Постанова

від 07.10.2020 по справі 21/315-03

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2020 р. Справа № 21/315-03

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий: судді:Зубченко І.В. (доповідач), Медуниця О.Є. , Радіонова О.О. при секретарі судового засідання: Мартинчук М.В. за участю представників: від позивача (стягувача):не з`явився від відповідача (боржника): Лозова Н.В., довіреність №2-868д від 27.05.2020р., свідоцтво серія ПТ №3421 від 26.05.2020р. від ДВС:не з`явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу: Акціонерного товариства «Укргазвидобування» , м.Київ (вх.№2389 Х/3 від 15.09.2020р.) на ухвалу господарського суду Харківської області постановлену 31.08.2020р. (повний текст складено та підписано 01.09.2020р. у м.Харкові) за скаргоюАкціонерного товариства «Укргазвидобування» , м.Київ на дії та рішенняДержавного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Чорного Володимира Вікторовича, м.Київ у справі№21/315-03 (суддя Рильова В.В.) за позовомВідкритого акціонерного товариства «Укрнафтопромсервіс» , м.Полтава (правонаступник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрнафтопромсервіс» , м.Полтава) до Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» , м.Київ (правонаступник - Акціонерне товариство «Укргазвидобування» , м.Київ)

простягнення 8.712,00грн. В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Харківської області від 02.07.2003р. у справі №21/315-03 (суддя Пелипенко Н.М.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.09.2003р. (головуючий суддя Олійник В.Ф., судді Такмаков Ю.В., Сіверін В.І.), позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Укрнафтопромсервіс", м.Полтава, задоволені, стягнуто з Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м.Київ, суму основного боргу 8.712,00грн., держмито 87,12грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 118,00грн.

21.07.2003р. на виконання зазначеного рішення господарським судом Харківської області видано відповідний наказ.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.07.2020р. у справі №21/315-03 (суддя Присяжнюк О.О.) здійснено заміну сторони (боржника) виконавчого провадження у рамках виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Харківської області від 21.07.2003р. у справі №21/315-03 з Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на її правонаступника - Акціонерне товариство "Укргазвидобування".

19.08.2020р. до місцевого господарського суду надійшла скарга Акціонерного товариства "Укргазвидобування" на дії та рішення державного виконавця під час виконання судового рішення (вх.№19207), згідно якої боржник просить:

- визнати неправомірними дії державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Чорного Володимира Вікторовича з направлення до ПАТ АК "Укргазбанк" платіжної вимоги від 06.08.2020р. №6580505/ UAN/1716/8 на суму 1.349,63грн.;

- визнати неправомірними дії державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Чорного Володимира Вікторовича зі списання 12.08.2020р. з рахунку Акціонерного товариства "Укргазвидобування" № НОМЕР_1 , відкритого в ПАТ АК "Укргазбанк", коштів у сумі 1.349,63грн. за платіжною вимогою від 06.08.2020р. №6580505/UAN/1716/8;

- визнати неправомірною платіжну вимогу Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 06.08.2020р. №6580505/UAN/1716/8 на суму 1.349,63грн.;

- зобов`язати державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Чорного Володимира Вікторовича усунути порушення щодо подвійного стягнення з Акціонерного товариства "Укргазвидобування" коштів у розмірі 1.349,63грн. за виконавчим провадженням №6580505 шляхом повернення Акціонерному товариству "Укргазвидобування" неправомірно списаних за платіжною вимогою від 06.08.2020р. №6580505/UAN/1716/8 коштів у розмірі 1.349,63грн.

Ухвалою місцевого господарського суду від 19.08.2020р. вищезазначену скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування" на дії та рішення державного виконавця прийнято до розгляду, розгляд скарги призначено в судовому засіданні на 31.08.2020р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.08.2020р. у справі №21/315-03 (суддя Рильова В.В.) здійснено заміну сторони виконавчого провадження №6580505 з примусового виконання наказу №21/315-03 від 21.07.2003р., що видав господарський суд Харківської області, а саме стягувача - Відкритого акціонерного товариства «Укрнафтопромсервіс» його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрнафтопромсервіс» .

Ухвалою господарського суду Харківської області від 31.08.2020р. (повний текст складено та підписано 01.09.2020р.) закрито провадження в частині розгляду скарги Акціонерного товариства "Укргазвидобування" на дії та рішення державного виконавця (вх.№19207) у справі №21/315-03.

Не погодившись із постановленою ухвалою, Акціонерне товариство «Укргазвидобування» звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно резолютивної частини якої просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 31.08.2020р. (повний текст складено та підписано 01.09.2020р.) у справі №21/315-03, а справу передати на розгляд до суду першої інстанції. При цьому апелянтом зазначено, що судом порушені норми процесуального права, зокрема ст.236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), та неправильно застосовані норми матеріального права, що призвело до постановлення помилкової ухвали. В обґрунтування вимог апеляційної скарги боржник звертає увагу на сукупність наступних обставин:

- предметом скарги Акціонерного товариства «Укргазвидобування» є оскарження рішень та дій державного виконавця органу державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) у межах виконавчого провадження №6580505 щодо примусового виконання наказу господарського суду Харківської області від 21.07.2003р. №21/315-03 про стягнення боргу у розмірі 8.917,12грн., що відповідно до вимог ч.1 ст.74 Закону України Про виконавче провадження є юрисдикцією господарського суду;

- рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця органу державної виконавчої служби, прийняті (вчинені, допущені) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та накладенням штрафу, як виконавчих документів у окремому виконавчому провадженні, не є предметом розглядуваної скарги, при цьому, зазначені документи не були виділені державним виконавцем у окреме провадження;

- предмет розгляду скарги Акціонерного товариства «Укргазвидобування» не поширюється на юрисдикцію адміністративного суду, визначену ч.2 ст.74 Закону України Про виконавче провадження , з урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 23.06.2020р. у справі №705/1804/13-ц, а тому суд першої інстанції помилково закрив провадження з розгляду скарги Акціонерного товариства «Укргазвидобування» на підставі п.1 ч.1 ст.231 ГПК України.

Підсумовуючи доводи апеляційної скарги, заявник наголосив, що суд першої інстанції, усупереч правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постанові від 23.06.2020р. у справі №705/1804/13-ц, помилково прийшов до висновку, що скарга Акціонерного товариства «Укргазвидобування» не може бути розглянута за правилами господарського судочинства та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, чим порушив приписи ст.ст.231, 236, 339-340 ГПК України, та неправильно застосував до спірних правовідносин ч.ч.1, 2 ст.74 Закону України Про виконавче провадження .

Для розгляду справи згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.09.2020р. сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя (доповідач) Зубченко І.В., судді Медуниця О.Є., Радіонова О.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.09.2020р. відкрито апеляційне провадження за вищевказаною апеляційною скаргою, зобов`язано стягувача та державного виконавця у строк до 06.10.2020р. включно надати до суду відзиви на апеляційну скаргу з доказами їх надсилання скаржнику. Названою ухвалою, разом з іншим, призначено розгляд справи №21/315-03 на 07.10.2020р. о 12:00год.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрнафтопромсервіс» та Державна виконавча служба своїм правом, наданим ст.263 ГПК України, не скористались, відзивів на апеляційну скаргу не надали.

У судовому засіданні 07.10.2020р. представник відповідача (боржника) підтримав вимоги апеляційної скарги з мотивів, що були в ній викладені. Представники позивача (стягувача) та Державної виконавчої служби у судове засідання не з`явились, при причини неявки у судове засідання суд завчасно не повідомили. Про дату, час та місце проведення судового засідання у справі повідомлені належним чином, про що свідчать матеріали справи.

Відповідно до положень п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р. кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточних, зокрема, "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010р., "Смірнова проти України" від 08.11.2005р., "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006р., "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004р. та інші).

Відповідно до ч.2 ст.273 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що явка представників учасників справи судом обов`язковою не визнавалась, колегія суддів апеляційного господарського суду, з урахуванням ст.120, ст.202, ст.270, ч.2 ст.273 ГПК України, визнала за можливе розглянути справу за відсутністю представників Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнафтопромсервіс» та Державної виконавчої служби за наявними матеріалами.

Відповідно до частини 1 статті 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до статті 269 ГПК України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до ст.ст.222, 223 ГПК України та п.17.7 Перехідних положень ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації, складено протокол.

У судовому засіданні 07.10.2020р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника відповідача (боржника), перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог апеляційної скарги з огляду на наступне.

Як встановлено місцевим господарським судом на підставі аналізу матеріалів скарги та пояснень представника боржника, Акціонерне товариство "Укргазвидобування" повністю сплатило борг у сумі 8.917,12грн. за наказом господарського суду Харківської області від 21.07.2003р. у справі №21/315-03 на рахунок Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ).

06.08.2020р. державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Чорним В.В. винесені наступні постанови:

- про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП №6580505, якою визнано для Акціонерного товариства "Укргазвидобування" розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 457,92грн.;

- про стягнення виконавчого збору ВП №6580505, якою стягнуто з Акціонерного товариства "Укргазвидобування" виконавчий збір у розмірі 891,71грн.

Платіжним дорученням №317921 від 06.08.2020р. Акціонерним товариством "Укргазвидобування" сплачено на рахунок Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) кошти в сумі 1.349,63грн., до складу яких увійшли сума у розмірі 891,71грн. за постановою про стягнення виконавчого збору від 06.08.2020р. ВП №6580505 та сума у розмірі 457,92грн. за постановою про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 06.08.2020р. ВП №6580505.

Разом з тим, за платіжною вимогою від 06.08.2020р., яку було оформлено та надіслано державним виконавцем 11.08.2020р. (тобто, після сплати Акціонерним товариством "Укргазвидобування" на рахунок Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) мінімальних витрат виконавчого провадження в розмірі 457,92грн. та виконавчого збору в розмірі 891,71грн. (усього 1.349,63грн.)), з рахунку Акціонерного товариства "Укргазвидобування" 12.08.2020р. здійснено примусове списання коштів у сумі 1.349,63грн.

За твердженням боржника, зазначені дії державного виконавця призвели до необґрунтованого примусового списання з рахунку Акціонерного товариства "Укргазвидобування" виконавчого збору та мінімальних витрат виконавчого провадження у подвійному розмірі.

Проаналізувавши зміст скарги та фактичні обставини справи, судова колегія погоджується з висновком господарського суду Харківської області про те, що Акціонерним товариством "Укргазвидобування" фактично оскаржуються рішення та дії виконавця державної виконавчої служби щодо стягнення (подвійного) виконавчого збору і мінімальних витрат виконавчого провадження.

Відповідно до статті 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно з ч.1 ст.340 названого Кодексу скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу (ч.1 ст.343 ГПК України).

За приписами ч.1 ст.1 Закону України №1404-VIII від 02.06.2016р. Про виконавче провадження , виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом п.5 ч.1 ст.3 названого Закону, підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, таких виконавчих документів: постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.

Отже, постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанови про стягнення витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є окремими виконавчими документами. Тобто, примусовому виконанню підлягають не лише виконавчі документи, видані судами в передбачених законом випадках на виконання судових рішень, але й постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу.

Відповідно до ч.1 ст.74 Закону України Про виконавче провадження рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно з ч.2 ст.74 Закону України №1404-VІІІ від 02.06.2016р. рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.

Отже, Законом України №1404-VIII від 02.06.2016р. Про виконавче провадження встановлено спеціальний порядок судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення виконавчого збору та/або витрат на проведення виконавчих дій, стягнення штрафів, згідно з яким відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.06.2020р. у справі №705/1804/13-ц, на яку міститься посилання в апеляційній скарзі, дійшла висновку, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані. До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 06.06.2018р. у справі №127/9870/16-ц, від 06.06.2018р. у справі №921/16/14-г/15, від 20.09.2018р. у справі №821/872/17, від 17.10.2018р. у справі №826/5195/17, від 16.01.2019р. у справі №279/3458/17-ц, від 21.08.2019р. у справі №1915/1868/2012, від 09.10.2019р. у справі №758/201/17, від 18.12.2019р. у справі №344/21436/18.

Отже, у контексті приписів Закону України "Про виконавче провадження", який встановлює спеціальний порядок судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби щодо стягнення виконавчого збору та/або витрат на проведення виконавчих дій, відповідні спори підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

За таких обставин правомірним та таким, що базується на нормах чинного законодавства, є висновок господарського суду Харківської області про те, що скарга Акціонерного товариства "Укргазвидобування" не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, а її розгляд відноситься до юрисдикції адміністративних судів, оскільки усі оскаржувані заявником дії державного виконавця стосуються стягнення (подвійного) мінімальних витрат виконавчого провадження та виконавчого збору. Підстав для висновків, що суд першої інстанції порушив правила предметної чи суб`єктної юрисдикції, Східний апеляційний господарський суд не вбачає.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Враховуючи вищевикладене, ухвала господарського суду Харківської області від 31.08.2020р. (повний текст складено та підписано 01.09.2020р.) у справі №21/315-03 є такою, що прийнята з урахуванням вимог процесуального законодавства, норм матеріального права та обставин справи, у зв`язку з чим оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга - без задоволення.

За змістом ст.129 ГПК України такий результат апеляційного перегляду має наслідком віднесення на рахунок скаржника витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укргазвидобування» , м.Київ, на ухвалу господарського суду Харківської області від 31.08.2020р. (повний текст складено та підписано 01.09.2020р.) у справі №21/315-03 - залишити без задоволення .

Ухвалу господарського суду Харківської області від 31.08.2020р. (повний текст складено та підписано 01.09.2020р.) у справі №21/315-03 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду через Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

У судовому засіданні 07.10.2020р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 12.10.2020р.

Головуючий суддя І.В. Зубченко

Суддя О.Є. Медуниця

Суддя О.О. Радіонова