Рішення

від 02.10.2020 по справі 473/324/20

ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 473/324/20

РІШЕННЯ

іменем України

"02" жовтня 2020 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді - Старжинської О.Є., при секретарі судового засідання - Ніколаєнко Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вознесенська за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства Оазис про розірвання договору оренди земельної ділянки

В С Т А Н О В И В:

29.01.2020 року представник позивача ОСОБА_1 , яка є спадкоємцем за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - звернувся до суду з позовом до ФГ Оазис про розірвання договору оренди земельної ділянки укладеного 14.07.2014 року ОСОБА_2 з ФГ Оазис та договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 25.08.2014 року.

В обґрунтування своїх вимог представник позивача зазначав, що предметом вказаних договорів є земельна ділянка загальною площею 7,1556 га з цільовим призначенням ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в межах території Новосілківської сільської ради Вознесенського району, власником якої на час укладання договорів був ОСОБА_2 і умовами вказаного договору зі змінами було передбачено, що ОСОБА_2 передав належну йому ділянку в строкове платне користування ФГ Оазис строком на 49 років, а ФГ Оазис мав разово сплатити орендну плату в сумі 193991 грн.

Посилаючись на те, що відповідач ФГ Оазис не виплатив орендну плату в повному обсязі, лише сплатив 80000 грн., чим грубо порушив істотні умови договору і ОСОБА_2 за життя звертався до суду з вимогою розірвати укладений договір оренди земельної ділянки, позов було залишено без розгляду, представник позивача просив позов задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, надав відповідь на відзив (а.с. 64-66).

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, суду надав відзив на позовну заяву (а.с. 34-37), заперечення (а.с. 68-70) в яких позов не визнає через відсутність обов`язку у відповідача щодо систематичних виплат орендної плати, оскільки договором від 25.08.2014 року цей обов`язок був замінений на разову виплату орендної плати за 49 років оренди земельної ділянки та подав заяву про застосування строку позовної давності (а.с. 57-59). У відзиві на позовну заяву стверджується, що оренда в повному обсязі була виплачена ОСОБА_2 31.08.2015 року, що підтверджується видатковим касовим ордером від 31.08.2015 року №137, а посилання позивача про отримання орендної плати в сумі 80000 грн. не підтверджується жодним доказом, а відтак обов`язків ФГ Оазис щодо невиконання умов договору не існує.

Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, матеріали справи №473/2761/17, суд прийшов до наступного.

Так, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, що визначено п.1 ч. 1 ст.11 ЦК України.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Судом встановлено, що 14.07.2014 року укладений договір оренди земельної ділянки ОСОБА_2 з ФГ Оазис та 25.08.2014 року - договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки (а.с. 6-9) за умовами яких предмет вказаних договорів - земельна ділянка загальною площею 7,1556 га з цільовим призначенням ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в межах території Новосілківської сільської ради Вознесенського району, власником якої на час укладання договорів був ОСОБА_2 (а.с. 10-11) передана в строкове платне користування ФГ Оазис строком на 49 років, а ФГ Оазис мав разово сплатити орендну плату в сумі 193991 грн. 21.08.2014 року право оренди земельної ділянки було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, номер запису 67577875 (а.с. 51).

22.08.2017 року ОСОБА_2 звертався до суду з позовом до ФГ Оазис про розірвання договору оренди земельної ділянки від 14.07.2014 року та договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 25.08.2014 року (а.с. 2-4 справи №473/2761/17), ухвалою суду від 03.10.2018 року (а.с. 112 справи №473/2761/17) правонаступником позивача ОСОБА_2 , який ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, стала ОСОБА_1 - спадкоємець на підставі ст. 1264 ЦК України, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом виданого 30.07.2019 року (а.с. 18), витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі (а.с. 20), витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 19). Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду від 21.02.2019 року (а.с. 137 справи №473/2761/17) позов ОСОБА_1 до Фермерського господарства Оазис про розірвання договору оренди земельної ділянки укладеного 14.07.2014 року ОСОБА_2 з ФГ Оазис та договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 25.08.2014 року було залишено без розгляду.

Вирішуючи питання про наявність підстав для дострокового розірвання спірного договору, суд виходить з наступного.

Згідно п.6.4.1 договору оренди відповідач зобов`язувався внести орендну плату за користування земельною ділянкою у грошовій формі у формі передплати за 49 років дії договору (з 14.07.2014 року по 14.07.2063 року) в сумі 193991 грн., які виплачуються одноразово.

Відповідно до ст. 651 ЦК України допускається розірвання договору, яке може бути проведено лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Разом з тим, згідно з частиною 2 названої статі, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

За ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

При цьому, сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо договір розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Зазначене у повній мірі стосується і договорів оренди земельних ділянок.

За змістом ст. 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення, майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму, регулюються актами земельного законодавства - ЗК України, Законом України Про оренду землі (далі - Закон).

Відповідно до ч.1 ст. 6 Закону орендарі набувають право оренди земельної ділянки на підставах і в поряду, передбачених ЗК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно зі статтями 13, 16 Закону (в редакції на час укладення договору оренди) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору і вимог земельного законодавства.

За ст. 15 Закону, істотною умовою договору оренди землі є орендна плата із зазначенням орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Орендною платою за землю, відповідно до ст. 21 Закону, - визнається платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору.

Зокрема, договір може бути розірваний судом у разі систематичної несплати орендарем орендної плати орендодавцю.

Частиною 1 ст. 24 цього Закону передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Пунктом д частини 1 статті 141 ЗК України передбачено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Таким чином, законодавство передбачає як необхідну умову для розірвання договору оренди землі - систематичне невиконання умов договору, в тому числі і несплату орендної плати. При цьому, законодавець не забороняє виплату орендної плати наперед, за розміром, визначеним договором оренди.

Правова позиція щодо розірвання договору оренди у разі систематичної несплати орендної плати викладена у постанові Верховного суду України від 12.12.2012 року №6-146цс12.

Разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання, але ж повторне порушення вже може свідчити про систематичність.

Належними доказами сплати коштів за оренду є: видатковий касовий ордер, виписаний орендарем та підписаний орендодавцем; видаткова накладна, підписана сторонами; довідка, видана податковою інспекцією, про наявність сплати коштів із земельного податку та оренди землі.

Виплата орендної плати (її частини) у грошовій формі здійснюється через касу підприємства.

Суд вважає, що орендна плата визначена в спірному договорі оренди земельної ділянки в повному обсязі була виплачена ОСОБА_2 31.08.2015 року, що підтверджується видатковим касовим ордером від 31.08.2015 року №137, а посилання позивача про отримання орендної плати в сумі 80000 грн. не підтверджується жодним доказом, а відтак обов`язків ФГ Оазис щодо невиконання умов договору не існує. У видатковому касовому ордері (а.с. 38) зазначено дійсний характер правовідносин, які спонукали ФГ Оазис видати його - орендна плата по договору від 25.08.2014 року за 49 років ОСОБА_2 , ця підстава не може вільно трактуватися будь-ким. Цей документ стосується договору оренди від 14.07.2014 року і що саме по ньому сплачена грошова сума та ще й у повному обсязі.

Також суд встановив відсутність у відповідача ФГ Оазис обов`язку щодо систематичних виплат орендної плати, оскільки договором від 25.08.2014 року цей обов`язок був замінений на разову виплату орендної плати за 49 років оренди земельної ділянки.

Відповідачем доведено належними та допустимими доказами факт сплати ФГ Оазис орендної плати за 49 років наперед, а тому законних підстав для розірвання договору оренди, з вказаних позивачем підстав - немає.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

У Х ВА Л И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Фермерського господарства Оазис про розірвання договору оренди земельної ділянки -відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду через Вознесенський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів.

Рішення суду виготовлено в повному обсязі 12.10.2020 року.

Суддя Старжинська О.Є.