Постанова

від 30.09.2020 по справі 904/55/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2020 року м.Дніпро Справа № 904/55/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Дарміна М.О., Березкіної О.В.

при секретарі судового засідання : Логвіненко І.Г.

представники сторін:

від позивача: Бойко А.В., ордер серія КВ № 823268 від 14.02.2020 р., адвокат;

від відповідача: Чернобай О.В., ордер серія КС № 607169 від 14.02.2020 р., адвокат;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Дєєвої Олени Вікторівни на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2020 року, постановлену суддею Загинайко Т.В., повний текст якої підписаний 10.08.2020, за наслідками розгляду заяви фізичної особи - підприємця Дєєвої Олени Вікторівни про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.05.2018 у справі №904/55/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРДЖІО", м. Київ

до Фізичної особи-підприємця Дєєвої Олени Вікторівни, м. Дніпро

про використання запатентованої корисної моделі та способу (процесу), що охороняється патентом на корисну модель,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2020 у справі №904/55/18 відмовлено у задоволенні клопотання про призначення судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності. Відмовлено у задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Дєєвої Олени Вікторівни про перегляд рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.05.2018 №904/55/18 за нововиявленими обставинами. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.05.2018 у справі №904/55/18 залишено в силі.

Не погодившись із вказаною ухвалою місцевого господарського суду, Фізична особа-підприємець Дєєва Олена Вікторівна звернулася до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права, неповне з`ясування обставин справи, які мають значення для справи, просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2020, переглянути рішення Господарського суду Дніпропетровської області за нововиявленими обставинами; за наслідками перегляду рішення скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.05.2018 у справі №904/55/18 та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

При цьому, в обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що якщо з якихось причин судове рішення ґрунтувалось на невірно або помилково визначених суттєвих ознаках формули корисної моделі, а потім (після набрання рішенням законної сили), стало відомо що суттєві ознаки корисної моделі є іншими, то безумовно, що це є нововиявленими обставинами, які тягнуть перегляд судового рішення.

В даному випадку цілком очевидна наявність судової помилки при визначенні суттєвих ознак корисних моделей.

Так, відповідно до висновків судових експертиз №056/19 від 21.05.2019 та №20-ОВМ/18 від 21.08.2019 стосовно патенту №99387, то в них виділені два десятки одних і тих же суттєвих ознак, які повністю відповідають описаному в патенті процесу.

Також, у висновках судових експертиз №075/19 від 23.09.2019 та №1 від 28.01.2020 стосовно патенту №105140 виділені сім однакових суттєвих ознак, які описують запатентований продукт.

Однак, експерт Дорошенко О.Ф. у висновку експертного дослідження №551 від 13.07.2017, який покладений в основу рішення суду від 03.05.2018, виділив тільки три суттєвих ознаки патенту №99387 та тільки п`ять суттєвих ознак патенту №105140.

Експерт Дорошенко О.Ф. у експертному дослідженні №551 від 13.07.2017 вказав про те, що у виробах Відповідача ймовірно (тобто, навіть не точно) застосовані 3 ознаки патенту 99387 та 5 ознак патенту 105140.

Але зараз скаржнику відомо, що таких ознак не 3 і 5, а 20 і 7. Тобто, є питання про те, чи всі ці решта 13 та 2 ознаки присутні у виробах Відповідача.

Саме на це питання повинен був відповісти суд, або спочатку призначивши судову експертизу і керуючись її висновками, або самостійно, якщо він володіє необхідними спеціальним знаннями.

Отже, на час розгляду справи та ухвалення рішення від 03.05.2018 у володінні Відповідача були тільки відомості, вказані у дослідженні експерта Дорошенко О.Ф. №551 від 13.07.2017. Ці ж відомості буди покладені в основу рішення суду від 03.05.2018.

І тільки в 2019 році Відповідачу із висновків судових експертиз з інших судових справ стосовно корисних моделей №99387 та №105140 стало відомо про те, що суттєві ознаки цих моделей є іншими, як кількісно, так і змістовно.

Тобто, тільки в 2019 році було виявлено, що дані (докази), які об`єктивно існували, але навмисно чи помилково були неправильно викладені в засобі доказування (висновку експертного дослідження) є іншими.

Одночасно у змісті апеляційної скарги (п.1 прохальної частини скарги) апелянтом викладено клопотання про призначення у справі судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності, проведення якої слід доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз (65011, м. Одеса, вул. Успенська, 83/85), на вирішення якої поставити наступні питання:

- чи використано у виробах під найменуванням "FRUTINI" (фруктові цукерки - плодово-ягідні мікси) (виробник - ФОП Дєєва О.В.): "Абрикос", "Апельсин", "Полуниця", "Слива" та "Яблуко" кожну ознаку, що включена до незалежного пункту формули корисної моделі " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (патент №99387 від 25.05.2015)?

- чи використано у виробах під найменуванням "FRUTINI" (фруктові цукерки - плодово-ягідні мікси) (виробник - ФОП Дєєва О.В.): "Абрикос", "Апельсин", "Полуниця", "Слива" та "Яблуко" кожну ознаку, що включена до незалежного пункту формули корисної моделі " ІНФОРМАЦІЯ_2 " (патент №105140 від 10.03.2016)?

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу проти задоволення апеляційної скарги заперечив, вважає оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою, прийнятою у відповідності до фактичних обставин справи та з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права. Зазначає, що відповідач намагається добитися повторного перегляду справи за доводами своєї касаційної скарги, яка вже була розглянута, адже повторно посилається на те, що експертне дослідження №551 від 13.07.2017 не можна вважати доказом, з огляду на те, що воно не призначалося судом, а подано самостійно стороною.

Відповідачка в своїй заяві про перегляд судового рішення не вказала та не довела належними доказами жодну істотну для справи обставину, що не була встановлена судом та не була і не могла бути відома особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Ознаки всіх незалежних пунктів формули корисної моделі з патентів №99387 (Спосіб виробництва листкових солодощів на ягідно-фруктовій основі) та №105140 (Кондитерський виріб) містяться в самих патентах, які є наявними в матеріалах справи.

Відповідачка, в разі сумніву в правомірності методологічної викладки їх в експертному дослідженні №551 від 13.07.2017 могла використати цей довід, тому ця обставина не є такою, що не могла бути відома відповідачу.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 31.08.2020 (колегія суддів у складі: головуючий Іванов О.Г. (доповідач), Дармін М.О., Антонік С.Г.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Дєєвої Олени Вікторівни на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2020 у справі № 904/55/18; розгляд справи призначено в судовому засіданні на 30.09.2020.

В судовому засіданні 30.09.2020 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

У січні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕРДЖІО" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Дєєвої Олени Вікторівни, в якому просило заборонити Фізичній особі-підприємцю Дєєвій Олені Вікторівні в будь-який спосіб використовувати в Україні запатентовану корисну модель " ІНФОРМАЦІЯ_2 " (патент на корисну модель № НОМЕР_1 від 10.03.2016) та використовувати спосіб (процес), що охороняється патентом на корисну модель " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (патент на корисну модель № НОМЕР_2 від 25.05.2015).

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 03.05.2018 позов задоволено, заборонено Фізичній особі-підприємцю Дєєвій Олені Вікторівні в будь-який спосіб використовувати в Україні запатентовану корисну модель " ІНФОРМАЦІЯ_2 " (патент на корисну модель № НОМЕР_1 від 10.03.2016) та використовувати спосіб (процес), що охороняється патентом на корисну модель " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (патент на корисну модель № НОМЕР_2 від 25.05.2015).

Рішення мотивовано тим, що відповідач виготовляє фруктові цукерки - плодово-ягідні мікси під найменуванням "FRUTINI" ("Абрикос", "Апельсин", "Полуниця", "Слива" та "Яблуко") із застосуванням запатентованої корисної моделі "Кондитерський виріб" (патент на корисну модель № НОМЕР_1 від 10.03.2016) та із застосуванням процесу, що охороняється патентом на корисну модель " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (патент на корисну модель № НОМЕР_2 від 25.05.2015), що підтверджено висновком від 13.07.2017 №551 експертного дослідження об`єктів інтелектуальної власності Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.07.2018 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.05.2018 у справі №904/55/18 залишено без змін з тих же підстав.

19.07.2018 на примусове виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.05.2019 у справі №904/55/18 було видано відповідні накази.

В подальшому, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.11.2018 у справі №904/55/18 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.05.2018 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.07.2018 у справі №904/55/18 залишено без змін.

15.11.2019 до Господарського суду Дніпропетровської області від Фізичної особи-підприємця Дєєвої Олени Вікторівни надійшла заява (вх.№5412/19 від 15.11.2019) про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, в якій заявник просить переглянути рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.05.2018 у справі №904/55/18 за нововиявленими обставинами та за наслідками перегляду рішення скасувати це рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування наявності нововиявлених обставин заявник посилається на те, що рішенням суду від 03.05.2018, яке просить переглянути, не були встановлені всі ознаки незалежних пунктів формул корисних моделей по патентам №99387 та №105140. Всі висновки суду ґрунтуються на експертному дослідженні №551 від 13.07.2017, яке навіть не може вважатись висновком судової експертизи в розумінні ст. 98 ГПК України.

В свою чергу, детальний аналіз названого висновку експертного дослідження №551 від 13.07.2017 дозволяє встановити, що в ньому також не зазначені ознаки незалежних пунктів формул вказаних корисних моделей. У розглядуваному висновку експертного дослідження вказано деякі ознаки але, при цьому не конкретизується чи є ці ознаки ознаками саме незалежних пунктів формул, як того вимагає стаття 29 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі".

Так, у висновку дослідження №551 від 13.07.2017 стосовно патенту №99387 вказано 4 ознаки, а стосовно патенту №105140 вказано 5 ознак.

В той же час, в ході розгляду цивільних справ №757/38872/18-ц та №757/873/18-ц за позовом Дєєвої О.В. до ОСОБА_1 та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання патентів недійсними на підставі ухвал суду були проведені повноцінні судові експертизи, за наслідками яких складені висновки №056/19 від 21.05.2019 (стосовно корисної моделі по патенту №99387) та №075/19 від 23.09.2019 (стосовно корисної моделі по патенту №105140).

Детальний аналіз зазначених висновків судових експертиз дозволяє встановити, що в них судовими експертами були визначені 19 ознак саме незалежного пункту формули корисної моделі по патенту №99387 (висновок №056/19 від 21.05.2019) та 7 ознак саме незалежного пункту формули корисної моделі по патенту №105140 (висновок №075/19 від 23.09.2019).

При цьому, заслуговують на особливу увагу три факти:

по-перше, ініціатором складення висновку експертного дослідження №551 від 13.07.2017 та ініціатором призначення двох вказаних судових експертиз №056/19 від 21.05.2019 та №075/19 від 23.09.2019 була одна і таж особа - адвокат Бойко А.В.;

по-друге, як слідує з висновку експертного дослідження №551 від 13.07.2017 в ньому викладені неоднозначні висновки, а так звані ймовірні. Тобто, експерт неточно встановив факт використання корисних моделей, а лише відзначив про те, що існує ймовірність такого використання;

по-третє, під час експертного дослідження №551 від 13.07.2017 не проводилося обстеження виробництва відповідача та експериментальні дослідження.

Відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, господарський суд виходив з того, що заявник у поданій заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, а також у клопотанні про призначення ще однієї судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності пропонує суду здійснити саме переоцінку доказів у справі, що не є нововиявленими обставинами, оскільки не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.

Відповідно до ст.320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, серед іншого, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України).

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов :

- по-перше, їх існування на час розгляду справи,

- по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи,

- по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Таким чином, нововиявлена обставина - це юридичний факт, який:

- передбачений нормами права і зумовлює виникнення, зміну чи припинення правовідносин;

- має суттєве значення для правильного вирішення конкретної справи;

- якщо б нововиявлена обставина була відома господарському суду при винесенні судового рішення, то вона обов`язково вплинула б на висновок суду;

- уже існував у момент звернення заявника до господарського суду та під час розгляду справи господарським судом, але про його існування стало відомо лише після прийняття відповідного судового рішення;

- не був і не міг бути відомим ні особі, яка заявила про це потім, ні господарському суду, який розглядав справу.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Відповідно до ч. 4 ст.320 ГПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту). Так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти, у даному випадку - інший висновок експертного дослідження у іншій справі тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Отже, заявник у поданій заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, надаючи до суду Висновок експертів Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності №056/19 за результатами проведення комісійної судової експертизи у сфері інтелектуальної власності у цивільній справі №757/38872/18-ц від 21.05.2019 та Висновок експертів Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності №075/19 за результатами проведення комісійної судової експертизи у сфері інтелектуальної власності у цивільній справі №757/38873/18-ц, а також звертаючись до суду з клопотанням про призначення ще однієї судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності фактично намагається добитися повторного перегляду справи за доводами своєї касаційної скарги, яка вже була розглянута, адже повторно посилається на те, що експертне дослідження № 551 від 13.07.2017 не можна вважати належним та допустимим доказом, чим пропонує суду здійснити саме переоцінку доказів оцінених судом у процесі розгляду справи на підставі нових доказів, які судом не оцінювалися.

Вказане вище узгоджується з правовою позицією об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (постанова від 03 серпня 2018 року у справі №19/5009/1481/11, постанова від 03.04.2018 у справі №910/6052/16 та постанова від 07.08.2018 у справі № 915/1708/14).

Колегія суддів не погоджується з доводами заявника апеляційної скарги про те, що тільки в 2019 році було виявлено (могло бути встановлено), що дані (докази), які об`єктивно існували, але навмисно чи помилково були неправильно викладені в засобі доказування (висновку експертного дослідження) є іншими, оскільки під час розгляду справи по суті ніщо не заважало Відповідачу встановити (довідатися) про те, що суттєві ознаки корисних моделей є іншими, як кількісно, так і змістовно, ніж зазначено у експертному дослідженні №551 від 13.07.2017.

Так, Відповідач, в разі сумніву в правомірності методологічної викладки ознак всіх незалежних пунктів формули корисної моделі з патентів №99387 (Спосіб виробництва листкових солодощів на ягідно-фруктовій основі) та №105140 (Кондитерський виріб) в експертному дослідженні №551 від 13.07.2017 мав можливість заявити про це під час розгляду справи по суті, та на підтвердження своїх доводів заявити клопотання про призначення додаткової чи повторної судової експертизи у сфері інтелектуальної власності.

До того ж, Відповідач не був позбавлений можливості провести власну експертизу у сфері інтелектуальної власності та надати висновок експерта в обґрунтування своєї позиції.

Отже, ще під час розгляду справи по суті Відповідач мав об`єктивну можливість спростувати висновок експертного дослідження №551 від 13.07.2017 та довести, що в ньому не зазначені ознаки незалежних пунктів формул вказаних корисних моделей.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 2 ст. 114 ГПК України).

Колегія суддів вважає, що Відповідач має нести ризик настання наслідків, пов`язаних із невчиненням ним процесуальних дій, а саме не проведенням (призначенням, долученням до матеріалів справи) судової експертизи у сфері інтелектуальної власності.

Отже, наведені у заяві від 15.11.2019 ФОП Дєєвої О.В. обставини не можуть вважатися нововиявленими в розумінні пункту 1 частини другої статті 320 ГПК України, оскільки в цьому випадку відсутня необхідна ознака існування нововиявлених обставин, а саме одночасна наявність таких умов як, їх існування на час розгляду справи та те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пункту 13 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.11.2018 у справі №904/55/18 встановлено, що судами вірно застосовано статті 424, 462, 464, 1009, 1113, 1114 Цивільного кодексу України та статті 22, 25, 28, 34 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" .

Тому колегія суддів не погоджується з доводами заявника апеляційної скарги про те, що судом при вирішенні справи не були встановлені обставини, а саме всі ознаки пунктів формул корисних моделей, які мають значення для справи, як це вимагається частиною 2 статті 28 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі".

Ухвалюючи оскаржувану ухвалу, господарський суд правомірно керувався принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 у справі "Рябих проти Росії", від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Понамарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі,

За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Водночас, статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція) гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у справі «Устименко проти України» (заява №32053/13) констатував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом першим статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року (заяви № 29458/04 та № 29465/04) вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду» , але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Отже, процедура перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами повинна відповідати вимогам статті 6 Конвенції та положенням законодавства України та має бути збалансована з реальністю правового захисту та ефективністю рішень судів усіх інстанцій, як найважливіших аспектів реалізації принципу верховенства права.

Разом з цим, переоцінка доказів у справі не може бути підставою для зміни або скасування судового рішення.

Таким чином, господарський суд правомірно відмовив в задоволенні заяви Відповідача про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та залишив без змін рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.05.2018 у цій справі.

Щодо клопотання Відповідача про призначення судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Частиною 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Оскільки Відповідач не був позбавлений можливості провести власну судову експертизу об`єктів інтелектуальної власності та надати висновок експерта в обґрунтування своєї позиції; клопотання Відповідача про призначення експертизи взагалі не містить обґрунтування неможливості самостійного замовлення експертизи та поважності ненадання експертного висновку у встановлені строки; у Відповідача було достатньо часу та наявні всі необхідні матеріали для самостійного проведення такої експертизи, в задоволенні клопотання Відповідача про призначення судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності слід відмовити.

До того ж, колегія суддів приймає до уваги, що метою такої стадії судового розгляду справи як перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є саме встановлення наявності чи відсутності фактичних даних, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, на підставі вже долучених до заяви доказів , що підтверджують наявність нововиявлених обставин (п. 3 ч. 3 ст. 322 ГПК України), а не сприяння заявникові у встановленні нових даних та наданні нових засобів доказування (нового висновку експерта).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За викладених обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що розглядаючи справу, суд першої інстанції дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, правильно застосував норми процесуального права, що у відповідності до ст. 276 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду - без змін.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Дєєвої Олени Вікторівни, м. Дніпро на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2020 у справі № 904/55/18 - залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2020 у справі №904/55/18 - залишити без змін.

Судові витрати Фізичної особи-підприємця Дєєвої Олени Вікторівни, м. Дніпро за подання апеляційної скарги на ухвалу суду покласти на заявника апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 12.10.2020.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя М.О. Дармін

Суддя О.В. Березкіна