Рішення

від 09.09.2020 по справі 480/1240/20

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2020 року Справа № 480/1240/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Опімах Л.М.,

за участю секретаря судового засідання - Бондаренко Л.В.,

представника позивача - адвоката Галімон Н.В.,

представника відповідача - Пономаренко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/1240/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна виробничо-комерційна компанія "Федорченко" до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, який його представник підтримав в судовому засіданні, мотивуючи вимоги тим, що 12 грудня 2019 року ТОВ БВК компанія Федорченко звернулось до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради через Центр надання адміністративних послуг Сумської міської ради з заявою про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта Нове будівництво п`ятого багатоповерхового багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 (надалі - Об`єкт ).

21.12.2019р. Управління ДАБК СМР надало позивачу відмову у видачі Сертифіката № СМ 172193552233.

Позивач вважає вказану відмову у видачі сертифіката протиправною, просить зобов`язати відповідача видати сертифікат відповідності, зазначаючи, що у своєму рішенні відповідач вказав на не повний обсяг поданих документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката, виявлення недостовірних відомостей у поданих документах, невідповідність об`єкта проектній документації на будівництво такого об`єкта та/або вимогам будівельних норм, стандартів і правил, а саме:

- кількість та види квартир, що зазначені у декларації про початок виконання робіт (усього- 90, у тому числі однокімнатні АДРЕСА_2 ) не відповідає кількості та видам, які зазначено у проектно-кошторисній документації, технічному паспорті та акті готовності об`єкта до експлуатації (усього - 100, утому числі однокімнатні АДРЕСА_3 , двокімнатні - 20);

- майданчик для сміттєзбірника розташовано поза земельною ділянкою (в умовних межах), відведеною для даного об`єкта будівництва;

- контури земельної ділянки (в умовних межах) генерального плану не відповідають контурам, накресленим у технічному паспорті;

- у завданні на проектування відсутнє посилання на технічні умови (не враховано);

- технічні умови КП Міськводоканал СМР видано 23.04.2019р., технічні умови регіональної газової компанії Сумигаз видано 07.04.2016р. - після затвердження проектно- кошторисної документації, яку затверджено 20.01.2016р., тобто проектно-кошторисна документація розроблена та затверджена до отримання технічних умов;

- у проектно-кошторисній документації не ураховано вимоги абзацу 3 підпункту 15.5 пункту 15 порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Мінрегіону України від 16.05.2011 № 45.

Однак, з наведеного не вбачається які саме документи, необхідні для прийняття рішення про видачу сертифіката, подані не в повному обсязі, які саме недостовірні відомості виявлено у поданих документах, у чому полягає невідповідність об`єкта проектній документації на будівництво та/або вимогам будівельних норм, стандартів і правил і яких саме.

Крім того, на цій же земельній ділянці позивачем вже збудовані та введені в експлуатацію два житлові будинки: Нове будівництво першого багатоповерхового багатоквартирного житлового будинку по вул. Інтернаціоналістів, 35 в м. Суми та Нове будівництво другого багатоповерхового багатоквартирного житлового будинку по вул. Інтернаціоналістів, 35 в м. Суми , про що свідчать сертифікати про готовність до експлуатації закінченого будівництвом об`єкту № СМ 162182350996 від 23.08.2018р. та № СМ 162192321555 від 20.08.2019р. відповідно. Ці об`єкти збудовані на тій же земельній ділянці, що і спірний та за аналогічними документами, проте, зауважень щодо порушень законодавства при їх введенні в експлуатацію відповідач не висловлював і відмов у наданні сертифікатів готовності не видавав.

Прийняття відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, протилежних за змістом рішень за однакових обставинах є порушенням принципу правової визначеності (певності), що є загальним принципом права, який гарантує забезпечення легкості з`ясування змісту права і можливість скористатися цим правом у разі необхідності. Принцип правової визначеності є невід`ємною, органічною складовою принципу верховенства права. Про це у низці своїх рішень зазначає зокрема Європейський Суд з прав людини. У своїх рішеннях Конституційний Суд України також посилається на принцип правової визначеності, наголошуючи на тому, що він є необхідним компонентом принципу верховенства права.

Враховуючи подання позивачем всіх необхідних документів, визначених чинним законодавством для отримання сертифікату, позивач вважає, що належним та ефективним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є зобов`язання відповідача видати сертифікат на об`єкт: Нове будівництво п`ятого багатоповерхового багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 .

Відповідач подав відзив на позов, в якому проти задоволення позовних вимог заперечив, представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що відповідно до п.1 Відмови у видачі сертифіката № CM 172193552233 від 21.12.2019, кількість та види квартир, що зазначені у декларації про початок виконання робіт (усього 90 у тому числі однокімнатні - 50, двокімнатні - 40) не відповідає кількості та видам, які зазначено у проектно-кошторисній документації, технічному паспорті та акті готовності об`єкта до експлуатації (усього - 100, у тому числі однокімнатні - 80. двокімнатні - 20).

Положеннями ст. 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (у редакції чинній на момент реєстрації декларації) замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до І-ІІІ категорії складності.

Статтею 36 цього Закону (у редакції чинній на момент реєстрації декларації) право на виконання будівельних робіт на об`єктах, що належать до І-ІІІ категорії складності, підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.

Частиною 3 статті 36 Закону (у редакції чинній на момент реєстрації декларації) форма декларації про початок виконання будівельних робіт, порядок її подання та реєстрації, форма повідомлення про зміну даних/зареєстрованій декларації визначаються Кабінетом Міністрів України.

Механізм прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів визначається Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 461 (далі - Порядок № 461). Згідно додатку 9 Порядку №461 в Акті готовності об`єкта до експлуатації, крім іншою, замовником будівництва обов`язково зазначається: документ, що дає право на виконання будівельних робіт та основні показники житлового будинку. В основних показниках житлового будинку, замовником будівництва обов`язково зазначається кількість квартир (за їх типами: однокімнатні, двокімнатні, трикімнатні і так далі) та їх площа (загальна та житлова).

Інформація щодо коригування проектної документації та м ш і и основних показників об`єкта будівництва до Управління державного архітектурно- будівельного контролю Сумської міської ради в установленому законом порядку не надходила.

Відповідно до пункту 25 Порядку орган державного архітектурно-будівельного контролю приймає подані замовником заяву, акт готовності об`єкта до експлуатації та вчиняє дії у межах чинного о законодавства щодо з`ясування питання достовірності відомостей у поданих документах, відповідності об`єкта проектній документації, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, за результатами яких складається довідка.

Згідно п. 27 Порядку № 461. однією з підстав для відмови у видачі сертифіката є виявлення недостовірних відомостей у поданих документах.

Також, відповідно до ч. 10 ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності завдання на проектування визначає обгрунтовані вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень об`єкта будівництва, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і складається з урахуванням технічних умов, містобудівних умов та обмежень.

У підпункті 4.1 Наказу Мінрегіону України від 16.05.2011 № 45 зазначено, що завдання на проектування об`єктів будівництва складається з урахуванням вимог державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:20І4 Склад та зміст проектної документації на будівництво і затверджується замовником за погодженням із ген проектувальником (проектувальником).

Згідно пункту 3.5. ДБН А.2.2-3:2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво завдання на проектування - обгрунтовані вимоги замовника будівництва до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень об`єкта будівництва, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва, які складаються з урахуванням технічних умов, містобудівних умов та обмежень.

Проте, проектна документація на об`єкт будівництва Нове будівництво п`ятого багатоповерхового багатоквартирного житлового будинку по вул. інтернаціоналістів, 35 у м. Суми затверджена 20.01.2016 р., натомість Технічні умови КП Місьводоканал СМР видано 23.04.2019 р., технічні умови регіональної газової компанії Сумигаз видано 07.04.2016 р.

Крім того, ч. 5 ст. 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності чітко визначено порядок проектування та будівництва об`єктів. Згідно даною порядку розроблення та затвердження проектної документації можливе лише за умови отримання замовником або проектувальником вихідних даних, до складу яких входять технічні умови. Технічні умови КП Місьводоканал СМР видано 23.04.2019 року, а затвердження проектно-кошторисної документації відбулося 20.01.2016 р.. тобто проектно- кошторисна документація розроблена та затверджена до отримання технічних умов (вихідні давні на проектування).

Також, проектною документацією тривалість робіт встановлено 16 місяців, відповідно виконання будівельних робіт повинно було закінчитися 13.06.2018 року, проте фактично будівництво закінчене 14.11.2019 року. Таким чином здійснювалось будівництво об`єкту Нове будівництво п`ятого багатоповерхового багатоквартирного житлового будинку по вул. Інтернаціоналістів, 35 в м. Суми поза ( не у відповідності) строками тривалості будівництва, визначених проектною документацією. За таких обставин Позивачу необхідно здійснити коригування проектної документації у зв`язку з введенням нових нормативних документів, а саме : ДБН В.2.2-40:2018 Інклюзивність будівель і споруд .

Також відповідач зазначає, що суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Зобов`язання судом відповідача видати сертифікат відповідності закінченого будівництвом об`єкту може мати місце лише у випадку, якщо судом встановлено відсутність таких підстав для відмови у видачі сертифікату, які передбачені законом, а саме: неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката; виявлення недостовірних відомостей у поданих документах; невідповідність об`єкта проектній документації на будівництво такого об`єкта та/або вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі щодо доступності об`єкта для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення; невиконання вимог, передбачених Законом України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", щодо оснащення будівлі вузлами обліку відповідних комунальних послуг.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази , суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 12 грудня 2019 року ТОВ БВК компанія Федорченко звернулось до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради через Центр надання адміністративних послуг Сумської міської ради з заявою про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта Нове будівництво п`ятого багатоповерхового багатоквартирного житлового будинку по вул. Інтернаціоналістів, 35 в м. Суми ( а.с.8).

21.12.2019р. Управління ДАБК СМР прийняло рішення № СМ 172193552233 про відмову позивачу у видачі Сертифіката ( а.с.17).

Зазначене рішення суд вважає протиправним з огляду на таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п.19 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України індивідуальний акт - акт ( рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий ( прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк. Тобто, рішення відповідача про відмову у видачі сертифіката є актом індивідуальної дії, відповідно має виражати волю суб`єкта владних повноважень, його владні приписи, повинне мати офіційний характер, обов`язковий до виконання, має регулювати певні суспільні відносини, спричиняти правові наслідки, повинне бути зрозумілим для учасників суспільних відносин і юридично оформлене у визначеній формі.

Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів визначений ст.39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності . Відповідно до абз.1 ч.2 ст.39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Частиною 7 ст.39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності передбачено, що орган державного архітектурно-будівельного контролю відмовляє у видачі сертифіката з таких підстав:

1) неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката;

2) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;

3) невідповідність об`єкта проектній документації на будівництво такого об`єкта та/або вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі щодо доступності об`єкта для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення;

4) невиконання вимог, передбачених Законом України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", щодо оснащення будівлі вузлами обліку відповідних комунальних послуг.

Так, у рішенні зазначено, що за результатами розгляду поданої заяви про видачу сертифіката встановлено: не в повному обсязі подані документи, необхідні для прийняття рішення про видачу сертифіката, виявлено недостовірні відомості у поданих документах, невідповідність об`єкта проектній документації на будівництво такого об`єкта та/або вимогам будівельних норм, стандартів і правил, а саме:

- кількість та види квартир, що зазначені у декларації про початок виконання робіт (усього- 90, у тому числі однокімнатні АДРЕСА_2 ) не відповідає кількості та видам, які зазначено у проектно-кошторисній документації, технічному паспорті та акті готовності об`єкта до експлуатації (усього - 100, утому числі однокімнатні АДРЕСА_3 , двокімнатні - 20);

- майданчик для сміттєзбірника розташовано поза земельною ділянкою (в умовних межах), відведеною для даного об`єкта будівництва;

- контури земельної ділянки (в умовних межах) генерального плану не відповідають контурам, накресленим у технічному паспорті;

- у завданні на проектування відсутнє посилання на технічні умови (не враховано);

- технічні умови КП Міськводоканал СМР видано 23.04.2019р., технічні умови регіональної газової компанії Сумигаз видано 07.04.2016р. - після затвердження проектно- кошторисної документації, яку затверджено 20.01.2016р., тобто проектно-кошторисна документація розроблена та затверджена до отримання технічних умов;

- у проектно-кошторисній документації не ураховано вимоги абзацу 3 підпункту 15.5 пункту 15 порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Мінрегіону України від 16.05.2011 № 45.

При цьому, зазначаючи у своєму рішенні про невідповідність квартир кількості та видам, які зазначено у проектно-кошторисній документації, технічному паспорту та акту готовності об`єкта до експлуатації, відповідач не вказує який саме нормативно-правовий акт чи інший документ порушено позивачем, виходячи з наведеного факту. Зокрема, які саме правила, встановлені державою, порушив позивач, змінивши у проекті кількість та вид квартир, при цьому не змінивши інших параметрів.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій; містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією; проектна документація - затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об`єктів будівництва.

Таким чином вимоги щодо щільності, поверховості, відступів від будинків та червоних ліній, благоустрою, озеленення встановлюються МУО, а вимоги щодо детальних об`ємно-планувальних, архітектурних, конструктивних, технічних, технологічних рішень та кошторисів встановлюються проектно-кошторисною документацією, на основі отриманих МУО. Отже, рішення щодо зміни кількості та видів квартир без зміни поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки тощо - відображаються у проектній документації і не тягнуть внесення змін до МУО.

Судом встановлено, що початковий проект будівництва спірного об`єкту був затверджений 20.01.2016р. наказом № 5-к ( а.с.36).

Декларація про початок будівельних робіт по об`єкту Нове будівництво п`ятого багатоповерхового багатоквартирного житлового будинку по вул. Інтернаціоналістів, 35 в м.Суми була зареєстрована Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області 21.01.2016р. за№ СМ 083160211224 ( а.с.136-139).

Наказом № 104-а-ОД від 20.07.2016р. позивачем внесені зміни до проектно-кошторисної документації: змінено техніко-економічні показники щодо кількості та виду квартир ( а.с.37,38).

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), право на виконання будівельних робіт на об`єктах, що належать до І-ІІІ категорій складності, підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Відповідно до частини шостої вказаної статті (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), у разі якщо право на будівництво об`єкта передано іншому замовнику або змінено осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, замовник протягом трьох робочих днів повідомляє про такі зміни орган державного архітектурно-будівельного контролю, який зареєстрував декларацію про початок виконання будівельних робіт.

Відповідно до п. 21 Постанови КМУ № 466 від 13.04.2011р. Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт , у разі зміни даних у зареєстрованій декларації (зокрема право на будівництво об`єкта передано іншому замовнику, змінено осіб, відповідальних за проведення авторського нагляду під час виконання підготовчих робіт, або змінено осіб, відповідальних за проведення авторського та технічного нагляду під час виконання будівельних робіт замовник (його уповноважена особа) протягом трьох робочих днів звертається до органу державного архітектурно-будівельного контролю, який зареєстрував декларацію, з повідомленням про зміну даних у зареєстрованій декларації за формою згідно з додатком 7 до цього Порядку.

Таким чином, нормативно-правовими актами, що регулювали порядок отримання дозвільних документів на будівництво та внесення до них змін на момент внесення позивачем змін до проектної документації щодо кількості та виду квартир в об`єкті, не було перебачено внесення таких змін до МУО чи декларації про початок будівельних робіт.

Також на переконання суду, зміна кількості та виду квартир жодним чином не порушує вимоги вихідних даних, оскільки даний показник не являється важливою якісною характеристикою об`єкта будівництва. На противагу показнику кількість квартир важливим є значення загальної площі квартир , за яким можна розрахувати кількість жителів, визначити клас наслідків (відповідальності), розрахувати площу майданчиків, озеленення та щільність населення. Враховуючи, що загальна площа квартир при переплануванні та зміні співвідношення двокімнатних до однокімнатних квартир не перевищила показник загальної площі квартир зазначений в МУО то, фактично, показники залишились в межах гранично-допустимих.

Тому, враховуючи, що загальна площа квартир зменшилась з 4565,07 м2 до 4420,57 м2 , а кількість жителів з 172 чол. до 161 чол., то зменшились також всі інші розраховані значення по об`єкту. Тобто жоден з якісних показників не перевищує показники за МУО та відповідає встановленим вимогам законодавства.

Отже, пункт перший оскаржуваної відмови відповідача у наданні сертифікату готовності не ґрунтується на нормах чинних нормативно-правових актів а тому є протиправним.

Стосовно розташування майданчика для сміттєзбірника поза земельною ділянкою (в умовних межах), відведеної для даного об`єкта будівництва, що на думку відповідача є підставою для відмови у видачі сертифіката, суд зазначає, що таке поняття як умовні межі земельної ділянки ні земельне законодавство, ні законодавство у сфері містобудівної діяльності не містить.

Будівництво спірного об`єкту здійснено позивачем на земельній ділянці комунальної власності територіальної громади міста Суми, наданої в постійне користування Управлінню капітального будівництва та дорожнього господарства СМР (кадастровий номер 5910136300:06:002:0003, площа 4,4037 га) - на підставі Договору про виконання робіт з будівництва житла в м. Суми, укладеного між Управлінням та позивачем 02.09.2015р.

На вказаній земельній ділянці заплановано будівництво десяти багатоповерхових багатоквартирних будинків, два з яких (перший та другий вже введені в експлуатацію). Умовних меж для кожного будинку визначено не було. При цьому, Державні будівельні норми і правила (ДБН) не вимагають проектувати майданчик для сміттєзбірника окремо для кожного будинку житлової забудови, тим більше в умовних межах земельної ділянки для кожного окремого будинку. В положеннях ДБН 360-92** є зазначення про окремі для кожного будинку майданчики для господарських цілей, без чіткого визначення їх переліку (це можуть бути майданчики для чистки килимів та для сушки білизни тощо).

Відповідач же, вказуючи на зазначені обставини як на порушення, не посилається у своєму рішенні на конкретні норми законодавства, порушення яких тягне відмову у видачі сертифіката.

Так само в пункті третьому оскаржуваного рішення відповідачем зазначено, що контури земельної ділянки (в умовних межах) генерального плану не відповідають контурам, накресленим у технічному паспорті. При цьому, відповідачем також вживається термін умовні межі земельної ділянки , який не містить нормативно-правового визначення і не є застосовним до спірних правовідносин сторін.

У пункті четвертому відмови відповідач вказує, на відсутність у завданні на проектування посилання на технічні умови , проте знову нормативно-правового обґрунтування не наводить.

Відповідно до п. 4.2 наказу Мінрегіонбуду України від 16.05.2011 № 45 Про затвердження Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів , завдання на проектування визначає обґрунтовані вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень об`єкта будівництва, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва.

Згідно п.4.3 ДБН А.2.2-3-2014. Основними складовими вихідних даних є: - містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки; - технічні умови; - завдання на проектування (додаток Б);

Додаток Б є довідковим, та відповідно до примітки 2, склад завдання на проектування може змінюватися відповідно до особливостей об`єктів, що проектуються і умов будівництва.

Відповідно до п.10 ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , завдання на проектування визначає обґрунтовані вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень об`єкта будівництва, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і складається з урахуванням технічних умов, містобудівних умов та обмежень.

Більше того, будь-які недоліки саме завдання на проектування не є підставою до відмови у введенні об`єкту в експлуатацію, оскільки відповідно до вимог ч.7 ст.39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , орган державного архітектурно- будівельного контролю відмовляє у видачі сертифіката з таких підстав: 1) неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката; 2) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах; 3) невідповідність об`єкта проектній документації на будівництво такого об`єкта та/або вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил; 4) невиконання вимог, передбачених Законом України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання , щодо оснащення будівлі вузлами обліку відповідних комунальних послуг.

Відповідно до пункту 27 Постанови Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів , підставою для відмови у видачі сертифіката є: 1) неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката; 2) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах; 3) невідповідність об`єкта проектній документації на будівництво такого об`єкта та/або вимогам будівельних норм, стандартів і правил.

Тобто завдання на проектування не є документом, обов`язковим до дослідження при наданні сертифікату про готовність об`єкту до експлуатації.

Більше того, відповідач зазначає, що в завданні на проектування не враховано вимоги технічних умов, але яких саме вимог та технічних умов на вказує.

Також, суд вважає, що відмова відповідача у видачі сертифіката з підстав порушення хронології та послідовності розроблення проектної документації не грунтується на вимогах законодавства, оскільки неспівпадання проектної документації та технічних умов будівництва за датами не є свідченням того, що проектна документація на об`єкт розроблена без урахування технічних умов і саме по собі не визначається чинним законодавством як порушення. Словосполучення без урахування означає, що проектна документація суперечить або не співпадає з вимогами технічних умов, а не те, що проектна документація не може бути погоджена раніше, ніж погоджені спеціалізованими підприємствами технічні умови на водо- та газопостачання.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", технічні умови - це комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об`єкта будівництва, які повинні відповідати його розрахунковим параметрам щодо водопостачання (з урахуванням потреб забезпечення пожежогасіння), тепло-, електро- і газопостачання, водовідведення, зовнішнього освітлення, відведення зливових вод та телекомунікації.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Пунктом 4.2. Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства від 16.05.2011р. № 45 встановлено, що завдання на проектування визначає обґрунтовані вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень об`єкта будівництва, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і складається з урахуванням технічних умов, містобудівних умов та обмежень (вимоги щодо створення доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення зазначаються в завданні окремим пунктом).

Згідно п. 9 цього ж Порядку, проектна документація на будівництво об`єктів розробляється з урахуванням вимог містобудівної документації, вихідних даних на проектування та дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, нормативно-правових актів з охорони праці, державних стандартів і правил, у тому числі вимог доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення (вимоги щодо створення доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення зазначаються в проектній документації окремим розділом).

Відповідно до п. 4.1 ДБН А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", проектна документація на будівництво має відповідати положенням законодавства, вимогам містобудівної документації, будівельних норм стандартів та правил.

Тобто жодним із перерахованих нормативно-правових актів не встановлено заборони на розроблення та затвердження проектної документації до отримання письмових технічних умов від спеціальних підприємств.

Більше того, відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", технічні умови - це комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об`єкта будівництва, які повинні відповідати його розрахунковим параметрам щодо водопостачання (з урахуванням потреб забезпечення пожежогасіння), тепло-, електро- і газопостачання, водовідведення, зовнішнього освітлення, відведення зливових вод та телекомунікації.

Отже, технічні умови це не є єдиний документ, це комплекс умов і вимог до будівництва кожного конкретного об`єкту.

Законодавством не встановлено заборони на розроблення та затвердження проектної документації до отримання затверджених технічних умов. При цьому, відповідачем не встановлено суперечностей чи невідповідностей між названими технічними умовами та проектно-кошторисною документацією та не встановлено невідповідностей між збудованими мережами об`єкту і наданими технічними умовами.

Суд також не погоджується із позицією відповідача про невідповідність абзацу 3 підпункту 15.5 пункту 15 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Мінрегіону України від 16.05.2011 № 45.

Так, пункт 15 згаданого порядку був доповнений підпунктом 15.5. згідно з Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства № 112 від 17.05.2019

Новий підпункт 15.5. Порядку встановлює, що проектна документація на об`єкт будівництва має бути розроблена з урахуванням будівельних норм та стандартів, чинних на дату передання її замовнику.

На об`єкти будівництва, проектна документація на які затверджена відповідно до Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 року № 560, підлягає коригуванню у зв`язку з введенням в дію нових нормативних документів, якщо щодо таких об`єктів не отримано документи, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт.

Проектна документація на об`єкти будівництва, побудовані повністю або частково відповідно до затвердженого проекту, не підлягає коригуванню у зв`язку з введенням нових нормативних документів, за винятком випадків, коли таке коригування зумовлено підвищенням у нових нормативних документах таких вимог безпеки: забезпечення механічного опору та стійкості (міцності), електро-, вибухо-, пожежобезпечності, енергоефективності об`єкта та вимог нормативів з питань створення умов для безперешкодного доступу для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.

Зазначений виняток не застосовується до об`єктів будівництва, спорудження яких здійснюється у строки, визначені проектною документацією, якщо інше не передбачено договором на виконання будівельних робіт.

Оскільки спорудження спірного об`єкту здійснено у строки, визначені проектною документацією та договором на виконання будівельних робіт, то проектна документація на нього не підлягає зміні відповідно до новоприйнятих нормативних актів, тим більш таких, які на момент передання проекту замовнику ще не вступили в дію.

Разом з тим, рішення відповідача про відмову у видачу сертифіката взагалі не містить нормативно-правового обґрунтування, яким керувався відповідач під час його прийняття та не відповідає критеріям чіткості і зрозумілості акта індивідуальної дії.

За таких обставин, перевіривши рішення відповідача на відповідність його вимогам ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню рішення Управління державного архітектурно- будівельного контролю Сумської міської ради № СМ 172193552233 від 21.12.2019р. про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю Будівельна виробничо-комерційна компанія Федорченко у видачі сертифіката про готовність до експлуатації закінченого будівництвом об`єкту Нове будівництво п`ятого багатоповерхового багатоквартирного житлового будинку по вул. Інтернаціоналістів, 35 в м. Суми .

Відповідно до пунктів 2, 4 та 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт чи окремі його положення; визнати бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язати вчинити певні дії; визначити інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію з цього питання, згідно якої національні суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (пункт 157 рішення у справі Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункт 44 рішення у справі Брайєн проти Об`єднаного Королівства (Bryan v. the United Kingdom); пункти 156-157, 159 рішення у справі Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункти 47-56 рішення у справі Путтер проти Болгарії (Putter v. Bulgaria № 38780/02).

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Волохи проти України" при наданні оцінки повноваженням державним органам суд виходив з декількох ознак, зокрема щодо наявності дискреції. Так суд вказав, що норма права є "передбачуваною", якщо вона сформульована з достатньою чіткістю, що дає змогу кожній особі - у разі потреби за допомогою відповідної консультації - регулювати свою поведінку. Європейський Суд дійшов до висновку, що втручання не може розглядатися як таке, що було здійснене "згідно із законом", оскільки законодавство України не визначає з достатньою чіткістю межі та умови здійснення органами влади своїх дискреційних повноважень у певній сфері та не передбачає достатніх гарантій захисту від свавілля з боку правоохоронних органів.

Між тим, видача сертифіката є адміністративним актом, прийняттю якого повинна передувати визначена законом адміністративна процедура. Видача такого сертифіката без необхідних дій суб`єкта владних повноважень в межах адміністративної процедури не гарантує забезпечення прав позивача у передбачений законом спосіб.

Відповідачем не надано доказів, які б свідчили про неможливість суб`єкта владних повноважень видати сертифікат з урахуванням позиції суду відносно протиправності доводів відповідача щодо неподання позивачем документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката.

Враховуючи подання позивачем всіх необхідних документів, визначених чинним законодавством для отримання сертифікату, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є зобов`язання відповідача видати сертифікат на об`єкт: Нове будівництво п`ятого багатоповерхового багатоквартирного житлового будинку по вул. Інтернаціоналістів, 35 в м. Суми .

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна виробничо-комерційна компанія "Федорченко" ( код ЄДРПОУ 14005202, вул.Тополянська, 26/1, м.Суми, 40022) до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради ( код ЄДРПОУ 40163204, вул.Воскрсенська, 8-А, м.Суми, 40000) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради №СМ 172193552233 від 21 грудня 2019 року про відмову Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна виробничо-комерційна компанія "Федорченко" у видачі сертифіката про готовність до експлуатації закінченого будівництвом об"єкту "Нове будівництво п"ятого багатоповерхового багатоквартирного житлового будинку по вул.Інтернаціоналістів,35 в м.Суми".

Зобов"язати Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради видати Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельна виробничо-комерційна компанія "Федорченко" сертифікат відповідності закінченого будівництвом об"єкту "Нове будівництво п"ятого багатоповерхового багатоквартирного житлового будинку по вул.Інтернаціоналістів,35 в м.Суми" проектній документації та підтвердження його готовності до експлуатації.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складене 21 вересня 2020 року.

Суддя Л.М. Опімах