Рішення

від 12.10.2020 по справі 420/4652/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/4652/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Марина П.П.,

за участю секретаря Пивовар Т.В.,

за участю сторін:

від позивача - Верховський О.В.,

від відповідача - Палтека В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю РЕЗИДЕНТ ГРУП до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю РЕЗИДЕНТ ГРУП до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому, з урахуванням зміни предмету позову, просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №0076261212, №0076271212 від 23.04.2018 року.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень слугував акт камеральної перевірки № 6568/15-32/12-12/33723174 від 30.03.2018 р., який складений посадовими особами відповідача. Вказаним актом камеральної перевірки встановлено завищення рядка 3.2.1. (додатка РІ) декларації з податку на прибуток підприємств за 2017 рік, які входять до пункту 3 (Додатку РІ) - різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій (стаття 140 Податкового кодексу України) на суму 59 683 700 гри., та заниження об`єкту оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності на суму 58 825 800 гривень.

Представник позивача вказує, що керуючись нормами Податкового кодексу України, ТОВ РЕЗИДЕНТ ГРУП у рядку 03 РІ податковій декларації із податку на прибуток підприємств за 2017 рік та у підпункті 3.2.4. Додатку РІ до вказаної декларації суму від`ємного значення об`єкту оподаткування минулих податкових періодів, що складає - 59955200 гривень. Значення вказаного рядка декларації відповідає значенню рядка 1420 (колонка 3) Балансу ТОВ РЕЗИДЕНТ ГРУП на 31.12.2017р. Поряд із цим, у рядку 3.2.1. Додатку РІ до вказаної декларації ТОВ РЕЗИДЕНТ ГРУП вказане значення 0.

За твердженнями представника позивача, дані податкової декларації із податку на прибуток підприємств ТОВ РЕЗИДЕНТ ГРУП за 2017 рік та додатка РІ до вказаної декларації у повній мірі відповідають даним балансу позивача, складеному на 31.12.2017р. При цьому значення рядка 3.2.1. Додатка РІ до декларації із податку на прибуток підприємств ТОВ РЕЗИДЕНТ ГРУП за 2017 складає 0, а не 59683700 гривень, як зазначено в Акті камеральної перевірки.

Крім того, представник позивача зазначає, що акт камеральної перевірки не містить жодного доводу в підтвердження висновків про допущені ТОВ РЕЗИДЕНТ ГРУП неточності та помилки у поданій податковій декларації. Зокрема Акт камеральної перевірки не містить вказівки на інші дані податкової звітності ТОВ РЕЗИДЕНТ ГРУП , які свідчать про допущені арифметичні та методологічні помилки у поданій декларації. Окрім того, сам Акт камеральної перевірки містить неправдиві відомості про показники поданої ТОВ РЕЗИДЕНТ ГРУП податкової декларації щодо значення рядка 3.2.1. Додатку РІ до декларації.

Всі вищевикладені обставини, на переконання позивача, вказують на те, що акт камеральної перевірки містить голослівні твердження про допущені ТОВ РЕЗИДЕНТ ГРУП порушення вимог податкового законодавства при складанні та подачі до контролюючого органу податкової декларації із податку на прибуток підприємств за 2017 рік, які не ґрунтуються на належних та допустимих при проведенні камеральних перевірок джерелах податкової інформації. Як наслідок, ГУ ДФС у Одеській області не могло керуватися безпідставними висновками акту перевірки під час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а отже прийняло вказане податкове повідомлення-рішення безпідставно та незаконно.

Представником відповідача до суду надано відзив на адміністративний позов (а.с.51-54), згідно якого відповідач зазначає, що не погоджується з доводами позивача, вважає що позов не підлягає задоволенню. Відповідач зазначає, що відповідно до ст. 137 ПК України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу. Згідно з п.п. 2 п. 2 розділу І Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 "Фінанси звіт суб`єкта малого підприємництва", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 року №39, норми цього Положення (стандарту) застосовуються (крім підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності): для складання Спрощеного фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва:

суб`єктами малого підприємництва - юридичними особами, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства;

суб`єктами малого підприємництва - юридичними особами, що відповідають критеріям; мікропідприємництва.

У балансі відображаються активи, зобов`язання та власний капітал. Підсумок активів дорівнювати сумі зобов`язань та власного капіталу.

П.п 2.19 п. 2 розділу II Положення вказано, що у статті "Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)" (рядок 1420) відображається сума нерозподіленого прибутку або непокритого збитку. Сума непокритого збитку наводиться в дужках та вираховується при визначенні підсумку власного капіталу.

У статті "Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (рядок 2000) відображається дохід від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг без непрямих податків і зборів та інших вирахувань з доходу (п.п. 5.1 п.5 розділу II Положення).

У статті "Інші доходи" (рядок 2160) відображаються: дивіденди, відсотки, доходи від Власті в капіталі та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій; дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць; інші доходи, які виникають у процесі діяльності, але не пов`язані з операційною діяльністю підприємства (п.п. 5.3 п.5 розділу І П Положення).

Згідно звіту про фінансові результати ТОВ РЕЗИДЕНТ ГРУП за 2017 рік відображеного у спрощеному фінансовому звіті суб`єкта малого підприємництва (далі за текстом - Звіт) ,рядок 2280 (разом доходи) - 93318,9 тис.грн.

У статті "Інші витрати" (рядок 2165) відображаються: витрати на сплату процентів та інші витрати підприємства, пов`язані із запозиченнями; втрати від участі в капіталі; собівартість реалізації фінансових інвестицій; втрати від неопераційних курсових різниць; втрати від уцінки фінансових інвестицій та необоротних активів; інші витрати, які виникають у процесі діяльності, але не пов`язані з операційною діяльністю підприємства (п.п. 5.6 п.5 розділу II Положення).

Згідно Звіту, рядок 2285 (разом витрати) - 34221,6 тис. грн.

У статті "Фінансовий результат до оподаткування" відображається різниця між чистими доходами та витратами підприємства (п.п. 5.7 п.5 розділу II Положення). Фінансовий результат до оподаткування ТОВ РЕЗИДЕНТ ГРУП ' (2280-2285) - 59097,3 тис. грн.

У податковій декларації з податку на прибуток підприємства ТОВ РЕЗИДЕНТ ГРУП за звітний (податковий) період 2017 у рядку 01 вказується дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку. У Декларації Позивач вказує 0, а у рядку 2280 Звіту - 93 318 900 грн. Сума відхилення +93 318 900 грн.

У рядку 02 декларації вказується фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (+,-). Отже, фінансовий результат до оподаткування зазначений у Звіті та у Декларації повинен збігатися. В свою чергу, ТОВ РЕЗИДЕНТ ГРУП зазначило у рядку 02 Декларації суму 59 097 200 грн., у протиріч значенню відповідного рядка Фінансового звіту - 59 097 300 грн.

Представник відповідача зазначає, що таким чином, сума відхилення у рядку 02 декларації з податку на прибуток підприємства за 2017 рік - дорівнює 100 грн. У рядку 03 РІ різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України (+,-) Позивач зазначив суму -59 955 200 грн. У додатку РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2017 рік ТОВ РЕЗИДЕНТ ГРУП у р. 3.2.4 сума від`ємного значення оподаткування минулих податкових (звітних) років (підпункт 140.4.2 пункту 140.4 статті 140 розділу III Податкового кодексу України) зазначено 59 955 200 грн.

Отже, представник відповідача стверджує, що позивач відповідно до норм ПК України, повинен був зазначити у р. 3.2.4 суму від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років. Згідно Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2016 рік ТОВ РЕЗИДЕНТ ГРУП . Позивачем у рядку 04 об`єкт оподаткування (рядок 02 + рядок 03 РІ) (+,-) було зазначено суму -271 500 грн. Саме ця сума є об`єктом оподаткування минулих років, яку Позивач повинен був зазначити у р. 3.2.4, та відповідно у рядку 03 РІ Декларації.

За твердженнями представника відповідача вищевказані порушення відображені у акті камеральної перевірки. Сума відхилення між значеннями рядків податкової декларації за 2017 р, та значеннями рядків податкової декларації по даним ГУ ДФС в Одеській області - +59 683 700 грн.

У рядку 04 декларації ТОВ РЕЗИДЕНТ ГРУП вказує суму -858 000 грн. Рядок 04 - це об`єкт оподаткування (рядок 02 + рядок 03 РІ) (+,-).

Отже, оскільки позивачем було не вірно вказано дані у рядку 03 РІ декларації, автоматично рядок 04 повинен містити зовсім інші показники, а саме: 59 097 300 + (-271500) = 58 825 800 грн.

Представник відповідача зазначає, що вищевказані порушення відображені у акті камеральної перевірки. Сума відхилення між значеннями рядків податкової декларації за 2017 р. та значеннями рядків податкової декларації по даним ГУ ДФС в Одеській області - +58 825 800 грн.

Представник відповідача стверджує, що підсумовуючи вищевикладене, позивач повинен був зазначити у рядку 06 Податок на прибуток ((позитивне значення) (рядок 04 - рядок 05)* 18%/100 , у рядку 17 податок на прибуток за звітній (податковий) період (рядок 06 + рядок 08 + рядок 10 + рядок 12 + рядок 15 , у рядку 19 податок на прибуток, нарахований за результатами останнього (звітного) податкового періоду (рядок 17 - рядок 18) (+,-) суму податку на прибуток, а саме: (58852800-0)*18/100=10588644 грн. Сума відхилення між значеннями рядків податкової декларації за 2017 р. та значеннями рядків податкової декларації по даним ГУ ДФС в Одеській області - +10 588 644 грн.

Крім того представник відповідача зазначає, що в акті перевірки від 30.03.2018 р. №6568/15- Ж 32/12-12/33723174 на стор. 3 допущена технічна помилка, а саме посилання на р. 3.2.1 (додатка РІ) декларації , оскільки вірними є посилання на р. 3.2.4 (додатка РІ) декларації .

При цьому представник відповідача вказує, що окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення, і, як наслідок, про його скасування. Якщо спірне рішення прийняте контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке порушення може бути визнано судом правомірним, навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів. (Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19 травня 2020 року по справі №820/2300/18).

За таких обставин, представник відповідача зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення є законним, прийнятими згідно із вимогами чинного законодавства.

Від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача зазначив, що за змістом норм ПК України, оскаржувані позивачем податкові повідомлення рішення відповідача від 23.04.2018р. № 0076261212 та №0076271212 могли бути прийняті виключно на підставі висновків, які викладені в акті камеральної перевірки, та відповідач, відповідно під час їх прийняття не міг керуватись будь-якими іншими доводами, окрім викладених в акті.

Представник позивача зауважує, що як вже зазначено позивачем у позовній заяві, складений відповідачем акт камеральної перевірки № 6568/15-32/12-12/33723174 від 30.03.2018р. не містять жодного обґрунтування висновку про заниження позивачем об`єкта оподаткування податком на прибуток на 59 683 700 гривень, а лише констатує факт такого заниження. Зокрема, акт перевірки не містить жодного із доводів і обґрунтувань, які наведені відповідачем у відзиві на позовну заяву. Окрім того, в акті перевірки вказується на завищення позивачем значення рядка 3.2.1. (додатка РІ) декларації на прибуток підприємств за 2017 рік на суму 59 683 700 грн., в той час як фактичне значення вказаного показника у поданій позивачем декларації за 2017 рік складає 0 грн. Всі вказані обставини свідчать, що поданий відповідачем відзив на позовну заяву ґрунтується на доказах та доводах, які не були відображені в акті камеральної перевірки № 6568/15-32/12-12/33723174 від 30.03.2018р, та як наслідок, позивач не міг покласти вказані доводи та докази в основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. А отже, вказані доводи та докази не є допустимими в розумінні частини другої статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, та відповідно, відповідач не має права обґрунтовувати свої заперечення вказаними доводами та доказами.

Відповідачем до суду подані заперечення на відповідь на відзив, в яких представник відповідача зазначив, що акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати. За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу (п. 86.2 ст. 86 ПК України). В акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов`язань платника (п. 86.10 ст. 86 ПК України).

Отже, за твердженнями представника відповідача, акт камеральної перевірки від 30.03.2018 року №6568/15-32/12-12/33723174 підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати відповідно до норм ПК України а доводи позивача, про нібито необхідність обґрунтування висновку є лише власною думкою позивача .

Також представник відповідача зазначає, що у відповіді на відзив позивач зазначає, що у акті перевірки вказується на завищення позивачем значення рядка 3.2.1 (додатка РІ) декларації на прибуток підприємств за 2017 рік на суму 59683700 грн, в той час як фактичне значення вказаного показника у поданій позивачем декларації за 2017 рік складає 0 гривень.

Такі твердження, на думку представника відповідача, тільки підтверджують поверхневе ознайомлення позивача з відзивом відповідача, оскільки у відзиві було зазначено, що Просимо Шановний Суд взяти до уваги, що в акті перевірки від 30.03.2018 р. №6568/15-32/12-12/33723174 на стор. 3 допущена технічна помилка, а саме посилання на р. 3.2.1 (додатка РІ) декларації , оскільки вірними є посилання на р. 3.2.4 (додатка РІ) декларації .

Враховуючи визначені вимоги законодавства, прийняті Головним управлінням ДФС в Одеській області податкові повідомлення-рішення від 23.04.2018 №0076261212 та №0076271212 є законними та повністю обґрунтованими, а доводи позивача такими, що не підлягають задоволенню.

Ухвалою суду від 05.06.2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного.

Ухвалою суду від 21.07.2020 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою суду від 02.09.2020 закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні 01.10.2020 року представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні.

В судовому засіданні 01.10.2020 року, судом, керуючись положеннями ст.250 КАС України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, товариство з обмеженою відповідальністю РЕЗИДЕНТ ГРУП зареєстровано 02.11.2005 за номером 15561020000013458.

Основна діяльність позивача: оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення (КВЕД 46.43).

Згідно з положеннями ст.21 ПК України посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані, в тому числі, дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст.2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та й спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 ст. 20 ПК України встановлено право податкового органу проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення;

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з пп.75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Пунктом 76.1 ст. 76 ПК України встановлено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Відповідно до п. 76.2 ст. 76 ПК України порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Згідно з п.п. 86.2, 86.10 ст. 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. В акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов`язань платника.

Відповідно до п. 86.8 ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Судом встановлено, що головним державним інспектором відділу камеральних перевірок податкової звітності території обслуговування м. Одесй управління податків і зборів з юридичних осіб Головного управління ДФС в Одеській області Хрустальовою Альоною В`ячеславівною, у приміщенні Головного управління ДФС в Одеській області, на підставі статті 76 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток - ТОВ " РЕЗИДЕНТ ГРУП , код (33723174). За результатом проведення перевірки складено акт №6568/15-32/12-12-33723174 від 30.03.2018 року. (а.с. 7-9).

Як вбачається з зазначеного акту перевірки, перевіркою встановлено порушення статті 134 і підпункту 140.4.2 пункту 140.4 статті 140, пункту 44.2 статті 44 розділу II №2755-Vl від 02.12.2010 р. Податкового кодексу України у податковій декларації з податку на прибуток за 2017 рік від 22 лютого 2018 року №9299030028, а саме:

заниження (завищення) об`єкту оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності на суму - + 58 825 800,00 (грн.);

завищення (заниження) - р.3.2.1 (додатка РІ) декларації з податку на прибуток за 2017 рік, які входять до пункту 3 (Додатку РІ) - різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій (стаття 140 Податкового кодексу України) на суму - +59 683 700,00 (грн.);

заниження (р. 19) грошового зобов`язання на суму 10 588 644,00 (грн).

На підставі акту перевірки №6568/15-32/12-12-33723174 від 30.03.2018 року, ГУ ДФС в Одеській області прийнято податкові повідомлення - рішення від 23.04.2018 року:

№0076271212, яким встановлено суму завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 59683700,00 грн. (а.с. 79);

№0076261212, яким збільшено суму грошових зобов`язань на 10588644 грн та застосовано штрафну санкцію в розмірі 2647161 грн. (а.с. 6).

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Отже, одним з доводів неправомірності податкових повідомлень - рішень Головного управління ДФС в Одеській області від 23.04.2018 №0076261212 та №№0076271212. На думку представника позивача є те, що акт перевірки №6568/15-32/12-12-33723174 від 30.03.2018 року не містить доказів обґрунтування висновку про заниження позивачем об`єкта оподаткування податком на прибуток на 59 683 700 гривень, а лише констатує факт такого заниження. Зокрема, акт перевірки не містить жодного із доводів і обґрунтувань, які наведені відповідачем у відзиві на позовну заяву. Також, представник позивача зазначає, що посадовими особами в акті зазначені не правдиві відомості, а саме в акті перевірки вказується на завищення позивачем значення рядка 3.2.1. (додатка РІ) декларації на прибуток підприємств за 2017 рік на суму 59 683 700 грн., в той час як фактичне значення вказаного показника у поданій позивачем декларації за 2017 рік складає 0 грн.

Стосовно вказаних доводів суд зазначає наступне.

В акті перевірки від 30.03.2018 року №6568/15-32/12-12/33723174 дійсно зазначено, що за результатом перевірки встановлено завищення р.3.2.1 (додатка РІ) декларації з податку на прибуток за 2017 рік, які входять до пункту 3 (Додатку РІ) - різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій (стаття 140 ПКУ) на суму 59683700 грн.

Разом з тим, на сторінці 2 акту в таблиці наведені показники фінансової звітності позивача за 2017 рік, з якої вбачається, що різниці відхилень, які виникли за результатом перевірки фінансової звітності виникли у зв`язку з виявленням розбіжностей в р. 03 РІ Різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України (+,-) (значення рядків податкової декларації за 2017 рік (-59955200), значення рядків податкової декларації за даними ГУ ДФС (-271500)) та в р. 04 об`єкт оподаткування (рядок 02+рядок 03) (+,-) (значення рядків податкової декларації за 2017 рік (-858000), значення рядків податкової декларації за даними ГУ ДФС (-58825800)).

Відповідно до додатку РІ за звітний (податковий) період 2017 рік пункт 3.2.1 дорівнює 0 , а пункт 3.2.4 дорівнює 59955200 .

Разом з тим, в пункті 3.2.4 зазначається сума від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, а в пункті 3.2.1. - сума процентів, зменшена щорічно на 5 відсотків, яка збільшила фінансовий результат до оподаткування минулих періодів.

Зазначена сума встановлених відхилень відповідає рядку 3.2.4 додатка РІ.

Таким чином, очевидна описка в номері акту перевірки, яка не впливає на суть встановленого порушення.

Також, суд зазначає, що наказом ДПА України від 17.07.2006 №416, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 липня 2006 року за №872/12746, затверджено форму акта про результати камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) щодо окремих загальнодержавних і місцевих податків і зборів.

Складений посадовою особою ГУ ДФС України акт перевірки від 30.03.2018 року №6568/15-32/12-12/33723174 за формою і змістом відповідає затвердженій уповноваженим органом формі акту камеральної перевірки.

Крім того, суд вважає обґрунтованими посилання представника відповідача на висновки, викладені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19 травня 2020 року по справі №820/2300/18, що окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення, і, як наслідок, про його скасування. Якщо спірне рішення прийняте контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке порушення може бути визнано судом правомірним, навіть у разі, коли недотримано окремих елементів.

Так, відповідно до п.п. 14.1.156, 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України;

податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності;

Згідно з п. 44.2 ст. 44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Об`єктом оподаткування є, зокрема, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу. (пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України)

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Відповідно до п. 135.1 ст.135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Базова (основна) ставка податку становить 18 відсотків. (п. 136.1 ст. 136 ПК України)

Відповідно до п.п. 137.1, 137.2, 137.3, 137.4 ст. 137 Податкового кодексу України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Податок, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку, які провадять страхову діяльність, визначається в порядку, передбаченому пунктом 141.1 статті 141 цього Кодексу.

Відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зазначеного в пункті 57.1-1 статті 57 та 141.4 статті 141 цього Кодексу, покладається на платників податку, які здійснюють відповідні виплати.

Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, крім:

виробників сільськогосподарської продукції, які можуть обрати річний податковий (звітний) період, який починається з 1 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року.

Згідно з п.п 140.4.4. п. 140.4 ст. 140 ПК України фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років. Положення цього підпункту застосовуються з урахуванням пункту 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу.

Отже, як вбачається з податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2017 рік, ТОВ РЕЗИДЕНТ ГРУП визначив:

фінансовий результат до оподаткування (рядок 2 декларації) в розмірі 59097200, грн.;

різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України (+, -) (-59955200,00) грн.;

об`єкт оподаткування (рядок 02 + рядок 03 РІ)(+, -) 858000,00 грн.

У зв`язку з заповненням рядка 03 РІ, разом з податковою декларацією поданий додаток РІ, відповідно до якого в рядку 3.2.4 сума від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років (підпункт 142.4.2 пункту 142.4 статті 140 розділу ІІІ ПК України), розділу 3 додатка РІ Різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій (стаття 140 розділу ІІІ Податкового кодексу України) зазначена сума 59955200, 00 грн.

Відповідно до рядка 02 податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2016 рік, ТОВ РЕЗИДЕНТ ГРУП визначено фінансовий результат в розмірі (-271500,00 грн).

Дохід від будь-якої діяльності (з вирахуванням податків), визначний за правилами бухгалтерського обліку (рядок 1 декларації) - 10300,00 грн.

Об`єкт оподаткування (рядок 02+рядок 03 РІ) (+,-) (-271500,00) грн.

Отже, відповідно до форми та порядку заповнення податкової декларації з податку на прибуток в рядку 3.2.4 додатку РІ повинна бути зазначена сума (-271500,00) грн., оскільки саме таким був визначений ТОВ РЕЗИДЕНТ ГРУП розмір об`єкту оподаткування за результатами 2016 року.

При цьому, жодних інших розрахунків, які б підтверджували декларування позивачем об`єкту оподаткування податком на прибуток приватних підприємств за результатом 2016 року в інших розмірах позивачем не надано.

Крім того, відповідно до спрощеного фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва ТОВ РЕЗИДЕНТ ГРУП за 2017 рік, в рядках фінансовий результат до оподаткування та чистий прибуток (збиток) в колонці за аналогічний період попереднього року зазначений результат (-271,5), що додатково підтверджує відсутність суми від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, а саме 2016 року в розмірі 59955200, 00 грн.

В свою чергу є необґрунтованими посилання представника позивача на те, що підприємством у листопаді 2019 року була подана уточнююча податкова декларація з податку на прибуток підприємств за 2016 рік, в якій в рядку 04 об`єкт оподаткування зазначено (-59955200), оскільки відповідно до листа ГУ ДПС в Одеській області зазначена декларація вважається не поданою у зв`язку з порушенням вимог нормативно-правових актів, а саме: згідно пп.48.3, пп.48.4, пп.48.5 ст. 48 ПК України, форма податкової декларації повинна містити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, а саме інформацію про додатки, що додаються до податкової декларації та \ її невід`ємною частиною та код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ. Відповідно до фіскального чеку від 05.11.2019, лист направлений на адресу ТОВ РЕЗИДЕНТ ГРУП рекомендованою кореспонденцією зі штрих-кодом 6510405424142. (а.с. 162-163).

Як вбачається з наданих представником позивача та представником відповідача копій уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2016 рік від 01.11.2019 року, серед додатків які є її невід`ємною частиною відсутній обов`язковий додаток фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва, хоча в самій декларації в розділі наявність поданих до податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків - форм фінансової звітності позивачем поставлений + в колонках баланс та звіт про фінансовий результат .

Разом з тим, уточнююча податкова декларація з податку на прибуток підприємств за 2016 рік подавалась позивачем після складання акту перевірки та прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а отже не була предметом розгляду під час здійснення камеральної перевірки та не могла бути взята до уваги посадовою особою контролюючого органу.

Крім того, відповідно до правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2020 №1155 (із змінами та доповненнями):

відправник має право протягом шести місяців з дня прийняття для пересилання реєстрованого поштового відправлення (поштового переказу) за письмовим чи усним запитом одержати за додаткову плату інформацію про його вручення (п.138);

відправник або адресат (одержувач) протягом шести місяців з дня прийняття для пересилання поштового відправлення (поштового переказу) має право звернутися до оператора поштового зв`язку щодо одержання неврученого поштового відправлення (невиплаченого поштового переказу) (п.141);

Користувач має право, зокрема, подати претензію, в тому числі з вимогою про відшкодування завданих йому збитків, у разі невиконання або неналежного виконання оператором поштового зв`язку обов`язків з надання послуг поштового зв`язку. Такі претензії можуть подаватися об`єктові поштового зв`язку протягом шести місяців з дня прийняття ним поштового відправлення (поштового переказу) для пересилання (п. 142);

Претензії користувача щодо недоставки, несвоєчасної доставки, пошкодження чи втрати поштового відправлення або невиплати грошей за поштовим переказом подаються протягом шести місяців з дня прийняття оператором поштового зв`язку поштового відправлення (поштового переказу) (п.143).

Отже, вказаним порядком встановлений 6-місячний термін зберігання та надання інформації щодо реєстрованих поштових відправлень, а отже доводи представника позивача, щодо відсутності інформації про поштове відправлення №651045424142 в системі офіційного сайту Укрпошти станом на час розгляду справи з урахуванням спливу 9 місяців з дня відправлення рекомендованої поштової кореспонденції на адресу позивача є необґрунтованим.

Таким чином, посадова особа відповідача правомірно дійшла висновку про порушення позивачем положень ст. ст. 44, 140 ПК України при формуванні показників податкової декларації з податку на прибуток за 2017 рік.

Разом з тим, суд вважає необґрунтованим посилання позивача на показники балансу підприємства, оскільки вказаний фінансовий документ не досліджувався відповідачем та не міг бути предметом дослідження в межах камеральної перевірки.

Між тим, відповідач здійснював камеральну перевірку саме на підставі показників податкових декларацій з податку на прибуток підприємств за 2017 рік та за 2016 рік з відповідними додатками, тобто в межах своїх повноважень.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів відповідача щодо порушення позивачем передбачених Податковим кодексом України положень порядку визначення об`єкту оподаткування податком на прибуток підприємств.

За таких обставин, суд вважає необґрунтованими позовні вимоги позивача та відсутність підстав для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0076261212, №0076271212 від 23.04.2018 року.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З урахуванням того, що суд відмовив позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, судові витрати відшкодуванню на користь позивача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 9, 72-73, 77, 90, 242, 245, 255, 295 КАС України суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю РЕЗИДЕНТ ГРУП до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС в Одеській області №0076261212 від 23.04.2018 року - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено та підписано суддею 12.10.2020 року.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю РЕЗИДЕНТ ГРУП (код ЄДРПОУ 33723174, 65011, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 61);

Відповідач: Головного управління Державної податкової служби в Одеській області (ЄДРПОУ 43142370, 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5).

Суддя П.П.Марин

.