Постанова

від 12.10.2020 по справі 640/9945/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/9945/19 Суддя (судді) першої інстанції: Федорчук А.Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2020 року м. Київ

Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В. В.,

суддів Василенка Я. М., Шурка О. І.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві справу за адміністративним Товариства з обмеженою відповідальністю Продмаркет Плюс до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Львівського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, за апеляційною скаргою Офісу великих платників податків ДПС на додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.04.2020, -

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю Продмаркет Плюс звернулося з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Львівського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, яке оформлено протоколом №1/2018 від 22 березня 2018 року в частині внесення/включення Товариства з обмеженою відповідальністю Продмаркет Плюс (код ЄДРПОУ 39896873) до переліку ризикових платників податків;

- зобов`язати Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби виключити Товариство з обмеженою відповідальністю Продмаркет Плюс (код ЄДРПОУ 39896873) з переліку ризикових платників податків.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.08.2019 року, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2020 року, адміністративний позов задоволено повністю.

Надалі 13.04.2020 представник позивача подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №640/9945/19, у якій просив: стягнути з Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Продмаркет Плюс понесені ним витрати на професійну правову допомогу в розмірі 55 000,00 грн.

Додатковим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.04.2020 заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та ухвалення додаткового судового рішення задоволено. Ухвалено додаткове рішення у справі в частині питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Присуджено стягнути на користь позивача 55 000 (п`ятдесят п`ять тисяч) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників Державної фіскальної служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, будинок 11-Г, код ЄДРПОУ 39440996).

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати спірне судове рішення як таке, що ухвалене з порушенням норм процесуального права, та скасувати додаткове рішення в частині задоволення вимог позивача.

Апелянт мотивує свої вимоги тим, що заявник має право на відшкодування судових витрат та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим. Вказано також, що обсяги витраченого часу на надання правничої допомоги суттєво завищено, що призвело до необґрунтованого збільшення витрат, заявлених до відшкодування. Вказане, на переконання апелянта, свідчить про неналежне з`ясування судом першої інстанції обставин справи та необґрунтованого задоволення вимог позивача в частині стягнення витрат на оплату правничої допомоги.

Враховуючи, що безпосередня участь сторін у судовому засіданні, в даному випадку, не є обов`язковою, оскільки матеріали справи містять достатньо письмових доказів для з`ясування фактичних обставин, колегія суддів у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін в порядку письмового провадження.

Відповідно до положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Відкладення розгляду справи спричинить невиправдане порушення процесуального строку її розгляду.

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та вказано вище, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.08.2019 року, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2020 року, адміністративний позов задоволено повністю.

Надалі 13.04.2020 представник позивача подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №640/9945/19, у розмірі 55000,00 грн. та ухвалення додаткового судового рішення.

Задовольняючи заяву про відшкодування витрат на професійну правничу, суд першої інстанції виходив з того, що розмір таких витрат є документально підтвердженим, співмірним складності справи, ціною позову та фактичному обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).

Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За змістом статті 134 КАС витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2018 у справі №815/4300/17, від 11.04.2018 у справі №814/698/16.

На виконання вказаних вище положень та обов`язку доказування позивачем надано:

Згідно з матеріалами справи на підтвердження понесених судових витрат на правову допомогу представником позивача надано копію договору про надання правової допомоги від 22 лютого 2018 року, укладеного між Адвокатським об`єднанням Правова та економічна безпека (адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю Продмаркет Плюс (клієнт), відповідно до умов якого адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а клієнт зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та строки, обумовлені сторонами.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що розмір гонорару за надання правової допомоги встановлюється в розмірі, що визначається за домовленістю сторін.

Відповідно до пункту 2 додаткової угоди №1 від 23 березня 2019 року до договору про надання правової допомоги від 22 лютого 2018 року для виконання доручення клієнта, пов`язаного з оскарженням в суді рішення комісії, адвокат зобов`язується:

- підготувати та подати до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби/Львівського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби/Головного управління ДФС у м. Києві, адвокатські запити в інтересах клієнта про надання інформації та її документального підтвердження щодо внесення/включення Товариства з обмеженою відповідальністю Продмаркет Плюс до переліку ризикових платників податків;

- підготувати та подати до Окружного адміністративного суду міста Києва позовну заяву в інтересах клієнта про визнання протиправним та скасування рішення Комісії та зобов`язання вчинити дії;

- підготувати та подати до Окружного адміністративного суду міста Києва відповідь на відзив Офісу великих платників податків ДФС (у разі, якщо такий буде подано відповідачем);

- у разі виникнення необхідності в ході розгляду Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративної справи за позовом клієнта підготувати та подати до суду відповідне клопотання, заяву, письмові пояснення або інші процесуальні документи;

- представляти інтереси клієнта під час розгляду Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративної справи за позовом клієнта;

- вчиняти дії, направлені на виконання Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби рішення суду.

Вимогами пункту 3 додаткової угоди №1 від 23 березня 2019 року до договору про надання правової допомоги від 22 лютого 2018 року передбачено, що сторони погодили, що вартість однієї години надання клієнтом правової допомоги клієнту, пов`язаної з оскарженням в судовому порядку рішення комісії, становить 5 000,00 грн.

Оплата послуг адвоката здійснюється клієнтом на підставі акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) та рахунку-фактури протягом 10 календарних днів з моменту отримання клієнтом зазначених документів.

01 серпня 2019 року між сторонами складено та підписано акт №1 приймання-передачі наданих послуг по договору про надання правової допомоги від 22 лютого 2018 року.

В матеріалах справи міститься також копія рахунку на оплату №45 від 08 серпня 2018 року на суму 55 000,00 грн., платіжного доручення №9066 від 27 серпня 2019 року на суму 55 000,00 грн. Вказаний в актах час роботи адвоката відповідає складності справи та обсягу наданих послуг, а вартість правничої допомоги, заявлена до відшкодування, є співмірною до категорії складності справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, що клопотання позивача щодо повернення коштів за правничу допомогу підлягає задоволенню, оскільки представником позивача надано платіжне доручення на суму 55 000 грн. 00 коп.

Положеннями ч. 1 ст. 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч.ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Дослідивши надані докази, суд апеляційної інстанції приходить до переконання про їх відповідність вимогам ст.ст. 73 - 76 КАС України.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно ч. 7 ст. 139 КАС України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачем зазначено про завищення витрат на правничу допомогу, проте апеляційна скарга не містить жодного обґрунтованого спростування обґрунтованості суми визначених судом витрат на правничу допомогу, їх не співмірності або завищеності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін, що свідчить про безпідставність доводів апелянта.

В контексті викладеного вище, судова колегія погоджується з аргументами суду попередньої інстанції щодо наявності підстав для відшкодування на користь документально підтверджених судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 55000,00 грн.

Оцінюючи інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів враховує, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення заяви про ухвалення додаткового судового рішення у справі.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.04.2020 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Продмаркет Плюс до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Львівського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - залишити без задоволення.

Додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.04.2020 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

О. І. Шурко

Повний текст постанови виготовлено 12.10.2020