Постанова від 06.10.2020 по справі 910/986/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2020 р. Справа № 910/986/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Демидової А.М.

суддів: Ходаківської І.П.

Владимиренко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Горбунової М.Є.

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Яковенко О.О.

від третьої особи: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Брайтон ЛТД"

на рішення Господарського суду міста Києва від 20.08.2020 (повне рішення складено 31.08.2020) (суддя Усатенко І.В.)

у справі № 910/986/20 Господарського суду міста Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Брайтон ЛТД"

до Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа Трейд Оіл"

про визнання договору недійсним

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог.

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Брайтон ЛТД" (далі - ТОВ "Брайтон ЛТД", Товариство, позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк", Банк, відповідач) про визнання недійсним договору поруки № 4А15119И/П від 26.10.2016.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що договір поруки № 4А15119И/П від 26.10.2016 укладений з порушенням чинного законодавства, оскільки вчинений під впливом введення в оману.

3. Позивач зазначив, що відповідач як недобросовісна сторона правочину навмисно з метою виконання трансформації (реструктуризації) свого кредитного портфеля, ініційованої Національним банком України (далі - НБУ), ввело в оману ТОВ "Брайтон ЛТД" про існування у Банку договору, укладеного для забезпечення права вимоги за кредитним зобов`язанням Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Трейд Оіл" (далі - ТОВ "Альфа Трейд Оіл", третя особа) у розмірі, що суттєво перевищує розмір заборгованості за кредитом, та спонукало ТОВ "Брайтон ЛТД" до укладення з Банком пов`язаних між собою кредитного договору № 416104Г від 26.10.2016 та договорів поруки.

4. Як вказав позивач, укладення вказаних правочинів позивачем було спрямовано на отримання прибутку від реалізації активів третіх осіб "старих боржників" або набуття права власності на них.

5. За твердженням позивача, ТОВ "Брайтон ЛТД" як поручитель виконало зобов`язання з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, проте відповідач в порушення умов договорів поруки не надав позивачу документи для звернення стягнення на активи третіх осіб "старих боржників".

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

6. Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.08.2020 у справі № 910/986/20 (суддя Усатенко І.В.) у задоволенні позовних вимог ТОВ "Брайтон ЛТД" відмовлено повністю.

7. Відмовляючи у задоволенні позову, господарський суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено наявності трьох складових для встановлення обставин вчинення правочину під впливом обману, а саме: умислу в діях відповідача, істотності значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і наявності самого факт обману.

8. Як зазначив місцевий господарський суд, позивачем не доведено, що представниками відповідача повідомлялись відомості, які не відповідають дійсності, або що представники Банку замовчували обставини, що мали істотне значення для правочину. Позивачем не доведено, що відповідачем вчинялись певні винні, навмисні дії, що свідчили б про намагання відповідачем запевнити позивача про такі властивості й наслідки договору поруки № 4А15119И/П від 26.10.2016, які насправді наступити не можуть.

9. Суд першої інстанції звернув увагу, що згідно з заявкою на отримання кредиту від 21.10.2016 цільовим призначенням позики є фінансування поточної діяльності підприємства. Жодних посилань на трансформацію/майно/забезпечення за первісними кредитами вказаний документ не містить, так само як і не містить посилань на договори поруки, які позивач помилково ототожнює з умовами/підставами отримання ним кредиту та бажаними наслідками отримання за такими договорами поруки прибутку (в тому числі за оспорюваним договором).

10. Таким чином, за висновком місцевого господарського суду, позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявності обставин (складових), які є підставами для визнання недійним договору поруки № 4А15119И/П від 26.10.2016 відповідно до ст. 230 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

11. Не погодившись із вказаним рішенням, ТОВ "Брайтон ЛТД" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 20.08.2020 у справі № 910/986/20 і прийняти нове рішення, яким визнати недійсним договір поруки № 4А15119И/П від 26.10.2016.

12. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач зазначає, що суд першої інстанції не повністю з`ясував обставини, що мають значення для справи, порушив норми матеріального права, а висновки, викладені в рішенні суду, не відповідають обставинам справи.

13. Так, скаржник вважає, що місцевий господарський суд порушив (не застосував) ч. 1 ст. 77, ч. 10 ст. 81, ч. 1 ст. 86, ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) щодо всебічного та повного з`ясування обставин справи, а також ч. 1 ст. 230, ч. 1 ст. 229, п. 3 ч. 1 ст. 512, ст.ст. 514, 556 ЦК України.

14. За доводами позивача, суд першої інстанції не дослідив ряд обставин справи, що необхідно було дослідити для прийняття законного та обґрунтованого рішення, крім того, обмежив позивачу можливість доведення обставин, якими були обґрунтовані позовні вимоги, шляхом відмови у задоволенні заяв про витребування доказів.

15. Скаржник зазначає, що місцевим господарським судом не надано належної правової оцінки тому факту, що відповідно до рішення Правління НБУ від 05.10.2016 № 323/БТ відповідача зобов`язано розробити план реструктуризації (трансформації) кредитного портфеля.

16. За доводами скаржника, судом першої інстанції не враховано, що відповідач не виконав зобов`язання з передачі позивачу як поручителю документів, що посвідчували права заставодержателя на активи, якими забезпечені зобов`язання боржників, що свідчить про відсутність намірів у відповідача виконувати свої зобов`язання за договором поруки як в момент його укладення, так і протягом значного періоду після його укладення, тобто Банк свідомо ввів в оману ТОВ "Брайтон ЛТД".

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

17. Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.09.2020 справу № 910/986/20 передано колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Демидова А.М. - головуючий, Ходаківська І.П., Владимиренко С.В.

18. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Брайтон ЛТД" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.08.2020 у справі № 910/986/20; розгляд апеляційної скарги призначено на 06.10.2020 о 10 год. 45 хв.; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 01.10.2020.

Позиції учасників справи.

19. 02.10.2020 до Північного апеляційного господарського суду від АТ КБ "ПриватБанк" надійшов відзив на апеляційну скаргу (надісланий на адресу суду 30.09.2020), в якому відповідач проти апеляційної скарги заперечує і просить суд відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Клопотання учасників справи. Явка представників учасників справи.

20. 05.10.2020 до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання ТОВ "Брайтон ЛТД" про витребування доказів у справі № 910/986/20 (надіслане електронною поштою 05.10.2020), в якому позивач просить суд витребувати від відповідача документи, перелік яких наведено у цьому клопотанні.

21. Відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

22. З огляду на викладене, зазначене клопотання ТОВ "Брайтон ЛТД" залишається судом без розгляду відповідно до приписів ч. 2 ст. 118 ГПК України як таке, що подане після закінчення строку для подання клопотань, встановленого в ухвалі про відкриття апеляційного провадження від 22.09.2020 (до 01.10.2020).

23. У судове засідання, призначене на 06.10.2020, з`явився представник відповідача.

24. Представники позивача (скаржника) та третьої особи у судове засідання 06.10.2020 не з`явились. Усі учасники справи були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду апеляційної скарги ухвалою суду від 22.09.2020.

25. 05.10.2020 до Північного апеляційного господарського суду надійшло електронною поштою клопотання ТОВ "Брайтон ЛТД" за підписом представника Яковенка Є.М. про відкладення розгляду справи № 910/986/20 на іншу дату.

26. У зазначеному клопотанні заявник посилається на карантин, установлений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", та на те, що інший представник ТОВ "Брайтон ЛТД" також не може взяти участь у судовому засіданні 06.10.2020.

27. Колегія суддів апеляційної інстанції, розглянувши у судовому засіданні 06.10.2020 вищезазначене клопотання ТОВ "Брайтон ЛТД", заслухавши представника відповідача - АТ КБ "ПриватБанк", дійшла висновку, що воно підлягає відхиленню, оскільки саме по собі введення карантину не зупиняє роботи судів, у той же час, до клопотання не додано підтверджуючих документів в його обґрунтування.

28. При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що явка представників учасників справи в судове засідання з розгляду апеляційної скарги не є обов`язковою за законом і не визнавалася такою й судом .

29. Крім того, колегія суддів бере до уваги, що позиція позивача (скаржника) викладена безпосередньо у поданій ним апеляційній скарзі, і доповнень чи змін до апеляційної скарги у строк, встановлений ч. 1 ст. 266 ГПК України, до Північного апеляційного господарського суду не надходило , матеріали справи містять достатній обсяг відомостей, необхідний для розгляду апеляційної скарги, й такий розгляд може бути здійснений і за відсутності представника ТОВ "Брайтон ЛТД" .

30. Зазначене узгоджується з висновками, які містяться в постанові Верховного Суду від 21.07.2020 у справі № 910/18007/20.

31. Зважаючи на вищевикладене, заслухавши думку присутнього у судовому засіданні представника відповідача, колегія суддів вважає за можливе здійснити перевірку оскаржуваного рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку без участі в судовому засіданні представників позивача (скаржника) та третьої особи.

32. Представник АТ КБ "ПриватБанк" у судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечував і просив апеляційний господарський суд залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

33. Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, між Публічним акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк"; внаслідок зміни організаційно-правової форми нова назва - Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк") (Банк) та ТОВ "Брайтон ЛТД" (Позичальник) укладено кредитний договір № 416104Г від 26.10.2016 (далі - Кредитний договір), за умовами якого Банк за наявності вільних коштів зобов`язується надати Позичальнику кредит у формі згідно з п. А.1. (вид кредиту - відновлювальна кредитна лінія) з лімітом і на цілі, зазначені у п. А.2. (ліміт цього кредитного договору: 4 100 000 000,00 грн, на наступні цілі: фінансування поточної діяльності) не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у третьому абзаці п. 2.1.2, в обмін на зобов`язання Позичальника щодо повернення кредиту, сплати відсотків, винагороди, у визначені цим договором терміни. Якість послуг повинна відповідати законодавству України, нормативним актам НБУ, що регулюють кредитні правовідносини (а.с. 16-18).

34. 26.10.2016 між ТОВ "Брайтон ЛТД" (Поручитель) та ПАТ "ПриватБанк" (Кредитор) укладено договір поруки № 4А15119И/П (далі - Договір поруки), за умовами якого позивач поручився перед відповідачем за виконання третьою особою (ТОВ "Альфа Трейд Оіл") своїх зобов`язань за кредитним договором від 17.12.2015 № 4А15119И, а саме: з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору (а.с. 21).

35. Згідно з п. 10 Договору поруки Кредитор зобов`язаний у випадку виконання Поручителем обов`язку Боржника за Кредитним договором передати Поручителю впродовж 5 (п`яти) робочих днів Банку з моменту виконання обов`язків належним чином посвідчені копії документів, що підтверджують обов`язки Боржника за Кредитним договором.

36. Згідно з банківською випискою з рахунку ТОВ "Брайтон ЛТД" за 31.10.2016 на підставі кредитного договору № 416104Г від 26.10.2016 позивач отримав грошові кошти в розмірі 3 942 491 538,43 грн (а.с. 24-25).

37. ТОВ "Брайтон ЛТД" долучено до позовної заяви копію платіжного доручення № 431 від 31.10.2016, з якого вбачається, що 31.10.2016 позивачем перераховані ПАТ КБ "ПриватБанк" кошти в сумі 1 115 555 474,34 грн з призначенням платежу: виконання зобов`язань за кредитним договором № 4А15119И від 17.12.2015 згідно з договором поруки № 4А15119И/П від 26.10.2016 (а.с. 23).

38. Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, рішенням Господарського суду міста Києва від 19.10.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2018, у справі № 910/14054/17 за позовом ТОВ "Брайтон ЛТД" до ПАТ КБ "ПриватБанк" про зобов`язання вчинити дії, а саме: передати позивачу документи, які підтверджують обов`язок ТОВ "Альфа Трейд Ойл" перед ПАТ КБ "ПриватБанк" за кредитним договором від 17.12.2015 № 4А15119И між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ТОВ "Альфа Трейд Ойл", а саме кредитну справу, у задоволенні позову відмовлено повністю, оскільки ані умовами договору поруки № 4А15119И/П від 26.10.2016, ані чинним законодавством України не передбачено обов`язку кредитора передати поручителю саме оригінали документів, що підтверджують обов`язок боржника.

39. Крім того, у постанові Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2018 у справі № 910/14054/17 встановлено, що позивачем не наведено та не доведено належними та допустимими доказами повного виконання зобов`язань за кредитним договором, оскільки з матеріалів справи не вбачається розмір заборгованості ТОВ "Альфа Трейд Ойл" перед ПАТ КБ "ПриватБанк" за кредитним договором № 4А15119И від 17.12.2015.

40. Обґрунтовуючи позовні вимоги у даній справі № 910/986/20, позивач стверджує, що договір поруки № 4А15119И/П від 26.10.2016 укладений з порушенням чинного законодавства шляхом введення позивача в оману, що тягне за собою визнання його недійсним на підставі ч. 1 ст. 230 ЦК України, з огляду на таке.

41. Як зазначив позивач, ТОВ "Брайтон ЛТД" мало господарські зв`язки із різними організаціями та установами, також Товариство відкрило рахунки в ПАТ КБ "ПриватБанк", у тому числі рахунки для заробітної плати працівників ТОВ "Брайтон ЛТД". За час взаємовідносин позивача із відповідачем ТОВ "Брайтон ЛТД" зарекомендувало себе як надійний та перспективний клієнт, що постійно нарощує обсяг необхідних банківських послуг.

42. На думку ТОВ "Брайтон ЛТД", ПАТ КБ "ПриватБанк", володіючи повною фінансовою інформацією про Товариство, усвідомлюючи високі економічні показники діяльності Товариства, висунуло позивачу пропозицію щодо можливості участі ТОВ "Брайтон ЛТД" у процедурі "трансформації" кредитного портфеля ПАТ КБ "ПриватБанк". Така процедура, як зазначає позивач, зі слів співробітників Банку, була ініційована НБУ. Так, відповідно до рішення Правління НБУ від 05.10.2016 № 323/БТ ПАТ КБ "ПриватБанк" зобов`язано розробити план реструктуризації (трансформації) кредитного портфеля.

43. При цьому, за твердженнями позивача, ПАТ КБ "ПриватБанк" наголошувало на тому, що кредитні зобов`язання "старих" боржників забезпеченні ліквідними активами, в тому числі корпоративними правами, товаром в обороті, цінними паперами та інше. Про ліквідність забезпечення зобов`язань "старих" боржників також свідчили дані окремої фінансової звітності за Міжнародними стандартами фінансової звітності та звіт незалежного аудитора 31.12.2015 (ТОВ АФ "Прайсвортерхаускуперс (аудит)". Пізніше такі дані були підтверджені Окремою фінансовою звітністю та звітом незалежного аудитора 31.12.2016 (ТОВ "Ернст енд Янг аудиторські послуги"), які були розміщені на веб-сайті ПАТ КБ "ПриватБанк".

44. Таким чином, за доводами позивача, його дії з отримання кредитних коштів за кредитним договором № 416104Г від 26.10.2016 спрямовані на залучення таких коштів для погашення зобов`язань "старих" боржників Банку в рамках реалізації зазначеного плану "трансформації" кредитного портфеля Банку, ініційованого НБУ.

45. Позивач зазначив, що на виконання такого плану представники ПАТ КБ "ПриватБанк" та позивача погодили відкриття відновлювальної кредитної лінії шляхом укладення кредитного договору, у зв`язку з чим між позивачем та Банком були укладені вищевказані Кредитний договір та Договір поруки.

46. При цьому, як стверджує позивач, обов`язковою умовою, на якій наполягало Товариство, було набуття ТОВ "Брайтон ЛТД" права власності на активи, що забезпечували зобов`язання ТОВ "Альфа Трейд Оіл" перед Банком.

47. Так, на виконання вищезазначених домовленостей згідно з планом "трансформації" 26.10.2016 між Банком та ТОВ "Брайтон ЛТД" було укладено договір поруки № 4А15119И/П від 26.10.2016.

48. За твердженням позивача, ТОВ "Брайтон ЛТД" як Поручитель виконало зобов`язання ТОВ "Альфа Трейд Оіл" за кредитним договором від 17.12.2015 № 4А15119И, а саме з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, встановлені в даному кредитному договорі, сплативши 1 115 555 474,34 грн згідно з платіжним дорученням № 431 від 31.10.2016.

49. Після завершення процесу переоформлення боргів "старих" боржників перед Банком рішенням НБУ від 18.12.2016 № 498-р. ПАТ КБ "ПриватБанк" визнано неплатоспроможним, у результаті чого відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2016 № 961 "Деякі питання забезпечення стабільності фінансової системи" ПАТ КБ "ПриватБанк" перейшло у власність Держави. При цьому, зобов`язання Банку щодо передання Товариству позивача документів, що посвідчували права заставодержателя на активи, якими були забезпечені зобов`язання "старих" боржників Банком, не виконані, документи Товариству не передані.

50. Як зазначив позивач, протягом періоду з 2016 по 2017 роки ТОВ "Брайтон ЛТД" намагалося у судовому порядку отримати зазначені документи від Банку, проте, як встановлено судовим рішенням (справа № 910/14054/17), Банк не був зобов`язаний передавати такі документи ТОВ "Брайтон ЛТД", хоча саме отримання згаданих документів і було метою укладення кредитного договору № 416104Г від 26.10.2016 та договору поруки № 4А15119И/П від 26.10.2016.

51. Таким чином, за твердженням позивача, Банк ані в порядку, встановленому Договором поруки, ані в судовому порядку не надав ТОВ "Брайтон ЛТД" документи, які б дали змогу останньому звернути стягнення на активи, що забезпечували виконання зобов`язань ТОВ "Альфа Трейд Оіл" перед Банком. Така поведінка відповідача, на думку ТОВ "Брайтон ЛТД", також свідчить про відсутність намірів у Банку виконувати свої зобов`язання за Договором поруки як в момент його укладення, так і протягом значного періоду після його укладення. Наведене, на думку позивача, свідчить про те, що Банк свідомо ввів в оману ТОВ "Брайтон ЛТД".

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

52. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

53. Згідно зі ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

54. Відповідно до ст. 556 ЦК України після виконання поручителем зобов`язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов`язок боржника. До поручителя, який виконав зобов`язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов`язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання. До кожного з кількох поручителів, які виконали зобов`язання, забезпечене порукою, переходять права кредитора у розмірі частини обов`язку, що виконана ним.

55. Згідно зі ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1). Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2). Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3). Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4). Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5). Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч. 6).

56. Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

57. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).

58. Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

59. Згідно зі ст. 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Сторона, яка застосувала обман, зобов`язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв`язку з вчиненням цього правочину.

60. За змістом ч. 1 ст. 229 ЦК України, до якої відсилає стаття 230 ЦК України, істотне значення мають обставини щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.

61. У вирішенні спорів про визнання правочинів недійсними на підставі статті 230 ЦК України господарські суди повинні мати на увазі, що відповідні вимоги можуть бути задоволені за умови доведеності позивачем фактів обману.

62. Під обманом слід розуміти умисне введення в оману представника підприємства, установи, організації або фізичної особи, що вчинила правочин, шляхом: повідомлення відомостей, які не відповідають дійсності; заперечення наявності обставин, які можуть перешкоджати вчиненню правочину; замовчування обставин, що мали істотне значення для правочину (наприклад, у зв`язку з ненаданням технічної чи іншої документації, в якій описуються властивості речі). При цьому, особа, яка діяла під впливом обману, повинна довести не лише факт обману, а й наявність умислу в діях відповідача та істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення. Суб`єктом введення в оману є сторона правочину, як безпосередньо, так і через інших осіб за домовленістю.

63. Вказаний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 909/685/18.

64. Обман - це певні винні, навмисні дії сторони, яка намагається запевнити іншу сторону про такі властивості й наслідки правочину, які насправді наступити не можуть. При обмані наслідки правочину, що вчиняється, є відомими й бажаними для однієї зі сторін.

65. Правочин може бути визнаний вчиненим під впливом обману у випадку навмисного цілеспрямованого введення іншої сторони в оману щодо фактів, які впливають на укладення правочину. Ознакою обману, на відміну від помилки, є умисел: особа знає про наявність чи відсутність певних обставин і про те, що друга сторона, якби вона володіла цією інформацією, не вступила б у правовідносини, невигідні для неї. Обман також має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

66. Тобто обман має місце, коли задля вчинення правочину або надається невірна інформація, або вона замовчується. Причому це робиться навмисно, з метою, аби правочин було вчинено. Усі ці обставини - наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману.

67. Правочин, здійснений під впливом обману, на підставі ст. 230 ЦК України може бути визнаний судом недійсним. Отже позивач має довести наявність одночасно трьох складових, а саме: наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, наявність обману. Якщо все інше, крім умислу, доведено, вважається, що мала місце помилка.

68. Встановлення наявності умислу у недобросовісної сторони ввести в оману другу сторону, щоб спонукати її до укладення правочину, є неодмінною умовою кваліфікації недійсності правочину за статтею 230 ЦК України.

69. Такий правовий висновок наведено у постанові Верховного Суду від 25.07.2019 у справі № 910/9879/18.

70. При цьому, обставини, щодо яких помилилася сторона правочину, мають існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, а також що вона має істотне значення. Помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін не є підставою для визнання правочину недійсним.

71. Враховуючи викладене, особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести на підставі належних і допустимих доказів, у тому числі пояснень сторін і письмових доказів, наявність обставин, які вказують на помилку - неправильне сприйняття нею фактичних обставин правочину, що вплинуло на її волевиявлення, дійсно було і має істотне значення.

72. Як вірно встановлено місцевим господарським судом, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до протоколу № 1 загальних зборів засновників ТОВ "Брайтон ЛТД" від 26.10.2016, а саме з першого питання порядку денного було вирішено укласти з ПАТ КБ "ПриватБанк" кредитний договір з кредитним лімітом на суму 4 100 000 000,00 грн. Жодних посилань/згадувань/рішень в частині необхідності укладення кредитного договору/договорів поруки з метою отримання прибутку у вигляді продажу/отримання у власність позивачем майна, переданого в якості забезпечення за "старими" кредитами, у зазначеному протоколі не міститься, так само як і не міститься будь-яких згадок і даних щодо такого майна (його оцінки, наявності і т. ін.) та взагалі щодо "трансформації кредитного портфеля Банку" (а.с. 117).

73. Згідно з техніко-економічним обґрунтуванням повернення кредитних коштів від 21.10.2016 та заявою на отримання кредиту від 21.10.2016, що були надані позивачем відповідачу, метою кредитування позивач визначив - "фінансування поточної діяльності".

74. Жодних посилань на трансформацію/майно/забезпечення за первісними кредитами вказані документи не містять, так само як не містять і посилань на договори поруки, які позивач помилково ототожнює з умовами/підставами отримання ним кредиту та бажаними наслідками отримання за такими договорами поруки певної вигоди.

75. Наведені вище обставини знайшли своє відображення і в самому кредитному договорі № 416104Г від 26.10.2016, а саме в п. А. 2, де ціллю кредитування зазначено фінансування поточної діяльності. Жоден пункт Кредитного договору не містить згадок про трансформацію, необхідність укладення оспорюваного позивачем Договору поруки та про інші обставини, якими позивач обґрунтовує позов.

76. Тобто, місцевий господарський суд вірно встановив, що Кредитний договір був укладений виключно для фінансування поточної діяльності Товариства.

77. Колегія суддів також зазначає, що положеннями статті 558 ЦК України передбачено право поручителя на оплату послуг, наданих ним боржникові, однак така плата не була встановлена в Договорі поруки, що виключає можливість отримання прибутку за таким договором, оскільки він був безоплатним.

78. Відповідно до ч. 3 ст. 556 ЦК України до кожного з кількох поручителів, які виконали зобов`язання, забезпечене порукою, переходять права кредитора у розмірі частини обов`язку, що виконана ним. Тобто, поручитель отримує право вимоги до боржника виключно на суму коштів, що була ним сплачена - не більше і не менше.

79. Це додатково підтверджує неможливість отримання Поручителем прибутку (певної вигоди) як мети укладення та виконання Договору поруки.

80. Товариство помилково стверджує про мету укладення ним Кредитного договору, вважаючи його наслідком необхідність укладення договорів поруки, водночас усі докази, наявні в матеріалах справи, свідчать про зворотне - отримання кредиту позивачем відбулося для фінансування його поточної діяльності, а укладення Договору поруки позивачем відбулося не внаслідок отримання ним кредиту, а внаслідок вільного волевиявлення позивача, здійсненого ним в порядку ст. 627 ЦК України.

81. Таким чином, твердження позивача про те, що укладення Кредитного договору та Договору поруки було направлено на отримання вигоди, не відповідають матеріалам справи та спростовуються наведеним вище.

82. Крім того, слід зазначити, що неналежне виконання умов договору є підставою для розірвання договору відповідно до ст. 651 ЦК України, а не визнання такого правочину недійсним відповідно до ст. 215 ЦК України.

83. Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

84. Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

85. Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

86. Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

87. Однак позивач не довів обставин, які б свідчили про введення відповідачем позивача в оману, як і не довів самого факту обману, наявності умислу в діях відповідача та істотності значення обставин, щодо яких особу введено в оману.

88. За таких обставин, господарський суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позовні вимоги ТОВ "Брайтон ЛТД" є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

89. Беручи до уваги наведене, всі інші аргументи учасників судового процесу колегія суддів з урахуванням п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України відхиляє як такі, що не стосуються предмета спору, є явно необґрунтованими та неприйнятними з огляду на законодавство та усталену судову практику.

90. У справі, що розглядається, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

91. Європейський суд з прав людини також зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

92. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

93. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

94. Відповідно до положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

95. Нормою ст. 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

96. З огляду на викладені обставини, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 20.08.2020 у справі № 910/986/20 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Судові витрати.

97. У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за подання апеляційної скарги у відповідності до ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Брайтон ЛТД" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.08.2020 у справі № 910/986/20 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 12.10.2020.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді І.П. Ходаківська

С.В. Владимиренко