Ухвала

від 06.10.2020 по справі 813/894/16

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/894/16

УХВАЛА

за наслідками провадження за нововиявленими обставинами

06 жовтня 2020 року зал судових засідань № 11

Львівський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гулика А.Г.,

судді Брильовського Р.М.,

судді Сакалоша В.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Кушика Й.-Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові в порядку спрощеного позовного провадження заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

в с т а н о в и в :

16.07.2020 до Львівського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвалою від 21.07.2020 суддя залишив без руху заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Ухвалою від 31.08.2020 суддя прийняв заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами до розгляду і відкрив провадження у справі.

Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами обґрунтована тим, що наказ від 17.02.2016 №380-0 Про припинення державної служби ОСОБА_1 прийнятий в умовах дискримінаційного переслідування. Позивач зазначив, що призначено та проведено лише 36 службових розслідувань, включаючи щодо нього, що складає 0.07% від загальної кількості працівників ДФС України, а фактично 0.03%. Вважає, що вказане свідчить про упереджене ставлення до нього з боку колишнього голови ДФС України, що має ознаки дискримінаційних заходів. Факт дискримінації мав місце на час розгляду судом справи, але не був і не міг бути відомим ні особам, які брали участь у розгляді справи, ні суду, який її розглядав та вирішував по суті. Крім цього, прокуратура Львівської області листом від 20.12.2019 № 05/32-4308-19 повідомила про те, що стосовно позивача протокол про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, щодо порушення вимог запобігання конфлікту інтересів не складався.

28.09.2020 представник Головного управління ДФС у Львівській області подала до суду відзив на заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Відзив обґрунтований тим, що наказ ДФС України від 17.02.2016 №380-0 Про припинення державної служби ОСОБА_1 прийнято за вчинення позивачем правопорушень, пов`язаних з корупцією та недодержання вимог статей 16, 16-1 Закону України Про державну службу , у зв`язку із чим припинено державну службу та звільнено його з посади першого заступника начальника ГУ ДФС у Львівській області, а не на підставі дискримінаційного переслідування. У позивача був наявний потенційний конфлікт інтересів та порушення вимог статті 28 Закону України Про запобігання корупції , у зв`язку з неповідомленням безпосереднього керівника про наявність у нього потенційного конфлікту інтересів. Заявником жодних обґрунтувань наявності істотних обставин, що не встановлені судом та не були і могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи не надано. Листи, які додані до матеріалів справи, не є доказами дискримінаційного переслідування позивача, а є лише суб`єктивною його думкою, що ґрунтується на припущеннях.

У судове засідання позивач не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду заяви. Клопотань про розгляд заяви без його участі до суду не надходило.

У судове засідання відповідачі явку представників не забезпечили, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви. Клопотань про розгляд заяви без участі їх представників до суду не надходило.

Відповідно до положень частини 2 статті 368 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) неявка заявника або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги заяви та заперечення проти неї, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступне.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 07.09.2017 у справі №813/894/16 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено повністю.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2017 у справі №813/894/16 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07.09.2017 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 19.07.2018 у справі № 813/894/16 постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07.09.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2017 залишено без змін.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2019 у справі №813/894/16, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.03.2019, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено повністю.

16.07.2020 ОСОБА_1 повторно подав до суду заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

При вирішенні вказаної заяви суд виходив з наступного.

Відповідно до частини першої статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з частиною другою статті 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Вказаний перелік підстав є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

У частині четвертій статті 361 КАС України встановлено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Тобто, судове рішення, яке набрало законної сили, може бути переглянуто на підставі істотних для справи обставин, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Суд вказує на те, що нововиявлена обставина - це юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для вирішення конкретної справи; юридичний факт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу, оскільки, якби нововиявлена обставина була відома суду під час постановлення судового рішення, вона б обов`язково вплинула на остаточні висновки суду.

Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, які виявлені після постановлення рішення суду. Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі.

Обставини, що виникли чи змінилися після прийняття судом рішення, зокрема обставини, на які посилається заявник в своїх поясненнях, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Тобто, для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї. Якщо вона все-таки могла знати про певну обставину за добросовісного ставлення до справи, тоді ця підстава для перегляду відсутня.

Згідно з частиною шостою статті 361 КАС України при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Позивач обґрунтовує заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами тим, що наказ від 17.02.2016 №380-0 Про припинення державної служби ОСОБА_1 прийнятий в умовах дискримінаційного переслідування, оскільки колишній голова ДФС України призначив та провів лише 36 службових розслідувань, включаючи щодо нього, що складає 0.07% від загальної кількості працівників ДФС України, а фактично 0.03%.

Надаючи вказаному правову оцінку, суд зазначає таке.

У постанові суду від 07.09.2017 у справі №813/894/16 встановлено, що наказ ДФС України від 17.02.2016 №380-О Про припинення державної служби ОСОБА_1 прийнятий внаслідок порушення позивачем статті 28 Закону України Про запобігання корупції (не забезпечив врегулювання конфлікту інтересів - не повідомив безпосереднього керівника про наявність в нього потенційного конфлікту інтересів, який виник у зв`язку із здійсненням ФОП ОСОБА_2 підприємницької діяльності та перебуванням на податковому обліку у Львівській області), статті 36 Закону України Про запобігання корупції (не вжив заходів щодо запобігання конфлікту інтересів, у зв`язку з наявністю в нього ТзОВ Аудиторська фірма Ві Ай Пі Аудит та не забезпечив передачу в управління іншій особі належне йому підприємство в порядку, встановленому законом), статті 25 Закону України Про запобігання корупції (а саме порушив обмеження щодо сумісництва, оскільки перебував на державній службі з одночасним володінням 100% статутного капіталу ТзОВ Аудиторська фірма Ві Ай Пі Аудит з правом одноосібно здійснювати управління ним).

Суд вважає, що проведення державним органом службових розслідувань щодо певної кількості посадових осіб, а не щодо всіх чи більшості не може свідчити про наявність ознак дискримінаційного переслідування таких осіб.

Крім цього, суд зазначає, що у відповідності до пункту 1 частини другої статті 361 КАС України нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, а тому викладені в заяві позивачем обґрунтування не впливають на зміст встановлених в ході проведення службового розслідування порушень, пов`язаних з корупцією та не додержання вимог статей 16, 16-1 Закону України Про державну службу .

Суд не бере до уваги посилання позивача на лист прокуратури Львівської області від 20.12.2019 № 05/32-4308-19 про те, що стосовно нього протокол про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією не складався, оскільки у постанові суду від 07.09.2017 у справі №813/894/16 таким доводам вже надана оцінка.

В цьому контексті суд зауважує, що відповідно до статті 1 Протоколу № 12 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод здійснення будь-якого передбаченого законом права забезпечується без дискримінації за будь-якою ознакою, наприклад за ознакою статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національної меншини, майнового стану, народження або за іншою ознакою. Ніхто не може бути дискримінований будь-яким органом державної влади за будь-якою ознакою, наприклад за тими, які зазначено в пункті 1.

Суд вказує на те, що позивач не надав належних та достатніх доказів, які б свідчили про дискримінацію щодо нього за будь-якою ознакою з боку ДФС України при прийнятті наказу від 17.02.2016 №380-О Про припинення державної служби ОСОБА_1 .

Також суд зазначає, що згідно з практикою Європейського Суду з прав людини право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ст.6 § 1 Конвенції про захист прав та основоположних свобод. Одним з основних аспектів верховенства права є принцип юридичної певності, який, серед іншого, вимагає, щоб остаточні рішення судів не могли бути поставлені під сумнів.

Новий розгляд справи, провадження у якій було закінчено остаточним рішенням, у зв`язку з нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження, сам по собі не суперечить принципові юридичної визначеності в тій мірі, в якій він використовується для виправлення помилок правосуддя. Однак, суд повинен визначити, чи була така процедура застосована у спосіб, сумісний зі ст. 6 Конвенції.

Правова певність передбачає дотримання принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже раз вирішеної справи. Цей принцип полягає в тому, що жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого і обов`язкового рішення тільки з метою нового слухання і вирішення справи (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Правєдная проти Росії» , №. 69529/01; у справі «Рябих проти Росії» , № 52854/99, пункт 52; у справі «Брумареску проти Румунії» , № 28342/95, пункт 61).

Тому, суд додатково зазначає, що у контексті пункту 1 частини другої статті 361 КАС України підставою для перегляду судового рішення можуть слугувати лише ті фактичні обставини, які мали істотне значення і які об`єктивно існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі усім особам, які брали участь у справі та суду. Ініціювання перегляду судового рішення лише з метою нового слухання і вирішення справи суперечить принципу правової визначеності, який є складовою верховенства права.

Згідно з частиною четвертою статті 368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд, зокрема, може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.

З огляду на викладене суд зазначає, що заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є необґрунтованою, наведені в ній обставини не є нововиявленими в розумінні положень статті 361 КАС України, а тому підстави для скасування постанови Львівського окружного адміністративного суду від 07.09.2017 у справі №813/894/16 відсутні.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Львівського окружного адміністративного суду від 07.09.2017 в адміністративній справі №813/894/16 необхідно відмовити повністю.

Судові витрати між сторонами не розподіляються.

Керуючись статтями 72-77, 90, 241-243, 248, 256, 368, 369 КАС України, суд -

у х в а л и в :

у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити повністю.

Судові витрати між сторонами не розподіляються.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали суду.

Повна ухвала суду складена 12 жовтня 2020 року.

Головуючий суддя А.Г. Гулик

Суддя Р.М. Брильовський

Суддя В.М. Сакалош