Ухвала

від 09.10.2020 по справі 559/834/20

ДУБЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 559/834/20

Номер провадження 1-кс/559/213/2020

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту

09 жовтня 2020 року місто Дубно Рівненська область

Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

в складі слідчого судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Дубенського ВП ГУНП України в Рівненській області ОСОБА_3 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020180040000408від 13 травня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України про обрання підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженцю та жителю АДРЕСА_1 , непрацюючому, раніше неодноразово судимому, з середньою-спеціальною освітою, не одруженому, на утриманні неповнолітніх дітей не має, запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною йому цілодобово залишати місце проживання, -

за участю:

прокурора ОСОБА_5

захисника адвоката ОСОБА_6

слідчого ініціатора клопотання ОСОБА_3

підозрюваного ОСОБА_4

ВСТАНОВИВ:

08.10.2020 старший слідчий СВ ДубенськогоВП ГУНПУкраїни вРівненській області ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді з погодженим прокурором Дубенської місцевої прокуратури ОСОБА_7 клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Клопотання обґрунтовано тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , будучи судимим:

- 27 липня 1992 року Дубенським міським судом Рівненської області за ст.140ч.3КК України до 3-х років позбавлення волі;

- 14 лютого 1995 року Дубенським районним судом Рівненської області за ст.140 ч.2, 141 ч.2 КК України до 4-х років позбавлення волі з конфіскацією частини майна;

-14 липня 1999 року Дубенським районним судом за ст.140 ч.2 КК України до 4-х років позбавлення волі з конфіскацією майна;

- 11 березня 2004 року Дубенським міським судом за ст.185 ч.3 КК України до 4-х років 6-ти місяців позбавлення волі;

- 5 грудня 2008 року Дубенським міськрайонним судом за ст.395КК України до 2-х місяців арешту;

- 24 травня 2011 року Дубенським міськрайонним судом за ст.162 ч.1, 128КК України до 3-х років обмеження волі. Звільнено з під варти в залі суду по відбуттю призначеного покарання;

- 24 лютого 2015 року Дубенським міськрайонним судом за ч. 3 ст. 185 ч.2, 186 КК України. На підставі ст.70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань, призначено остаточне покарання у вигляді 5 (п`ять) років 9 (дев`ять) місяців позбавлення волі з поміщенням його до кримінально-виконавчої установи закритого типу;

-22листопада 2016року Дубенськимміськрайонним судомза ч.3ст.185 ККУкраїни до 4-х років позбавлення волі, з застосуванням ст. 75 КК України з встановленням випробування іспитовим строком 2 роки;

- 31 січня 2019 Дубенським міськрайонним судом за ч. 2, ч. 3 ст. 185, ст. 360 КК України. На підставі ст.70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань, призначено остаточне покарання у вигляді 5 (п`ять) років позбавлення волі, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України, до призначеного покарання частково приєднати невідбуту міру покарання за вироком Дубенського міськрайонного суду від 22.11.2016 та призначити остаточне покарання у вигляді 7 років позбавлення волі; Ухвалою Рівненського апеляційного суду вирок Дубенського міськрайонного суду від 31.09.2019 змінено в частині призначення покарання та призначено остаточне покарання у вигляді 5 років 6 місяців позбавлення волі.

Таким чином, ОСОБА_4 будучи 05.05.2020 відповідно до ухвали Сарненського районного суду в Рівненській області від 27.04.2020, на підставі ст.81 КК України умовно достроково звільненим з місць позбавлення волі, з невідбутою частиною покарання 1 рік 8 місяців 9 днів, на шлях виправлення не став, а під час того, як судимість за попередніми вироками не була знята чи погашена у встановленому законом порядку, повторно вчинив новий умисний тяжкий злочин проти життя та здоров`я особи.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , 10.05.2020,близько 12 години 40 хвилин, перебуваючи поблизу пішохідної доріжки по вул.Страклівська між будинками №95 та 97, м. Дубно Рівненської області, зустрів ОСОБА_8 , підійшовши до якого на ґрунті особистих неприязних відносин, вирішив спричинити останньому тілесні ушкодження.

Реалізовуючи свій злочинний намір, спрямований на нанесення тілесних ушкоджень, ОСОБА_8 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді заподіяння тілесних ушкоджень, та бажаючи їх настання, 10.05.2020,близько 12 години 40 хвилин, перебуваючи поблизу пішохідної доріжки по вул.Страклівська між будинками АДРЕСА_2 , умисно наніс клинком ножа (або іншого схожого за характеристиками гострого предмета) довжиною не менше 8-9 см. та його шириною на рівні заглиблення в тіло не менше 1,5 см. удар в передню стінку живота в нижній третині з ліва ОСОБА_8 .

Після цього, закінчивши спричиняти тілесні ушкодження ОСОБА_8 , ОСОБА_4 пішов в напрямку свого дому.

Згідно висновку експерта від 14.05.2020 №49, на трупі ОСОБА_8 виявлено проникаюче колото-різане (колоте) поранення живота без ушкодження внутрішніх органів, протікання якого ускладнилось розвитком дифузного гнійно-фібринозного перитоніту (запалення очеревини). Дане поранення утворилось в наслідок однієї вираженою за силою колюче-ріжучої (або колючою) дією гострого предмета та за критерієм небезпеки для життя має ознаки тяжких тілесних ушкоджень і знаходиться в причинному зв`язку із настанням смерті ОСОБА_8 .

Таким чином, ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, а саме в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

- проведеним оглядом трупа ОСОБА_8 , від 13.05.2020, в ході якого виявлено проникаючу рану в черевну порожнину трупа на передній стінці живота в нижній третині з ліва. Вилучено зрізи нігтів та волосся а також отримано біологічні зразки необхідні для подальших досліджень;

- висновком судово-медичної експертизи від 14.05.2020 №49, на трупі ОСОБА_8 виявлено проникаюче колото-різане (колоте) поранення живота без ушкодження внутрішніх органів, протікання якого ускладнилось розвитком дифузного гнійно-фібринозного перитоніту (запалення очеревини). Дане поранення утворилось в наслідок однієї вираженою за силою колюче-ріжучої (або колючою) дією гострого предмета та за критерієм небезпеки для життя має ознаки тяжких тілесних ушкоджень і знаходиться в причинному зв`язку із настанням смерті ОСОБА_8

- проведеним оглядом речей, від 14.05.2020, в ході якого в приміщенні Дубенського ВП, в гр. ОСОБА_4 було виявлено та вилучено кофту синьо коричневого кольору з надписом «Veni Vektas Triko», на манжеті правого рукава якої, відповідно до висновку судової молекулярно-генетичної експертизи №115 від 28.09.2020 було виявлено клітини з ядрами які походять від ОСОБА_4 та сліди крові ОСОБА_8 ;

- проведеним освідуванням особи, від 14.05.2020, зокрема ОСОБА_4 , в ході якого було встановлено відсутність видимих тілесних ушкоджень на тілі ОСОБА_4 та відібрано зрізи нігтів з правої та лівої руки ОСОБА_4 .. Відповідно до висновку судової молекулярно-генетичної експертизи №113 від 04.09.2020, на одному зрізі нігтьових пластин з правої руки ОСОБА_4 було виявлено сліди крові ОСОБА_8 ;

- протоколом допиту потерпілої ОСОБА_9 , від 15.05.2020, в ході якого остання повідомила, що 10.05.2020 року о 12 год. 47 хв. до неї зателефонував її син ОСОБА_8 та повідомив про отримані тілесні ушкодження, після чого вона прийшла до дому, де побачила рану в нижній частині живота з ліва ОСОБА_8 з якої йшла кров яка на той момент забруднила джинсові штани. Також, ОСОБА_9 зазначила, що при подальшому спілкуванні з сином останній повідомив що тілесні ушкодження йому заподіяв мало знайомий йому чоловік, який неодноразово відбував покарання в місцях позбавлення волі та проживав по АДРЕСА_1 , також чоловік повідомив, що спричиняє тілесні ушкодження через участь ОСОБА_8 у слідчих діях у кримінальному провадженні відносно невідомого.

- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 07.10.2020, який повідомив, що ОСОБА_8 приймав участь у слідчих діях у кримінальних справах в якості понятого, відносно ОСОБА_4 в якому він був слідчим, також зазначив, що йому відомо, що ОСОБА_4 раніше погрожував ОСОБА_8 , через його участь у слідчих діях у справі відносно ОСОБА_4 . Зазначив що ОСОБА_4 раніше часто носив у своєму одязі спеціально пристосовану «заточку», для заподіяння тілесних ушкоджень.

- протоколами оглядів предметів від 10.07.2020, якими було оглянуто відеозаписи з камер спостереження поблизу місця вчинення злочинів ході чого встановлено орієнтовний час та місце вчинення злочину, а також маршрути руху потерпілого та підозрюваного.

Згідно ч. 2 ст. 181 КПК України запобіжний захід у вигляді домашнього арешту може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Санкція ч.2 ст.121 КК України, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, а тому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до ОСОБА_4 може бути застосований.

Метою застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є забезпечення виконання останнім процесуальних обов`язків та наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

1.Вчинити інше кримінальне правопорушення. Даний ризик (передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України) обґрунтовується тим, що, відповідно до вимоги про судимість ОСОБА_4 неодноразово судимий за вчинення крадіжок, грабежів, спричинення тілесних ушкоджень та інших видів злочинів, неодноразово відбував покарання в місцях позбавлення волі. Разом з тим встановлено, що ОСОБА_4 будучи 05.05.2020 відповідно до ухвали Сарненського районного суду в Рівненській області від 27.04.2020, на підставі ст.81 КК України умовно достроково звільненим з місць позбавлення волі, з невідбутою частиною покарання 1 рік 8 місяців 9 днів, на шлях виправлення не став, а під час того, як судимість за попередніми вироками не була знята чи погашена у встановленому законом порядку, обґрунтовано підозрюється у вчиненні нового умисного тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи, з чого слідує, що ОСОБА_4 не бажає ставати на шлях свого виправлення, він являється суспільно небезпечною особою, а також свідчить про те, що без встановлення для нього необхідних обмежень ОСОБА_4 може продовжити свою злочинну діяльність та вчиняти нові злочини, зокрема продовжить вчиняти злочини проти власності чи інші кримінальні правопорушення проти життя та здоров`я особи.

2.З чого також, випливає ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачене покарання лише у виді позбавлення волі, а тому наявні підстави вважати, що ОСОБА_4 зможе впливати, шляхом погроз чи залякування на свідків, потерпілу, понятих, які були присутніми при проведенні слідчих дій, з метою зміни ними показів при їх допиті судом першої інстанції з метою уникнення кримінальної відповідальності, що також підтверджується показами потерпілої ОСОБА_9 , «…на мій погляд ОСОБА_11 не хотів повністю говорити про всі обставини даної події, та звертатися за допомогою до поліції чи медичних працівників, оскільки вважаю, що зловмисник міг йому погрожувати, заподіянням шкоди його дочці чи іншим членам сім`ї…».

2. Переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Даний ризик (передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України) обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_4 проігнорував отриману, 30.09.2020, ним особисто повістку про необхідність прибути до слідчого о 09 год. 02 жовтня 2020 року до Дубенського ВП, для проведення з ним слідчих дій в якості підозрюваного. Крім того ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, яке відносяться до категорії тяжких кримінальних правопорушень, за вчинення якого, передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, що дає підстави вважати, що він з метою уникнення передбаченого покарання може залишити місце свого проживання, оскільки не має, міцних соціальних зв`язків, постійного місця роботи, постійного місця проживання (зі слів підозрюваного проживає в будинку своєї співмешканки в с. Костянець, Дубенського району), та таким чином ухилятися від органів досудового розслідування, прокурора та суду, будь-яким способом уникати викликів слідчого прокурора та суду, чим затягувати строки досудового розслідування та перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Окрім цього, ОСОБА_4 ніде офіційно не працює, не має постійного джерела доходу, не має міцних соціальних зав`язків, не одружений дітей не має, по місцю проживання характеризується посередньо, що може свідчити про його неналежну поведінку та про повне нехтування та зневагу до суспільних відносин, що, у свою чергу, може призвести до реалізації ризику недотримання обов`язків, які можуть бути покладені у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу, а тому з метою уникнення кримінальної відповідальності або ж можливості реально відбувати покарання у виді позбавлення волі, останній зможе переховуватися від досудового розслідування та (або) суду.

Обрання ОСОБА_4 менш суворого запобіжного заходу наприклад, у виді особистого зобов`язання чи домашнього арешту в певний проміжок часу, не забезпечить належної поведінки підозрюваного, тому що у даному випадку знову ж таки для останнього будуть створені умови і надана можливість продовжити свою злочинну діяльність.

Враховуючи вищевикладені ризики того, що ОСОБА_4 може продовжувати свою злочинну діяльність, незаконно впливати на потерпілого, свідків у кримінальному провадженні, чи залишити місце свого проживання з метою уникнення покарання за вчинений злочин, вважаю за необхідне обрати йому запобіжний захід цілодобовий домашній арешт бо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним у клопотанні ризикам.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні клопотання підтримали, просили його задовольнити з викладених у ньому підстав.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 просив не застосовувати до нього цілодобовий домашній арешт, оскільки йому потрібно доглядати свою співмешканку ОСОБА_12 , 1963 р.н., інваліда І групи, яка після перенесенного інсульту потребує постійного та регулярного прийому ліків та стороннього догляду, окрім того, в нього на господарстві є кінь, якого потрібно виводити на пашу та кормити, джерелами доходів його сім`ї є лише пенсія по інвалідності співмешканки та сільськогосподарські роботи, просив застосувати до нього домашній арешт в нічну пору доби.

Захисник підозрюваного, адвокат ОСОБА_6 підтримав позицію свого підзахисного, просив застосувати до останнього домашній арешт в нічну пору доби.

Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Клопотання про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту відповідає вимогамКПК України, його копію підозрюваний ОСОБА_4 отримав завчасно, а саме 08.10.2020 о 11 год. 30 хв.

В судовому засіданні встановлено, що в СВ Дубенського ВП ГУНП в Рівненській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, яке внесене 13 травня 2020 року до ЄРДР за №12020180040000408 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.

Погоджене прокурором повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, було складено та вручено ОСОБА_4 слідчим 30.09.2020.

Слідчий суддя вважає, що в судовому засіданні знайшли своє підтвердження обставини про обґрунтовану підозру вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3ст.185 КК України.

Відповідно до вимог ч.1ст.177КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також, запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч.2 ст.177КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Вирішуючи питання про наявність підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя враховує вимоги п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Частина 2 статті 194КПК України передбачає обов`язок слідчого судді постановити ухвалу про відмову у застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, а саме: наявність обґрунтованої підозри, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Таким чином, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту слідчим суддею було встановлено, що надані слідчим та прокурором докази доводять обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий та прокурор. При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту слідчий та прокурор довели обставини, передбачені п. 3 ч. 1ст. 194 КПК України, тобто надані слідчим та прокурором докази доводять обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні. Відтак вважаю за доцільне, можливе та необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід, а саме: домашній арешт, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим та прокурором обґрунтування клопотання.

Крім того, вважаю за можливе взяти до уваги наступне.

У відповідності до ч. 1ст. 181 КПК Українидомашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Покладення заборони підозрюваному ОСОБА_4 залишати житло цілодобово, без врахування тієї обставини, що він доглядає свою співмешканку та отримує дохід від зайняття сільським господарством, може призвести до необґрунтованого обмеження свободи та права вільного пересування особи, та позбавити його отримання засобів для існування, коштів для придбання їжі, одягу, ліків тощо, що може сприяти вчиненню ним нових корисливих злочинів проти власності.

Якщо підозрюваному ОСОБА_4 буде заборонено залишати житло цілодобово, то, відповідно, він не зможе працювати, отримувати кошти за свою працю, залишаючись працездатною особою, позбавиться джерела доходів та можливості купувати ліки та продукти харчування для себе та своєї хворої співмешканки.

Отже, вважаю, що в результаті застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло у певний період доби, буде забезпечена належна процесуальна поведінка підозрюваного ОСОБА_4 , а також те, що зазначений запобіжний захід буде запобігати вчиненню підозрюваним дій, передбачених ч. 1ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 4ст. 196 КПК Українислідчий суддя, суд зобов`язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту дату закінчення її дії у межах строку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно із п. 2 ч. 1ст. 219 КПК України, досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Таким чином, строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту під час досудового розслідування не може перевищувати двох місяців, що обраховується з дня повідомлення особі про підозру.

Керуючись ст.ст.177,178,181,193,194,196 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ Дубенського ВП ГУНП України в Рівненській області ОСОБА_3 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020180040000408від 13 травня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України про обрання підозрюваному ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною йому цілодобово залишати місце проживання задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м.Дубно, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживаючого по АДРЕСА_3 , непрацюючого, раніше неодноразово судимого, з середньою-спеціальною освітою, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, запобіжного заходу у вигляді, домашнього арешту заборонивши йому залишати своє місце проживання (АДРЕСА_3 ) в період часу з 18 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин наступного дня.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , обов`язки, передбаченіст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора чи слідчого;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- заборонити відвідувати бари, кафе, ресторани, інші місця, де продаються спиртні напої на розлив;

- утриматися від спілкування свідками та потерпілими у кримінальному провадженні.

Строк дії ухвали та покладених обов`язків до 30 листопада 2020 року включно.

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Ухвалу передати на виконання Дубенського ВП ГУНП в Рівненській області.

Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1