. Крім цього, СТОВ Клячанівське /СТОВ АГРО-ЛУЧКИ не вчиняли жодних дій щодо списання/прощення заборгованості позивача за Договором.

Отже, на думку суду апеляційної інстанції, контролюючим органом помилково включено до складу доходу кредиторську заборгованість за Договором купівлі-продажу сільськогосподарської продукції № 15/08 від 15.08.2015 року у розмірі 5773695,00 грн.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно ч. 6 ст. 78 КАС України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Частиною 2 ст. 23 КПК України передбачено, що суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.

Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України.

Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

З огляду на викладене, протоколи допиту та висновки експертів, отримані на стадії досудового слідства, можуть бути визначені як докази лише в разі їх відображення під час розгляду кримінальної справи в суді, а не при проведенні перевірок платників податків з питань дотримання податкового законодавства. До винесення вироку суду в рамках кримінального провадження, протокол допиту свідка та висновки експертів, не може вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві. Тобто, доказове значення в адміністративному процесі може мати виключно вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили.

Крім цього, сам по собі факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень), висновків експертів, в рамках певної кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.05.2020 справа № 826/19877/16.

Суд апеляційної інстанції вважає помилковим посилання контролюючого органу, на вирок Ковпаківського районного суду м. Суми від 28.12.2018 у справі № 592/1158/18 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/78944744) з огляду на наступне.

На ст. 18 Акту перевірки зазначено прізвище директора ПП Перевал ОСОБА_1 який укладав угоду з ТОВ ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВИЙ ЦЕНТР , а саме Договір №18/05/16 від 17.05.2016 року. На цій же сторінці Акта заначено: Згідно отриманих пояснень від 04.04.2018 року гр. ОСОБА_2 підтвердив причетність до реєстрації та ведення фінансово-господарської діяльності ПП Перевал , в тому числі щодо проведених операцій з ТОВ Торгово-промисловий центр . На ст. 27-28 наведено перелік видаткових накладних за якими ТОВ ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВИЙ ЦЕНТР отримувало від ПП Перевал товар (сою) протягом травня 2016 року.

З аналізу викладеного в Акті вбачається, що підставою для припущення щодо безпідставності витрат на суму витрат 1 338 838 грн по господарських операціях з ПП Перевал є існування численних кримінальних проваджень, вирок суду та рішення адміністративного суду, однак такі обставини підтверджуються матеріалами справи.

Так, згідно вироку Ковпаківського районного суду м. Суми від 28.12.2018 у справі № 592/1158/18 до кримінальної відповідальності притягалися обвинувачений: ОСОБА_3 , обвинувачений: ОСОБА_4 . Відповідно до цього вироку: У невстановлений досудовим розслідуванням день та час, але не пізніше 31.08.2016. ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_3, придбали ПП ПЕРЕВАЛ , засновником та керівником якого став ОСОБА_8, про що було складено договір від 31.08.2016 купівлі- продажу частки у статутному капіталі. Відповідно до зазначеного договору, ОСОБА_9 придбав права на /7/7 ПЕРЕВАЛ та згідно рішення учасника №1/2016 Приватного підприємства ПЕРЕВАЛ від 31.08.2016 став з 01.09.2016 його керівником та засновником. При цьому, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було складено статут ПП ПЕРЕВАЛ від 31.08.2016 в новій редакції. ОСОБА_8 не усвідомлював, що дане підприємство придбане ОСОБА_2 та 0С0БА_3 без мети ведення фінансово-господарської діяльності, а з метою прикриття незаконної діяльності, а саме: сприяння в ухиленні від сплати податків службовим особам суб`єктів господарювання.

Проаналізувавши цей вирок, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що такий не стосується ОСОБА_1 та періоду господарської діяльності між ПП Перевал та ТОВ ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВИЙ ЦЕНТР , також у ньому не встановлено, що ПП Перевал надавало будь-яку неправомірну вигоду позивачу, а тому він не має жодного відношення до діяльності позивача, не впливає на його бухгалтерський облік та оподаткування.

Крім цього, на стор. 39 Акту зазначено, що ГУ ДФС в Івано-Францківській області отримано пояснення гр. Шафікова ОСОБА_5 від 05.05.2018, який зазначив що перебував на посаді директора та головного бухгалтера ТОВ Амен ЛТД з 14.02.2017р. по 26.04.2018, яке постачало ТМЦ на користь ТОВ ТПЦ , але деталей фінансово-господарських операцій не пригадує. Вказано що в 2016 році в ТОВ АТЕНАС були наймані працівники та товариство здійснювало придбання сої від СГД. Однак, постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30.11.2017 року у справі № 813/3307/17 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/70658216), та Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.04.2018 № 876/12657/17 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/73396367) вже досліджувались господарські операції з постачання СГ продукції від ТОВ ЕКОПРОМ ЛІМІТЕД та ТОВ Танос Груп на ТОВ ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВИЙ ЦЕНТР і їх подальше постачання від ТОВ ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВИЙ ЦЕНТР на ПАТ Галнафтохім , тобто підтверджено їх реальний характер.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV), визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Частина 1 ст. 9 Закону № 996-XIV передбачає, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закон № 996-XIV).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Відповідно до вимог Закону № 996-XIV та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, первинні документи, можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання: назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниць виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ Агросолт (сума витрат 691262 грн), ТОВ АГРО-ЦЕНТР ГРУП (сума витрат 436145 грн), ТОВ АМЕН ЛТД (сума витрат 1318980 грн.), ТОВ АТЕНАС (сума витрат 1280702 грн), ТОВ ГАРМ-СЕРВІС (сума витрат 1 536 530 грн), ТОВ ЕКОПРОМ ЛІМІТЕД (суму витрат 1 425 657 грн, ТОВ КОМПАНІЯ АГРО-К (сума витрат 514 047 грн), ТОВ НЕЙЛОН ПЛЮС (суму витрат 716 202 грн), ТОВ ПЕРША АГРОКОМПАНІЯ (сума витрат 1 119 505 грн), ТОВ СІГУРД ЛТД (сума витрат 1 041 415 грн), ТОВ ТАНОС ГРУП (сума витрат 3 004 465 грн), ТОВ ЛАРС ТОРГ (сума витрат 8 346 925 грн), ТОВ САЛТОР ЛІМІТЕД (сума витрат 832 398 грн) не перебували в процесі припинення на час здійснення господарських відносин з позивачем, та виступали постачальниками/продавцями сільськогосподарської продукції, що не заперечується сторонами та відображено в Акті перевірки.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що відповідачем не надано належних доказів які б вказували на те, що правочини між вищенаведеними постачальниками/продавцями та ТОВ ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВИЙ ЦЕНТР (покупцем) є не дійсними, чи оскаржені в судовому порядку або визнані не дійсними/нікчемними. Також, відповідачем не заперечувався той факт, що податкові накладні по господарських операціях між вищенаведеними постачальниками/продавцями та ТОВ ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВИЙ ЦЕНТР (покупець) належним чином зареєстровані в ЄДРПН, та наявності у ТОВ ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВИЙ ЦЕНТР належних первинних документи по операціях з ним.

Також, з акту перевірки вбачається, що вході проведення перевірки відповідачем не направлялись запити на проведення звірки з контрагентами позивача, а також не направлялись до таких листи, запити про надання пояснень чи документів.

Враховуючи те, що в ході розгляду справи не встановлено завищення ТОВ ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВИЙ ЦЕНТР витрат та заниження фінансового результату до оподаткування на суму 23603071 грн, що в свою чергу є підставою для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002471402 від 12.04.2019, форми Р за платежем податок на прибуток приватних підприємств в частині збільшення суму грошового зобов`язання у розмірі 5557298 грн та застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) у розмірі 2778649 грн.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що, податкове повідомлення-рішення № 0002461402 від 12.04.2019 та вказані в ньому порушення виключно ґрунтуються на порушенні п. 1) , п. 2) пп. 3.1.1.1, пп. 3.1.1. п. 3.1 розділу 3 Акта в результаті чого перевіркою було встановлено заниження позивачем податку на прибуток в сумі 5 558 048 грн (п. 2. Розділу IV Висновок Акта) та прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0002471402 від 12.04.2019.

Однак, оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що останнє є протиправним і підлягає скасуванню, що в свою чергу тягне за собою і скасування податкового повідомлення-рішення № 0002461402 від 12.04.2019.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що податковим повідомленням-рішенням № 0002481402 від 12.04.2019, форми Р , збільшено суму грошового зобов`язання у розмірі 4719781 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) у розмірі 1179945,25 грн.

Так, на ст. 79 Акта перевірки заначено, що перевіркою правомірності визначення податкового кредиту з період з 01.01.2016 по 30.09.2018, встановлено його завищення, на загальну суму 4719781 грн. Опис того, у зв`язку з чим виникли відхилення по податковому кредиту зазначено на ст. 80-81 Акта, та вказано, що детальний опис порушень на підставі яких встановлено суттєві недоліки первинних документів, які свідчать про відсутність фактів постачання вищенаведеними СГД, наведено в п. 2) пп. 3.1.1.1., п.п. 3.1.1. п.3.1. розділу 3 Акта.

Отже, встановлення заниження податку на додану вартість, в періоді, що перевірявся, на загальну суму 4 719 781 грн. (п. 3 Розділу IV Висновок Акта) безпосередньо пов`язане з встановленням завищення податкового кредиту на загальну суму 4719781 грн, зазначені порушення ґрунтуються на п. 2 пп.3.1.1.1., п.п.3.1.1. п.3.1. розділу 3 Акта, доводи якого спростовано вище.

Враховуючи вище наведене та те, що податкове повідомлення-рішення № 0002481402 від 12.04.2019 виключно ґрунтуються на порушеннях по податку на прибуток, на підставі яких відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0002471402 від 12.04.2019, а також, оскільки встановлено, що останнє є протиправним і підлягає скасуванню то в свою чергу і податкове повідомлення-рішення № 0002481402 від 12.04.2019 також є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позову та визнання протиправними та скасування податкових-повідомлень рішень № № 0002471402, 0002481402, 0002461402 від 12.04.2019.

Суд апеляційної інстанції вказує, що відповідно до ч. 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції Суд визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління .

Однак, у вказаній справі контролюючим органом не наведено достатніх підстав для застосування до позивача фінансових санкції, згідно податкових-повідомлень рішень № № 0002471402, 0002481402, 0002461402 від 12.04.2019.

Апеляційна скарга Головного управління ДФС у Закарпатській області не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, ухвалу суду без змін.

Керуючись ст. ст. 313, 316, 321, 322, 325, 328, КАС України, суд

постановив:

апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Закарпатській області залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 березня 2020 року у справі № 260/1053/19 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. М. Гінда судді В. В. Ніколін М. А. Пліш Повне судове рішення складено 09.10.2020.