Ухвала

від 12.10.2020 по справі 348/1624/20

НАДВІРНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/1624/20

12 жовтня 2020 року м. Надвірна

Суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Міськевич О.Я., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя.

Крім того, від представника позивача ОСОБА_1 поступила заява про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на нерухоме майно, яке належить ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) , а саме на приміщення кафе, загальною площею 176,0 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно даного майна, проводити його перереєстрацію, здійснювати його відчуження.

Заява мотивована тим, що 08.02.2000р. сторони по справі зареєстрували шлюб, який 01.09.2012р. розірвано. За час подружнього життя сторони разом за спільні кошти придбали майно зокрема: приміщення кафе, загальною площею 176,0 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно від 27.08.2020р. за ОСОБА_3 , було зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна приміщення кафе, загальною площею 176,0 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Підстава виникнення права власності - договір купівлі -продажу, приміщення кафе. Позивчау ОСОБА_2 стало відомо, що відповідач ОСОБА_3 має намір відчужити майно, яке є спільним майном подружжя та зареєстроване за нею. Таким чином вона може розпорядитися вказаним майном, що знаходиться в неї на праві власності та відчужити його на користь третіх осіб з метою ухилення від виконання рішення суду, що в свою чергу ускладнить або навіть зробить неможливим виконання рішення суду.

09.09.2020 р. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя.Таким чином, предметом розгляду по даній справі зокрема є поділ спільного майна подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яке зазначено вище.

Суддя, дослідивши заяву про забезпечення позову, додані до неї документи вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Виходячи з засад диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Окрім того, згідно положень ч. 3 ст.12 ЦПК України , кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, що слід застосовувати і при розгляді заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п.п.1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та забороною вчиняти певні дії.

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову (ч. 2 ст. 150 ЦПК України ).

Відповідно до положень ст. 149 ЦПК України суд може забезпечити позов на підставі відповідної заяви, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 4 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

З аналізу вищенаведеного можна дійти висновку, що забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

В заяві зазначено, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно від 27.08.2020р. за ОСОБА_3 , зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна приміщення кафе, загальною площею 176,0 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Між сторонами існує спір, про що свідчить факт звернення позивача до суду за захистом його прав.

В заяві позивач вказує, що відповідач ОСОБА_3 може відчужити вказане майно на користь інших осіб, тому існує реальна небезпека при задоволенні позову, що рішення суду без вжиття заходів забезпечення позову виконане не буде.

Таким чином заходи забезпечення позову, про які йде мова у даній заяві не порушуватимуть прав та інтересів третіх осіб, а лише нададуть можливість забезпечити виконання можливого майбутнього рішення суду про поділ майна подружжя, що в свою чергу надасть можливість позивачу зреалізувати своє право .

Враховуючи вище наведене, проаналізувавши матеріали справи, дослідивши докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що оскільки спір в судовому порядку не вирішено по суті, позивачем обґрунтовано наведено припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення у справі та, як вбачається з матеріалів заяви, може призвести до порушення його прав та законних інтересів, враховуючи те, що вид забезпечення позову запропонований позивачем у заяві про забезпечення позову суд вважає співмірним із заявленими позивачем позовними вимогами, суд прийшов до висновку, що вказане клопотання слід задоволити.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер, а тому накладення арешту на зазначене нерухоме майно до ухвалення рішення у справі жодним чином не порушує законні права та інтереси відповідачів.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.149-150, 153,157 ЦПК України , -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову - задоволити .

Вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке належить на праві приватної власності ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ), а саме на приміщення кафе, загальною площею 176,0 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно даного майна, проводити його перереєстрацію, здійснювати його відчуження.

Обов`язок пред`явлення цієї ухвали до виконання покласти на позивача.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом 15 днів з дня її проголошення до Івано-Франківського Апеляційного суду через Надвірнянський районний суд.

Суддя Міськевич О.Я.