Постанова

від 30.09.2020 по справі 640/2968/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/2968/20 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Аверкова В.В. Суддя-доповідач Шурко О.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,

при секретарі Коцюбі Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2020 року у справі за адміністративним позовом Міністерства юстиції України до Політичної партії "Справа" про анулювання реєстраційного свідоцтва, -

В С Т А Н О В И В:

Міністерство юстиції України звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Політичної партії "Справа", в якому просило суд анулювати реєстраційне свідоцтво Політичної партії "Справа" №165-п.п від 12 січня 2009 року (код ЄДРПОУ 33397893), місцезнаходження: місто Дніпро, вул. Старокозацька, 58).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2020 року у задоволені позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, задовольнити позовні вимоги. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, неповно з`ясував фактичні обставини справи та не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що апеляційна скарга є безпідставною, натомість рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено, що 12 січня 2009 року Міністерство юстиції України зареєструвало Політичну партію "Справа", що підтверджується свідоцтвом №165-п.п..

Політична партія "Справа" має статус юридичної особи (дата державної реєстрації - 12 лютого 2009 року; номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 1 224 102 0000 045691; ідентифікаційний код юридичної особи - 36367458; місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Старокозацька, буд. 58; керівник - Костюченко Наталія Олександрівна). Діяльність Політичної партії "Справа" здійснюється на підставі Статуту, затвердженого Установчими зборами Політичної партії "Право і Справедливість" (протокол №1 від 23 лютого 2007 року), зі змінами, внесеними відповідно до протоколу №3 від 20 листопада 2008 року, та затвердженого в новій редакції ІІІ З`їздом Політичної партії "Право і Справедливість" (протокол від 26 грудня 2017 року).

З метою перевірки дотримання вимог статті 24 закону України "Про політичні партії в Україні" Міністерство юстиції України 15 січня 2020 року направило до Центральної виборчої комісії лист № 430/00019.4.1/6-20 для отримання інформації щодо висування кандидатів на участь у виборах народних депутатів України та на виборах Президента України протягом останніх 10 років.

Листом від 31 січня 2020 року № 21-41-211 Центральна виборча комісія надала інформацію стосовно партій, які висували та подавали до Комісії документи щодо реєстрації кандидатів на пост Президента України на виборах Президента України (чергових, позачергових) протягом 2010-2019 років та кандидатів у народні депутати України в загальнодержавному багатомандатному та одномандатних виборчих округах на виборах народних депутатів України (чергових, позачергових, повторних, проміжних) протягом 2005-2019 років.

З листа Центральної виборчої комісії вбачається, що відсутня інформація про висування та реєстрацію кандидатів від Політичної партії "Справа" на вищевказаних виборах за останні 10 років.

Проте, постановою Центральної виборчої комісії №1983 від 13 грудня 2019 року призначено проміжні вибори народного депутата України в одномандатному виборчому окрузі №179 (Харківська область) на 15 березня 2020 року.

Постановою Центральної виборчої комісії №1 від 03 січня 2020 року затверджено Календарний план основних організаційних заходів з підготовки та проведення проміжних виборів народного депутата України 15 березня 2020 року в одномандатному виборчому окрузі №179, яким встановлено строк з 16 січня 2020 року по 03 лютого 2020 року включно для висування кандидатів у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі №179 та строк з 16 січня 2020 року по 13 лютого 2020 року включно для подання політичними партіями документів до Центральної виборчої комісії для реєстрації кандидатів у народні депутати України.

03 лютого 2020 року на позачерговому з`їзді Політичної партії "Справа" прийнято рішення про висування ОСОБА_1 кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі №179 (Харківська область) на проміжних виборах народного депутата України, призначених на 15 березня 2020 року.

13 лютого 2020 року Політичною партією "Справа" подано до Центральної виборчої комісії відповідну заяву про реєстрацію ОСОБА_1 кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі №179.

Постановою Центральної виборчої комісії №38 від 17 лютого 2020 року ОСОБА_1 зареєстровано кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі №179 на проміжних виборах народного депутата України.

Міністерство юстиції України вважає необхідним та допустимим звернутись до суду з позовом про анулювання реєстраційного свідоцтва Політичної партії "Справа" з огляду на порушення вимог частини першої статті 24 Закону України "Про політичні партії в Україні".

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, зазначив, що Міністерством юстиції України у межах даної справи не доведено наявність правових підстав для анулювання реєстраційного свідоцтва Політичної партії "Справа".

Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті першої Закону України Про політичні партії в Україні № 2365-III від 05.04.2001 (далі - Закон України № 2365-III, Закон) визначено, що право громадян на свободу об`єднання у політичні партії для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів визначається і гарантується Конституцією України. Встановлення обмежень цього права допускається відповідно до Конституції України в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров`я населення або захисту прав і свобод інших людей, а також в інших випадках, передбачених Конституцією України.

Частиною першою статті 2 Закону №2365-III визначено, що політична партія - це зареєстроване згідно з законом добровільне об`єднання громадян - прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах.

Згідно з частиною першою статті третьої Закону №2365-III, політичні партії провадять свою діяльність відповідно до Конституції України, цього Закону, а також інших законів України та згідно із партійним статутом, прийнятим у визначеному цим Законом порядку.

Відповідно до приписів статті 23 Закону, політичні партії припиняють свою діяльність шляхом реорганізації чи ліквідації (саморозпуску) або в разі заборони її діяльності чи анулювання реєстрації в порядку, встановленому цим та іншими законами України.

Частинами першою, другою статті 24 Закону передбачено, що у разі невисування політичною партією своїх кандидатів по виборах Президента України та виборах народних депутатів України протягом десяти років орган, який зареєстрував політичну партію, має звернутися до суду з поданням про анулювання реєстраційного свідоцтва. Інші підстави для анулювання реєстраційного свідоцтва не допускаються.

Рішення суду про анулювання реєстрації політичної партії тягне за собою припинення діяльності політичної партії, розпуск її керівних органів, обласних, міських, районних організацій і первинних осередків та інших статутних утворень, передбачених статутом партії, припинення членства в політичній партії, а також прийняття центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань, та його територіальними органами рішень про припинення політичної партії та її структурних утворень відповідно.

При цьому, приписами пункту першого частини першої статті 18 Закону визначено, що державний контроль за діяльністю за додержанням політичною партією вимог Конституції та законів України, а також статуту політичної партії, крім випадків, коли здійснення такого контролю законом віднесено до повноважень інших органів державної влади здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань.

Згідно із Положенням про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 року № 228 із змінами (далі - Положення), Мін`юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, зокрема, державну політику з питань державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців.

Підпунктом 8315 пункту 3 Положення передбачено, що Міністерство юстиції України здійснює контроль за додержанням політичною партією вимог Конституції та законів України, а також статуту політичної партії, вживає визначених законом заходів у разі порушення політичними партіями Конституції та законів України, звертається до суду з поданням про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії або про заборону політичної партії; звертається до суду із заявою про анулювання реєстраційного свідоцтва постійно діючого третейського суду у випадках, передбачених законом.

З системного аналізу наведених вище положень вбачається, що у передбачених законом випадках Міністерство юстиції України має правові підстави для звернення до суду з позовом про анулювання реєстраційного свідоцтва.

Як вбачається з матеріалів справи, 03 лютого 2020 року на позачерговому з`їзді Політичної партії "Справа" прийнято рішення про висування ОСОБА_1 кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі №179 (Харківська область) на проміжних виборах народного депутата України, призначених на 15 березня 2020 року.

13 лютого 2020 року Політичною партією "Справа" подано до Центральної виборчої комісії відповідну заяву про реєстрацію ОСОБА_1 кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі №179. Постановою Центральної виборчої комісії №38 від 17 лютого 2020 року ОСОБА_1 зареєстровано кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі №179 на проміжних виборах народного депутата України.

Тобто, 03 лютого 2020 року Політичною партією "Справа" усунена обставина, яка є підставою для звернення Міністерства юстиції України до суду з позовом - відповідач реалізував основну мету своєї діяльності та висунув кандидата для участі у виборах.

Більш того, суд звертає увагу на те, що висування кандидата для участі у проміжних виборах народного депутата України від Політичної партії "Справа" мало місце до подання Міністерством юстиції даного позову.

Таким чином, Політична партія "Справа" не може вважатись такою, що не реалізує основну мету своєї діяльності та, як наслідок, анулювання реєстраційного свідоцтва не може визнаватись "необхідним в демократичному суспільстві" з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а відтак не є підставою для скасування рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2020 року.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя: Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.

Повний текст постанови виготовлено 05.10.2020.