Ухвала

від 12.10.2020 по справі 202/5876/20

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/5876/20

Провадження № 1-кс/202/7223/2020

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2020 року м. Дніпро

слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1

за участю секретарясудового засідання ОСОБА_2

прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши клопотання заступника начальника СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП у Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області ОСОБА_3 , про застосуваннязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новопавлівка, Межівського району Дніпропетровської області, громадянина України, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого директором ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364-1, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 162 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчому судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання заступника начальника СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП у Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364-1, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 162 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040660000937 від 15.07.2020 року за 3 ст.27, ч.2 ст.162, ч.2 ст.364-1 КК України, в якому просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

Клопотання мотивовано тим, що:

- ОСОБА_5 підозрюється у зловживанні повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права, що спричинили тяжкі наслідки, що кваліфікуються за ч. 2 ст. 364-1 КК України, а також у організації вчинення незаконного проникнення до житла, незаконного виселення, вчиненому службовою особою, керуванням його підготовкою і вчиненням, що кваліфікуються за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 162 КК України;

- наявні ризики вчинення підозрюваним ОСОБА_5 дій, передбачених частиною 1 статті 177 КПК, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення;

- застосування більш м`якого запобіжного заходу не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за його поведінкою, забезпечити виконання покладених на нього судом обов`язків, не зменшить до прийнятного рівня зазначених ризиків.

У судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання та просив його задовольнити, наголосивши про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Захисник підозрюваного-адвокат ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання з підстав його необґрунтованості та безпідставності та вважає, що у його задоволенні слід відмовити. В обґрунтування своєї позиції захисник зазначив, що у повідомленні про підозру та у клопотанні жодним чином не відображено питання щодо отримання обвинуваченим ОСОБА_5 будь-якої неправомірної вигоди для себе чи будь-якої іншої особи, не встановлено форму, вид та розмір такої вигоди, а також відсутні докази мети отримання. Зазначив, що реєстрація права власності на іпотечне майно за ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» було господарською діяльністю товариства та ніякої неправомірної вигоди від здійснення такої господарської діяльності особисто для себе ОСОБА_5 не отримував. Також, підозрюваний ОСОБА_5 не є службовою особою в розумінні ч. 2 ст. 162 КК України та приміток 1, 2 до ст. 364 КК України, дій щодо незаконного проникнення до квартири та виселення з неї будь-яких осіб ніколи не вчиняв. Крім того, сторона захисту вважає, що слідчим в обґрунтування поданого клопотання не доведені обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої ст. 194 КПК України. Так, ОСОБА_5 має постійне місце проживання, міцні соціальні зв`язки та особисто заінтересований у всебічному, повному і неупередженому дослідженні всіх обставин справи. Просив відмовити у задоволенні клопотання та обрати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.

Підозрюваний у судовому засіданні підтримав думку захисника.

Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора, захисника, підозрюваного, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно ч.ч. 1-2 статті 196 КПК України в ухвалі про застосування запобіжного заходу суд зазначає відомості про:

1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому обвинувачується особа;

2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК;

3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК;

4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини;

5) запобіжний захід, який застосовується

В ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (частина 1 статті 194 КПК).

З огляду на зазначені положення закону, слідчому судді під час вирішення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою визначення чи є законні підстави для застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою запобігання існуючим ризикам, необхідно в межах доводів відповідного клопотання розкрити: 1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа; 2) ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість; 3) чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК.

Під час судового розгляду встановлено, що Індустріальним ВП ДВП ГУНП у Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020040660000937, відомості про яке до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено 15.07.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364-1, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 162 КК України.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , наказом № 3 від 15.09.2016, виданого на підставі протоколу загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» від 14.09.2016, призначено на посаду директора товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (ідентифікаційний код юридичної особи - 40696815) (далі - ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп»), юридична адреса: м. Дніпро, вул. Автотранспортна, 2, офіс 205.

Відповідно до статуту ТОВ «ФК Дніпрофінансгруп» затвердженого протоколом № 246 від 22.12.2018 загальних зборів учасників ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», ОСОБА_5 , зокрема, уповноважений організовувати роботу підприємства в цілому; укладає контракти, договори та угоди від імені товариства, забезпечує їх виконання, видає довіреності, відкриває та закриває в банках поточний та інші рахунки товариства, приймає на роботу і звільняє працівників відповідно до штатного розпису товариства, має право першого підпису на фінансових документах, в тому числі платіжних доручень, рахунків-фактур, чеків, векселів, тощо.

Так, 17.12.2007, між ОСОБА_7 та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» укладено кредитний договір № 22337956, відповідно до якого банк надав позичальнику кредит у сумі 20 000,00 доларів США.

В подальшому, 17.12.2007, з метою забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором від 17.12.2007 № 22337956 між ОСОБА_7 та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» укладено договір іпотеки № 22337956/300 (далі Договір іпотеки), відповідно до умов якого іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю належне йому на праві власності майно, а саме: квартиру АДРЕСА_2 .

В подальшому ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», що є правонаступником всіх прав та обов`язків ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», відступило право вимоги за кредитним договором та договором іпотеки ПАТ «ОКСІ Банк» (ідентифікаційний код юридичної особи - 09306278.

27.09.2018, між ПАТ «ОКСІ БАНК» та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» укладено договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки №22337956/300, посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_8 , за реєстровим №7865, 17 грудня 2007 року.

В грудні 2014 року помер ОСОБА_7 (Іпотекодавець за договором іпотеки №22337956/300 та боржник за кредитним договором №22337956), після його смерті єдиним спадкоємцем як за правами, так і обов`язками, стала його дружина ОСОБА_9 .

В порушення вимог ст.35 З.У. «Про іпотеку», ОСОБА_5 за власним підписом 01.10.2018, направив на адресу померлого ОСОБА_7 Вимогу/Іпотечне повідомлення про дострокове погашення заборгованості в тридцятиденний термін.

Отже, ОСОБА_5 , будучи достовірно обізнаним, що обставини, передбачені п. 5.5. договору іпотеки №22337956/300 від 17.12.2007 не настали, підстави для реєстрації права власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_3 відсутні, зловживаючи повноваженнями, умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для себе, використовуючи всупереч інтересам ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» свої повноваження, без належних правових підстав, 08.11.2018 подав до Дніпровської філії комунального підприємства «Агенція адміністративних послуг» власноручно заповнену заяву про реєстрацію прав та їх обтяжень з відповідними додатками, внаслідок чого, право власності на квартиру АДРЕСА_2 , зареєстровано за ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» та ОСОБА_9 незаконно було позбавлено права власності на нерухоме майно вартістю 290 422,00 грн., що більш ніж у двісті п`ятдесят разів перевищує неоподаткований мінімумів доходів громадян, тобто є тяжкими наслідками.

Окрім того, відповідно до довідки про склад сім`ї № 4738 від 03.04.2018 року, в квартирі АДРЕСА_2 , зареєстровані та проживали: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді директора ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп»,провів дії, щодо зняття з реєстрації зазначених членів сім`ї. У тому числі знято з реєстрації і малолітню ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_4 , при тому, що відповідно до Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації малолітніх осіб можливе лише у випадку вмотивованого рішення суду та при обов`язковій участі органів у справах сім`ї та молоді.

Таким чином, директор ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», ОСОБА_5 , будучи службовою особою юридичної особи приватного права, використовуючи своє службове становище, маючи умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди для себе, шляхом зловживання службовою особою повноваженнями, позбавив права власності на нерухоме майно окремих громадян, чим спричинив тяжкі наслідки.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, з метою звільнення неправомірно придбаного нерухомого майна від законного власника та членів його сім`ї, які на законних підставах проживали за адресою: АДРЕСА_3 у ОСОБА_5 у невстановлений слідством час у невстановленому місці виник злочинний умисел на порушення недоторканості житла, шляхом незаконного проникнення до житла та незаконного виселення з житла осіб за вказаною адресою, в якому на законних підставах проживали: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

З цією метою ОСОБА_5 у невстановлений слідством час у невстановленому місці підшукав групу невстановлених в ході досудового розслідування осіб, яких не повідомив про свій злочинний намір, та реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на порушення недоторканості житла, діючи умисно, розуміючи протиправний характер своїх дій, разом із групою невстановлених осіб, яких підшукав для вчинення кримінального правопорушення, 09.01.2019 прибувши до квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 шляхом навмисного пошкодження замикаючих пристроїв, всупереч волі осіб, які в ній проживають, проник до зазначеної вище квартири.

Продовжуючи свій злочинний умисел, достовірно знаючи про право особи на недоторканість житла та іншого володіння, в порушення вимог ст. 30 Конституції України, всупереч волі законного власника квартири за адресою: АДРЕСА_3 ОСОБА_9 та інших осіб, що проживають в квартирі, ОСОБА_5 шляхом пошкодження вхідних дверей, при відсутності визначених законом підстав, діючи умисно, незаконно проник разом з невстановленими в ході досудового розслідування особами, які не були обізнані про вчинення кримінального правопорушення, до квартири, де проживали ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне виселення, ОСОБА_5 , діючи умисно, разом з раніше підшуканими особами, всупереч волі законно проживаючих осіб, звільнили зазначену квартиру від речей та рухомого майна, належного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , змінили замикаючі пристрої на вхідних дверях та перешкоджали потрапити до житла потерпілим ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

З огляду на зазначене, ОСОБА_5 підозрюється у зловживанні повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права, що спричинили тяжкі наслідки, кваліфікуються за ч. 2 ст. 364-1 КК України, а також у організації вчинення незаконного проникнення до житла, незаконного виселення, вчиненому службовою особою, керуванням його підготовкою і вчиненням, кваліфікуються за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 162 КК України.

Вищезазначені обставини обумовлюють наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованих кримінальних правопорушень на думку сторони обвинувачення, з чим слідчий суддя погоджується, виходячи з наступного.

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

Наявність обґрунтованою підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення вищевказаного кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема, протоколами допиту потерпілого ОСОБА_9 ; протоколами допиту свідка ОСОБА_13 ; протоколами допиту свідка ОСОБА_14 ; протоколами допиту свідка ОСОБА_15 ; іншими доказами по даному кримінальному провадженню.

Наявні в матеріалах провадження докази є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Під час перевірки наявності ризиків, передбачених п.п. 1 - 4 ч. 1 статті 177 КПК, у кримінальному провадженні № 12020040660000937 від 15.07.2020 року щодо підозрюваного ОСОБА_5 , слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Так, ризик переховування від правосуддя обумовлюється серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Однак, ризик того, що ОСОБА_5 буде в подальшому переховуватися від органів досудового розслідування та суду, повністю спростовується наступним. Так, слідчий суддя звертає увагу на надані захисником нотаріально посвідчені договори, укладені підозрюваним в м. Києві під час виконання функціональних обов`язків як керівника, діючого в інтересах товариства, в період часу, на який звертають увагу слідчий та прокурор як на підставу переховування від органів досудового розслідування. Зазначені документи свідчать про відсутність бажання підозрюваного переховуватися від правоохоронних органів, так як останній відкрито діяв від свого імені в установах Міністерства юстиції України та постійно знаходився на зв`язку зі своїми підлеглими та родиною, котрій також не повідомлялося про підозру ОСОБА_5 , та необхідність з`явитися до слідчого чи прокурора.

Ризик того, що ОСОБА_5 має можливість в подальшому незаконно впливати на потерпілих, свідків у кримінальному провадженні № 12020040660000937 від 15.07.2020 року, використовуючи свій статус та вплив, на даний час мінімальний з огляду на час, який сплив після початку досудового розслідування.

З вищенаведених підстав, слідчий суддя вважає, що на даний час існує мінімальний ризик того, що підозрюваний може знищити, приховати або спотворити речі і документи, які мають значення у кримінальному провадженні.

Ризик того, що ОСОБА_5 буде перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином на даний час також є мінімальним, оскільки ОСОБА_5 вперше притягується до кримінальної відповідальності, прибув до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України.

Виходячи з положень п.п. 4) ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Оцінюючи процесуальну поведінку підозрюваного протягом досудового розслідування та на час розгляду клопотання, виконання ним обов`язків, які покладаються на підозрювану особу, час, який минув з початку досудового розслідування та можливість у органу досудового розслідування зафіксувати усі можливі докази, які стосуються кримінального провадження, тяжкість злочинів, у вчиненні яких він підозрюється, вважаю, що на даний час відсутні виключні обставини для застосування виняткового запобіжного заходу до ОСОБА_5 у виді тримання під вартою.

Крім того, слідчий суддя звертає увагу на те, що матеріали клопотання взагалі не містять експертного висновку, яким встановлено розмір спричиненої шкоди, на який посилається слідчий як на один із доказів провини підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 194 КПК України слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Частиною 4 ст.194 КПК України встановлено, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Враховуючи, що прокурором не доведено наявність достатніх підстав вважати, що існують мінімальні ризики, передбачені п.п. 1-4 ч. 1 ст.177 КПК України, а також з огляду на існування можливості запобігти вказаним ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж у виді тримання під вартою, на підставі ч.2 ст.194 КПК України приходжу до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні клопотання прокурора.

Вирішуючи, на підставі ч.4 ст.194 КПК України, питання про обрання більш м`якого запобіжного заходу, вважаю, що достатнім, в даному випадку, буде застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави.

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (частина 1 статті 182 КПК).

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК.

З огляду на викладене, а також наведених вище характеристик кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , враховуючи наявність мінімальних ризиків, передбачених п.п. 1 - 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про те, що на даному етапі кримінального провадження саме запобіжний захід у вигляді застави буде необхідним та достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваним ОСОБА_5 , та зможе запобігти цим ризикам.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у розмірі від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи викладене,ступень тяжкостіта обставинивчинення кримінальногоправопорушення,слідчий суддяприходить довисновку,що длязабезпечення виконанняпідозрюваним покладенихна ньогообов`язків,необхідно визначитизаставу урозмірі 43940 (сорок три тисячі дев`ятсот сорок) гривень, що буде достатнім для забезпечення досягнення мети запобіжного заходу.

У зв`язку із обранням підозрюваному запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити наступний обов`язок, а саме:

-прибувати до слідчого, у провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за викликом.

Окремо слід зауважити, що згідно зі ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.177, 181, 183, 193-194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання заступника начальника СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП у Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області ОСОБА_3 , про застосуваннязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,підозрюваного увчиненні кримінальнихправопорушень,передбачених ч.2ст.364-1,ч.3ст.27,ч.2ст.162КК України, відмовити.

Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,підозрюваного увчиненні кримінальнихправопорушень,передбачених ч.2ст.364-1,ч.3ст.27,ч.2ст.162КК України, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 43940 (сорок три тисячі дев`ятсот сорок) гривень.

Застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська (код ЄДРПОУ: 26239738, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача МФО: 820172, рахунок отримувача: UA158201720355229002000017442).

Зобов`язати підозрюваного ОСОБА_5 , виконувати наступний обов`язок строком до 10 грудня 2020 року:

-прибувати до слідчого, у провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за викликом.

Підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Контроль за виконанням ухвали покласти на начальника Індустріального ВП ДВП ГУНП у Дніпропетровській області.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1