Постанова

від 01.10.2020 по справі 509/198/14-ц

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/6078/20

Номер справи місцевого суду: 509/198/14-ц

Головуючий у першій інстанції Кочко В.К.

Доповідач Вадовська Л. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2020 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М.,

суддів - Колеснікова Г.Я., Сєвєрової Є.С.,

при секретарі - Сороколет Ю.С.,

за участю сторін, інших учасників справи, представників учасників справи:

позивача/стягувача акціонерного товариства Державний ощадний банк України , представника стягувача Бабенко Н.С.,

від відповідача/боржника ОСОБА_1 - не з`явились,

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 - не з`явились,

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Овідіопольського районного сектору Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області - не з`явились,

переглянувши справу №509/198/14-ц за заявою акціонерного товариства Державний ощадний банк України про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання в справі №509/198/14-ц за позовом акціонерного товариства Державний ощадний банк України до ОСОБА_1 , за участю третіх осіб ОСОБА_2 , Овідіопольського районного сектора Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про звернення стягнення на предмет іпотеки за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 29 листопада 2019 року у складі судді Кочко В.К., -

в с т а н о в и в :

Рішенням Овідіопольського районного суду м. Одеси від 30 січня 2015 року (описку виправлено ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 19 лютого 2020 року), ухваленим в порядку заочного розгляду справи, позов задоволено;

звернуто за укладеним між акціонерним товариством Державний ощадний банк України та ОСОБА_1 . Іпотечним договором від 29 грудня 2007 року в рахунок погашення за укладеним між АТ Державний ощадний банку України та ОСОБА_2 . Договором відновлювальної кредитної лінії №2268-н від 28 грудня 2007 року кредитної заборгованості в загальній сумі 1630983,37 грн, стягнення на предмет іпотеки, а саме: на садовий будинок, що розташований за адресом: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку загальною площею 0,0692 га, для ведення садівництва, кадастровий номер 5123783500:01:001:1188, що розташована за адресом: Одеська обл., Овідіопольський р-н, Прилиманська с/р, АДРЕСА_1 , шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій;

визначено вищий пріоритет АТ Державний ощадний банк України на предмет іпотеки за іпотечним договором від 29 грудня 2007 року як єдиного іпотекодержателя на садовий будинок та земельну ділянку кадастровий номер 5123783500:01:001:1188, що розташовані за адресом: АДРЕСА_1 ;

виселено ОСОБА_1 з садового будинку, що розташований за адресом: АДРЕСА_1 ;

зобов`язано Овідіопольський РС ГУ ДМС України в Одеській області зняти ОСОБА_1 з реєстраційного обліку за адресом садового будинку;

розподілені судові витрати (т.1 а.с.152-156, т.2 а.с.138).

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 25 травня 2016 року за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_4 рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 30 січня 2015 року скасовано в частині задоволення вимог про зняття ОСОБА_1 з реєстраційного обліку, постановлено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог АТ Державний ощадний банк України про зобов`язання Овідіопольського РС ГУ ДМС України в Одеській області зняти ОСОБА_1 з реєстраційного обліку за садовим будинком, що розташований за адресом: АДРЕСА_2 , відмовлено; в іншій частині рішення суду залишено без змін (т.1 а.с.288-293).

Постановою Верховного суду від 11 вересня 2019 року за результатами розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 30 січня 2015 року та рішення апеляційного суду Одеської області від 25 травня 2016 року в частині вимог про виселення ОСОБА_1 скасовано; ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову АТ Державний ощадний банк України до ОСОБА_1 про виселення; в іншій частині рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 30 січня 2015 року у незміненій частині при апеляційному перегляді та рішення апеляційного суду Одеської області від 25 травня 2016 року залишено без змін (т.2 а.с.82-88).

18 листопада 2019 року АТ Державний ощадний банк України в особі філії - Одеське обласне управління АТ Ощадбанк подано до суду заяву про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання (т.2 а.с.93).

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 29 листопада 2019 року заяву АТ Державний ощадний банк України в особі філії про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання задоволено (т.2 а.с.104).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 7 квітня 2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника Білозор О.О. в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 29 листопада 2019 року (т.2 а.с.158-159).

В апеляційній скарзі представник Білозор О.О. в інтересах ОСОБА_1 просить ухвалу суду першої інстанції про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви (т.2 а.с.140-142).

За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість ухвали з підстав невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права полягає в тому, що 5 лютого 2015 року Овідіопольським районним судом Одеської області були видані три виконавчі листи у справі №509/198/14-ц строком пред`явлення до виконання до 16 березня 2016 року. Виконавчі листи постановою від 3 лютого 2016 року заступника начальника Овідіопольського ВДВС Овідіопольського РУЮ в Одеській області Химич О.М. були повернуті стягувачу по пункту 4 статті 47 Закону України Про виконавче провадження . При оскарженні рішення в касаційному порядку виконання рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 30 січня 2015 року не зупинялось. Відтак, відсутні поважні причини для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з огляду на наступне.

Рішенням Овідіопольського районного суду м. Одеси від 30 січня 2015 року (описку виправлено ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 19 лютого 2020 року), ухваленим в порядку заочного розгляду справи, позов задоволено;

звернуто за укладеним між акціонерним товариством Державний ощадний банк України та ОСОБА_1 . Іпотечним договором від 29 грудня 2007 року в рахунок погашення за укладеним між АТ Державний ощадний банку України та ОСОБА_2 . Договором відновлювальної кредитної лінії №2268-н від 28 грудня 2007 року кредитної заборгованості в загальній сумі 1630983,37 грн, стягнення на предмет іпотеки, а саме: на садовий будинок, що розташований за адресом: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку загальною площею 0,0692 га, для ведення садівництва, кадастровий номер 5123783500:01:001:1188, що розташована за адресом: Одеська обл., Овідіопольський р-н, Прилиманська с/р, АДРЕСА_1 , шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій;

визначено вищий пріоритет АТ Державний ощадний банк України на предмет іпотеки за іпотечним договором від 29 грудня 2007 року як єдиного іпотекодержателя на садовий будинок та земельну ділянку кадастровий номер 5123783500:01:001:1188, що розташовані за адресом: АДРЕСА_1 ;

виселено ОСОБА_1 з садового будинку, що розташований за адресом: АДРЕСА_1 ;

зобов`язано Овідіопольський РС ГУ ДМС України в Одеській області зняти ОСОБА_1 з реєстраційного обліку за адресом садового будинку;

розподілені судові витрати.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 25 травня 2016 року за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_4 рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 30 січня 2015 року скасовано в частині задоволення вимог про зняття ОСОБА_1 з реєстраційного обліку, постановлено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог АТ Державний ощадний банк України про зобов`язання Овідіопольського РС ГУ ДМС України в Одеській області зняти ОСОБА_1 з реєстраційного обліку за садовим будинком, що розташований за адресом: АДРЕСА_2 , відмовлено; в іншій частині рішення суду залишено без змін.

12 серпня 2016 року АТ Державний ощадний банк України до Овідіопольського районного суду Одеської області подано заяву про видачу виконавчих листів.

30 серпня 2016 року на заяву про видачу виконавчих листів надійшла відповідь Овідіопольського районного суду Одеської області від 25 серпня 2016 року, за змістом якої видати виконавчі листи у справі №509/198/14-ц є неможливим, так як справа надіслана до касаційної інстанції 26 липня 2016 року за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

Постановою Верховного суду від 11 вересня 2019 року за результатами розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 30 січня 2015 року та рішення апеляційного суду Одеської області від 25 травня 2016 року в частині вимог про виселення ОСОБА_1 скасовано; ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову АТ Державний ощадний банк України до ОСОБА_1 про виселення; в іншій частині рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 30 січня 2015 року у незміненій частині при апеляційному перегляді та рішення апеляційного суду Одеської області від 25 травня 2016 року залишено без змін.

24 жовтня 2019 року АТ Державний ощадний банк України до Овідіопольського районного суду Одеської області подано заяву про видачу виконавчих листів.

Таким чином, поданням заяв від 12 серпня 2016 року, від 24 жовтня 2019 року представник АТ Державний ощадний банк України здійснив передбачені законодавством дії для отримання виконавчих документів у справі №509/198/14-ц, фактичне отримання таких після повернення справи з касаційної інстанції позбавило стягувача можливості пред`явити виконавчі документи до примусового виконання протягом трьох років, причини пропущення строку для пред`явлення виконавчих документів для виконання є поважними, з чим суд першої інстанції визначився правильно. Діюче законодавство не містить переліку обставин, що підлягають врахуванню судом при вирішенні питання відновлення пропущеного строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку має оцінити доводи, що наведені в обґрунтування заяви про відновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, та зробити висновок щодо поважності чи не поважності причини пропуску строку.

Суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (ст.129-1 Конституції України).

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012).

За змістом визначеного статтею 18 ЦПК України імперативного припису судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно з статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За приписами пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалось невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно допуску до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуації, що суперечить принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язались поважати, ратифікуючи Конвенцію. Для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (рішення від 19 березня 1997 року у справі Горнсбі про Греції (Hornsby v. Greece), рішення від 20 липня 2004 року у справі Шмалько проти України ).

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі Глоба проти України №15729/07 від 5 липня 2012 року вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції серед іншого (inter alia) захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній із сторін. Відповідно виконанню судових рішень не можна перешкоджати, відмовляючи у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконує вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності.

Згідно зі статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

З огляду на викладене, причини пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання є поважними, що має наслідком поновлення пропущеного строку. Остаточне судове рішення не може залишатися невиконаними на шкоду одній із сторін, в даному випадку на шкоду стягувача АТ Державний ощадний банк України .

Керуючись ст.ст.367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 29 листопада 2019 року за заявою акціонерного товариства Державний ощадний банк України про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання в справі №509/198/14-ц за позовом акціонерного товариства Державний ощадний банк України до ОСОБА_1 , за участю третіх осіб ОСОБА_2 , Овідіопольського районного сектора Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про звернення стягнення на предмет іпотеки - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 12 жовтня 2020 року.

Головуючий Л.М.Вадовська

Судді Г.Я.Колесніков

Є.С.Сєвєрова