Рішення

від 22.09.2020 по справі 548/1119/20

ХОРОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 548/1119/20

Провадження №2/548/471/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.09.2020 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області

в складі : головуючого - судді Миркушіної Н.С.,

за участю секретаря судового засідання - Калініченко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хорол у порядку загального позовного провадженняцивільну справу за позовом Хорольської районної державної адміністрації в інтересах інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участі третьої особи Служби у справах дітей Хорольської районної державної адміністрації про позбавлення батьківських прав,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до Хорольського районного суду з вищевказаним позовом.

В заяві вказувалося, що відповідач неналежно виконує батьківські обов`язки в зв`язку з вищевказаним позивач прохає: позбавити відповідача батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В судове засідання представник позивача Хорольської районної державної адміністрації Полтавської областіСенчук А.В. не з`явилася, подала письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала повністю.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася належним чином була повідомлена відповідно до ч. 7 ст.130 ЦПК України про дату, час і місце розгляду справи, надіслала відзив на позов в якому вказала, що позов не визнає так як її вина не доведена в судовому порядку.

Представник третьої особи - служби в справах дітей Хорольської РДА Загрива М.А. в судове засідання не з"явився, подала письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд з`ясувавши позицію сторін та третьої особи, відповідно до вимог ст.89 ЦПК України з`ясувавши всі обставини справи та надавши їм правову оцінку, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність, кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, прийшов до висновку, що позов слід задоволити з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 є матір`ю малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З матеріалів справи вбачається, що відповідач неналежно виконує батьківські обов`язки, - жорстоко поводиться з дитиною, оскільки вона підозрюється органом досудового розслідування Хорольським ВП ГУНП в Полтавській області у здійсненні замаху на умисне вбивство свого малолітнього сина ОСОБА_1 за що передбачена відповідальність ч.2 ст.15, п.2 ч.2 ст.115 КК України.

Питання неналежного виконання батьківських обов`язків відповідачем розглядалась на Комісії з питань захисту прав дитини Хорольської РДА, внаслідок чого вирішено за доцільне позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_1 , що доводиться відповідним висновком №01.01-38/271 від 25.06.2020 року.

Згідно висновку виконавчого комітету Староаврамівської сільської ради від відповідач підлягає позбавленню батьківських прав у зв`язку з тим, що вона ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до малолітнього сина так як підозрюється ва здійсненні замаху на його умисне вбивство.

Статтею 150 СК України передбачено обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, а саме: батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов`язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Відповідно до ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є не право згідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини. Відповідно до ч. 2 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав з підстав, встановлених пунктами 2, 4 і 5 частини першої цієї статті, лише у разі досягнення ними повноліття.

Відповідно до ст. 8 Закону України Про охорону дитинства (зі змінами), кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

За нормою ст. 11 цього Закону, сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.

Згідно ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 27.02.1991 року, яка набула чинності в Україні 27.09.1991 року в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини .

Суд звертає увагу, що право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) (пункт 47 рішення Європейського Суду з прав людини (далі Європейський Суд) у справі Савіни проти України , пункт 49 рішення у справі Хант проти України ).

В даній конкретній ситуації існують виключні обставини, за яких відповідач може бути позбавлений батьківських прав, що не суперечить статті 9 Конвенції про права дитини, статті 8 Конвенції (п. 59 рішення Європейського Суду у справі Ньяоре проти Франції ), і, в такому випадку, Судом на перше місце ставляться якнайкращі інтереси дитини оцінка яких включала в себе оцінку і знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення в даному випадку стосовно даної особи (п. 47 Зауважень загального порядку Комітету ООН з прав дитини № 14 (2013) про право дитини на приділення першочергової уваги якнайкращому забезпеченню його інтересів (п. 1 статті 3).

Згідно зі ст.164 ч. 1 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, жорстоко поводяться з дитиною.

Відповідно до п.15 постанови Пленуму Верховного суду України від 30 березня 2007 року N 3 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав вбачається, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Відповідно до абз.2 п.16 вищевказаної постановивбачається, що, ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до абз.3 п.16 вищевказаної постанови вбачається, що, жорстоке поводження полягає у фізичному або психічному насильстві, застосуванні недопустимих методів виховання, приниженні людської гідності дитини тощо.

Згідно зі ст.165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Суд вважає, що в матеріалах справі достатньо доказів того, що відповідач ОСОБА_2 неналежно виконує батьківські обов`язки відносно своєї дитини, жорстоко поводиться з дитиною.

Враховуючи вищевказане, у суду є всі передбачені законом підстави для позбавлення відповідача її батьківських прав.

В той же час судом не береться до уваги відзив відповідача так як він не містить належних та допустимих доказів, та спростовується сукупністю доказів. які є в матеріалах справи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі ст. ст. 150,152,155,164,165 СК України, ст. 3 Конвенції про права дитини, ст.ст.11,12 ЗУ Про охорону дитинства , Постановою КМУ від 24.09.2008 р. № 866 Про питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини , Постановою Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і позбавлення батьківських прав та поновлення батьківських прав , керуючись ст. ст. . 1-18, 76-81, 141, 209-241, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Хорольської районної державної адміністрації в інтересах інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участі третьої особи Служби у справах дітей Хорольської районної державної адміністрації про позбавлення батьківських прав -задовольнити повністю.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , по відношенню до її малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до пп.15.5 п.15розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України,до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Хорольський районний суд Полтавської області.

Повний текст судового рішення складено 22.09.2020 року.

Суддя: Н.С.Миркушіна