Постанова

від 12.10.2020 по справі 522/10333/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/3746/20

Номер справи місцевого суду: 522/10333/19

Головуючий у першій інстанції Шенцева О.П.

Доповідач Сєвєрова Є. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2020 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії:

головуючого - Сєвєрової Є.С.,

суддів: Вадовської Л.М., Колеснікова Г.Я.,

за участю секретаря - Чепрас А.І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 09 жовтня 2019 року у складі судді Шенцевої О.П.,

в с т а н о в и в:

У червні 2019 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про встановлення юридичного факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та поділ майна подружжя.

Ухвалою Приморського районного суду від 09.10.2019 частково скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 20.06.2019, а саме: знято арешт з: 163/1000 частини домоволодіння, за адресою: АДРЕСА_1 ; 64/1000 частин домоволодіння, за адресою: АДРЕСА_1 ; 324/1000 частини домоволодіння, за адресою: АДРЕСА_1 ; садовий будинок, площею 367 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 ; садовий будинок, площею 119,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 ; інше майно залишено під арештом.

Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати і відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_5 про часткове скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 26.06.2019.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвала не містить належного обґрунтування щодо задоволення клопотання представника відповідача. Протягом року ОСОБА_5 переоформив на себе майно, яке раніше було придбане на ім`я позивача. Також, відповідач видав довіреність з правом розпорядження належним йому майном та його відчуження на ім`я ОСОБА_6 текстом нотаріально посвідчених договорів, наданих представником відповідача, підтверджується, що жодного договору ОСОБА_3 власноруч не підписувала, грошові кошти за договорами купівлі-продажу не отримувала, об`єкти нерухомості вибули з власності позивача проти її волі. З метою виводу майна із кола об`єктів права спільної сумісної власності подружжя, ОСОБА_5 оформив частки домоволодіння, за адресою: АДРЕСА_1 , за договорами дарування. Судом не прийнято до уваги, що сторона вказаних договорів ОСОБА_7 має свідчення на підтвердження того, що вказані правочини не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними; суд не надав можливості свідкові підтвердити вказані факти. Таким чином, існують об`єктивні, документально підтверджені причини, у зв`язку з якими часткове скасування заходів забезпечення позову ускладнить виконання судового рішення.

25.09.2020 від позивача ОСОБА_3 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з впровадженням карантинних заходів, перебуванням в іншій країні, необхідності особистої участі в розгляді справи.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Враховуючи, що справа тривалий час знаходиться на розгляді у суді, апелянт свої доводи виклав в апеляційній скарзі, матеріали справи місять всі необхідні докази по справі, а її відкладення призведе до порушення розмуного строку розгляду справи, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання апелянта про відкладення розгляду справи, оскільки передумовою для розгляду справи є не відсутність учасників справи, а неможливість вирішення спору в судовому засіданні, яка в цьому випадку відсутня.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 12.10.2020 року.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведенні в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Забезпечення позову - це вжиття комплексу заходів цивільного процесуального характеру, направлених на припинення дій, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду. Вжиття цих заходів має гарантувати реалізацію позовних вимог у разі задоволення позову і застосовуються лише до позовів про визнання та про присудження.

Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії. встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

В силу вимог ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У разі, якщо потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпаде або зміняться обставини, що зумовили його застосування, сторони у справі не позбавлені права звернутись до суду з питанням скасування заходів забезпечення позову.

Так, згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.

Вбачається, що предметом позову є встановлення факту проживання однією сім`єю та поділ майна подружжя. В позові позивачка посилається на те, що з 2002 року проживає з відповідачем та за час проживання спільно ними було набуто нерухоме майно, яке позивачка просить визнати спільною сумісною власністю подружжя та визнати за нею право власності на Ѕ частину зазначеного в позові майна.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 26.06.2019 частково задоволена заява позивача про забезпечення позову, накладено арешт на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_3 ;163/1000 частини домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_8 ;78/1000 частин домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_8 ; 324/1000 частини домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_8 ;64/1000 частин домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_8 ; садовий будинок площею 119,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 ;садовий будинок площею 367 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 ;квартиру АДРЕСА_4 ; підвальне приміщення площею 80,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер майна 24362402;нежитлові приміщення офісу №550 площею 107,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_6 , реєстраційний номер майна 15014005;квартиру АДРЕСА_7 , реєстраційний номер майна 35365990;нежиле приміщення першого поверху площею 116,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_8 , реєстраційний номер майна 33736806;нежиле підвальне приміщення №501 у літері А1 площею 114,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_9 , що належить ОСОБА_8 на підставі Договору купівлі-продажу №33, укладеному 18.03.2004 року між Одеською міською радою і ОСОБА_9 , номер в реєстрі 876. В іншій частині заяви, було відмовлено.

Суд першої інстанції ухвалою від 09.10.2019 частково скасував заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 26.06.2019, знявши арешт з: 163/1000 частини домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ; 64/1000 частини домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ; 324/1000 частини домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ; садового будинку площею 367 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 ; садового будинку площею 119,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , інше майно залишив під арештом.

Скасовуючи частково заходи забезпечення позову, суд мотивів часткового скасування не обґрунтував, послався лише на загальні норми процесуального права.

Як вбачається з матеріали справи, 163/1000 частини домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , перейшли до ОСОБА_5 за договором купівлі-продажу від 25.09.2017, укладеним між його представником за довіреністю та представником позивача за довіреністю; 64/1000 частини домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , перейшли до ОСОБА_10 за договором дарування від 02.04.2012, укладеним між його представником та ОСОБА_7 ; 324/1000 частини домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , перейшли до ОСОБА_10 за договором дарування від 05.12.2011, укладеним між його представником за довіреністю та ОСОБА_7 ; садовий будинок площею 367 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , перейшов до ОСОБА_10 за договором купівлі-продаджу від 08.11.2018, укладеним між його представником та представником позивача; садовий будинок площею 119,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , перейшов до ОСОБА_10 за договором купівлі-продажу від 30.01.2019, укладеним між його представником та представником позивача.

Отже, 64/1000 частин домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 та 324/1000 частини домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , були отримані відповідачем у подарунок від ОСОБА_7 та є його особистим майном, у зв`язку з чим вимога заяви про скасування заходів забезпечення позову в цій частині є обґрунтованою.

Нерухоме майно, а саме 163/1000 частини домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , садовий будинок площею 367 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 та садовий будинок площею 119,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 перейшли до відповідача за договорами купівлі-продажу, які були укладені між представником позивача ОСОБА_6 та представником відповідача ОСОБА_11 .

З договорів купівлі-продажу майна, а саме: 163/1000 частини домоволодіння, садового будинку площею 367 кв.м., садового будинку площею 119,9 кв.м. вбачається, що продавцем виступає ОСОБА_3 , інтереси якої в договорі представляє її представник ОСОБА_6 , якому за довіреністю від 02.11.2018 відповідачем надано право придбання, відчуження, передачі, управління майном, що належить

ОСОБА_12 свою чергу, позивач ОСОБА_13 вказує про те, що власноруч не підписувала договори купівлі-продажу вказаного майна, договори підписані довіреними особами відповідача, гроші за продаж майна позивач не отримувала, що свідчить про існування спору щодо цих об"єктів.

За таких обставин неможливо дійти висновку про наявність підстав для скасування заходів забезпечення позову в частині майна 163/1000 домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ; садового будинку площею 367 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 ; садового будинку площею 119,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 , яке придбавалося за договорами купівлі-продажу, укладеного між сторонами у даній справі.

Враховуючи вищевикладене, ухвала Приморського районного суду м. Одеси від 09 жовтня 2019 року про скасування заходів забезпечення позову підлягає частковому скасуванню. В задоволенні клопотання представника ОСОБА_14 про скасування заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно, а саме: 163/1000 домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ; садовий будинок площею 367 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 ; садовий будинок площею 119,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 слід відмовити.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно вимог ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 09 жовтня 2019 року в частині скасування заходів забезпечення позову щодо 163/1000 домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ; садовий будинок площею 367 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 ; садовий будинок площею 119,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 , скасувати.

В задоволенні клопотання представника ОСОБА_14 про скасування заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно, а саме: 163/1000 домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ; садовий будинок площею 367 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 ; садовий будинок площею 119,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 .

В решті ухвалу залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складений 12.10.2020.

Головуючий:

Судді: