Постанова

від 06.10.2020 по справі 320/5606/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/5606/19 Суддя (судді) першої інстанції: Леонтович А.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю.

за участю секретаря судового засідання Головченко В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Офсет Сервіс Плюс на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Офсет Сервіс Плюс до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 01.07.2019 №0002141202, №0002151202 та №0002161202

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що за наслідком здійснення перевірки позивача контролюючим органом було складено саме довідку про результати перевірки, а не акт, у зв`язку з чим, на думку апелянта, будь-яких порушень податкового законодавства ним допущено не було, що свідчить про відсутність підстав для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що в результаті перевірки позивача було встановлено порушення ним податкового законодавства, що було підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, та складання за наслідками перевірки довідки при встановленні порушень є неможливим.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач є юридичною особою (код ЄДРПОУ 38036384) зареєстрованою 15.02.2012 (а.с.16).

Між Intrograf.A. (Польща, продавець) та позивачем (покупець) укладено контракт №2801/2019 від 28.01.2019, за умовами якого покупець придбає бувше у вжитку поліграфічне обладнання - автоматичний висікальний прес Bobst SA, CH-101 (а.с.232-234 т.1).

При здійсненні митного оформлення імпортованого товару автоматичний висікальний прес Bobst, тип AUTOPLATINE SР 102-Е II, серійний номер 0532 033 02, рік виготовлення 1998 , у графі 8 митної декларації UА125250/2019/802422 від 11.03.2019 одержувачем (власником) товару вказано ТОВ ОФСЕТ СЕРВІС ПЛЮС (а.с.198).

В той же час, відповідно до п.9.2 контракт №2801/2019 від 28.01.2019 покупець купує Товар для виконання умов договору №160119 від 16.01.2019, укладеного у м. Фастів, Україна, що був укладений між позивачем (комісіонер) та ТОВ Виробнича компанія Мак Трейд (комітент).

В період з 22.05.2019 по 04.06.2019 посадовими особами ГУ ДФС у Київській області проведено документальну позапланову перевірку ТОВ Офсет Сервіс Плюс , за результатами якої встановлено порушення позивачем п.198.2 ст. 198, п.200.7, п.200.4, п. 200.1 ст. 200 Кодексу в результаті чого:

- завищено суму бюджетного відшкодування, заявленого на рахунок платника у банку (рядок 20.2.1) по декларації за березень 2019 року на суму ПДВ 450000 грн.,

- завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) на суму ПДВ 45612 грн;

- занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету (рядок 18) на суму 30900 грн.

Наведені порушення відображені в акті перевірки від 11.06.2019 №480/10-36-12-02/38036384 (а.с.129-136 т.1).

На підставі вказаного акту перевірки ГУ ДФС у Київській області винесено податкові повідомлення-рішення від 01.07.2019:

- №0002151202 (а.с.139 т.1), яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 45612,00 грн. за березень 2019 року;

- №002141202 а.с.140 т.1), яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 450000,00 грн. за березень 2019 року та застосовано штрафні санкції у розмірі 112500,00 грн.;

- №0002161202 (а.с.142 т.1), яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем ПДВ на 38625,00 грн. в тому числі за податковим зобов`язанням 30900,00 грн., за штрафними санкціями - 7725,00 грн.

За наслідками оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку, рішенням Державної податкової служби України від 06.09.2019 №953/6/99-00-08-05-01 (а.с.37-41 т.1) податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

Вважаючи вказані податкові повідомлення рішення незаконними та такими, що порушують його права, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, дійшов висновку, що окремі дефекти акту перевірки не мають сприйматись як безумовні підстави для висновку про його протиправність, відтак допущена технічна помилка в спірному акті перевірки, не звільняє позивача від відповідальності, встановленої податковим законодавством.

За наслідками перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, в межах вимог та обґрунтувань апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 9.1.3 п.9.1 ст.9 ПК України податок на додану вартість віднесено до загальнодержавних податків.

В силу п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пп.14.1.8, 14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника; податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до п.198.2 ст.198 ПК Україна для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 ПКУ.

У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку (п.201.12 ст.201 ПК України).

Пунктом 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені, зокрема, митними деклараціями.

Згідно з п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформленими з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), призначених для використання у власній господарській діяльності платника податків, підтверджених сукупністю документів первинного бухгалтерського обліку, є визначальною умовою для виникнення у платника податків права на формування податкового кредиту.

Разом з тим, як встановлено судом, операція з придбання у компанії Intrograf.A. поліграфічного обладнання автоматичний висікальний прес Bobst SA, CH-101 за умовами контракту №2801/2019 від 28.01.2019 була здійсненна позивачем на виконання договору № 160119 від 16.01.2019 року.

Сторонами визнається, що 16.01.2019 між позивачем (комісіонер) та ТОВ ВК Мак Трейд (комітент) укладено договір комісії на купівлю № 160119, за умовами якого комітент доручає комісіонеру, а комісіонер зобов`язується укласти від свого імені та за рахунок комітента зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу товару: бувший у використанні автоматичний висікальний прес Bobst, тип AUTOPLATINE SР 102-Е II, серійний номер 0532 033 02, рік виготовлення 1998.

Зазначений договір належить до категорії посередницьких договорів.

Статтями 1011, 1018 Цивільного кодексу України встановлюється, що договір комісії, який належить до посередницьких договорів на надання послуг, і право власності на майно, придбане для комітента, до комісіонера не переходить.

Разом з цим, ст.265 Митного кодексу України передбачено, що декларантами мають право виступати, зокрема, при переміщенні товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України або при зміні митного режиму щодо товарів на підставі зовнішньоекономічного договору, укладеного резидентом, - резидент, яким або від імені якого укладено цей договір.

Згідно з пунктом 189.4 статті 189 ПКУ базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів, визначена у порядку, встановленому статтею 188 ПКУ.

Дата збільшення податкових зобов`язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими статтями 187 та 198 ПК України.

Разом з цим, норма пункту 189.4 статті 189 ПКУ не поширюється на операції з експортування товарів за межі митної території України або ввезення на митну територію України товарів у межах зазначених договорів (пункт 189.6 статті 189 ПК України).

Порядок оподаткування таких операцій визначається з урахуванням норм пункту 187.11 статті 187 ПКУ, згідно з яким попередня оплата вартості товарів, що ввозяться на митну територію України, не змінює значення сум податку, які відносяться до податкового кредиту або податкових зобов`язань платника податку - імпортера.

Таким чином, якщо за умовами договору комісії, комісіонер за рахунок комітента придбаває у нерезидента товари та при їх розмитненні здійснює сплату податку на додану вартість до бюджету, то право на віднесення суми ПДВ до податкового кредиту має лише власник таких товарів - комітент на підставі митної декларації, в якій він має бути вказаний як одержувач (власник) товару.

Позивач (комісіонер), який здійснював придбання імпортованого товару від імені та на користь комітента - ТОВ ВК Мак Трейд на умовах договору комісії на купівлю №160119 від 16.01.2019, не набув права власності на придбаний у компанії Intrograf.A. на підставі контракту №2801/2019 від 28.01.2019 товар, а тому не має права на віднесення суми сплаченого ПДВ до податкового кредиту.

Порушення позивачем правил бухгалтерського обліку, обрана форма взаємовідносин із контрагентами, імпорт товару на підставі договору комісії від імені та на користь ТОВ ВК Мак Трейд та його облікування на забалансовому субрахунку 025 Матеріальні цінності довірителя призвели до неможливості віднесення сум ПДВ сплачених під час митного оформлення товару у зменшення податкових зобов`язань з ПДВ, в результаті чого позивачем завищено суму бюджетного відшкодування, заявленого на рахунок позивача у банку по декларації за березень 2019 року на суму ПДВ 450000,00 грн, завищено суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму ПДВ 45612,00 грн., занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету на суму 30900,00 грн., що відображено в акті перевірки від 11.06.2019 №480/10-36-12-02/38036384.

Щодо посилань апелянта на складання за наслідками проведеної перевірки довідки від 11.06.2019 №480/10-36-12-02/38036384, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.86.1 ст.86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати. У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов`язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до пункту 86.3 статті 86 Податкового кодексу України акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п`яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Колегія суддів зазначає, що за результатами перевірки позивача було встановлено порушення ТОВ Офсет Сервіс Плюс п.198.2 ст. 198, п.200.7, п.200.4, п. 200.1 ст. 200 Кодексу в результаті чого:

- завищено суму бюджетного відшкодування, заявленого на рахунок платника у банку (рядок 20.2.1) по декларації за березень 2019 року на суму ПДВ 450000 грн.,

- завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) на суму ПДВ 45612 грн;

- занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету (рядок 18) на суму 30900 грн.

Виявлення посадовими особами контролюючого органу порушень податкового законодавства виключають можливість складання за наслідками проведеної перевірки довідки.

Зазначенні в назві документа, складеного за наслідками перевірки позивача довідка не змінює суті самого документу, не спростовує викладених фактів та виявлених під час перевірки порушень податкового законодавства.

Складений за наслідками перевірки позивача документ за своєю суттю являється саме актом перевірки, в якому відображено встановлені під час перевірки обставини, описано господарські операції позивача, які підлягали перевірки, наведено норми законодавства, що були застосовані контролюючим органом та у висновку перелічено які саме норми податкового законодавства були порушені, в чому полягає суть таких порушень та їх наслідки.

З наявних в матеріалах справи копій акту та довідки від 11.06.2019 №480/10-36-12/38036384 (а.с.19-31, 129-136 т.1) вбачається, вони є ідентичними за змістом та формою, підписані головним державним ревізором-інспектором відділу контролю за відшкодуванням ПДВ управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Київській області Білім Т.С. та надана відповідачем копія акта підписана Михайлюком Є.Г. в особі директора і головного бухгалтера ТОВ Офсет Сервіс Плюс , що свідчить про належне ознайомлення позивача зі змістом документу, який був складений за результатами перевірки, у висновках якого було відображено виявлені під час перевірки порушення.

Колегія суддів звертає увагу, що окремі дефекти акту перевірки, зокрема зазначення його назви довідка замість акт жодним чином не змінюють суті самого документу та не можуть нівелювати відображені у ньому порушення податкового законодавства, що були допущені позивачем і не можуть сприйматись як безумовні підстави для висновку про його протиправність, або бути підставою для звільнення позивача від встановленої податковим законодавством відповідальності внаслідок скасування прийнятих на підставі такого акту податкових повідомлень-рішень.

З огляду на викладені обставини, за результатами розгляду апеляційної скарги, з урахуванням наведених норм права, колегія суддів доходить висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені контролюючим органом правомірно, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією і законами України, а тому відсутні підстави для визнання їх протиправними та скасування.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.ст.308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Офсет Сервіс Плюс - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 12 жовтня 2020 року.

Головуючий суддя Н.В.Безименна

Судді Л.В.Бєлова

А.Ю.Кучма