Постанова

від 05.10.2020 по справі 910/18558/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2020 р. Справа№ 910/18558/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Поляк О.І.

Дідиченко М.А.

при секретарі судового засідання Бовсуновській Ю.В.

за участю представників:

від позивача - Манжай С.Б., ордер серії КС №571864 від 30.09.2020;

від відповідача - Цівінська Н.М., довіреність №2-818д від 15.05.2020,

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2020 у справі №910/18558/19 (суддя Чебикіна С.О., повний текст складено - 10.08.2020) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничий комплекс "Автотранспортник" до Акціонерного товариства "Укргазвидобування" про визнання протиправним рішення.

ВСТАНОВИВ наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничий комплекс "Автотранспортник" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) до Акціонерного товариства "Укргазвидобування" про визнання рішення Тендерного комітету АТ "Укргазвидобування" від 30.10.2018 року №1813 про включення до Реєстру недобросовісних Учасників ПрАТ "Автотранспортник" (ТОВ "ВК "Автотранспортник") недійсним.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на протиправність включення його до Реєстру недобросовісних Учасників.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.07.2020 у справі №910/18558/19 позов задоволено повністю; визнано рішення Тендерного комітету Акціонерного товариства "Укргазвидобування" від 30.10.2018 №1813 про включення до Реєстру недобросовісних учасників ПрАТ "Автотранспортник" (Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничий комплекс "Автотранспортник") недійсним; стягнуто з Акціонерного товариства "Укргазвидобування" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничий комплекс "Автотранспортник" 1 921,00 грн. судового збору.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким відмовити в позові повністю.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що він не є замовником у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" та може самостійно, на власний розсуд визначати вимоги до кваліфікації учасників та спосіб їх підтвердження.

Також, скаржник вказує про необґрунтованість посилання суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні на норми не діючого Закону "Про державні закупівлі".

Представник апелянта - відповідача у справі в судовому засіданні підтримав вимоги за апеляційною скаргою.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Приватне акціонерне товариство "Автотранспортник", правонаступником якого є позивач, приймало участь в процедурі торгів UA-2018-05-16-000268-a (18Т-363), які проводилися Акціонерним товариством "Укргазвидобування", групи Нафтогаз, на постачання товару: 34220000-5 - Причепи, напівпричепи та пересувні контейнери, лот №1 - Напівпричіп-цистерна для перевезення природнього газу; лот №2 - Напівпричіп-цистерна для перевезення природнього газу.

Відповідно до протоколу вибору переможця допорогової закупівлі №18Т-363 від 23.08.2018 року, згідно проведеної кваліфікації та цінової пропозиції за результатами аукціону (редукціону в системі Prozzoro), позивача визнано переможцем закупівлі за лотом №2 з ціною 97 200 000,00 гривень з ПДВ. Повідомлення про намір укласти договір опубліковане 23.08.2018 року о 13:25 год.

Тендерний комітет AT "Укргазвидобування" 18.09.2018 на своєму засіданні, прийняв рішення, що оформлене протоколом №1495 від 18.09.2018 року, про відміну процедури закупівлі №18Т-36334220000-5 - Причепи, напівпричепи та пересувні контейнери, лот №1 - Напівпричіп-цистерна для перевезення природнього газу; лот №2 - Напівпричіп-цистерна для перевезення природнього газу відповідно до п. 10.1 Порядку закупівель товарів, робіт та послуг ПАТ "Укргазвидобування", затвердженого наказом ПАТ "Укргазвидобування" від 01.08.2017 року №497, а саме: у разі встановлення істотних порушень процедури закупівлі за рекомендацією Конфліктної комісії.

Відповідно до Рішення Тендерного комітету AT "Укргазвидобування", оформленого протоколом №1813 від 30.10.2018 року, зокрема, ПрАТ "Автотранспортник" було включено до Реєстру недобросовісних учасників відповідно до п. 8.2 Порядку закупівель товарів, робіт та послуг ПАТ "Укргазвидобування", затвердженого наказом ПАТ "Укргазвидобування" від 01.08.2017 року №497, оскільки учасники вчинили несхвальні та антиконкурентні узгоджені дії.

Вважаючи, що його було неправомірно включено до вказаного реєстру, позивач звернувся до суду із даним позовом, який було задоволено місцевим господарським судом.

Колегія суддів вважає позовні вимоги обґрунтованими, а висновок суду щодо визнання недійсним рішення Тендерного комітету AT "Укргазвидобування", оформленого протоколом №1813 від 30.10.2018 року, про включення позивача до Реєстру недобросовісних учасників, підставним, з огляду на нижчевикладене.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів судом, зокрема, є визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно з частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України. При цьому, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Порядок закупівель товарів робіт та послуг акціонерного товариства "Укргазвидобування" встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за власні кошти акціонерного товариства "Укргазвидобування" та філій Товариства.

Метою цього Порядку є створення конкурентного середовища та запобігання проявам корупції у сфері закупівель, розвиток добросовісної конкуренції, забезпечення раціонального та ефективного використання коштів.

Відповідно до пункту 3.1. Порядку закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед Учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація Учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка пропозицій процедури закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Згідно п. 8.1 вказаного Порядку Комітет веде реєстр недобросовісних Учасників. Включення до реєстру та виключення Учасника з реєстру недобросовісних учасників приймається за рішенням Комітету згідно Регламенту ведення та функціонування Реєстру недобросовісних учасників.

Відомості до реєстру недобросовісних учасників вносяться на строк, що не може перевищувати один рік. До Реєстру недобросовісних учасників можуть включатися учасники, що, зокрема, вчинили несхвальні та антиконкурентні узгоджені дії (п.8.2 Порядку).

Як вже вказувалося, відповідно до Рішення Тендерного комітету AT "Укргазвидобування", оформленого протоколом №1813 від 30.10.2018 року, зокрема, ПрАТ "Автотранспортник" було включено до Реєстру недобросовісних учасників відповідно до п. 8.2 Порядку закупівель товарів, робіт та послуг ПАТ "Укргазвидобування", затвердженого наказом ПАТ "Укргазвидобування" від 01.08.2017 року №497, оскільки учасники вчинили несхвальні та антиконкурентні узгоджені дії.

Статтею 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.

Узгоджена поведінка учасників торгів не відповідає суті конкурсу.

Змагальність під час торгів забезпечується таємністю інформації. З огляду на зміст статей 1, 5, 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" змагальність учасників процедури закупівлі передбачає самостійні та незалежні дії (поведінку) кожного з них, обов`язок готувати свої пропозиції окремо, без обміну інформацією.

Для встановлення факту вчинення антиконкурентних узгоджених дій достатньо довести наявність факту обміну важливою інформацією між підприємствами-конкурентами.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" закупівлі здійснюються, зокрема за принципом добросовісної конкуренції серед учасників.

Тобто законом передбачено, що суб`єкти господарювання, які беруть участь у публічних закупівлях є конкурентами, а отже повинні змагатися між собою з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг у цій сфері та не вчиняти будь-яких дій, які можуть негативно вплинути на конкуренцію.

Справжність змагання при проведенні тендерних процедур закупівель забезпечується таємністю інформації, що міститься у пропозиціях тендерних торгів. Забезпечити таку таємність можливо лише при умові, що учасники торгів під час підготовки своїх тендерних пропозицій формують свої пропозиції самостійно, незалежно від інших учасників.

Координація (узгоджені дії) суб`єктів господарювання може здійснюватися в будь - якій узгодженій поведінці (дія, бездіяльність) суб`єктів ринку, зокрема при укладанні ними угод в якій-небудь формі; прийнятті об`єднанням рішень в якій-небудь формі, створенні суб`єкта господарювання, метою або наслідком якого є координація конкурентної поведінки між суб`єктами господарювання, які створили вказаний суб`єкт, або між ними і новоствореними суб`єктами господарювання.

Відповідачем не надано жодних доказів вчинення позивачем несхвальних та антиконкурентних узгоджених дій. Більш того, не було навіть вказано у чому такі дії полягали.

За наведених обставин, включення позивача до Реєстру недобросовісних учасників було здійснено безпідставно.

Стосовно доводів апелянта про те, що він не є замовником у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" та може самостійно, на власний розсуд визначати вимоги до кваліфікації учасників та спосіб їх підтвердження, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) замовники - органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак:

юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів;

органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи;

у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.

До замовників також належать юридичні особи та/або суб`єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання та відповідають хоча б одній з таких ознак:

органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування належить частка у статутному капіталі суб`єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків або такі органи володіють більшістю голосів у вищому органі суб`єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради суб`єкта господарювання;

наявність спеціальних або ексклюзивних прав.

Як вбачається із даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо відповідача, єдиним засновником (учасником) акціонерного товариства "Укргазвидобування" є акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".

Крім того, ПАТ "Укргазвидобування" створене відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України "Про реорганізацію дочірніх компаній НАК "Нафтогаз України" від 13.06.2012 № 360-р, наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України "Про реорганізацію Дочірньої компанії "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" від 18.07.2012 № 529 внаслідок реорганізації шляхом перетворення у Публічне акціонерне товариство Дочірньої компанії "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України", яка була створена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.1998 № 1173 "Про розмежування функцій з видобування, транспортування, зберігання і реалізації природного газу".

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України "Про реорганізацію Дочірніх компаній Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" від 13.06.2012 № 360-р, управління корпоративними правами стосовно публічних акціонерних товариств, зазначених у пунктах 1 і 2 цього розпорядження, здійснює Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за погодженням з Міністерством енергетики та вугільної промисловості відповідно до законодавства.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про утворення Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" від 25.05.1998 № 747, засновником Компанії є держава в особі Кабінету Міністрів України.

Таким чином, оскільки Кабінет Міністрів України є єдиним засновником та учасником Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", яка в свою чергу, володіє 100% корпоративних прав АТ "Укргазвидобування", відповідач підпадає за ознаками під визначення замовника в розумінні пункту 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що розпочинаючи процедуру торгів (конкурсу) Акціонерне товариство "Укргазвидобування", вказавши про те, що проведення торгів відбувається відповідно до вказаного Порядку, брало на себе зобов`язання щодо дотримання процедури передбаченої таким Порядком під час проведення торгів.

Отже, апеляційний суд зазначає, що оскільки Акціонерне товариство "Укргазвидобування" вже оголосило конкурс, то відповідно взяло на себе зобов`язання щодо дотримання процедури передбаченої власним Порядком.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.12.2019 року у справі №910/353/19.

При цьому, слід зазначити, що можливість самостійного визначення вимог до кваліфікації учасників не надає відповідачу права на безпідставне включення учасника до реєстру недобросовісних учасників.

В силу положень статті 202 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, рішення про включення позивача до Реєстру недобросовісних учасників є правочином, вчиненим Акціонерним товариством "Укргазвидобування" та спрямованим на припинення цивільних прав та обов`язків позивача.

Так, включення позивача до реєстру унеможливило його участь у закупівлях відповідача, тобто позивач протягом строку перебування у вказаному реєстрі (один рік) був позбавлений можливості реалізовувати специфічний тип техніки, що, в свою чергу, по суті є перешкоджанням здійсненню його господарської діяльності.

Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а у статті 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правовідношення.

Водночас засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005, заява № 38722/02).

Статтею 5 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України). Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Принцип справедливості, добросовісності і розумності є проявом категорій справедливості, добросовісності і розумності як суті права загалом. Принцип добросовісності є одним із засобів утримання сторін від зловживання своїми правами. Основне призначення цього принципу вбачається в наданні суддям більше можливостей з`ясовувати в повному обсязі фактичні обставини справи і, насамкінець, встановити об`єктивну істину. Загалом зміст цих принципів (справедливості, добросовісності і розумності) полягає в тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб`єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту та нормам закону.

При цьому суд відзначає, що добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі- "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

З огляду на викладене слід зазначити, що дії відповідача по оголошенню проведення закупівель та визначення позивача переможцем згідно з умовами внутрішнього Порядку, а згодом неправомірне включення позивача до реєстру недобросовісних учасників суперечать його попередній поведінці і є недобросовісними.

Оскільки встановлено відсутність підстав, які зумовили включення позивача до реєстру недобросовісних учасників, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що заявлена позивачем вимога про визнання недійсним рішення Тендерного комітету AT "Укргазвидобування", оформленого протоколом №1813 від 30.10.2018 року, про включення позивача до Реєстру недобросовісних учасників, є такою, що спрямована на відновлення порушеного права позивача, а тому підлягає задоволенню.

Також, колегія суддів зазначає, що посилання суду першої інстанції на норми Закону України "Про державні закупівлі" по своїй суті є вочевидь опискою, оскільки вказані місцевим господарським судом положення статтей містяться у іншому Законі, а саме "Про захист економічної конкуренції".

До того ж наведене, не призвело до прийняття неправильного рішення, а тому доводи скаржника в наведеній частині відхиляються апеляційним судом.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2020 у справі №910/18558/19 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - відповідача у справі.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено: 12.10.2020 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді О.І. Поляк

М.А. Дідиченко