Рішення

від 01.10.2020 по справі 905/1088/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.10.2020 Справа № 905/1088/20

Господарський суд Донецької області у складі судді Сковородіної О.М.,

секретар судового засідання Доннік Н.В.

у справі за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Лема Шіппінг (87510, Донецька область, м. Маріуполь, просп. Луніна, буд. 21, кв. 3, код ЄДРПОУ 38950997)

до відповідача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

про стягнення 627 474,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

Товариство з обмеженою відповідальністю Лема Шіппінг звернулось з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення 627474,00 грн.

Позов обґрунтований тим, що позивач, у якості передплати за агентські та інші супровідні послуги, перерахував на користь відповідача грошові кошти, з зобов`язанням подальшого укладання договору про надання послуг.

Однак, договір з відповідачем не укладався, а послуги останнім не надавалися, у зв`язку з чим, позивач просить суд стягнути, перераховані ним у якості передплати, кошти в сумі 627474,00 грн.

Ухвалою суду від 11.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1088/20 за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 26.08.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті .

Позивач належним чином повідомлений про дату час та місце судового розгляду справи в судове засідання явку свого представника не забезпечив.

Відповідач у судові засідання не з`являвся, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.

07.09.2020 через канцелярію суду від відповідача надійшло вступне слово б/н від 04.09.2020, у якому останній виклав свою позицію по суті спірних правовідносин, проти позивних вимог заперечував та просив суд відмовити у їх задоволенні.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Як зазначено в ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність належним чином повідомлених представників сторін, не впливає на таку кваліфікацію і не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини спору, суд встановив наступне.

Позивач, в період з 12.06.2017 по 25.10.2017, сплатив на користь відповідача кошти у розмірі 627474,00 грн.

Перерахування грошових коштів відповідачу, в розмірі 627474,00 грн., підтверджується платіжними дорученнями, що роздруковані з системи Клієнт -Банк Акціонерного товариства Укрсімбанк :

- №326 від 12.06.2017 на суму 1000, 00 грн, з призначенням платежу: оплата згідно з рахунком №6 від 12.06.2017;

- №351 від 30.06.2017 на суму 40000,00 грн, з призначенням платежу: оплата згідно з рахунком №6 від 29.06.2017;

- №350 від 30.06.2017 на суму 62810,00 грн, з призначенням платежу: оплата згідно з рахунком №6 від 29.06.2017;

- №371 від 27.07.2017 на суму 198565,00 грн, з призначенням платежу: оплата згідно з рахунком №7 від 27.06.2017;

- №389 від 14.08.2017 на суму 38028,00 грн, з призначенням платежу: оплата згідно з рахунком №8 від 14.08.2017;

- №399 від 22.08.2017 на суму 78152,00 грн, з призначенням платежу: оплата згідно з рахунком №8 від 22.08.2017;

- №441 від 27.09.2017 на суму 83126,00 грн, з призначенням платежу: оплата згідно з рахунком №9 від 27.09.2017;

- №470 від 25.10.2017 на суму 125793,00 грн, з призначенням платежу: оплата згідно з рахунком №10 від 24.10.2017;

а також, з поданих до суду банківських виписок, що сформовані 25.05.2020, з реєстром документів по дебету, за рахунком № НОМЕР_2 , якій відкритий в АТ Укрексімбанк , та належить позивачу, вбачається проведення платіжної операції на користь відповідача, у спірний період:

- 12.06.2017, перерахування у розмірі 1000,00 грн;

- 30.06.2017, перерахування у розмірі 40000,00 грн та 62810,00 грн;

- 27.07.2017, перерахування у розмірі 198565,00 грн;

- 14.08.2017, перерахування у розмірі 38028,00 грн;

- 22.08.2017, перерахування у розмірі 78152,00 грн;

- 27.09.2017, перерахування у розмірі 83126,00 грн;

- 25.10.2017, перерахування у розмірі 125793,00 грн.

Наведені виписки засвідчені установою банку - АТ Укрексімбанк .

Позивач звернувся до відповідача з претензією б/н від 24.10.2019, в якій зазначив, що наразі, виконання зобов`язання втратило інтерес для Товариства з обмеженою відповідальністю Лема Шіппінг , у зв`язку із чим, останній вимагає повернення коштів, сплачених, у період з 27.09.2016 по 02.09.2019, на загальну суму 3787545,00 грн. У якості додатку до претензії позивач направив реєстр розшифровки суми претензії.

Претензія з додатками, надіслана на адресу відповідача, що зазначена у єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців - 24.10.2019 (трек-номер 8752502218159), однак була повернута за закінченням встановленого строку зберігання (а.с. 113).

Позивач повторно направив відповідачу претензію б/н б/д, в якій також вказав про те, що виконання зобов`язання відповідача втратило інтерес для позивача, у зв`язку із чим, вимагав повернення сплачених, у період з 12.06.2017 по 25.10.2017, коштів у розмірі 627 474,00 грн.

Однак, як зазначено позивачем в ході розгляду справи, докази надіслання претензії б/н б/д перебувають за юридичною адресою підприємства позивача, до якого обмежений доступ, внаслідок спірних спадкових відносин.

У даному позові, позивач просить суд стягнути з відповідача, перераховані ним у якості передплати, кошти в сумі 627474,00 грн, за період з 12.06.2017 по 25.10.2017, а отже судом досліджується правовідносини тільки в межах заявленої суми та періоду.

Відповідач не спростовує факту перерахування позивачем на його рахунок, у спірний період, коштів, як і не доводить, що такі послуги відповідачем були надані.

Відповідно до ч1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом.

Отже, позивач зазначає про наявність у нього права на повернення сплачених, у спірний період, коштів у розмірі 627474,00 грн, підстава набуття яких відпала.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам за своєю суттю, зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 13 та частиною 1 статті 14 ЦК України, цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб , тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Дослідивши обставини щодо правової природи правовідносин, що виникли між сторонами з приводу виставлення відповідачем рахунків на попередню оплату позивачеві та їх оплату останнім, суд дійшов висновку про наявність між сторонами договору про надання послуг, у спрощений спосіб, з огляду на таке.

Згідно з частиною 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець), зобов`язується за завданням другої сторони (замовника), надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідач посилається на те, що правове обґрунтування позову, не підтверджується належними доказами, адже, позивач надав платіжні доручення про сплату на користь відповідача коштів, в яких наявні посилання на рахунки (в графі призначення платежу), однак, самі рахунки позивач не надає.

Представником позивача, у судовому засіданні зазначено, що наразі виставленні рахунки у нього відсутні, адже вони знаходяться у приміщенні, до якого у позивача обмежений доступ, внаслідок спірних спадкових відносин з відповідачем.

При цьому, відповідач, звертаючи увагу суду на відсутність рахунків-фактур, не ставить їх під сумнів, а лише вказує, що в рахунках наявний перелік послуг, що необхідно надати.

Отже відповідачем підтверджується, факт виставлення ним, позивачу рахунків про надання послуг, та відповідно, внесення останнім передплати на їх підставі.

Тому дані обставини, в розумінні ст. 75 ГПК України, не підлягають доказуванню, адже визнаються учасниками справи.

Стосовно тверджень відповідача, що наданий суду реєстр сплачених сум позивачем на поточних рахунок відповідача, на суму 627474,00 грн, підписаний особою, яка немає на це повноважень (представник підприємства ТОВ Лема Шіппінг адвокат Гаврик А.В.), замість директора підприємства, та на цьому реєстрі відсутній підпис відповідача, суд зазначає.

Відповідно до приписів ст. 11 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні фінансова звітність підписується керівником (власником) підприємства або уповноваженою особою у визначеному законодавством порядку та бухгалтером або особою, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку підприємства.

За приписами статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , фінансова звітність це - звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.

Разом з тим, наданий позивачем реєстр сум не є документом фінансової звітності підприємства, адже містить у собі лише перелік платіжних доручень та суми сплачених за цими дорученнями коштів, за спірний період, та в розмірі, що заявлений до стягнення з відповідача, а отже не вимагає наявність засвідчувального підпису керівника підприємства.

Посилання відповідача, на те, що реєстр сум повинний бути підписаний також й відповідачем, суд оцінює критично, оскільки відповідач помилково ототожнює наданий реєстр сум, який за своєю суттю є розрахунком ціни даного позову, з зведеним фінансовим документом (актом звіряння, тощо).

Суд зазначає, що у спірних правовідносинах, належним і допустимим доказом надання послуг може бути, виключно, підписаний обома сторонами акт наданих послуг, як єдина, в даному випадку, підстава для врахування попередньої оплати, що сплачена позивачем.

Акт приймання-передачі відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні є первинним бухгалтерським документом, який відображає суть господарської операції, а тому є належним документом, що підтверджує факт надання послуг чи виконання робіт.

Разом з тим, відповідачем до суду не подано а ні акту виконаних робіт, а ні будь-яких інших доказів, з яких можливо було встановити надання послуг останнім.

Тобто, матеріалами справи підтверджено, а відповідачем не спростовано той факт, що позивачем здійснено оплату, за послуги, які повинні були надаватися відповідачем, однак останнім послуг надано не було.

Порядок зміни та розірвання договорі визначений статтею 188 Господарського кодексу України, згідно з ч. 1 якої, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

В даному випадку, у зв`язку із відсутністю письмового договору, в формі єдиного документа, до правовідносин, що виникли у спрощений спосіб, в частині їх дії, слід застосовувати приписи Закону, зокрема, Цивільного та Господарського права.

Відповідно до ст. 907 Цивільного кодексу України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Як встановлено судом вище, позивач, 24.10.2019 надіслав відповідачу претензію, в якій, окрім іншого, повідомив, що виконання зобов`язання втратило інтерес для Товариства з обмеженою відповідальністю Лема Шіппінг , у зв`язку із чим, вимагав повернення коштів, сплачених відповідачу, за період з 27.09.2016 по 02.09.2019, на загальну суму 3787545,00 грн.

Доводи відповідача про те, що він не отримував від позивача претензії б/н від 24.10.2019, оскільки згідно з відомостями, що розміщені на офіційному веб-сайті Укрпошта , відправлення за № 8752502218159 - не зареєстровано в системі, не приймаються судом з огляду на наступне.

Надсилання Товариством з обмеженою відповідальністю Лема Шіппінг претензії б/н від 24.10.2019 підтверджується накладною №8752502218159, описом вкладення, з відбитком печатки поштового відділення, а також фіскальним чеком АТ Укрпошта , в якому також визначений номер поштового відправлення (а.с.8,9).

Разом з тим, відсутність на офіційному веб-сайті Укрпошта відомостей про поштове відправлення, не є безумовною підставою того, що відповідна кореспонденція на визначену адресу не надсилалася.

Термін зберігання інформації для відстеження руху рекомендованих листів - обмежений, і після спливу такого терміну, неможливо з даних вказаного веб-сайту встановити, зокрема, відстежити відповідне поштове відправлення.

На сайті Укрпошта міститься застереження про те, що інформація про наявність та стан пересилання поштових відправлень постійно оновлюється й зберігається в системі протягом 6 місяців з моменту реєстрації (до 24.04.2020).

Таким чином, відсутність, станом на час розгляду даної справи, інформації про відправлення на сайті Укрпошти не спростовує того, що відправлення № 8752502218159 було направлено на адресу відповідача, та не отримано останнім.

Аналогічна за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 438/610/14-ц.

Отже, пояснення відповідача, не спростовують представлених суду доказів про надіслання претензії позивачем.

Суд зазначає, що днем пред`явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв`язку і підприємством зв`язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред`явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

За таких обставин, докази надіслання претензії, визнаються судом як належні і допустимі, та свідчать про реалізацію позивачем наданого йому права на односторонню відмову від договору, яке визначене ст. 188 Господарського кодексу України та ст. 907 Цивільного кодексу України.

За приписами частини 3 статті 651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до статті 653 Цивільного кодексу України у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Суд встановив, що виходячи з приписів ст. 651 та ст. 907 ЦК України, позивач направив відповідачу повідомлення про односторонню відмову від договору, шляхом надіслання претензії б/н від 24.10.2019, в якій також просив повернути попередню оплату у розмірі 627474,00 грн, що сплачена за період з 12.06.2017 по 25.10.2017.

На час вирішення даного спору, відповідачем не подано доказів надання послуг позивачу, в рахунок передплати, також як не надано доказів на підтвердження повернення перерахованих позивачем, у період з 26.04.2017 по 27.09.2017, коштів у сумі 627474,00 грн.

Як слід, підстава за якою відповідачем були набуті кошти - відпала, тому, на момент подання позову, у відповідача відсутні будь-які законні підстави для утримання у себе коштів позивача та відповідно до ч.1ст.1212 ЦК України, мають бути повернуті позивачу.

Враховуючи встановлені вище обставини, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до п.1 ч.4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у разі задоволення позову, судові витрати покладаються на відповідача.

Судом встановлено, що судовий збір, який належало сплати за звернення до суду з даним позовом складає 9412,11 грн (1,5% від суми позову, відповідно до Закону України Про судовий збір ).

Відповідно до платіжного доручення №171 від 25.05.2020, розмір сплаченого позивачем судового збору складає -9983,15 грн.

Приписами ст. 7 Закону України Про судовий збір передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Тому, питання про повернення надмірно сплаченого судового збору у сумі 571,04 грн. на користь позивача, може бути вирішено судом, в порядку встановленому процесуальним законодавством, тільки після подання до суду відповідної заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Лема Шіппінг до ОСОБА_1 про стягнення 627474,00 грн.- задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Лема Шіппінг заборгованість у розмірі 627474,00 грн. та витрати на сплату судового збору у розмірі 9412,11 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Вступну та резолютивну частину рішення складено та підписано 01.10.2020

Повний текст рішення складено та підписано 12.10.2020.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Лема Шіппінг (87510, Донецька область, м. Маріуполь, просп. Луніна, буд. 21, кв. 3, код ЄДРПОУ 38950997).

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ).

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію у даній справі http://dn.arbitr.gov.ua.

Суддя О.М. Сковородіна