ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 11-сс/803/1401/20 Справа № 202/5876/20 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2020 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою прокурора ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30 вересня 2020 року про відмову в застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 42019040000000592 стосовно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Дніпропетровську, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_8
підозрюваного ОСОБА_7
захисника ОСОБА_9
ВСТАНОВИВ :
Обставини, встановлені рішенням суду першої інстанції та короткий зміст оскарженого рішення.
Ухвалою слідчогосудді відмовленов задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_10 , погодженого з прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 та обрано останньому запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 175 760 гривень.
Слідчий суддя зазначив про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину, проте у матеріалах кримінального провадження, яке було розпочате 10 вересня 2019 року, відсутні докази того, що він перешкоджав кримінальному провадженню, а доводи слідчого про ймовірні наміри ОСОБА_7 порушити обов`язок щодо дотримання належної процесуальної поведінки, є неаргументованим та не підтверджуються даними, що містять матеріали кримінального провадження, зокрема слідчий суддя врахував те, що підозрюваний на виклик суду для розгляду клопотання з`явився особисто, за тривалий проміжок часу від органів досудового розслідування та суду не переховувався, та жодним чином не перешкоджав здійсненню досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.
Крім того, слідчий суддя звернув увагу на те, що висновок судової товарознавчої експертизи по матеріалам кримінального провадження № 42019040000000592, на який послався слідчий як на один із доказів провини підозрюваного у вчиненні даного злочину, було виконано 10 березня 2020 року, тоді як сама підозра ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 364 КК України, повідомлена тільки 25 вересня 2020 року, та останній в порядку статті 208 КПК України не затримувався.
Докази та обставини, на які посилається слідчий та прокурор у клопотанні та у судовому засіданні, не дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, і негативно вплинути на хід розслідування кримінального провадження, а для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведені у судовому засіданні, вважає достатнім застосування більш м`якого запобіжного заходу у виді застави.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
В обґрунтування апеляційних вимог, судом не враховано, що ОСОБА_7 може впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні з метою уникнення від кримінальної відповідальності, при цьому перешкоджаючи встановленню істини, оскільки підозрюваному надається копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, в яких містяться повні анкетні дані свідків. Окрім того, на теперішній час не встановлені та не допитані усі свідки кримінального правопорушення та не проведені з ними інші необхідні слідчі та процесуальні дії. Отже, ОСОБА_7 , залишаючись на волі, може негативно впливати на хід досудового розслідування у даному провадженні, безпосередньо впливатиме на учасників кримінального провадження, тому існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Судом залишено поза увагою особу підозрюваного, його соціальні зв`язки, в тому числі з особами з правоохоронних органів та, перебуваючи на волі, може продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення (п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України) та перешкоджати кримінальному провадженню, приховуючи письмові докази, здійснюючи тиск на свідків.
Слідчим суддею не надано належної оцінки щодо суворості можливого призначеного покарання, що є належним та невід`ємним елементом при оцінці ризику переховування від суду або органу досудового розслідування, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, а також і скоєння іншого злочину, а застосування більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою є недостатнім для запобігання заявленим ризикам.
Позиції учасників судового провадження.
В судовому засіданні прокурор підтримав апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 та з підстав, викладених в ній, просив її задовольнити, ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, посилаючись на її безпідставність, просили відмовити в її задоволенні, а ухвалу слідчого суді залишити без змін.
Мотиви апеляційного суду.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним єрішення,ухвалене компетентнимсудом згідноз нормамиматеріального праваз дотриманнямвимог щодокримінального провадження,передбачених цимКодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цьогоКодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Частиною першою статті 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Апеляційний суд вважає, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого слідчим суддею були дотримані належним чином, а доводи апеляційної скарги прокурора є необґрунтованими з огляду на наступне.
Як слідує з матеріалів провадження, 25 вересня 2020 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, а саме у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої юридичної особи використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що завдало охоронюваним законом громадським інтересам тяжкі наслідки.
Так, наведені в клопотанні слідчого дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, при цьому, обставини, що дають підстави підозрювати його, підтверджуються матеріалами, доданими до клопотання, та не оскаржуються сторонами кримінального провадження в апеляційному порядку.
Розглядаючи клопотання слідчого про застосування підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов висновку, що стороною обвинувачення не доведено обставин, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання доведеного ризику у вигляді можливого незаконного впливу на свідків.
З таким висновком апеляційний суд погоджується, оскільки він в повній мірі відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, вимогам кримінального процесуального закону та підтверджується наданими доказами.
Обґрунтованими також є висновки слідчого судді, що стороною обвинувачення не доведені заявлені в клопотанні слідчого ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України у вигляді можливого переховування від органів досудового розслідування та / або суду, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Так, в клопотанні слідчого не наведено обґрунтованих обставин, які свідчать про існування цих ризиків з огляду на міцні соціальні зв`язки підозрюваного, наявності в нього родини та двох неповнолітніх дітей, постійного місця проживання, роботи та джерела доходу, раніше не судимий та до кримінального відповідальності не притягався, при цьому на виклики як до суду першої, так і апеляційної інстанцій з`являвся, а також відсутні докази, що останній за такий тривалий проміжок часу досудового розслідування намагався переховуватися від органів досудового розслідування або якимось чином перешкоджати здійсненню досудового розслідування кримінального провадження, покладені на нього обов`язки згідно з ухвалою слідчого судді не порушував.
Тому сама лише тяжкість ймовірного покарання, яка йому загрожує у разі визнання його винуватості у вчиненні інкримінованого йому злочину, не може слугувати самодостатньою підставою для обрання найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та під час апеляційного розгляду, колегія суддів не знайшла беззаперечних доказів або обставин, які б свідчили, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти доведеному ризику та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Крім того, належних доводів щодо їх наявності прокурор також не наводить, відомостей про порушення підозрюваним умов даного запобіжного заходу у вигляді застави суду не надано.
У зв`язку з чим, апеляційний суд погоджується з висновками слідчого судді, що застосування запобіжного заходу у вигляді застави стосовно ОСОБА_7 буде достатнім для нівелювання заявленого ризику та забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Таким чином, порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які б слугували підставами для скасування ухвали слідчого судді не встановлено, у зв`язку з чим апеляційну скаргу прокурора слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 183, 194, 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд,
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 залишити задоволення.
Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30 вересня 2020 року про відмову в застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Суд | Дніпровський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 20.10.2020 |
Оприлюднено | 13.02.2023 |
Номер документу | 92373320 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про застосування запобіжних заходів застава |
Кримінальне
Дніпровський апеляційний суд
Піскун О. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні