Постанова

від 30.09.2020 по справі 361/8977/15-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №361/8977/15-ц

Апеляційне провадження №22-ц/824/223/2020

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2020 року місто Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах - головуючого Сержанюка А.С., суддів - Гуля В.В.,

Сушко Л.П., із участю секретаря Потоцької О.О., розглянувши матеріали цивільної справи у місті Києві за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 грудня 2018 року у справі за позовом Броварської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави, в особі Київської обласної державної адміністрації, Ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування , до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Головне територіальне управління юстиції у Київській області про визнання недійсним та скасування наказу, визнання недійсним та скасування свідоцтв про право власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, скасування рішень про реєстрацію прав та їх обтяжень, витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування , треті особи: Київська обласна державна адміністрація, відділ реєстрації речових прав на нерухоме майно Броварської районної державної адміністрації, ОСОБА_2 про визнання незаконним й скасування рішення про державну реєстрацію,

В С Т А Н О В И В :

28 грудня 2015 року Броварська місцева прокуратура Київської області в інтересах держави, в особі Київської обласної державної адміністрації, Ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування , звернулася до суду із вказаним позовом.

На обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що рішенням виконавчого комітету Броварської районної ( міської ) ради народних депутатів Спецкомбінату підприємств комунально-побутового обслуговування Київського міськвиконкому надано у постійне користування земельні ділянки, площами 77,8 га та 0,5 га, для обслуговування кладовища та артсвердловини на території Богданівської сільської ради Броварського району Київської області та видано державний акт на право постійного користування землею серії Б №086616 від 1987 року, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування на землю за №89.

Наказом Головного управління Держземагентства у Київській області від 01 грудня 2014 року №10-11251/15-14-сг ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,0800 га, для ведення особистого селянського господарства на території Богданівської сільської ради Броварського району Київської області.

На підставі вказаного наказу, ТОВ Агро-Проект-Стиль розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства на території Богданівської сільської ради Броварського району Київської області та визначено кадастровий номер: 3221280800:08:009:0003.

Відповідно до вказаного наказу реєстраційною службою Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області Слободській Б.Б. видано свідоцтво про право власності на земельну ділянку, індексний номер 30873828 від 12 грудня 2014 року, площею 0,080 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер: 3221280800:08:009:0003, яка розташована на території Богданівської сільської ради Броварського району Київської області та прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 17935379 від 12 грудня 2014 року.

У подальшому, ТОВ Український Земельний Кадастр розроблено технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок ОСОБА_1 на дві окремі земельні ділянки, площею 0,0300 га і 0,0500 га, та визначено кадастрові номери: 3221280800:08:009:0004 та 3221280800:08:009:0005.

06 березня 2015 року реєстраційною службою Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області ОСОБА_1 видано свідоцтво про право власності на земельну ділянку, індексний номер: 34591393, площею 0,050 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер: 3221280800:08:009:0005, яка розташована на території Богданівської сільської ради Броварського району Київської області та прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 19835135 від 06 березня 2015 року та свідоцтво про право власності на земельну ділянку індексний номер 34592048, площею 0,030 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер: 3221280800:08:009:0004, яка розташована на території Богданівської сільської ради Броварського району Київської області та прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 19835491 від 06 березня 2015 року.

27 березня 2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений державним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Журавською В.В., зареєстрований в реєстрі за №1018, за умовами якого покупець набув у власність земельну ділянку, площею 0,030 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер: 3221280800:08:009:0004, яка розташована на території Богданівської сільської ради Броварського району Київської області.

Відтак, як зазначено у позові, наказ Головного Управління Держземагенства у Київській області є незаконним та підлягає скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до акту перевірки Державної інспекції сільського господарства у Київській області, земельні ділянки, кадастрові номери: 3221280800:08:009:0004 та 3221280800:08:009:0005, накладаються на земельну ділянку, що перебуває в постійному користуванні Ритуальної служби СКП Спецкомбінат ПКПО ( Північне кладовище ) згідно державного акту на право постійного користування землею серії Б№086616 від 1987 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування на землю за №89.

Факт накладення земельних ділянок, кадастрові номери: 3221280800:08:009:0004 та 3221280800:08:009:0005, на земельну ділянку, що перебуває в постійному користуванні Ритуальної служби СКП Спецкомбінат ПКПО , підтверджується схемою розташовування території Північного кладовища Броварського району, затвердженою заступником начальника Управління Держгеокадастру у Броварському районі Київської області.

Ритуальна служба СКП Спецкомбінат ПКПО згоди на вилучення даної земельної ділянки із постійного користування не надавала, відповідний наказ щодо вилучення Головним Управлінням Держземагенства у Київській області не приймався.

Відповідно до довідки форми 6-ЗЕМ, виданої Управлінням Держгеокадастру у Броварському районі Київської області, вказана земельна ділянка відноситься до земель рекреаційного призначення.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 набуто право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3221280800:08:009:0004 та 3221280800:08:009:0005, з грубими порушеннями вимог законодавства, наказ про затвердження проекту землеустрою, свідоцтво про право власності на нерухоме майно підлягають скасуванню, договір купівлі-продажу визнанню недійсним, а майно витребуванню із чужого незаконного володіння.

Не погоджуючись із первісним позовом ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом, в якому просила визнати незаконним та скасувати рішення державного кадастрового реєстратора управління Держгеокадастру у Броварському районі Київської області ( правонаступником якого є структурний підрозділ Головного управління Держгеокадастру у Київській області в Броварському районі ) про державну реєстрацію та відкриття поземельної книги на земельну ділянку, кадастровий номер: 3221280800:08:009:0006, площею 77,2502 га, розташовану в Київській області, Броварському районі, Богданівській сільській раді.

Зустрічний позов мотивований тим, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належала земельна ділянка, кадастровий номер: 3221280800:08:009:0003, частина якої після формування в якості окремої земельної ділянки, кадастровий номер: 3221280800:08:009:0004, відчужена ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 27 березня 2015 року, посвідченого державним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Журавською В.В., зареєстрованого в реєстрі за №1018.

Позивачі за первісним позовом заперечують право власності відповідачів на земельну ділянку, оскільки межі їх земельної ділянки, кадастровий номер: 3221280800:08:009:0006, накладаються на межі земельних ділянок, що на даний час належать ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Разом з тим, земельна ділянка, кадастровий номер: 3221280800:08:009:0006, істотно відрізняється за своєю конфігурацією та площею від земельної ділянки кладовища, межі якої закріплені парканом на місцевості та жодним чином не перетинається із межами земельної ділянки, власником якої була ОСОБА_1 ( кадастровий номер: 3221280800:08:009:0003 ).

Вважає, що під час прийняття оскаржуваного рішення державний кадастровий реєстратор не пересвідчився у відсутності перетинів меж ділянки, яка формується ( кадастровий номер: 3221280800:08:009:0006 ) із межами вже зареєстрованих земельних ділянок ( кадастрові номери: 3221280800:08:009:0004 та 3221280800:08:009:0005 ).

Земельна ділянка, кадастровий номер: 3221280800:08:009:0003, у її власників не вилучалася і з 2014 року на неї відкрита поземельна книга.

Реєструючи земельну ділянку, державний кадастровий реєстратор також не пересвідчився, що власником земель надано дозвіл на розроблення технічної документації щодо відновлення меж земельної ділянки земель.

Крім того, вважає, що комунальне підприємство Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування , якому відповідно до державного акту серії Б №086616 належало право користування земельної ділянкою, площею 77,8 га, припинив свою діяльність як юридична особа, його правонаступники не використали своє право оформити право постійного користування землею за державним актом №086616, отже права користування Ритуальна служба СКП Спецкомбінат ПКПО не має, а орган, уповноважений розпоряджатися цією землею, рішень про передачу землі у користування останнього не приймав.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 грудня 2018 року позов Броварської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави, в особі Київської обласної державної адміністрації, Ритуальної служби СКП Спецкомбінат ПКПО , задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано наказ Головного управління Держземагентва у Київській області від 01 грудня 2014 року

№10-11251/15-14сг Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність .

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 19835135 від 06 березня 2015 року та індексний номер: 20325382 від 27 березня 2015 року.

Витребувано із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь Київської обласної державної адміністрації, Ритуальної служби СКП Спецкомбінат ПКПО земельну ділянку, площею 0,030 га, кадастровий номер: 3221280800:08:009:0004, яка розташована на території Богданівської сільської ради Броварського району Київської області.

Витребувано із чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь Київської обласної державної адміністрації, Ритуальної служби СКП Спецкомбінат ПКПО земельну ділянку, площею 0,050 га, кадастровий номер: 3221280800:08:009:0005, яка розташована на території Богданівської сільської ради Броварського району Київської області.

В іншій частині позову відмовлено.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

На обгрунтування ухваленого рішення місцевим судом зазначено, зокрема, про те, що згідно висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою від 13 лютого 2018 року №17390/17-41 вбачається, що за результатами камеральної обробки координат поворотних точок меж земельної ділянки, кадастровий номер: 3221280800:08:009:0005, меж земельної ділянки, площею 77,3000 га, наданих представником ОСОБА_1 - ОСОБА_3 із заявою від 23 січня 2018 року, та координат поворотних точок меж земельних ділянок, наданих Ритуальною службою СКП Спецкомбінат ПКПО листом від 01 грудня 2017 року, без номеру встановлено, що: а) земельна ділянка, кадастровий номер: 3221280800:08:009:0005, площею 0,050 га, повністю розташована в межах земельної ділянки площею 77,3 га, право на яку посвідчено державним актом на право постійного користування землею серії Б № 086616, зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №89, згідно із координатами поворотних точок меж земельної ділянки розрахованих КДП Київгеоінформатика ; б) земельна ділянка, кадастровий номер: 3221280800:08:009:0005, площею 0,050 га, розташована за межами земельної ділянки, площею 77,3 га, право на яку посвідчено державним актом на право постійного користування землею серії Б №086616, зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею №89 згідно із координатами поворотних точок меж земельної ділянки, наданих суду ОСОБА_3 із заявою від 23 січня 2018 року для лазерних систем зчитування СD-R acme.

За результатами камеральної обробки координат поворотних точок меж земельної ділянки, кадастровий номер: 3221280800:08:009:0005, меж земельної ділянки, площею 77,3000 га, наданих представником ОСОБА_1 - ОСОБА_3 із заявою від 23 січня 2018 року, та координат поворотних точок меж земельних ділянок, наданих Ритуальною службою СКП Спецкомбінат ПКПО листом від 01 грудня 2017 року, без номеру встановлено, що а) земельна ділянка, кадастровий номер: 3221280800:08:009:0005, площею 0,050 га, повністю розташована у межах земельної ділянки, площею 77,3 га, право на яку посвідчено державним актом на право постійного користування землею серії Б №086616, зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №89, згідно із координатами поворотних точок меж земельної ділянки, розрахованих КДП Київгеоінформатика ; б) земельна ділянка, кадастровий номер: 3221280800:08:009:0005, площею 0,050 га, розташована на відстані 0,75 м ( кут перетину південно-західної та північно-західної меж цієї ділянки ) від південно-східної межі земельної ділянки, площею 77,3 га, право на яку посвідчено державним актом на право постійного користування землею серії Б №086616, зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №89, згідно із координатами поворотних точок меж земельної ділянки, наданих суду ОСОБА_3 із заявою від 23 січня 2018 року для лазерних систем зчитування СD-R acme.

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) землі загального користування (кладовище та артезіанська свердловина) в межах Богданівської сільської ради за межами населеного пункту Броварського району Київської області Ритуальної служби СКП Спецкомбінат ПКПО не відповідає за складом та змістом вимогам нормативно-правових та інших актів з питань землеустрою та землекористування, чинних станом на 25 листопада 2015 року.

Надаючи правову оцінку експертизи, суд дійшов до.висновку щодо повного розташування земельної ділянки, кадастровий номер: 3221280800:08:009:0005, в межах земельної ділянки, площею 77,3 га, здійснений згідно із координатами поворотних точок меж земельної ділянки розрахованих КДП Київгеоінформатика , що є спеціалізованим підприємством у галузі геодезії, картографії, кадастрових та геоінформаційних систем.

Підстав ставити під сумнів розраховані вказаним підприємством координати відсутні, враховуючи також дослідження технічного звіту, 1987 року, розробленого республіканським проектним інститутом по землеустрою Укрземпроект , 1987 року та схему розташування території Північного кладовища Броварського району.

Щодо координат поворотних точок меж земельної ділянки, наданих експерту представником відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , то згідно із службовою інформацією обмінний файл створений ДП Державний картографічний-геодезичний фонд України .

Відповідно до інформації веб-сайту Міністерства юстиції України у Єдиному державному реєстрі фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців відомості про державну реєстрацію ДП Державний картографічний-геодезичний фонд України відсутні, що також зазначено в описовій частині висновку експертизи.

Таким чином, висновки експертизи здійснені на підставі координат поворотних точок меж земельної ділянки, наданих ОСОБА_3 із заявою від 23 січня 2018 року для лазерних систем зчитування СD-R acme, суд з вищевикладених підстав до уваги не приймає.

З урахуванням всіх зібраних у справі доказів, суд вважає підтвердженим факт накладення земельних ділянок, кадастрові номери: 3221280800:08:009:0006 та 3221280800:08:009:0005 й розташування земельної ділянки, кадастровий номер: 3221280800:08:009:0005 в межах земельної ділянки, площею 77,3 га.

Відповідно до Статуту, затвердженого начальником управління підприємств комунального обслуговування 01 квітня 1974 року, Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування створений на підставі розпорядження Ради Міністрів УРСР від 04 серпня 1966 року №904-р та наказу Міністра комунального господарства УРСР від 26 червня 1970 року №311 та знаходиться у віданні підприємств комунального обслуговування міста Києва.

Розпорядженням представника Президента України від 19 травня 1994 року №406 затверджено статути державних комунальних підприємств ритуального обслуговування, зокрема Спеціалізованого комбінату підприємств комунально-побутового обслуговування згідно із додатком 1: державного комунального підприємства Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування .

Відповідно до Статуту державного комунального підприємства Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування підприємство створено з метою виконання виробничо-господарської діяльності щодо забезпечення попиту населення у ритуальних послугах.

Відповідно до пункту 1.2 вказаного Статуту майно підприємства належить до комунальної власності.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації №1797 від 05 листопада 1999 року перейменовано державне комунальне підприємство Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування на комунальне підприємство Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування .

Відповідно до пункту 1.1 Статуту комунального підприємства Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування , затвердженого вищевказаним розпорядженням, вказане підприємство є правонаступником державного комунального підприємства Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування .

Рішенням Київської міської ради від 23 грудня 2004 року №876/2286 реорганізовано комунальне підприємство Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування шляхом перетворення у ритуальну службу спеціалізоване комунальне підприємство Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що Ритуальна служба СКП Спецкомбінат ПКПО зареєстрований як юридична особа, ідентифікаційний код 03358475, організаційно правова форма комунальне підприємство.

З даних про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа вбачається, що Ритуальна служба СКП Спецкомбінат ПКПО є правонаступником комунального підприємства Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування .

Згідно із пунктом 1.1 статуту Ритуальної служби СКП Спецкомбінат ПКПО , затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 28 квітня 2005 року, Ритуальна служба СКП Спецкомбінат ПКПО виконавчого органу Київради, створена у результаті реорганізації комунального підприємства Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування шляхом перетворення відповідно до рішення Київської міської ради від 23 грудня 2004 року №876/2286 Про реорганізацію комунального підприємства Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування у ритуальну службу спеціалізоване комунальне підприємство Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування виконавчого органу Київради і є його правонаступником.

Проаналізувавши вказані документи, суд дійшов висновку про те, що позивач у справі Ритуальна служба СКП Спецкомбінат ПКПО є правонаступником Спецкомбінату підприємств комунально-побутового обслуговування Київського міськвиконкому, до якого перейшло право постійного користування земельною ділянкою, площею 77,8 га, під розміщення кладовища та артезіанської свердловини.

З огляду на викладене, доводи представника відповідача ОСОБА_4 , наведені у запереченнях та зустрічному позові у цій частині, суд вважає необґрунтованими.

При винесенні даного рішення судом враховується та обставина, що земельна ділянка, площею 77,8 га, перебуває у постійному користуванні Ритуальної служби СКП Спецкомбінату ПКПО , державний акт на право постійного користування недійсним не визнавався, скасований не був, право користування не припинено та без встановлення строку.

Земельна ділянка, площею 0,0800, яка оскаржуваним наказом надана у власність ОСОБА_1 із земельної ділянки, площею 77,8 га, не вилучалася та не могла бути вилучена для сільськогосподарських потреб, згоди на її вилучення землекористувач не надав.

На даний час земельна ділянка, площею 77,8 га, використовується лише як кладовище відповідно до її цільового призначення, а надання її частини у власність фізичній особі для ведення особистого селянського господарства є порушенням вимог законодавства.

Крім того, суд вважає, що оскаржуваний наказ прийнятий із порушенням вимог діючого законодавства, а саме наказу Міністерства охорони здоров`я України № 173 від 19 червня 1996 року Про затвердження Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів , яким передбачено, що територія санітарно-захисної зони має бути розпланованою та упорядкованою.

Мінімальна площа озеленення санітарно-захисної зони в залежності від ширини зони повинна складати: до 300 м - 60% від 300 до 1000 м - 50 %, понад 1000 м - 40 %.

Пунктом 3.5 державних санітарних правил та норм, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 липня 1999 року № 28 Гігієнічні вимоги щодо облаштування і утримання кладовищ в населених пунктах України ДСанПіП 2.2.2.028-99 передбачено, що кладовища повинні бути розміщені в приміській зоні міських поселень і поблизу місць розташування сіл.

Санітарно-захисна зона від території кладовища традиційного поховання і крематорію до житлових і громадських будівель, зон відпочинку, а також колективних садів та городів повинна бути не меншою 300 м.

Вказаним вимогам державних санітарних норм і правил оскаржуваний наказ не відповідає, оскільки надана у власність ОСОБА_1 земельна ділянка, площею 0,0800 га, має цільове призначення для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення.

Відповідно до частин другої та третьої статті 83 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) у комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування. Земельні ділянки державної власності, які передбачається використати для розміщення об`єктів, призначених для обслуговування потреб територіальної громади (комунальних підприємств, установ, організацій, громадських пасовищ, кладовищ, місць знешкодження та утилізації відходів, рекреаційних об`єктів тощо), а також земельні ділянки, які відповідно до затвердженої містобудівної документації передбачається включити у межі населених пунктів, за рішеннями органів виконавчої влади передаються у комунальну власність.

Частиною п`ятою статті 116 ЗК України передбачено, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Згідно зі статтею 141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Частиною першою статті 142 ЗК України передбачено, що припинення права власності на земельну ділянку у разі добровільної відмови власника землі на користь держави або територіальної громади здійснюється за його заявою до відповідного органу.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що встановлена законом процедура отримання згоди власника та землекористувача на вилучення або відчуження земельної ділянки державної або комунальної власності, наданої їм у постійне користування підприємству, є обов`язковою.

Способами захисту прав на земельні ділянки, що передбачені статті 152 Земельного кодексу України, є визнання прав на них, визнання недійсними угод та рішень органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.

Згідно із частиною другою статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані із позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав на земельні ділянки здійснюється у передбачений законом спосіб.

Відповідно до статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку, що оскаржуваний наказ прийнятий із порушенням діючого законодавства, а тому він підлягає визнанню незаконним та скасуванню.

Оцінюючи обґрунтованість доводів позивача щодо визнання недійсними свідоцтв про право власності, договору купівлі-продажу витребування майна від добросовісних набувачів, суд враховує наступне.

Відповідно до частини першої статті 388 ЦК України , якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Відповідно до частини третьої статті 388 ЦК України якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 10 постанови від 06 листопада 2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , - не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України.

Відповідно до пунктів 21, 22 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав спір про повернення майна, що виникає з договірних відносин або відносин, пов`язаних із застосуванням наслідків недійсності правочину, підлягає вирішенню відповідно до законодавства, яке регулює ці відносини. У разі коли між особами відсутні договірні відносини або відносини, пов`язані із застосуванням наслідків недійсності правочину, спір про повернення майна власнику підлягає вирішенню за правилами статей 387 , 388 ЦК. Якщо власник вимагає повернення свого майна з володіння особи, яка незаконно ним заволоділа, така позовна вимога підлягає розгляду та вирішенню також за правилами статей 387, 388 ЦК.

Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати це майно з незаконного володіння набувача (статті 387 , 388 ЦК). Якщо в такій ситуації (саме так обґрунтовано підставу позову) пред`явлений позов про визнання недійсними договорів про відчуження майна, суду під час розгляду справи слід мати на увазі правила, встановлені статтями 387, 388 ЦК. У зв`язку із цим суди повинні розмежовувати, що коли майно придбано за договором в особи, яка не мала права його відчужувати, то власник має право на підставі статті 388 ЦК звернутися до суду з позовом про витребування майна у добросовісного набувача, а не з позовом про визнання договору про відчуження майна недійсним. Це стосується не лише випадків, коли укладено один договір із порушенням закону, а й випадків, коли спірне майно відчужено на підставі наступних договорів.

Оскільки під час розгляду справи встановлено, що земельна ділянка кадастровий номер: 3221280800:08:009:0003, яка була поділена дві окремі земельні ділянки, площею 0,0300 га та 0,0500 га, з визначенням кадастрових номерів: 3221280800:08:009:0004 та 3221280800:08:009:0005, вибула з володіння Ритуальної служби СКП Спецкомібант ПКПО поза її волею, тому вона підлягає поверненню в порядку частини третьої статті 388 ЦК України. Підстави для визнання недійсними свідоцтв та договору купівлі-продажу відсутні.

Згідно із частиною першою статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частина перша статті 19 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

З підстав викладених вище, суд вважає за доцільне також скасувати рішення про державну реєстрацію та витребувати майно з чужого незаконного володіння.

Щодо зустрічного позову, то наведені у ньому доводи, суд вважає не обґрунтованими та недоведеними.

Так, відповідно до частини першої статті 5 Закону України Про державний земельний кадастр ведення Державного земельного кадастру здійснюється шляхом: створення відповідної державної геодезичної та картографічної основи, яка визначається та надається відповідно до цього Закону; внесення відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру; внесення змін до відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру; оброблення та систематизації відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру.

У силу статті 9 Закону України Про державний земельний кадастр державний кадастровий реєстратор: здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства; формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні; присвоює кадастрові номери земельним ділянкам; надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у їх наданні; здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі; передає органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомості про земельні ділянки. Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, про відмову у здійсненні таких дій.

Статтею 24 цього Закону визначено, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Частиною 5 цієї статті 24 ЗУ Про державний земельний кадастр передбачено, що державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви: перевіряє відповідність документів вимогам законодавства; за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації. Підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є: розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Ведення Поземельної книги врегульовано статтею 25 цього Закону та Порядком ведення державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМ України від 17 жовтня 2012 року № 1051 ( далі - Порядок).

Згідно із частиною другою статті 3 статті 25 цього Закону поземельна книга відкривається одночасно з державною реєстрацією земельної ділянки. Поземельна книга закривається у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Відповідно до пунктів 110, 111 Порядку для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстраторові, який здійснює таку реєстрацію, подаються: 1) заява про державну реєстрацію земельної ділянки за формою згідно з додатком 22; 2) оригінал погодженої відповідно до законодавства документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (разом з позитивним висновком державної експертизи землевпорядної документації у разі, коли така документація підлягає обов`язковій державній експертизі землевпорядної документації); 3) електронний документ.

Державний кадастровий реєстратор для здійснення державної реєстрації земельної ділянки протягом 14 календарних днів з дня реєстрації відповідної заяви перевіряє: 1) відповідність поданих документів вимогам, передбаченим пунктом 67 цього Порядку; 2) електронний документ відповідно до пункту 74 цього Порядку. За результатами перевірки Державний кадастровий реєстратор виконує одну з таких дій: здійснює державну реєстрацію земельної ділянки: - за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру присвоює кадастровий номер земельній ділянці; - відкриває Поземельну книгу та вносить відомості до неї (крім відомостей про затвердження документації із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки, а також про власників, користувачів земельної ділянки); - робить позначку про проведення перевірки електронного документа та внесення відомостей до Державного земельного кадастру відповідно до підпункту 2 пункту 75 цього Порядку; - надає за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру відомості, зазначені у підпункті 1 пункту 197 цього Порядку, відповідним органам державної влади, органам місцевого самоврядування; приймає рішення про відмову у державній реєстрації земельної ділянки відповідно до пунктів 70, 73, 77-85 цього Порядку в разі: - невідповідності поданих документів, зазначених у пункті 110 цього Порядку, вимогам, зазначеним у підпунктах 1 і 2 цього пункту; - розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини; - розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; - подання заявником документів, зазначених у пункті 110 цього Порядку, не в повному обсязі.

Враховуючи викладені обставини, суд не знаходить підстав для визнання незаконним і скасування рішення державного земельного кадастру від 25 листопада 2015 року. Перелік підстав для відмови у здійснення державної реєстрації, визначений статтею 24 Закону України

Про державний земельний кадастр та пунктом 111 Порядку. Доказів існування таких підстав, відповідачем ОСОБА_1 наведено не було.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, має бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до пункту 2 статті 121 Конституції України на прокуратуру покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, визначених законом.

Статтею 123 Конституції України встановлено, що організація і порядок діяльності органів прокуратури визначається законом.

Статтями 23, 33, 36-1 Закону України Про прокуратуру передбачено, що прокурор може звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб, або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах; прокурор здійснює у суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії цивільного процесу.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99 прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави. Під поняттям орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах , потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади. Під представництвом прокуратурою України інтересів держави треба розуміти правовідносини, в яких прокурор, реалізуючи визначені Конституцією України та законами України повноваження, вчиняє в суді процесуальні дії з метою захисту інтересів держави. Ці дії включають подання прокурором позовної заяви, його участь у розгляді справи за позовною заявою, а також у розгляді судом будь-якої іншої справи за ініціативою прокурора чи за визначенням суду, якщо це необхідно для захисту інтересів держави.

Представництво прокурором інтересів держави в суді у даному випадку здійснюється на підставі статей 23, 24 Закону України Про прокуратуру . Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави на землю. Ритуальна служба СКП Спецкомбінат ПКПО є комунальним підприємством у постійному користуванні якого знаходиться земельна ділянка державної форми власності. Порушення права постійного користування на земельну ділянку, яка перебуває у власності держави, безпосередньо порушує державній інтереси у сфері регулювання правовідносин власності та управління майном територіальної громади.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема витрати пов`язані із проведенням експертизи.

Відповідно до платіжного доручення № 2127 від 01 грудня 2017 року Ритуальною службою СКП Спецкомбінат ПКПО на рахунок Київського НДІСЕ внесено грошові кошти у розмірі - 9 904 грн. 00 коп. у рахунок оплати вартості експертизи №17-41.

Вказані кошти підлягають відшкодуванню на користь Ритуальної служби СКП Спецкомбінат ПКПО .

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права при його ухваленні.

Просить рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 грудня 2018 року скасувати в частині задоволення позовних вимог Броварської місцевої прокуратури та ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Скасувати вказане рішення в частині відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Суд, закінчивши з`ясування обставин справи і перевірку їх доказами, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі, у межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, керуючись наступним.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як встановлено судом, що підтверджується і матеріалами справи, у 1987 році виконавчим комітетом Броварської районної ради народних депутатів Київської області Спецкомбінату підприємств комунально-побутового обслуговування Київського міськвиконкому видано державний акт на право постійного користування землею серії Б №086616, зареєстрований у Книзі записів державних актів на право користування землею за №89, відповідно до якого за землекористувачем закріплено в безстрокове і безоплатне користування 77,8 гектарів землі в межах згідно із планом землекористування.

Земля надана для розміщення кладовища 77,3 га, артсвердловини 0,5 га ( а.с. 17-18 т. 1 ).

Як вбачається із матеріалів справи, у тому ж році республіканським проектним інститутом по землеустрою Укрземпроект складено технічній звіт про перенесення в натурі проекту відведення земельних ділянок Спеціалізованому комбінату підприємств комунально-побутового обслуговування Київського міськвиконкому під розміщення кладовища та будівництво артсвердловини за рахунок землекористування Броварського підсобного сільського Київського міськвиконкому Броварського району Київської області ( а.с. 103-131 т 2 ).

29 січня 1987 року складено акт відводу в натурі земельної ділянки у постійне користування Спеціалізованому комбінату підприємств комунально-побутового обслуговування Київського міськвиконкому під розміщення кладовища та артсвердловини, площею 77,8 га, межі ділянки закріплені межовими знаками у кількості 21 штук відповідно із прикладеними схемами-кресленнями ( а.с. 110 т. 2 ).

На підставі державного акту на право користування землею серії Б за №086616, зареєстрованого за №89 від 1987 року, у 2015 року ТОВ Перша земельна агенція розробила технічну документацію із землеустрою щодо встановлення ( відновлення ) меж земельних ділянок в натурі ( на місцевості ) землі загального користування ( кладовище та артезіанська свердловина ) в межах Богданівської сільської ради за межами населеного пункту Броварського району Київської області ( а.с. 133-244 т. 2, а.с. 1-61 т. 4 ).

24 листопада 2015 року складено акт перенесення та встановлення в натурі меж земельної ділянки в межах Богданівської сільської ради за межами населеного пункту Броварського району, а 25 листопада 2015 року на підставі вказаної технічної документації - проведено її державну реєстрацію ( а.с. 190, 191, 192 т. 1 ).

При цьому, наказом №10-11251/15-14-сг Головного управління Держземагентства у Київській області від 01 грудня 2014 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 на території Богданівської сільської ради Броварського району Київської області; надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку, загальною площею 0,0800 га ( кадастровий номер: 3221280800:08:009:0003 ), для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану на території Богданівської сільської ради Броварського району Київської області ( а.с. 12 т. 1 ).

На підставі вказаного наказу Реєстраційною службою Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області прийнято рішення про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку, кадастровий номер: 3221280800:08:009:0003.

Пізніше, землевпорядною організацією ТОВ Український земельний кадастр розроблено технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки ОСОБА_1 , площею 0,0800 га, кадастровий номер: 3221280800:08:009:0003, на дві окремі земельні ділянки, площею 0,0300 га та 0,0500 га, з визначенням кадастрових номерів, відповідно, 3221280800:08:009:0004 та 3221280800:08:009:0005.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 06 червня 2016 року земельна ділянка, площею

0,0500 га, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер: 3221280800:08:009:0005, зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно, серія та номер: НОМЕР_1 , виданого 06 березня 2015 року Реєстраційною службою Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області ( а.с. 193 т. 1 ).

Згідно із витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 27 березня 2015 року ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 27 березня 2015 року, посвідченого державним нотаріусом Броварської міської державної нотаріальної контори Журавською В.В., зареєстрованого за №1-1018, належить земельна ділянка, кадастровий номер: 3221280800:08:009:0004, дата державної реєстрації земельної ділянки 14 лютого 2015 року.

Спірні земельні ділянки, належні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як правильно встановив місцевий суд, згідно проведеної судової земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою від 13 лютого

2018 року №17390/17-41 ( а.с. 131-142 т. 4 ) повністю накладаються на земельну ділянку, яка знаходиться у користуванні Ритуальної служби СКП Спецкомбінат ПКПО .

При цьому, суд першої інстанції, з точки зору апеляційного суду, дав зазначеному доказу правову оцінку у повній відповідності до положень ст.ст. 77-82 ЦПК України.

Зазначені висновки експертного дослідження не викликають у суду апеляційної інстанції сумнівів щодо достовірності, оскільки вони повністю підтверджуються доказами по справі, зокрема, висновком експертів за результатами проведення комісійної комплексної земельно-технічної експертизи №18908/19-41/2644/20-41 від 27 лютого 2020 року, проведеної на підставі ухвали Київського апеляційного суду від 05 червня 2019 року згідно якого земельна ділянка з кадастровим номером 3221280800:08:009:0005, яка сформована за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, розробленою ТОВ Український Земельний Кадастр , майже повністю розташована в межах земельної ділянки з кадастровим номером 3221280800:08:009:0006, які визначені технічною документацією із землеустрою щодо встановлення ( відновлення ) меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості ), землі загального користування ( кладовище та артезіанська свердловина ), в межах Богданівської сільської ради, за межами населеного пункту, Броварського району Київської області, Ритуальна служба СКП Спецкомбінат ПКПО ( а.с. 109-137 т. 6 ).

Інші висновки зазначеної експертизи, як то, визначити чи перетинаються межі земельної ділянки з кадастровим номером 3221280800:08:009:0005, яка сформована за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, розробленою ТОВ Український Земельний Кадастр , із межами земельної ділянки, якій в подальшому було присвоєно кадастровий номер 3221280800:08:009:0006, визначеними технічним звітом по перенесенню в натуру проекту відведення земельних ділянок Спеціалізованому комбінату підприємств комунально-побутового обслуговування Київського міськвиконкому для розташування кладовища та будівництва артсвердловини за рахунок землекористування Броварського підсобного сільського господарства Київського міськвиконкому Броварського району Київської області, не вбачається можливим, оскільки координати поворотних точок ( кутів ) меж земельної ділянки у вказаному технічному звіті є координатами умовної системи координат, які не мають прив`язки до пунктів державної геодезичної мережі або геодезичних мереж згущення і з використанням цих координат можливо тільки визначити площу та конфігурацію земельної ділянки без визначення її розташування в натурі

( на місцевості ),

при розробленні технічної документації із землеустрою щодо встановлення ( відновлення ) меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості ), землі загального користування ( кладовище та артезіанська свердловина ), в межах Богданівської сільської ради, за межами населеного пункту, Броварського району Київської області, Ритуальна служба СКП Спецкомбінат ПКПО , межі земельної ділянки, якій присвоєно кадастровий номер 3221280800:08:009:0006, відновлені не по існуючих межах Північного кладовища, яке перебуває в підпорядкуванні Ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування .

фактичні межі земельної ділянки з кадастровим номером 3221280800:08:009:0005 в натурі ( на місцевості ) не перетинаються із фактичними межами земельної ділянки з кадастровим номером 3221280800:08:009:0006,

визначити чи накладаються між собою земельні ділянки з кадастровими номерами 3221280800:08:009:0006 та 3221280800:08:009:0004 не вбачається можливим, у зв`язку із не наданням на дослідження координат поворотних точок ( кутів ) меж земельної ділянки з кадастровим номером 3221280800:08:009:0004,

фактичні межі земельної ділянки з кадастровим номером 3221280800:08:009:0005 не відповідають межам цієї земельної ділянки, які визначені технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, розробленою ТОВ Український Земельний Кадастр .

фактичні межі земельної ділянки з кадастровим номером 3221280800:08:009:0006 не відповідають межам цієї земельної ділянки, які визначені технічною документацією із землеустрою щодо встановлення

( відновлення ) меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості ), землі загального користування ( кладовище та артезіанська свердловина ), в межах Богданівської сільської ради, за межами населеного пункту, Броварського району Київської області, Ритуальна служба СКП Спецкомбінат ПКПО ,

визначити чи відповідають фактичні межі земельної ділянки з кадастровим номером 3221280800:08:009:0006 межам цієї земельної ділянки, які визначені технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, розробленою ТОВ Український Земельний Кадастр , не вбачається можливим, у зв`язку із не наданням на дослідження координат поворотних точок ( кутів ) меж вказаної земельної ділянки, на переконання апеляційного суду, не спростовують висновків місцевого суду про обгрунтованість первісно заявлених позовних вимог.

За таких обставин, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, визначив відповідно до них правовідносини і, з додержанням норм матеріального і процесуального права, зокрема, ст.ст. 83, 116, 141, 142, 152, 155 ЗК України, ст.ст. 21, 387, 388 ЦК України, ст.ст. 19, 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , ст.ст. 5, 9, 24, 25 Закону України Про Державний земельний кадастр , ст.ст. 5, 10-13, 76-81, 259, 263-265 ЦПК України, ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення про задоволення первісно заявлених позовних вимог за їх доведеністю та обґрунтованістю та залишив без задоволення зустрічний позов за відсутністю правових підстав для цього.

А тому, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , правонаступником після смерті якої, що настала ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а.с. 50 т. 6 ), є ОСОБА_5 ( а.с. 83 т. 6 ), про незаконність та необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права при його ухваленні, з точки зору суду другої інстанції, не знайшли свого підтвердження при розгляді справи.

Інші доводи апеляційної скарги, зокрема, про нетотожність земельних ділянок, виділеної в 1987 році із відновленою земельною ділянкою з кадастровим номером 3221280800:08:009:0006, недостовірність висновків судової земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою від 13 лютого 2018 року №17390/17-41, неправомірну відмову місцевого суду прийняти до уваги координати поворотних точок, наданих представником апелянта, спростування даних про відсутність в реєстрі Державного підприємства Державний картографо-геодезичний фонд України , недоведеність факту накладення земельної ділянки із кадастровим номером 3221280800:08:009:0005 на земельну ділянку з кадастровим номером 3221280800:08:009:0006, відсутність порушень прав Київської обласної державної адміністрації, Ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування при наданні спірних земельних ділянок, що свідчить про необгрунтованість заявлених позовних вимог, порушення рівності сторін за вказаним позовом, відсутність у Ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування правонаступництва щодо права землекористування ділянкою з кадастровим номером 3221280800:08:009:0006, відсутність первинних документів бухгалтерського обліку щодо переходу права землекористування, відсутність майна в облікових документах зазначеного відповідача, формування названої земельної ділянки значно пізніше спірних, право користування якими не зареєстровано, непропорційність втручання у право мирно володіти майном, на переконання апеляційного суду та в силу викладеного, не спростовують висновків місцевого суду та не є правовою підставою для задоволення апеляційних вимог.

Разом з тим, такою підставою не слугує і надане суду другої інстанції рішення окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2019 року ( а.с 186-190 т. 5 ), оскільки ним визнані незаконними дії Державної інспекції сільського господарства, а постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року зазначене рішення визнано нечинним, а провадження у справі - закрито.

Відтак, викладені у апеляційній скарзі доводи суд другої інстанції відносить до числа формальних, відповідно, рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасоване у відповідності до положень ст. 375 ЦПК України.

Окрім цього, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 376 ЦПК України, порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи, чого судом не виявлено.

Законність та обґрунтованість в частині рішення, що не оскаржується в апеляційному порядку, судом другої інстанції згідно положень ст. 367 ЦПК України не перевіряється за відсутності доводів та вимог апеляційної скарги з цього приводу та порушень норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права

При цьому, апеляційний суд також вважає за необхідне відмітити, що Європейський суд з прав людини наголошує, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ( рішення ЄСПЛ у справі Проніна проти України від 18 липня 2006 року ).

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 5, 10-13, 76-82, 141, 263, 264, 265, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення, а рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 грудня 2018 року у справі за позовом Броварської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави, в особі Київської обласної державної адміністрації, Ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування , до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Головне територіальне управління юстиції у Київській області про визнання недійсним та скасування наказу, визнання недійсним та скасування свідоцтв про право власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, скасування рішень про реєстрацію прав та їх обтяжень, витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування , треті особи: Київська обласна державна адміністрація, відділ реєстрації речових прав на нерухоме майно Броварської районної державної адміністрації, ОСОБА_2 про визнання незаконним й скасування рішення про державну реєстрацію - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Головуючий А.С. Сержанюк

Судді: В.В. Гуль

Л.П. Сушко