Постанова

від 29.09.2020 по справі 910/14476/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" вересня 2020 р. Справа№ 910/14476/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Євсікова О.О.

Калатай Н.Ф.

секретар судового засідання - Добрицька В.С.

учасники справи згідно протоколу судового засідання

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.ЕФ. Кепітал Партнерс Україна"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 12.02.2020 (дата повного тексту 24.04.2020)

у справі № 910/14476/19 (суддя Трофименко Т.Ю. )

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.ЕФ. Кепітал Партнерс Україна"

до : 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "АК Консалтинг"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Інвест Балтик Груп"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача :

1. Державний реєстратор Київської філії Комунального підприємства Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області "Центр реєстрації" Бондарук Юлія Олександрівна,

2. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бондар Тетяна Миколаївна,

3. Державний реєстратор Комунального підприємства "Світоч" м. Києва Дмитрунець Любомир Васильович

про визнання недійсним договору та скасування рішень державних реєстраторів

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ю.ЕФ. Кепітал Партнерс Україна" звернулося до Господарського суду міста Києва позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "АК Консалтинг" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Інвест Балтик Груп" про:

1) визнання недійсним Договору відступлення прав вимоги за Договором іпотеки від 08 листопада 2016 року, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест Балтик Груп" та Товариством з обмеженою відповідальністю "АК Консалтинг", що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бондар Тетяною Миколаївною та зареєстрований в реєстрі за №2221;

2) скасування рішення державного реєстратора Київської філії комунального підприємства Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області "Центр реєстрації" Бондарук Юлії Олександрівни про державну реєстрацію переходу права власності від 09.08.2018, індексний номер рішення 42465139;

3) скасування рішення Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бондар Тетяни Миколаївни про державну реєстрацію змін до права власності від 30.08.2018, індексний номер рішення 42776793;

4) скасування рішення державного реєстратора Комунального підприємства "Світоч" м. Києва Дмитрунця Любомира Васильовича про державну реєстрацію переходу права власності від 18.12.2018, індексний номер рішення 44692575;

5) скасування рішення державного реєстратора Комунального підприємства "Світоч" м. Києва Дмитрунця Любомира Васильовича про державну реєстрацію переходу права власності від 18.12.2018, індексний номер рішення 44692797.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 12.02.2020 у справі №910/14476/19 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що унаслідок виконання ТОВ АК Консалтинг умов Договору поруки від 04.11.2016, тобто часткового виконання Кредитного договору, до Відповідача-1 станом на 08.11.2016 перешли права кредитора за основним зобов`язанням. Договором відступлення прав за Договором іпотеки не порушуються права Ю.Еф.Кепітал. Вказані обставини є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог щодо визнання недійсним Договору відступлення прав вимоги за Договором іпотеки від 08 листопада 2016 року, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест Балтик Груп" та Товариством з обмеженою відповідальністю "АК Консалтинг", а також похідних вимог про скасування рішень про державну реєстрацію переходу права власності.

Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ю.ЕФ. Кепітал Партнерс Україна" подало апеляційну скаргу, у якій просило суд відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.ЕФ. Кепітал Партнерс Україна" задовольнити. Рішення Господарського суду м. Києва від 12.02.2020 у справі №910/14476/19 скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позов повністю.

Апеляційна скарга позивача обґрунтована наступним. На думку апелянта договір відступлення прав за Договором іпотеки від 08.11.2016, що укладений ТОВ ФК Інвест Балтик Груп та ТОВ АК Консалтинг , підлягає визнанню недійсним в зв`язку із тим що він укладений не на підставі Договору відступлення прав за Кредитним договором №610-34 від 24.10.2006, у якому зазначено основне зобов`язання, а на підставі Договору поруки від 04.11.2016. також апелянт вважає, що оспорюваний ним договір укладений раніше за Договір відступлення прав за Кредитним договором, що свідчить про порушення ст. 24 Закону України Про іпотеку та п.7.6. Договору іпотеки. Апелянт вважає, що оспорюваний ним договір був укладений із порушенням ч.1 ст. 215 та ч.1 ст. 203 ЦК України. Також на думку апелянта рішення про державну реєстрацію прав за ТОВ АК Консалтинг , прийняті на підставі Оскаржуваного договору, підлягають скасуванню через недійсність останнього та застосування наслідків недійсності правочину, що визначені ст. ст. 236 та 216 ЦК України.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2020 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 12.05.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2020 розгляд справи було відкладено до 02.06.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2020 розгляд справи було відкладено до 16.06.2020.

16.06.2020 у розгляді справи було оголошено перерву до 23.06.2020.

23.06.2020 у розгляді справи було оголошено перерву до 16.07.2020.

16.07.2020 у розгляді справи було оголошено перерву до 30.07.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.07.2020 розгляд справи було відкладено до 06.08.2020, ухвалою 06.08.2020 - до 17.09.2020, ухвалою від 17.09.2020 - до 24.09.2020.

У судовому засіданні 24.09.2020 у розгляді справи було оголошено перерву до 29.09.2020.

Відповідачем було подано письмовий відзив на апеляційну скаргу у якому він проти вимог апеляційної скарги заперечував та просив суд апеляційної інстанції рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Розглянувши наявні матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

24.10.2006 між Акціонерним банком "Енергобанк" (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ройланс-Україна", яке змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Ю.ЕФ. Кепітал Партнерс Україна", (Позичальник) укладено договір про надання кредиту № 610-34, за умовами п.1.1 якого Банк надає Позичальнику кредит в сумі 20 000 000 (Двадцять мільйонів) гривень терміном з 24 жовтня 2006 року по 21 жовтня 2016 року на придбання об`єктів нерухомого майна, що знаходяться на вул. Воздвиженській, 56 та 56 літера "А" у м. Києві. Надання кредитних коштів здійснюється шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок Позичальника № НОМЕР_1 в АБ "Енергобанк" згідно з відповідним листом Позичальника.

Відповідно до п. 2.1 указаного договору, забезпеченням виконання зобов`язань Позичальника за цим Договором є іпотека об`єктів нерухомого майна, що знаходяться на вул. Воздвиженській, 56 та 56 літера "А" у м. Києві, які будуть придбані за участю кредитних коштів. Договори іпотеки укладаються в термін відповідно до п. 5.5. цього Договору.

29.12.2006 на виконання п.п. 2.1, 5.5 договору про надання кредиту № 610-34 Акціонерним банком "Енергобанк" (Іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ройланс-Україна", яке змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Ю.ЕФ. Кепітал Партнерс Україна", (Іпотекодавець) укладено договір іпотеки, за умовами п. 1.1 якого (в редакції додаткового договору до договору іпотеки від 17.01.2012) цей Договір забезпечує вимогу Іпотекодержателя, що випливає з Договору про надання кредиту №610-34 від 24 жовтня 2006 року, з усіма змінами та доповненнями до нього (далі - Кредитний договір), укладеного між Іпотекодержателем та Іпотекодавцем, за умовами якого Іпотекодержатель надав Іпотекодавцеві кредит в сумі 27 508 826,97 грн терміном з 24 жовтня 2006 року по 05 грудня 2016 року на придбання та реконструкцію об`єктів нерухомого майна, що знаходяться на вул. Воздвиженській, 56 у м. Києві. Іпотекодавець зобов`язаний повернути Іпотекодержателю кредит в строк, передбачений договором, сплачувати відсотки за користування кредитом в розмірі 15% річних, відповідно до умов Кредитного договору, а також можливу неустойку та інші витрати у розміні і у випадках, передбачених Кредитним договором. Цей Договір забезпечує вимогу Іпотекодержателя, що випливає з Кредитного договору в повному обсязі, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, що передбачене умовами Кредитного договору.

Згідно з п. 1.2 договору іпотеки (в редакції договору про внесення змін до договору іпотеки від 23.07.2014) для забезпечення своєчасного виконання Основного зобов`язання за Кредитним договором, в тому числі по сплаті всіх сум по зазначеному договору, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання, сплаті пені, Іпотекодавець передає Іпотекодержателю на умовах передбачених цим Договором в іпотеку нерухоме майно, а саме: нежилі приміщення №№1, 2 (групи приміщень №9), № XXXVIII підвалу 2-го рівня, з № 1 по № 7 (групи приміщень № 8), з №XXXIV по №XXXVII, №ХХХІХ підвалу першого рівня - паркінг, з №1 по №26 (групи І приміщень №1), з №1 по №V першого поверху, з №1 по №21 (групи приміщень №2), №№І, II другого поверху, з №1 по №27 (групи приміщень №3), №№1, II третього поверху, з №1 по №22 (групи приміщень №4), №№1, її четвертого поверху, з №1 по №22 (групи приміщень №5), №№І, II п`ятого поверху, з №1 по №23 (групи приміщень №6), №№І, II, III шостого поверху, з №1 по №17 (групи приміщень №7) №№І ,11, III мансарди, тераса, №ХХХІІІ мезоніну - офіс загальною площею 3 689,10 (три тисячі шістсот вісімдесят дев`ять цілих десять сотих) кв.м., які розташовані в м. Києві по вул. Воздвиженська № 56 (п`ятдесят шість) (літера А), що складає 97/100 (дев`яносто сім сотих) частин від нежилої будівлі площею 3802,30 (три тисячі вісімсот два цілих тридцять десятих) кв.м. (далі - Предмет іпотеки).

Право власності на предмет іпотеки належить Іпотекодавцю на підставі Свідоцтва про право власності, виданого 27 жовтня 2010 року на бланку серії САВ №856435 Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на підставі наказу Головного управління комунальної власності м. Києва №991-В від 27.10.2010, зареєстрованого в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстровим номером 32373585, номер запису: 8151-П в книзі: 144п-230, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 28636043 від 11 січня 2011 року; право власності Іпотекодавця зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21 лютого 2014 року за номером запису 4747882, дата та час державної реєстрації 21.02.2014, 11:42:41 (витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно №18096739 від 21.02.2014).

12.02.2015 на підставі постанови Правління НБУ №96 в ПАТ Енергобанк віднесено до категорії неплатоспроможних та того ж дня рішенням №29 Виконавчої дирекції ФГВФО запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду.

12.06.2015 розпочато процедуру ліквідації ПАТ Енергобанк .

03.11.2016 між Публічним акціонерним банком "Енергобанк" (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Інвест Балтик Груп" (Новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги за договором про надання кредиту № 610-34 від 24.10.2006, за умовами п. 1 якого Банк відступає Новому кредитору, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до позичальника за договором, визначеним у Додатку № 1 до цього Договору, надалі за текстом - Боржник, включаючи права вимоги до правонаступників Боржника або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржника, за Договором про надання кредиту № 610-34 від 24 жовтня 2006 року, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до нього, згідно реєстру у Додатку №1 до цього Договору, надалі за текстом - "Основний договір", надалі за текстом - Права вимоги. Новий кредитор сплачує Банку за Права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором.

03.11.2016 між Публічним акціонерним банком "Енергобанк" (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Інвест Балтик Груп" (Новий кредитор) укладено договір про відступлення прав вимоги за договором іпотеки, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовим Г.В. 29.12.2016 за реєстраційним номером 6485, відповідно до п. 1 якого Банк відступає Новому кредитору, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку за Договором іпотеки від 29.12.2006, укладеним між АТ "Енергобанк" та ТОВ "РОЙЛАНС - УКРАЇНА" (правонаступником якого є ТОВ "Ю.ЕФ. Кепітал Партнерс Україна"), надалі - Іпотекодавець, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовим Г.В. та зареєстрованим за №6485, надалі за текстом - Договір іпотеки, зазначеним у Додатку №1 до цього Договору, включаючи права вимоги до правонаступників Іпотекодавця або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Іпотекодавця, укладеним в забезпечення виконання зобов`язань ТОВ "РОЙЛАНС - УКРАЇНА" (правонаступником якого є ТОВ "Ю.ЕФ. Кепітал Партнерс Україна"), за договором про надання кредиту № 610-54 від 24.10.2006.

04.11.2016 між ТОВ ФК Інвест Банктик Груп та ТОВ АК Консалтинг був укладений Договір поруки, за яким Відповідач-1 поручається перед Відповідачем-2 за виконання Позивачем зобов`язань за Кредитним договором.

У зв`язку із погашенням ТОВ АК Консалтинг частини заборгованості за Кредитним договором в розмірі 6 747 000,00 грн, 08.11.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Інвест Балтик Груп" (Первісний іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АК Консалтинг" (Новий іпотекодержатель) укладено договір про відступлення прав вимоги за договором іпотеки, за яким Первісний іпотекодержатель відступає Новому іпотекодержателю, а Новий іпотекодержатель набуває права вимоги Первісного іпотекодержателя за Договором іпотеки від 29.12.2006, укладеним між АТ "Енергобанк" та ТОВ "РОЙЛАНС - УКРАЇНА" (правонаступником якого є ТОВ "Ю.ЕФ. Кепітал Партнерс Україна"), посвідченим приватним нотаріусом Кіпрського міського нотаріального округу Морозовим Г.В. та зареєстрованим за № 6485, зазначеним у Додатку №1 до цього Договору, включаючи права вимоги до правонаступників Іпотекодавця або інших осіб, до яких перейшли обов`язки іпотекодавця, укладеним в забезпечення виконання зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЙЛАНС - УКРАЇНА (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Ю.ЕФ. КЕПІТАЛ ПАРТНЕРС Україна"), за Договором про надання кредиту № 610-34 від 24.10.2006.

Згідно з п. 2 указаного договору Новий іпотекодержатель в день укладення цього Договору набуває усі права Ілотекодержателя за Договором іпотеки у зв`язку з повним виконанням своїх зобов`язань як поручителя за Договором поруки від "04" листопада 2016 року, укладеним між Первісним іпотекодержателем та Новим іпотекодержателем на підставі ст. 512 та 556 Цивільного кодексу України.

09.11.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Інвест Балтик Груп" (Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АК Консалтинг" (Новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги (надалі також - договір відступлення), відповідно до п. 1.1 якого за цим Договором Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор набуває право вимоги та всіх інших прав до Боржника за Кредитним договором в порядку і в обсязі, що визначені цим Договором відповідно до вимог чинного законодавства України, зокрема, але не виключно, п. 1 ч. 1 от. 512 Цивільного кодексу України.

Згідно з п. 1.2 договору про відступлення, до Нового кредитора переходять права Первісного кредитора до Боржника за Кредитним договором в повному обсязі та па умовах, які існували на момент відступлення права вимоги, включаючи, але не обмежуючись: право вимога повернення отриманих коштів, право вимоги отримання нарахованих та несплачених процентів в розмірі, передбаченому Кредитним договором, інші платежі, передбачені умовами Кредитного договору.

Станом на день укладення та підписання даного Договору заборгованість Боржника перед Первісним кредитором згідно із умовами Кредитного договору становить 2 842 058,66 грн, з яких 130 145,97 грн - основна заборгованість за Кредитним договором, 2 711 912,69 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Як установлено у п. 4.2 договору, підписанням даного Договору Новий кредитор підтверджує, що Первісний кредитор повідомив його про те, що права вимоги за Кредитним договором на суму 6 747 000,00 грн перейшли до ТОВ "АК КОНСАЛТИНГ" у зв`язку з погашенням частини заборгованості Боржника як поручителя за Договором поруки від 04.11.2016 на підставі Акту приймання-передачі прав вимоги від 04.11.2016.

Отже 09.11.2016 згідно договору відступлення прав вимоги до ТОВ АК Консалтинг перейшло право вимоги за Кредитним договором (за основним зобов`язанням) у розмірі 2 8492 058,66 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та ураховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 1 Закону України Про іпотеку іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (ч.5 ст. 3 Закону України Про іпотеку ).

Таким чином іпотека забезпечує нерухомим майном виконання основного зобов`язання, зокрема зобов`язання щодо погашення кредиту, та повністю залежить від основного зобов`язання, що свідчить про її похідний характер.

Як було установлено судом, передували Оскаржуваному договору зокрема договір іпотеки від 29.12.2006 укладений на виконання основного зобов`язання, яке закріплено у Договорі про надання кредиту №610-34 від 24.10.2006, а також договір відступлення прав вимоги за Договором іпотеки від 03.11.2006 укладено на виконання основного зобов`язання, що закріплено у Договорі про відступлення прав вимоги за Кредитним договором від 03.11.2016.

Однак, не Оскаржуваний договір, який безпідставно був укладений на підставі Договору поруки й за яким Відповідач-1 лише частково виконав основне зобов`язання, а також без відступлення прав вимоги за основний зобов`язанням, тобто Кредитним договором.

Проте згідно із п.1 Договору відступлення прав вимоги за Договором іпотеки Первісний іпотекодержатель (ФК Інвест Балтик Груп ) відступає Новому іпотекодержателю (АК Консалтинг), а Новий іпотекодержатель набуває права вимоги Первісного іпотекодержателя за Договором іпотеки від 29.12.2006 року, укладеним в забезпечення виконання зобов`язань ТОВ Ройланс-Україна за Договором про надання кредиту №610-34 від 24.10.2006.

Відповідно до п.2 Договору відступлення прав вимоги за Договором іпотеки Новий іпотекодержатель (АК Консалтинг) в день укладання цього Договору набуває всі права Іпотекодержателя за Договором іпотеки у зв`язку з повним виконанням своїх зобов`язань як поручителя за Договором поруки від 04 листопада 2016 року, укладеним між Первісним іпотекодержателем (ФК Інвест Балтик Груп ) та Новим іпотекодержателем (АК Консалтинг) на підставі ст. 512 та 556 ЦК України.

Отже предметом Договору поруки було не повне, а часткове виконання основного зобов`язання, що визначено у Кредитному договорі, в розмірі 6 747 000,00 грн.

Згідно з ч.1 ст. 24 Закону України Про іпотеку відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов`язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов`язанням.

Отже відступлення прав за іпотечним договором здійснюється за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов`язанням. За таких обставин, укладенню договору про відступлення права іпотеки має передувати укладення договору про відступлення права вимоги за основним зобов`язанням.

Абзацом 2 п.7.6 Договору іпотеки визначено, що відступлення прав за цим Договором здійснюється Іпотекодержателем без згоди Іпотекодавця за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за зобов`язанням.

Верховний Суд у постанові від 02.05.2018 по справі №914/1782/16 зазначив, що за положеннями наведеної норми права відступлення права за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця у разі, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і якщо одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов`язанням. Судами установлено, що іпотечним договором не встановлено необхідності отримання письмової згоди іпотекодавця при відступлені права вимоги. При цьому встановлено факт одночасного відступлення права вимоги за кредитним договором, зобов`язання за яким і забезпечуються іпотекою. Положення ч. 1 ст. 24 Закону України Про іпотеку щодо необов`язковості отримання згоди іпотекодавця при відступленні права вимоги за договором іпотеки за умови одночасного відступлення права вимоги за основним зобов`язанням спрямовані на уникнення ситуацій, при яких відступлення права вимоги за іпотечним договором передує відступленню права вимоги за основним зобов`язанням. Позиція скаржника про обов`язкову одномоментність при такому відступленні є неправильним трактуванням вказаної норми закону. Господарські суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки може укладатися як в той самий день, що й договір про відступлення права вимоги за основним зобов`язанням, так і через певний проміжок часу.

З огляду на вищевикладене колегія суддів відзначає, що в силу ст. 24 Закону України Про іпотеку , п.7.6. Договору іпотеки та позиції Верховного Суду відступлення прав за Договором іпотеки може здійснюватися одночасно з відступленням права вимоги за основним зобов`язанням або через певний проміжок часу після укладення договору відступлення права вимоги за основним зобов`язанням, та в жодному разі не може передувати укладенню договору відступлення права вимоги за основним зобов`язанням.

Проте договір відступлення прав вимоги за Договором іпотеки від 08.11.2016 був укладений раніше Договору відступлення прав вимоги за основним зобов`язанням (Кредитним договором) від 09.11.2016, що у свою чергу, свідчить про його невідповідність вимогам законодавства та положенням ст. 24 Закону України Про іпотеку , п.7.6. Договору іпотеки.

При цьому колегією суддів береться до уваги наступне. Станом на 08.11.2016 ТОВ АК Консалтинг не було кредитором за основним зобов`язанням.

Пунктом 3 ч.1 ст. 512 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем). Тобто у даному пункті статті закріплено окремий випадок (підставу) суброгації.

Умовами суброгації прав кредитора до поручителя є такі:

1) основне зобов`язання має бути дійсним;

2) порука, якою забезпечується основне зобов`язання, має бути дійсною;

3) поручитель має виконати обов`язок боржника перед кредитором.

Колегія суддів відзначає, що щодо останньої умови - юридичного факту виконання обов`язку боржника, то неможливо ототожнювати виконання поручителем обов`язку боржника за основним зобов`язанням і виконання ним свого обов`язку за договором поруки.

Так, самостійним випадком суброгації буде виконання поручителем саме обов`язку боржника. Тобто наслідком виконання поручителем обов`язку боржника є перехід до нього (поручителя) прав кредитора за основним зобов`язанням.

Виконання поручителем свого забезпечувального зобов`язання не є підставою для суброгації, оскільки поручитель (майновий поручитель) виконує не обов`язок боржника, а свій обов`язок. Отже, юридичним наслідком виконання поручителем (майновим поручителем) обов`язку боржника є перехід до нього прав кредитора за основним зобов`язанням.

Виходячи з положення ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов`язку боржника поручителем (майновим поручителем).

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 512 ЦК України часткове виконання поручителем зобов`язання за кредитним договором не породжує переходу до нього прав кредитора за цим договором.

Часткове виконання поручителем чи майновим поручителем зобов`язання позичальника (боржника) за кредитним договором не породжує суброгації, тобто заміни кредитора в основному зобов`язанні. У разі часткового виконання обов`язку боржника не наставатиме належного виконання основного зобов`язання за кредитним договором.

У випадку часткового виконання поручителем свого акцесорного зобов`язання, яким було частково забезпечене основне зобов`язання, до поручителя переходить право вимоги до боржника в тому обсязі, в якому ним виконано свій обов`язок перед кредитором відповідно до умов договору поруки. Основне зобов`язання, яке було частково забезпечене порукою, не припинається і кредитор має право звернутися з вимогою до боржника щодо стягнення решти суми боргу.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у своїх постановах у справі №910/9256/17 від 05.04.2018 та у справі №910/23070/17 від 05.03.2019.

Колегія суддів відзначає, що згідно із п. 4.2.2. Договору відступлення прав вимоги від 09.11.2016 права вимоги за Кредитним договором на суму 6 747 000,00 грн перейшли до ТОВ АК Консалтинг у зв`язку із погашенням частини заборгованості Боржника як поручителя за Договором поруки від 04.11.2016.

Таким чином на підставі Договору поруки ТОВ АК Консалтинг мало виконати лише частину основного зобов`язання.

Отже, колегія суддів відзначає, що часткове виконання поручителем основного зобов`язання не породжує переходу до ТОВ АК Консалтинг прав кредитора за основним зобов`язанням, тобто за Кредитним договором.

При цьому сплата ТОВ АК Консалтинг на користь ТОВ ФК Інвест Балтик Груп суми у розмірі 6 747 000,00 грн свідчить про виконання Відповідачем-1 свого обов`язку за Договором поруки.

Таким чином, 08 листопада 2016 року, станом на момент укладення Договору відступлення прав за Договором іпотеки від 08.11.2016, права кредитора за Кредитним договором належало ТОВ ФК Інвест Балтик Груп , а отже й свідчить про недійсність Оскаржуваного договору у зв`язку із невідповідністю ст. 24 Закону України Про іпотеку та п.7.6. Договору іпотеки.

В силу ч.1 ст. 15 Цивільного кодексу України особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з п.2 ч.2 ст. 16 ЦК України визнання правочину недійсним є способом захисту цивільних прав та інтересів.

У відповідності до ст.ст. 15, 16, 215 ЦК України та статей 1, 2-4, 1, 215 ЦК України кожна особа має право на захист, в тому числі судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу, що загалом може розумітися як передумова для виникнення або обов`язковий елемент конкретного суб`єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги за допомогою суб`єктивного права та може виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав в інших осіб (правова позиція Верховного Суду України, викладена у постанові від 25.05.2016 у справі №6-605цс16).

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч.2 ст.4 ГПК України).

Аналіз наведених вище положень дає підстави вважати, що підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту.

Зазначена правова позиція Верховного Суду викладена у постанові від 20.11.2018 у справі №922/1111/18 та постанові Верховного Суду України від 21.10.2015 у справі №3-649гс15.

Окрім учасників правочину (сторін за договором), а в передбачених законом випадках - прокурора, державних та інших органів, позивачем у справі може бути будь-яке підприємство, установа, організація, а також фізична особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин (постанова Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 910/4989/18).

У рішенні Конституційного суду України №18-рп/2004 від 01 грудня 2004 року (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено поняття охоронюваний законом інтерес , що вживається в ч.1 ст.4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям права , яке треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Конституційний суд України у вказаному рішенні зазначає, що види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв`язку з поняттям права як правило не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними. Охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об`єктивного права в цілому, що панує у суспільстві, зокрема, справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права та є його складовою.

До господарського суду має право звернутись кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. Тобто в контексті цієї норми має значення лише суб`єктивне уявлення особи, що її право чи законний інтерес потребує захисту. Виключно суб`єктивний характер заінтересованості як переконаності в необхідності судового захисту суб`єктивного матеріального права чи законного інтересу може підтверджуватися при зверненні до суду лише посиланням на таку необхідність самої заінтересованої особи (постанова Верховного суду від 25.04.2018 у справі №910/23935/16).

Під порушеним правом слід розуміти такий стан суб`єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов`язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково (постанова Верховного Суду від 23.04.2019 у справі №910/6631/18).

Як установлено судом, Ю.Еф.Кепітал з 2006 року володіло предметом іпотеки, який перейшов до ТОВ АК Консалтинг на підставі оскаржуваного договору.

Відповідно до п.1 Договору відступлення прав вимоги за Договором іпотеки Первісний іпотекодержатель (ФК Інвест Балтик Груп ) відступає Новому іпотекодержателю (АК Консалтинг), а Новий іпотекодержатель набуває права вимоги Первісного іпотекодержателя за Договором іпотеки від 29.12.2006, укладеним в забезпечення виконання зобов`язань ТОВ Ройланс-Україна за Договором про надання кредиту №610-34 від 24.10.2006.

Відповідно до п.2 Договору відступлення прав вимоги за Договором іпотеки Новий іпотекодержатель (АК Консалтинг) в день укладання цього Договору набуває всі права Іпотекодержателя за Договором іпотеки у зв`язку з повним виконанням своїх зобов`язань як поручителя за Договором поруки від 04 листопада 2016 р., укладеним між Первісним іпотекодержателем (ФК Інвест Балтик Груп ) та Новим іпотекодержателем (АК Консалтинг) на підставі ст.512 та 556 ЦК України.

Отже ТОВ АК Консалтинг виконало свій обов`язок поручителя на суму 6 747 000,00 грн, тоді як вже 08.11.2016 на підставі Оскаржуваного договору набуло прав Первісного іпотекодержателя (ТОВ ФК Інвест Балтик Груп ) на суму понад 9 млн. грн.

Верховний Суд у своїй постанові у справі №910/23070/17 від 05.03.2019 дійшов висновку, що у випадку часткового виконання поручителем свого акцесорного зобов`язання, яким було частково забезпечене основне зобов`язання, до поручителя переходить право вимоги до боржника в тому обсязі, у якому ним виконано свій обов`язок перед кредитором відповідно до умов договору поруки. Основне зобов`язання, яке було частково забезпечене порукою, не припинається і кредитор має право звернутися з вимогою до боржника щодо стягнення решти суми боргу.

Отже, станом на момент укладення спірного договору ТОВ АК Консалтинг виконало свій обов`язок за Договором поруки, отже до Відповідача-1 перейшло право вимоги до Ю.Еф.Кепітал в тому обсязі, в якому ТОВ АК Консалтинг виконало свій обов`язок перед кредитором (ТОВ ФК Інвест Балтик Груп ) відповідно до умов Договору поруки, тобто на суму 6 747 000,00 грн.

Унаслідок виконання ТОВ АК Консалтинг свого обов`язку поручителя здійснено часткове виконання основного зобов`язання (Кредитного договору), а тому ТОВ АК Консалтинг не набуло прав кредитора за основним зобов`язанням;

Основне зобов`язання, яке було частково забезпечено порукою, не припинилося, а отже 08 листопада 2016 року ТОВ ФК Інвест Балтик Груп мало права вимоги до Ю.Еф.Кепітал за Кредитним договором у розмірі 2 842 058,66 грн у тому числі звернути стягнення на Предмет іпотеки;

Отже виконання ТОВ АК Консалтинг свого обов`язку як поручителя щодо часткового погашення основного зобов`язання не передбачає наслідком заміну кредитора на підставі п.3 ч.1 ст. 512 ЦК України, а отже й свідчить про неможливість переходу до Відповідача-1 прав кредитора в зобов`язанні, що забезпечувало основне (Договір іпотеки).

Проте умовами Договору відступлення прав вимоги за Договором іпотеки від 08.11.2016 було передбачено набуття Новим іпотекодержателем (ТОВ АК Консалтинг ) прав Первісного іпотекодержателя (ТОВ ФК Інвест Балтик Груп ), тоді як останній на той час ще був кредитором за основним зобов`язанням (Кредитним договором) на суму 2 842 058,66 грн.

09 листопада 2016 року ТОВ АК Консалтинг набуло прав кредитора за основним зобов`язанням шляхом укладення з ТОВ ФК Інвест Балтик Груп Договору відступлення прав вимоги від 09.11.2016, на підставі якого до Відповідача-1 перейшли права кредитора за Кредитним договором на суму 2 842 058,66 грн.

Отже, у відповідності до п.7.6. Договору іпотеки та ч.1 ст. 24 Закону України Про іпотеку лише після укладення Договору відступлення прав вимоги від 09.11.2016 Відповідачі мали право укладати договір відступлення прав вимоги за Договором іпотеки, яким могли забезпечити виконання отриманого ТОВ АК Консалтинг права вимоги на підставі Договору відступлення прав вимоги від 09.11.2016, тобто на суму заборгованості у розмірі 2 842 058,66 грн.

В силу ч. 5 ст.37 Закону України Про іпотеку зазначено, що у разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов`язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Таким чином, Оскаржуваним договором Відповідачу-1 передано всі права іпотекодержателя за Договором іпотеки, тоді як Договір відступлення прав вимоги від 09.11.2016 надав ТОВ АК Консалтинг право вимоги до Ю.Еф.Кепітал на суму заборгованості у розмірі 2 842 058,66 грн.

Отже, у випадку невиконання Ю.Еф .Кепітал обов`язку повернення ТОВ АК Консалтинг боргу у розмірі 2 8492 058,66 грн, Відповідач-1 мав би задовільнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на зазначену суму.

При цьому 18.12.2018 ТОВ АК Консалтинг звернуло стягнення на Предмет іпотеки та зареєструвало за собою право власності на Нерухоме майно, а з вимоги Відповідача-1 слідує, що він здійснив стягнення вважаючи, що його право за Кредитним договором забезпечено іпотекою на суму 9 589 058,66 грн.

Колегія суддів відзначає, що оскаржуваним договором порушується право Позивача, як іпотекодавця, на відшкодування перевищення вартості Предмета іпотеки, тому що ТОВ АК Консалтинг мало право шляхом звернення стягнення на Предмет іпотеки задовольнити свої вимоги у розмірі 2 8492 058,66 грн.

Таким чином, Договір відступлення прав за Договором іпотеки позбавляє Позивача на отримання відшкодування у розмірі різниці відповідних сум, а тому Ю.Еф.Кепітал має право на звернення до Суду із позовом про визнання недійсним Оскаржуваного договору.

Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

З урахуванням того факту, що в момент укладення Оскаржуваного договору сторонами правочину недодержано положень ч.1 ст. 215 та ч.1 ст. 203 ЦК України щодо відповідності Договору відступлення прав вимоги за Договором іпотеки вимогам ст.24 ЗУ Про іпотеку , а також положенням самого договору (п.7.6), суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання оскаржуваного договору недійсним.

За таких обставин колегія суддів вважає, що вимоги позивача у частині визнання недійсним Договору відступлення прав вимоги за Договором іпотеки від 08 листопада 2016 року, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест Балтик Груп" та Товариством з обмеженою відповідальністю "АК Консалтинг", що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бондар Тетяною Миколаївною та зареєстрований в реєстрі за №2221, є обґрунтованим та підлягають задоволенню.

Щодо вимог про скасування рішення державного реєстратора Київської філії комунального підприємства Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області "Центр реєстрації" Бондарук Юлії Олександрівни про державну реєстрацію переходу права власності від 09.08.2018, індексний номер рішення 42465139; скасування рішення Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бондар Тетяни Миколаївни про державну реєстрацію змін до права власності від 30.08.2018, індексний номер рішення 42776793; скасування рішення державного реєстратора Комунального підприємства "Світоч" м. Києва Дмитрунця Любомира Васильовича про державну реєстрацію переходу права власності від 18.12.2018, індексний номер рішення 44692575; скасування рішення державного реєстратора Комунального підприємства "Світоч" м. Києва Дмитрунця Любомира Васильовича про державну реєстрацію переходу права власності від 18.12.2018, індексний номер рішення 44692797, колегія суддів відзначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.20 ГК України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються, зокрема, шляхом відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання.

В силу ч.1 ст.236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю (ч.1 ст.216 ЦК України).

За змістом статті 216 ЦК України наслідком недійсності правочину є застосування двосторонньої реституції незалежно від добросовісності сторін правочину. Разом з тим частиною третьою цієї статті передбачено, що загальні наслідки недійсності правочину застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Такі особливості установлено, зокрема, ч.1,2 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , за змістом якої записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Відповідно до ч.2 ст. 31-1 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна судова адміністрація України у день набрання законної сили рішенням суду, яке передбачає набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора, забезпечує передачу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно примірника такого судового рішення.

Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено вичерпний перелік рішень суду, на підставі яких здійснюється державна реєстрація прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а саме набуття, зміна або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяження таких прав, внесення змін до записів Державного реєстру речових прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора.

Таким чином, згідно із Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень рішення суду щодо недійсності правочину не зумовлює виникнення обов`язку скасування рішення про державну реєстрацію права власності на відповідний об`єкт.

Запис про скасування державної реєстрації прав вноситься до Державного реєстру речових прав саме на підставі рішення суду про скасування рішення про державну реєстрацію прав. За відсутності такого рішення суду реалізувати рішення суду про визнання правочинів недійсними, тобто відновити порушені права позивача, буде неможливо.

Відповідно до ч.2 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом а пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

З огляду на викладене, рішення суду про визнання недійсним договору не є підставою для внесення запису про скасування прав на нерухоме майно без скасування відповідного рішення про державну реєстрацію прав. У разі визнання недійсним договору, що став підставою для прийняття рішення про державну реєстрацію прав, слід одночасно заявляти вимогу про скасування вказаного рішення про державну реєстрацію прав. Такі вимоги є відповідним і законним способом судового захисту в даному випадку, оскільки за чинним Цивільним кодексом України право власності виникає з моменту його реєстрації. Зазначених правових висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові по справі №909/968/16 від 11 вересня 2018 року.

Судом установлено, що на підставі Договору відступлення прав за Договором іпотеки від 08.11.2016 прийнято ряд рішень про державну реєстрацію прав щодо нежитлових приміщень за адресою м.Київ, вул.Воздвиженська, 56, а саме:

09.08.18Індексний номер рішення 42465139, Реєстрація переходу права власності до ТОВ АК Консалтинг , рішення прийнято державним реєстратором Бондарук Юлією Олександрівною, Киі?вська філія комунального підприємства Березанськоі? сільськоі? ради Біляі?вського раи??ону Одеськоі? області Центр реєстраціі? ; 30.08.18Індекснии? номер рішення 42776793, Реєстрація змін до права власності (додано дублікат Договору про відступлення прав вимоги за Договором іпотеки), рішення прийнято Бондар Тетяною Миколаі ?вною, приватнии? нотаріус Київського міського нотаріального округу; 18.12.18Індексний номер рішення 44692575, Реєстрація переходу права власності до ТОВ АК Консалтинг , рішення прийнято Дмитрунцем Любомиром Васильовичем , Комунальне підприємство Світоч м. Києва; 18.12.18Індексний номер рішення 44692797, Реєстрація виправлення права власності щодо ТОВ АК Консалтинг , рішення прийнято державним реєстратором Дмитрунцем Любомиром Васильовичем, Комунальне підприємство Світоч м. Києва. Таким чином, унаслідок вказаних вище рішень, ТОВ АК Консалтинг , в зв`язку із наявністю у нього прав кредитора щодо боргу Позивача, на підставі Оскаржуваного договору вирішило звернути стягнення на майно Позивача (97/100 Предмета іпотеки), вартість якого, відповідно до умов Договору іпотеки, станом на 2010 рік, складала 48 624 497,39 млн. грн.

Тому, з урахуванням зазначених вище підстав щодо недійсності Договору відступлення прав за Договором іпотеки, враховуючи наслідки недійсності правочину, норми ч.2 ст.20 ГК України, ст.236 та 216 ЦК України, п.13 ч.1 ст.20 ГПК України, висновків Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги позивача про скасування зазначених вище рішень про державну реєстрацію прав щодо Предмета іпотеки за ТОВ АК Консалтинг , що здійснені на підставі Договору відступлення прав вимоги за Договором іпотеки від 08.11.2019, є обґрунтованими, а отже підлягають задоволенню.

Відповідно до частин 1 -2, 4 - 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно зі статтею 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є нез`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи.

За наведених обставин, висновки місцевого господарського суду не можна вважати такими, що відповідають приписам статей 86, 236, 261, 238 ГПК України щодо всебічного, повного, об`єктивного і безпосереднього розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, що свідчить про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення.

Зважаючи на те, що місцевим господарським судом допущено порушення норм матеріального права, колегія суддів вбачає правові підстави для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.ЕФ. Кепітал Партнерс Україна" шляхом скасування рішення Господарського суду м. Києва від 12.02.2020 у справі №910/14476/19 повністю. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.ЕФ. Кепітал Партнерс Україна" підлягає задоволенню повністю.

Керуючись ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.ЕФ. Кепітал Партнерс Україна" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 12.02.2020 у справі №910/14476/19 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Визнати недійсним Договір відступлення прав вимоги за Договором іпотеки від 08 листопада 2016 року, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвест Балтик Груп та Товариством з обмеженою відповідальністю АК Консалтинг , що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бондар Тетяною Миколаївною та зареєстрований в реєстрі за №2221.

Скасувати рішення державного реєстратора Київської філії комунального підприємства Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області Центр реєстрації Бондарук Юлії Олександрівни про державну реєстрацію переходу права власності від 09.08.2018, індексний номер рішення 42465139.

Скасувати рішення Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бондар Тетяни Миколаївни про державну реєстрацію змін до права власності від 30.08.2018, індексний номер рішення 42776793.

Скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства Світоч м. Києва Дмитрунця Любомира Васильовича про державну реєстрацію переходу права власності від 18.12.2018, індексний номер рішення 44692575.

Скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства Світоч м. Києва Дмитрунця Любомира Васильовича про державну реєстрацію виправлення права власності від 18.12.2018, індексний номер рішення 44692797.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АК Консалтинг" (вул. Воздвиженська, 56, м. Київ, 04071, код 38944428) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.ЕФ. Кепітал Партнерс Україна" (вул. Воздвиженська, 56, м. Київ, 04071, код 338335113) 4 802, 50 грн витрат по сплаті судового збору.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Інвест Балтик Груп" (вул. М. Коцюбинського, б. 49-А, офіс 303/3, м. Чернігів, 14000, код 40123952) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.ЕФ. Кепітал Партнерс Україна" (вул. Воздвиженська, 56, м. Київ, 04071, код 338335113) 4 802, 50 грн витрат по сплаті судового збору.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АК Консалтинг" (вул. Воздвиженська, 56, м. Київ, 04071, код 38944428) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.ЕФ. Кепітал Партнерс Україна" (вул. Воздвиженська, 56, м. Київ, 04071, код 338335113) 7 203,75 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Інвест Балтик Груп" (вул. М. Коцюбинського, б. 49-А, офіс 303/3, м. Чернігів, 14000, код 40123952) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.ЕФ. Кепітал Партнерс Україна" (вул. Воздвиженська, 56, м. Київ, 04071, код 338335113) 7 203, 75 грн витрат по сплаті судового збору.

8. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду м. Києва.

9. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 12.10.2020 (у зв`язку із перебуванням головуючого судді Андрієнка В.В. на лікарняному ).

Головуючий суддя В.В.Андрієнко

Судді О.О. Євсіков

Н.Ф. Калатай