Постанова

від 06.10.2020 по справі 520/12106/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2020 р.Справа № 520/12106/19

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. ,

за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Алі-Автотранс", Головного управління Держпраці у Харківській області на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2020 року (головуючий суддя І інстанції: Шевченко О.В.) по справі № 520/12106/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алі-Автотранс"

до Головного управління Держпраці у Харківській області

про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Алі-Автотранс (далі - ТОВ Алі-Автотранс , позивач) звернулося до суду з позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держпраці у Харківській області від 03.05.2019 № 825 "Про проведення заходу державного контролю ТОВ Алі-Автотранс

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.05.2020 позов задоволено.

ТОВ Алі-Автотранс 19.06.2020 подало до суду заяву про винесення додаткового рішення по справі, в якій просило стягнути з Головного управління Держпраці у Харківській області на його користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 833,80 грн.

Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2020 заяву ТОВ Алі-Автотранс задоволено частково.

Доповнено резолютивну частину рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19 травня 2020 року по справі № 520/12106/19 абзацом наступного змісту: "Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю " Алі-Автотранс" витрати на правничу допомогу у розмірі 1416 грн. 90 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Харківській області".

В задоволенні решти вимог заяви відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове, яким стягнути з Головного управління Держпраці у Харківській області судові витрати з надання правової допомоги у розмірі 8 833,80 грн.

В обґрунтування зазначає, що судом безпідставно зменшено витрати на правову допомогу, не враховано, що позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження обсягу фактично наданої правничої допомоги у зв`язку з розглядом справи.

Головне управління Держпраці у Харківській області (далі - відповідач) не погодившись із судовим рішенням, подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправомірного висновку, просило скасувати додаткове рішення суду в частині задоволення вимог про ухвалення додаткового рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні заяви позивача.

В обґрунтування зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що заява про стягнення витрат на правову допомогу подана позивачем з пропуском строку, оскільки п. 3 Прикінцевих положень КАС України не розповсюджується на строки подання заяв про стягнення судових витрат.

Крім того вказує, що суд першої інстанції позбавив відповідача можливості подати клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, чим порушив вимоги ч. 7 ст. 134 КАС України.

ТОВ Алі-Автотранс не подало відзив на апеляційну скаргу відповідача.

Головне управління Держпраці у Харківській області подало відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому просило залишити її без задоволення, а додаткове рішення суду першої скасувати в частині задоволення заяви.

Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 КАС фіксування судового процесу технічними засобами не проводилося .

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне зазначити наступне.

Задовольняючи частково заяву, суд першої інстанції виходив з часткової доведеності витрат на правову допомогу , критерію реальності адвокатських витрат, та розумності їхнього розміру.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу, надану адвокатом Гусаровою В.В.

Надаючи правову оцінку обставинам зазначеної справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 п. 1 ч. 3 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2-6 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.ч.1,7 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

З матеріалів справи вбачається, що до судових дебатів (23.12.2019) позивач подав до суду клопотання про прийняття попереднього розрахунку витрат для подальшого стягнення витрат на правову допомогу на його користь. Рішення по справі судом першої інстанції прийнято 19.05.2020.

19.06.2020 ТОВ Алі-Автотранс подало заяву про ухвалення додаткового судового рішення по справі та надало документи на підтвердження понесених витрат, тобто через місяць після ухвалення судового рішення.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення позивачем строків звернення із відповідною заявою колегія суддів вважає помилковими з огляду на наступне.

Згідно п. 3 Прикінцевих Положень КАС України (в редакції, чинній на момент подання заяви) передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Колегія суддів зазначає, що заява про стягнення витрат на правову допомогу подана своєчасно, до закінчення судових дебатів та в межах строку, визначеного процесуальним кодексом, для подання доказів в підтвердження понесених витрат.

Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд зобов`язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.

Згідно вимог статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У свою чергу, підтвердження здійсненої правової допомоги, необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Слід зазначити, що як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При цьому, необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 04.08.2020 по справі № 810/3213/16.

Судом встановлено, що правова допомога ТОВ Алі-Автотранс надавалась адвокатами Гусаровою В.В. та ОСОБА_1 на підставі договорів про надання правової допомоги № 63 від 18.10.2019 та № 3/2020 від 12.02.2020 відповідно (т. 1 а.с. 89-91, 204-206).

Згідно п. 4.1 договору про надання правничої допомоги № 63 від 18.10.2019, укладеного з адвокатським об`єднанням Гусарова і партнери , за послуги, що надаються адвокатським об`єднанням у відповідності із умовами даного договору, клієнт сплачує плату у розмірі визначеному рахунком та актом прийому-передачі відповідно до обсягу виконаної роботи. Розміри оплати за виконані послуги встановлюються з урахуванням Рекомендацій щодо застосування рекомендованих (мінімальних) ставок адвокатського гонорару, затвердженого рішенням Ради адвокатів Харківської області № 17 від 21.03.2018.

Згідно п.п. 1, 2 додатку №2 від 19.12.2019 до договору № 63, сплата за виконані послуги визначається за фіксованою ставкою. Представництво інтересів Клієнта адвокатом Адвокатського об`єднання у суді першої інстанції щодо розгляду справи № 520/12106/19 встановлюється в розмірі 6 000,00 грн. Представництво інтересів клієнта включає: збір необхідних доказів для захисту прав та інтересів клієнта; написання процесуальних документів по справі; участь у судових засіданнях; надання усних та письмових консультацій; представництво інтересів клієнта у органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях, незалежно від форм власності, якщо такі дії необхідні для надання професійної правничої допомоги клієнту у судовому процесі (п. 5 Додатку № 2).

Відповідно до п.п. 8,9 додатку №2 оплата послуг здійснюється шляхом безготівкового перерахування коштів на рахунок Адвокатського об`єднання. Перелік наданих послуг визначається Актом приймання - передачі, підписанням якого Клієнт засвідчує факт належного отримання робіт відповідно до положень договору про надання правової допомоги №63 від 18.10.2019 (т. 1 а.с. 93).

Адвокатом ОСОБА_2 надано послуги з представництва інтересів під час розгляду справи №520/12106/19. Загальна вартість наданих за цим актом послуг складає 6 000,00 грн, в підтвердження чого надано акт № 63-15/06-20 приймання-передачі підготовленої до виконання роботи від 15.06.2020 . (т. 1 а.с. 202).

Колегія суддів зазначає, що наданий акт не містить детального опису послуг, які надавалися та дії вчинені адвокатом під час представництва інтересів позивача.

Частина 4 ст. 134 КАС встановлює чіткий обов`язок сторони надати детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, який є необхідним для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат, який позивачем не виконано, оскільки не надано детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.

Враховуючи викладене вище, вірним є висновок суду першої інстанції щодо недоведеності належними доказами понесених витрат позивачем на правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн. Доводи апелянта в цій частині не знайшли свого підтвердження на підставі вищенаведених мотивів.

Щодо надання правової допомоги та представництва інтересів позивача адвокатом Рижковим І.П.

12.02.2020 між ТОВ "Алі-Автотранс" та адвокатом Рижковим І.П. укладено договір про надання правової допомоги №3/2020 предметом якого є представництво інтересів Клієнта, зокрема, під час здійснення адміністративного судочинства (т. 1 а.с. 204-206).

Згідно з п. 3.2 Договору гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами та зазначені в Додатку 1 до цього Договору.

У додатку № 1 до договору № 3/2020 визначено розрахунки вартості однієї години надання послуг, розрахунок вартості одного документа - 10% від розміру однієї мінімальної заробітної плати (відповідь на запит контролюючого органу, складання адвокатського запиту, складання клопотань, заяв), розрахунок вартості однієї години надання послуг розрахунок вартості одного документа - 30% від розміру однієї мінімальної заробітної плати (зокрема представництво та захист інтересів Клієнта в суді будь-якої інстанції (одна година), складання заяв по суті спору) (т. 1 а.с. 207).

Адвокатом надано позивачу послуги в межах укладеного Договору на загальну суму 2 833,80 грн, а саме:

- підготовка заяви про ознайомлення з матеріалами справи від 02.03.2020 та ознайомлення з матеріалами справи 04.03.2020 (2 год - 944,60 грн. з розрахунку вартості однієї години 472,30 грн.);

- підготовка клопотання про долучення доказів від 12.03.2020 (1 год - 472,30 грн. з розрахунку вартості однієї години 472,30 грн.);

- участь та представництво інтересів Клієнта 12.03.2020 в підготовчому засіданні по справі № 520/12106/19 в суді (1 год - 1 416,90 грн. з розрахунку вартості однієї години 1 416,90 грн.), що підтверджується актом № 1 приймання-передачі наданих послуг від 15.06.2020 (т. 1 а.с. 203).

Відповідно до ч. 7 ст. 134 КАС України обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц.

Разом з тим, колегія суддів зауважує, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

З наявних в справі доказів, зокрема протоколу судового засідання від 12.03.2020 вбачається, що судове засідання відбувалось протягом однієї години за участі адвоката Рижкова І.П. (т. 1 а.с. 157-160).

Отже, витрати, понесені позивачем в сумі 1 416,90 грн. за участь та представництво його інтересів 12.03.2020 в підготовчому засіданні по справі № 520/12106/19 адвокатом Рижковим І.П. є обґрунтованими та підтверджені належними доказами, а тому правомірно стягнені судом на користь позивача.

За послуги з підготовку заяви про ознайомлення з матеріалами справи та клопотання про долучення доказів, адвокатом визначено розмір допомоги в загальній сумі 1 416,9 грн. та 3 години.

З матеріалів справи вбачається, що клопотання про долучення доказів до матеріалів справи від 12.03.2020 складено в обсязі текстового формату не більше ніж пів сторінки А4, за змістом стосується надання до суду постанови Верховного Суду від 24.09.2019 по справі № 818/312/16. Заява про ознайомлення з матеріалами справи складається з одного речення, отже зазначене свідчить, що для складання зазначених клопотань адвокатом не прикладалося значних професійних зусиль та навичок та аналізу діючого законодавства.

Будь-яких документів, які б деталізували кількість часу витраченого представником позивача на ознайомлення з матеріалами справи, позивачем не надано.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що сума витрат на послуги адвоката з підготовки заяви про ознайомлення з матеріалами справи та клопотання щодо долучення до матеріалів справи додаткових доказів, є надмірною, не відповідає критерію розумності їхнього розміру обсягу фактично наданої послуги та її складності, а також є необґрунтованою, оскільки вказані заява та клопотання за обсягом є незначними та на складання яких не потребується значної кількості часу, а доказів витраченого часу на ознайомлення зі справою не надано.

Доводи апелянта про протиправне зменшення судом першої інстанції витрат на правову допомогу, без наявності клопотання відповідача про зменшення таких витрат, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки судом першої інстанції визначено суму, яка підлягає стягненню виходячи з критерію реальності адвокатських витрат, розумності їхнього розміру та документальної доведеності.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, доводи апеляційних скарг спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування додаткового рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Алі-Автотранс", Головного управління Держпраці у Харківській області залишити без задоволення.

Додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2020 року по справі № 520/12106/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя В.Б. Русанова Судді Т.С. Перцова С.П. Жигилій Повний текст постанови складено 13.10.2020 року