Постанова

від 19.01.2021 по справі 905/1088/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" січня 2021 р. Справа № 905/1088/20

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Лакіза В.В. , суддя Бородіна Л.І. , суддя Здоровко Л.М.

за участю секретаря судового засідання Перікової К.В.,

за участі представників:

позивача - Гаврик А.В., свідоцтво серія КС№8669/10 від 27.12.2019 представник Товариство з обмеженою відповідальністю "Лема Шіппінг"

відповідача - Лисаков О.О., свідоцтво №2204 від 05.04.2006 представник Шиповалов Андрій Олександрович

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Шиповалова Андрія Олександровича , м.Маріуполь (вх. №3208 Д/2)

на рішення господарського суду Донецької області від 01.10.2020 у справі № 905/1088/20 (суддя Сковородіна О.М., повний текст рішення складено 12.10.2020)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лема Шіппінг", м. Маріуполь

до Шиповалова Андрія Олександровича , м. Маріуполь

про стягнення 627 474,00 грн,-

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Лема Шіппінг" звернулось до Господарського суду Донецької області із позовом до Шиповалова Андрія Олександровича про стягнення 627474,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач, у якості передплати за агентські та інші супровідні послуги перерахував на користь відповідача грошові кошти, з зобов`язанням подальшого укладання договору про надання послуг. Водночас, договір з відповідачем не укладався, послуги останнім не надавалися, акти виконаних робіт (наданих послуг) відсутні, у зв`язку з чим, позивач просив суд стягнути з відповідача кошти, які в якості передплати були перераховані позивачем на користь відповідача у період з 12.06.2017 по 25.10.2017 в розмірі 627474,00 грн.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 01.10.2020 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лема Шіппінг" до Шиповалова Андрія Олександровича про стягнення 627474, 00 грн задоволено у повному обсязі; стягнуто з Шиповалова Андрія Олександровича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лема Шіппінг" заборгованість у розмірі 627474, 00 грн та витрати на сплату судового збору у розмірі 9 412,11 грн.

Рішення суду першої інстанції обґрунтовано наступними доводами:

- спірні правовідносини у справі виникли з приводу виконання сторонами договору про надання послуг, який укладено у спрощений спосіб в порядку ст. 181 Господарського кодексу України;

- здійснення позивачем оплати коштів на користь відповідача в сумі 627474,00 грн у період з 12.06.2017 по 25.10.2017 за послуги, які мав надати відповідач, підтверджується платіжними дорученнями та роздруківкою банківських виписок з системи Клієнт -Банк Акціонерного товариства Укрсімбанк за вказаний період;

- у спірних правовідносинах, належним і допустимим доказом надання послуг може бути, виключно, підписаний обома сторонами акт наданих послуг, як єдина, в даному випадку, підстава для врахування попередньої оплати, що сплачена позивачем. Разом з тим, відповідачем до суду не надано акту виконаних робіт та будь-яких інших доказів, що підтверджують надання послуг останнім;

- позивачем було дотримано порядок та строки повідомлення іншої сторони про односторонню відмову від договору, шляхом надіслання претензії б/н від 24.10.2019 та претензії б/н б/д, якою відповідача повідомлено, що виконання зобов`язання відповідача втратило інтерес для позивача та необхідність повернення сплачених у період з 12.06.2017 по 25.10.2017 коштів у розмірі 627 474,00 грн;

- враховуючи, що відповідачем не надано доказів належного виконання умов договору про надання послуг, а також доказів на підтвердження повернення перерахованих позивачем у період з 26.04.2017 по 27.09.2017 коштів у сумі 627474,00 грн, наявні підстави для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача коштів в порядку ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Шиповалов Андрій Олександрович звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю; стягнути з позивача на користь відповідача витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Крім того, в апеляційній скарзі відповідач просив суд прийняти докази надання послуг позивачу на загальну суму 627474,00 грн, посилаючись на неможливість подання таких доказів до суду першої інстанції з підстав, що об`єктивно не залежали від відповідача.

Зокрема, до апеляційної скарги апелянтом надано копії актів здачі-прийняття робіт наданих послуг (разом з додатками), а також рахунки-фактури, які виставлялися ним для сплати позивачем, які він просив врахувати під час розгляду апеляційної скарги.

Вимоги апеляційної скарги та клопотання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, які апелянт не мав змоги своєчасно надати до суду першої інстанції, скаржник обґрунтовує наступними доводами:

- ухвалою господарського суду Полтавської області від 26.08.2020 безпідставно відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання від 21.08.2020 про продовження підготовчого засідання та надання часу для підготовки відзиву та збору доказів в обґрунтування своїх заперечень проти позовної заяви, в той же час, ухвалою суду першої інстанції від 10.08.2020 судом прийнято від позивача додаткові докази з посиланням на те, що встановлення карантинних обмежень є поважною причиною ненадання рахунків-фактур разом з позовною заявою. Разом з тим, апелянт вважає, що позивач мав достатньо часу для підготовки обґрунтування своїх позовних вимог на відміну від відповідача, який на час розгляду справи не був підприємцем, а докази, що пов`язані з виконанням послуг з перевалки вантажів у Маріупольському порту в оригіналах були надані позивачу разом з актами про надання послуг. Отже, одночасно відмовивши у задоволенні клопотання відповідача про продовження підготовчого засідання та задовольнивши клопотання позивача про долучення до справи додаткових доказів, судом порушено основні засади судочинства, а саме, змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів;

- позивач, маючи у своєму розпорядженні первині бухгалтерські документи, а саме, Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), які підтверджують надання послуг відповідачем на загальну суму 627474,00 грн, вказані первинні документи до суду першої інстанції не надав, чим ввів суд в оману щодо наявності правових підстав для стягнення з відповідача суми попередньої оплати;

Крім того, в обґрунтування обставин, що унеможливили подання апелянтом до суду першої інстанції Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) та додаткових документів, які підтверджують надання ФОП Шиповаловим А.О. послуг ТОВ "Лема Шіппінг" у спірний період, скаржник зазначав, що був позбавлений об`єктивної можливості надати Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) з причин їх відсутності у відповідача. Зокрема, скаржник зазначає, що від дня створення ТОВ "Лема Шіппінг" наприкінці 2013 року відповідач надавав послуги позивачу у галузі транспортно-експедиційного обслуговування вантажів, агентування суден; будучи підприємцем, відповідач знаходився приміщенні позивача та мав окреме робоче місце; керівником ТОВ "Лема Шіппінг" був брат відповідача - ОСОБА_2 . Після смерті брата 23.06.2019 до керівництва ТОВ "Лема Шіппінг" прийшов ОСОБА_3 . ТОВ "Лема Шіппінг" фактично припинило господарську діяльність у жовтні 2019 року. Крім керівника, всіх працівників ТОВ "Лема Шіппінг" було звільнено. Новий керівник припинив господарські відносини з відповідачем у серпні 2019 року, а документи підприємницької діяльності відповідача залишилися у приміщенні позивача, до якого Шиповалов Андрій Олександрович не мав доступу. Саме з цих підстав, відповідач мав труднощі з підготовки відзиву та збору документів, та був вимушений витратити час для пошуку доказів, оскільки докази, пов`язані з виконанням послуг з перевалки вантажів у Маріупольському порту, в оригіналах були надані позивачу разом з актом про надання послуг. Лише завдяки наполегливим проханням відповідача до колишніх працівників ТОВ "Лема Шіппінг", які так саме як і відповідач втратили роботу у позивача, з приходом нового керівника ТОВ "Лема Шіппінг", відповідач зміг отримати ці докази наприкінці вересня 2020 року. Таким чином, враховуючи відсутність у відповідача доступу до доказів та необхідність часу на їх отримання, відповідач не зміг їх своєчасно надати до суду першої інстанції.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.11.2020 поновлено Шиповалову Андрію Олександровичу пропущений строк на подання апеляційної скарги; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Шиповалова Андрія Олександровича на рішення Донецької області від 01.10.2020 у справі №905/1088/20 та призначено справу до розгляду на 22.12.2020. Встановлено позивачу строк до 11.12.2020 для подання відзиву на апеляційну скаргу та подання до суду заяв і клопотань. Зупинено дію рішення господарського суду Донецької області від 01.10.2020 у справі № 905/1088/20.

У наданому до суду апеляційної інстанції відзиві від 07.12.2020 позивач проти доводів апеляційної скарги заперечує, вважає, що апелянтом жодним чином не спростовано факт перерахування позивачем на його рахунок у спірний період з 12.06.2017 по 25.10.2017 коштів, як і не доведено надання агентських та інших супровідних послуг, які відповідач мав надати за домовленістю сторін. Також вважає, що відповідач мав достатньо часу для надання до суду відзиву та доказів, що спростовують вимоги позивача; під час розгляду справи у суді першої інстанції не було порушено право апелянта на подання відзиву на позовну заяву та доказів на підтвердження надання послуг. Навпаки, на думку відповідача, апелянт всіляко ухилявся від отримання позовної заяви та постійно маніпулював цим з метою затягування розгляду справи. Наведені апелянтом у скарзі обставини про те, що він начебто не отримав позовної заяви та був позбавлений судом можливості подати докази, не можуть розцінюватися судом як поважні; скаржником не наведено жодної причини, які від нього не залежали, чому він не надав докази до суду першої інстанції. Позивачу не відомо про існування актів здачі-прийняття робіт (наданих послуг), про які скаржник зазначає в апеляційні скарзі, крім того, зазначені акти не підписані та не погоджені з боку позивача. До того ж, подані апелянтом акти не підписані з боку позивача у місці там де зазначається про приймання робіт зі сторони замовника та не підписані у місці де має підписатися виконавець, отже, вони не можуть бути використані як доказ факту надання апелянтом послуг.

В судовому засіданні 22.12.2020 було оголошено перерву до 19.01.2021.

В судовому засіданні 19.01.2020 відповідач підтримав доводи апеляційної скарги та просив скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції. Також просив суд прийняти додаткові докази по справі, які з обставин, що об`єктивно не залежали від Шиповалова А.О. , не мав змоги надати до суду першої інстанції. Крім того, просив врахувати суд, що в апеляційній скарзі є описка, зокрема, помилково зазначено дату отримання відповідачем додаткових доказів по справі - наприкінці вересня 2019 року, в той час як додаткові докази фактично отримано відповідачем наприкінці вересня 2020 року. Позивач проти вимог апеляційної скарги та прийняття судом доказів, які не були надані апелянтом до суду першої інстанції заперечував. Просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення без змін.

Розглянувши клопотання апелянта про прийняття додаткових доказів, що не були подані до суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про задоволення вказаного клопотання виходячи з наступного.

Відповідно до частин 1 - 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу (надалі ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Приписами статті 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч.1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.2).

Згідно статті 77 наведеного Кодексу обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч.2).

У статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Згідно ч. 2, 4, 8 ст. 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви (ч. 2). Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. 4). Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8).

Частинами третьою та восьмою статті 80 вказаного Кодексу передбачено, що відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

В силу принципів рівності, змагальності та диспозитивності (статті 7, 13, 14 ГПК України), обов`язок з доведення обставин, на які посилається сторона, покладається на таку сторону.

Згідно ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Отже, під час розгляду справ у порядку господарського судочинства обов`язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи предметом позову у даній справі є матеріально-правова вимога ТОВ Лема Шиппінг про стягнення з відповідача 627 474,00 грн попередньої оплати , які, за твердженням позивача були сплачені на поточний рахунок ФОП Шиповалова А.О. у період з 12.06.2017 по 25.10.2017 в рахунок надання останнім агентських послуг та інших супровідних послуг з зобов`язанням подальшого укладення договору про надання послуг. Посилаючись на обставини невиконання ФОП Шиповаловим А.О. своїх зобов`язань з надання вказаних послуг, позивач зазначав, що станом на момент звернення до суду, виконання зобов`язань відповідачем втратило інтерес для позивача, отже наявні підстави для повернення грошових коштів, сплачених на поточний рахунок відповідача в якості переплати за ненадані послуги.

Як на підставу заявлених позовних вимог позивачем до матеріалів справи надано копії платіжних доручень про сплату на користь ФОП Шиповалова А.О. коштів в розмірі 627 474,00 грн за період з 12.06.2017 по 25.10.2017 із призначенням платежу сплата послуг згідно рахунку , копії виписок з рахунків ТОВ Лема Шиппінг за вказаний період та реєстр сплачених сум ТОВ Лема Шиппінг на поточний рахунок ФОП Шиповалова А.О., в тому числі, за період з 12.06.2017 по 25.10.2017. Як зазначав позивач, вказані документи підтверджують існування між сторонами господарських відносин у вказаний період, в той же час, як стверджував позивач у позовній заяві, акти виконаних робіт (наданих послуг) відсутні.

З матеріалів справи також вбачається, що ухвалою господарського суду Донецької області від 11.06.2020 позовну заяву ТОВ Лема Шиппінг прийнято до розгляду; справу №905/1088/20 постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання по справі на 07.07.2020. Також вказаною ухвалою встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст. 165 ГПК України до 06.07.2020.

06.07.2020 на адресу місцевого господарського суду від відповідача надійшов лист б/н від 26.06.2020, у якому останній зазначав, що 19.06.2020 ним отримано ухвалу господарського суду Донецької області від 11.06.2020 про відкриття провадження у справі та призначення підготовчого засідання на 07.07.2020 о 11-15 год., з якої відповідачу стало відомо про звернення ТОВ Лема Шиппінг з позовом про стягнення 627 474,00 грн. В той же час, за твердженням відповідача, позивачем не було направлено відповідачу копії позовної заяви з додатками, чим позбавлено останнього захисту своїх процесуальних прав та обов`язків, а також подання до суду відзиву в порядку ст. 165 ГПК України у строк, встановлений судом до 06.07.2020 та необхідних документів. Також, посилаючись на значну відстань між містом Харковом та містом Маріуполь, зазначав про неможливість прибуття до суду для ознайомлення з матеріалами справи та, посилаючись на норми ст. 13, ст. 43 ГПК України, просив суд направити на його адресу копію позовної заяви з додатками.

Ухвалою суду від 07.07.2020 підготовче засідання у справі відкладено на 22.07.2020; зобов`язано відповідача надати суду письмові пояснення стосовно неотримання поштового відправлення за №0100181253368 (позовної заяви б/н від 05.06.2020 з додатками).

17.07.2020 відповідачем надано до суду повторне клопотання від 13.07.2020, аналогічне за змістом клопотанню від 26.06.2020, в якому він повідомив суд про те, що, позивач направив весь пакет документів на поштове відділення, що не обслуговує його адресу, у зв`язку з чим, просив суд зобов`язати позивача направити позовну заяву з додатками за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 99 т. 1)

Від позивача 20.07.2020 на адресу суду надійшли письмові пояснення б/н від 16.07.2020, у яких останній виклав свою позицію по суті спору та просив суд долучити до матеріалів справи рахунок-фактуру №10 від 24.10.2017, який виписано ФОП Шиповаловим А.О. на суму 133293,00 грн та оборотно-сальдову відомість по рахунку 3711 за період з січня 2017 по грудень 2020 на підтвердження факту існування між сторонами господарських відносин за період з 12.06.2017 по 25.10.2017. Крім того, до вказаних пояснень позивачем було надано роздруківку з трекінгу ДП Укрпошта з якої вбачається, що поштове відправлення №0100181253368 05.06.2020 прийнято до пересилання та 04.07.2020 повернулось на адресу відправника 04.07.2020 (а.с. 111 т. 1). Також, з наданих до письмових пояснень документів вбачається, що лише 07.07.2020 позовну заяву та додані до неї документи позивачем повторно направлено на адресу відповідача. (а.с. 116-117 т. 1)

Ухвалою господарського суду Донецької області від 22.07.2020 (а.с. 132 т. 1) оголошено перерву у підготовчому засіданні до 10.08.2020.

03.08.2020 на адресу суду від позивача надійшли письмові пояснення б/н від 30.07.2020, у яких останній виклав свою позицію по суті спірних правовідносин та просив суд долучити до матеріалів справи додаткові докази, зокрема, копії рахунків-фактур. Як стверджував позивач, вищезгадані докази є підтвердженням факту існування господарських правовідносин між позивачем та відповідачем за період з 28.01.2018 по 22.12.2018. Крім того, в обґрунтування пропуску строку для подання доказів, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, позивач навів обставини, щодо встановлення карантинних обмежень в Україні з боку держави, внаслідок чого вважав, що у позивача виникла обґрунтована неможливість їх подання до суду разом з позовною заявою.

Розглянувши в судовому засіданні 10.08.2020 клопотання позивача про поновлення строку на подання додаткових доказів, суд визнав поважними причини пропуску такого строку та вважав за необхідне поновити його в порядку ч. 1 ст. 119 ГПК України, а подані позивачем докази долучив до матеріалів справи.

Таким чином, ухвалою господарського суду Донецької області від 10.08.2020 задоволено клопотання позивача про поновлення строку на подання додаткових доказів по справі. Крім того, посилаючись на положення ч. 3 ст. 177 ГПК України суд дійшов висновку про можливість продовження строку розгляду справи №905/1088/20 на стадії підготовчого провадження на 16 днів та оголосив перерву у судовому засіданні до 26.08.2020.

21.08.2020 (вх. №15859/20 від 25.08.2020, а.с 186 т. 1) відповідач звернувся до суду першої інстанції із письмовим клопотанням, в якому просив суд продовжити строк розгляду справи №905/1088/20 на стадії підготовчого провадження та перенести розгляд судового засідання, що призначено судом на 26.08.2020 на іншу дату. Зокрема, обґрунтовуючи вказане клопотання відповідач зазначав, що позовну заяву відповідачем отримано із запізненням, а тому з поважних причин ним пропущено строк, передбачений ГПК на подання відзиву на позов. Також відповідач зазначав, бажає надати відзив на позовну заяву оскільки заперечує проти позовних вимог та вважає їх необґрунтованими, також повідомляв суд, що для додаткового збору доказів для надання заперечень йому необхідний додатковий строк. (а.с. 186 т. 1)

Ухвалою господарського суду від 26.08.2020 закрито підготовче провадження у справі № 905/1088/20 та призначено розгляд справи по суті на 10.09.2020 року о 14:45 год.

Зокрема, суд виходив з того, що відповідно до ст.177 Господарського процесуального кодексу України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів.

Також судом зазначено, що 06.07.2020 на адресу суду від відповідача надійшов лист б/н від 26.06.2020, у якому останній зазначив, що позбавлений можливості подати відзив, так як позивачем не було направлено відповідачу копії позовної заяви з додатками, у зв`язку з чим, просив суд направити на його адресу копію позовної заяви з додатками.

Також судом зазначено, що 20.07.2020 на поштову адресу суду від позивача надійшли пояснення, у яких останній зазначив, що 07.07.2020 представником позивача було повторно надіслано копію позовної заяви з додатками на адресу відповідача, що підтверджується платіжною квитанцією №0100180971976 та описом вкладення. Згідно із трек-номером 0100180971976 відправлення знаходилось у м. Маріуполі з 11.07.2020 по 26.07.2020, після чого було повернуто за зворотною адресою.

В резолютивних частинах ухвал господарського суду Донецької області від 07.07.2020, 22.07.2020 судом було повідомлено учасників справи, що останні мають право доступу до матеріалів справи в електронному вигляді в системі "Електронний суд", після реєстрації своїх офіційних електронних адрес в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі. Сторонами вказані ухвали були отримані, на підтвердження цього в матеріалах справи наявні поштові повідомлення вх.№26025, вх.№26358, вх.№26446, вх.№27822. Лише 03.08.2020 на поштову адресу суду від відповідача надійшла заява про внесення даних РНОКПП до додаткових відомостей про учасника справи для доступу до електронної справи №905/1088/20. Заяву відповідача від 03.08.2020 було задоволено судом 07.08.2020.

Враховуючи викладені обставини, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач ухилився від вчасного отримання позовної заяви з додатками, яка була повторно надіслана 07.07.2020 за належною адресою та знаходилась у поштовому відділені м. Маріуполя до 26.07.2020. Крім того, наголосив на тому, що зволікання відповідача з приєднанням до підсистеми "Електронний суд", свідчить про те, що останнім не доведено поважність причин для продовження строку розгляду справи на стадії підготовчого провадження.

У зв`язку з цим, у задоволенні клопотання відповідача про продовження строку розгляду справи на стадії підготовчого засідання було відмовлено, підготовче провадження у справі №905/1088/20 було закрито, а розгляд справи призначено по суті на 10.09.2020.

07.09.2020 відповідачем до суду першої інстанції надійшло вступне слово б/н від 04.09.2020 (а.с. 205 т. 1), у якому останній виклав свою позицію по суті спірних правовідносин, проти позивних вимог заперечував та просив суд відмовити у їх задоволенні. Зокрема, відповідач повідомляв, що звертався до суду з клопотання про продовження строку розгляду справи №905/1088/20 на стадії підготовчого провадження та просив перенести судове засідання призначене на 26.08.2020, оскільки не отримав позовної заяви, про що вказував раніше в заявах, поданих до суду. Водночас, в задоволенні клопотання про продовження строку розгляду на стадії підготовчого провадження судом було відмовлено, чим позбавлено позивача права надати документи які відносяться до даної справи. Також повідомляв, що позовні вимоги не підтримує в повному обсязі, вважав їх необґрунтованими та безпідставними, оскільки вважав, що звертаючись із відповідним позовом позивач зловживає процесуальними правами та тим самим чинить тиск на відповідача, оскільки директор ТОВ "Лема Шіппінг" - ОСОБА_3 доводиться відповідачу рідним племінником і з матір`ю відповідача у позивача наявний судовий спір з приводу спадщини і незаконних дій щодо становлення ОСОБА_3 директором "Лема Шіпінг".

По суті заявлених позовних вимог вказував, що наданим до суду першої інстанції реєстром сум, що сплачені на рахунок ФОП Шиповалова Андрія Олександровича, позивач доводить, що послуги відповідачем на користь позивача не надавались. В той же час, відповідач вважає, що вказаний реєстр не підписаний відповідачем та директором ТОВ "Лема Шіппінг", а містить лише підпис представника (адвоката) А.В.Гаврика, який не має повноважень на підписання документів фінансово- господарської діяльності. Крім того, зазначав, що вказаний реєстр на адресу відповідача не направлявся. До того ж, у платіжних дорученнях, на які посилається позивач, в графі призначення платежу вказано, що оплата проведена на підставі рахунку, разом з тим, вказані рахунки позивачем до суду не надавались, оскільки у вказаних рахунках зазначено за які саме надані послуги, на користь відповідача здійснювалась оплата.

Також повідомляв суд, що претензія позивача від 24.10.2019 відповідачем не отримувалась, а докази направлення на адресу другої претензії б/н б/д позивачем не надано. Крім того, звертав увагу суду на різницю сум, що зазначені у вказаних претензіях, зокрема, з початку позивач звертався з вимогою до відповідача про стягнення 3 787 545 грн за період з 27.09.2016 по 02.09.2019, а в другій претензії позивачем вже вказується період з 26.04.2017 по 27.09.2017 і зменшує суму до 665 543,00 грн.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 10.09.2020 суд відклав розгляд справи на 23.09.2020 та зазначив, що відповідачем не було надано суду доказів направлення на адресу позивача вступного слова б/н від 04.09.2020, що порушує вимоги п. 8 ст. 80 ГПК України.

Крім того, судом враховано, що 09.09.2020 від представника позивача надійшла заява б/н від 09.09.2020, у якій останній просив суд відкласти розгляд справи на іншу дату у зв`язку з неможливістю представника позивача прибути у судове засідання.

Як вбачається з матеріалів справи, в судовому засіданні 23.09.2020 представник позивача надав пояснення по суті спірних правовідносин та просив суд відкласти розгляд справи для з`ясування питань, що виникли під час судового засідання. За результатом судового засідання, судом прийнято рішення про оголошення в судовому засіданні перерви до 01.10.2020.

22.09.2020 відповідачем до суду першої інстанції надано докази направлення на адресу позивача вступного слова б/н від 04.09.2020, які просив приєднати до матеріалів справи.

В судовому засіданні 01.10.2020, що відбувалось за відсутністю представників сторін, судом першої інстанції прийнято рішення про задоволення позовних вимог. Зокрема, суд першої інстанції виходив з того, що 07.09.2020 через канцелярію суду від відповідача надійшло вступне слово б/н від 04.09.2020, у якому останній виклав свою позицію по суті спірних правовідносин; статтею 42 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони, а сторони повинні добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. У зв`язку з цим, суд вважав за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, яких вважав цілком достатньо для кваліфікації спірних правовідносин та за відсутності належним чином повідомлених представників сторін.

Колегія суддів зазначає, що статтею 80 ГПК чітко врегульовано порядок та строки подання доказів учасниками справи.

Так, за частиною 2 вказаної статті позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу; у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів (частини 4, 5 вказаної статті).

Виходячи з приписів Господарського процесуального кодексу, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, саме на сторони покладається обов`язок довести ті обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень. Водночас суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених ГПК України.

В той же час, встановлені по справі обставини свідчать, що ухвалою від 26.08.2020 судом першої інстанції було відмовлено у задоволенні клопотання відповідача від 25.08.2020 ( а.с 186 т. 1) про продовження строку розгляду справи №905/1088/20 на стадії підготовчого провадження у зв`язку із необхідністю додаткового збору доказів, для чого необхідний додатковий строк. (а.с. 186 т. 1). Натомість, ухвалою господарського суду Донецької області від 10.08.2020 задоволено клопотання позивача про поновлення строку на подання додаткових доказів по справі у зв`язку із запровадженням карантинних заходів на території України.

Як свідчать матеріали справи, дана справа розглядалась за правилами загального позовного провадження, отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції за умови задоволення клопотання позивача про поновлення строку для подання додаткових доказів, не був позбавлений можливості продовжити строк підготовчого засідання, надавши відповідачу можливість для подання додаткових доказів, враховуючи характер спірних правовідносин, факт отримання із запізненням позовної заяви та за наявності клопотання відповідача про надання додаткового строку для збору доказів.

Як унормовано приписами частини другої статті 42 ГПК України, учасники справи зобов`язані, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Згідно з приписами частини першої статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

В той же час, виходячи з доводів, викладених у клопотанні відповідача про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів по справі, колегія суддів вважає, що наведені відповідачем обставини свідчать про те, що клопотанням відповідача з приводу продовження підготовчого засідання задля необхідності надання додаткових доказів, не була надана належна оцінка судом першої інстанції. Зокрема, вдавшись до оцінки факту отримання позовної заяви, суд не звернув уваги на доводи відповідача про необхідність додаткового часу для надання документів на підтвердження своїх заперечень по суті заявлених позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції враховує, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (див. рішення у справі "Волчлі проти Франції", заява № 35787/03, п. 29, від 26.07.2007), у справі "ТОВ "ФРІДА" проти України", заява N 24003/07, п. 33, 08.12.2016).

Таким чином, враховуючи вищенаведену практику Європейського суду з прав людини, керуючись принципом законності, справедливості, рівності учасників процесу перед законом і судом та змагальності сторін, враховуючи доводи відповідача, викладених у клопотанні до суду апеляційної інстанції з приводу неможливості надання додаткових документів до суду першої інстанції з об`єктивних обставин, приймаючи до уваги доведеність відповідачем таких обставин, що свідчать про неможливість подання до суду першої інстанції доказів, з причин, що не залежали від скаржника, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач дійсно був позбавлений об`єктивної можливості надати Акти наданих послуг (з доданими до них документами) до суду першої інстанції. У зв`язку з цим, суд приходить до висновку про задоволення клопотання відповідача та розгляду справи з урахуванням доказів, наданих відповідачем до суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, заслухавши уповноважених представників сторін, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах, встановлених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, зважаючи на таке.

Як свідчать матеріали справи спірні правовідносини у справі виникли з приводу виконання сторонами домовленостей щодо надання відповідачем агентських та інших супровідних послуг з зобов`язанням подальшого укладення договору про надання послуг.

Відповідно до ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За загальним правилом відповідно до ст. 208 ЦК України правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За умовами ч. 1 ст. 181 ГК України також допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно зі ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч. 2 ст. 640 ЦК України).

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи викладене та зважаючи на зміст спірних правовідносин, колегія суддів дійшла висновку, що між сторонами у даній справі виникли господарські правовідносини з надання послуг, шляхом укладення договору поставки у спрощений спосіб, а дії сторін щодо направлення відповідачем рахунків-фактур на оплату наданих послуг та їх оплату позивачем відповідно до платіжних доручень, які надані позивачем до позовної заяви засвідчують їх волю для настання відповідних правових наслідків.

Звертаючись до суду першої інстанції позивач зазначав, що в межах виконання сторонами усних домовленостей щодо надання відповідачем в майбутньому агентських та інших супровідних послуг, ТОВ "Лема Шіппінг" на підставі виставлених ФОП Шиповаловим А.О. рахунків, за період з 12.06.2017 по 25.10.2017 здійснив передплату коштів в розмірі 627 474,00 грн.

Вказані обставини позивач підтверджував наданими до матеріалів справи копіями платіжних доручень:

- №326 від 12.06.2017 на суму 1000,00 грн із призначенням платежу оплата послуг згідно рахунку №06 від 12.06.2017 ;

- №351 від 30.06.2017 на суму 40000,00 грн із призначенням платежу оплата послуг згідно рахунку №06 від 29.07.2017 ;

- №350 від 30.06.2017 на суму 62810,00 грн із призначенням платежу оплата послуг згідно рахунку №07 від 27.07.2017 ;

- №371 від 27.07.2017 на суму 198565,00 грн із призначенням платежу оплата послуг згідно рахунку №07 від 27.07.2017 ;

- №389 від 14.08.2017 на суму 38028,00 грн із призначенням платежу оплата послуг згідно рахунку №08 від 14.08.2017 ;

- №399 від 22.08.2017 на суму 78152,00 грн із призначенням платежу оплата послуг згідно рахунку №08 від 22.08.2017 ;

- №470 від 25.10.2017 на суму 125793,00 грн із призначенням платежу оплата послуг згідно рахунку №10 від 24.10.2017 ;

- №441 від 27.09.2017 на суму 83126,00 грн із призначенням платежу оплата послуг згідно рахунку №09 від 27.07.2017 .

Також, на підтвердження отримання ФОП Шиповаловим А.О. коштів за вказаними платіжними дорученнями, позивачем надано до суду реєстр сплачених коштів на поточних рахунок відповідача на суму 627474,00 грн.

Проте, як зазначав позивач, відповідач взагалі не приступав до надання ТОВ "Лема Шіппінг" агентських та інших послуг, у зв`язку з чим, 24.10.2019 ТОВ "Лема Шіппінг" надіслало відповідачу претензію, в якій, окрім іншого, повідомляло, що виконання зобов`язання втратило інтерес для ТОВ "Лема Шіппінг" та вимагало повернення коштів, сплачених відповідачу за період з 27.09.2016 по 02.09.2019 на загальну суму 3787545,00 грн.

Також в матеріалах справи міститься претензія на адресу ФОП Шиповалова Андрія Олександровича б/н б/д, в якій міститься вимога про повернення коштів, сплачених відповідачу за період з 27.09.2016 по 02.09.2019 на загальну суму 665 543,00 грн.

Докази направлення та отримання вказаної вимоги відповідачем, позивачем не надано і такі докази в матеріалах справи відсутні.

Вважаючи свої права порушеними, ТОВ "Лема Шіппінг" звернулось до суду першої інстанції з позовом в якому просило суд стягнути з ФОП Шиповалова А.О. на користь позивача кошти в сумі 627474,00 грн за період з 12.06.2017 по 25.10.2017, сплачені відповідачу в рахунок виконання останнім домовленостей про надання агентських та інших супровідних послуг, які, як вважав позивач надані не були.

Місцевий господарський суд, задовольняючи позов, виходив з того, що у спірних правовідносинах, належним і допустимим доказом надання послуг може бути, виключно, підписаний обома сторонами акт наданих послуг, як єдина, в даному випадку, підстава для врахування попередньої оплати, що сплачена позивачем. Разом з тим, відповідачем до суду не подано ані акту виконаних робіт, ані будь-яких інших доказів, з яких можливо було встановити надання послуг останнім. Отже, на час вирішення даного спору, відповідачем не надано доказів надання ТОВ "Лема Шіппінг" послуг за договором, що укладений у спрощений спосіб, як не надано і доказів, що підтверджують повернення позивачу коштів, які отримані відповідачем у період з 26.04.2017 по 27.09.2017 у сумі 627474,00 грн в якості попередньої оплати. Отже, як вважав суд першої інстанції, на момент подання позову, у відповідача відсутні будь-які законні підстави для утримання у себе коштів позивача та відповідно до ч.1ст.1212 ЦК України, кошти мають бути повернуті позивачу.

Разом з тим, колегія суддів не може погодитись із таким висновком виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Саме акт здавання-прийняття робіт (послуг) є таким первинним документом, на підставі якого виникає обов`язок оплати.

Відповідачем до суду апеляційної інстанції надано наступні копії Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг):

- копію акту №МРW -006 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.06.2017, який підписано між представником виконавця ФОП Шиповалова А.О. директором Шиповаловим А.О. з одного боку та представником замовника ТОВ "Лема Шіппінг" Шиповаловим О.О., з іншого боку, які склали цей акт про те, що виконавцем були проведені такі роботи (надані такі послуги) по рахунку 06 від 29.06.2017 - послуги по організації та забезпечення перевалки каоліну. Загальна вартість наданих послуг - 103810,00 грн

- копію акту №МРW -007 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 27.07.2017 по рахунку №07 від 27.07.2017 - послуги по організації та забезпечення перевалки каоліну навалом. Загальна вартість наданих послуг - 198565,00 грн;

-копію акту №МРW -08 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 22.08.2017 по рахунку №08 від 22.08.2017 - послуги по організації і забезпечення агентування судента інвентаризації залишків каоліну навалом. Загальна вартість наданих послуг- 116180,00 грн (без ПДВ);

- копію акту №МРW -009 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 27.09.2017 по рахунку №09 від 27.09.2017- послуги з організації і забезпечення перевалки магнезіту в біг-бегах . Загальна вартість наданих послуг- 83126,00 грн (без ПДВ);

- копію акту №МРW -10 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 24.10.2017 по рахунку №10 від 24.10.2019- послуги по організації і забезпечення агентування судента інвентаризації залишків каоліну навалом. Загальна вартість наданих послуг- 125793,00 грн (без ПДВ).

Вказані Акти підписані сторонами та скріплені печатками підприємств.

Таким чином, підписавши вказані Акти, сторони тим самим підтвердили належне виконання ФОП Шиповаловим А.О. домовленостей між сторонами щодо надання агентських та інших супровідних послуг та їх прийняття з боку ТОВ "Лема Шіппінг".

В судовому засіданні апеляційної інстанції 22.12.2020 представник позивача проти достовірності вказаних Актів заперечував та наголошував на тому, що вони скріплені печаткою ТОВ "Лема Шіппінг", але не містять підпису директора товариства - Шиповалова О.О. Разом з тим, як вбачається із вказаних актів, підпис директора ТОВ "Лема Шіппінг" Шиповаловим О.О. та ФОП Шиповалова А.О. на вказаних актах міститься на відтиску печаток представників виконавця та замовника. Крім того, в судовому засіданні 22.12.2020 представником відповідача на огляд суду були надані оригінали вказаних Актів. Зокрема, оглянувши вказані Акти, судом встановлено, що вони містять підпис директора ТОВ "Лема Шіппінг" Шиповалова О.О., який розташовано на відтиску печатки ТОВ "Лема Шіппінг", що спростовує доводи позивача про неналежність вказаних доказів.

Таким чином, надані відповідачем Акти, які містять посилання на номер рахунку за яким позивачем були оплачені послуги відповідача, а також містять перелік послуг, оплата яких була здійснена ТОВ "Лема Шіппінг", належним чином підтверджують виконання ФОП Шиповаловим А.О. своїх обов`язків щодо надання послуг за умовами усної домовленості сторін та їх прийняття уповноваженим представником ТОВ "Лема Шіппінг" Шиповаловим О.О.

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у спірних правовідносинах, належним і допустимим доказом надання послуг може бути, виключно підписаний обома сторонами акт наданих послуг, як єдина, в даному випадку, підстава для врахування попередньої оплати, що сплачена позивачем.

В той же час, з урахуванням встановлених по справі обставин, колегія суддів вважає, що наявні в матеріалах справи акти здачі-прийняття робіт та платіжні доручення позивача в сукупності свідчать про те, що договір, укладений між ТОВ "Лема Шіппінг" та ФОП Шиповаловим А.О.у спрощений спосіб, виконувався сторонами. Крім того, відповідачем належними доказами по справі підтверджено виконання умов усної домовленості між ТОВ "Лема Шіппінг" та Шиповаловим А.О. з надання агентських та супровідних послуг у спірний період, що спростовує доводи позивача та суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача суми попередньої оплати у заявленому позивачем розмірі.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в апеляційному порядку. В той же час, з урахуванням встановлених по справі обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повному обсязі не було встановлено обставини, які мають значення для справи, а висновки, до яких дійшов суд є передчасними та без урахування доводів відповідача. У зв`язку з цим, рішення Господарського суду Донецької області від 01.10.2020 у справі № 905/1088/20 підлягає скасуванню з прийняттям по справі нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ "Лема Шіппінг".

Оскільки апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, то, враховуючи вимоги пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України, здійснені ним судові витрати за апеляційною скаргою підлягають відшкодуванню позивачем. Керуючись статтями 238, 269, 270, 275, 277, 281-284 ГПК України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

постановила:

Апеляційну скаргу Шиповалова Андрія Олександровича задовольнити.

Рішення Господарського суду Донецької області від 01.10.2020 у справі № 905/1088/20 скасувати та прийняти нове, яким в позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Лема Шіппінг" відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лема Шіппінг" (код ЄДРПОУ: 38950997; 87510, Донецька обл., м. Маріуполь, просп. Луніна, буд. 21, кв. 3) на користь Шиповалова Андрія Олександровича (ідентифікаційний код: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) 14118,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 22.01.2021

Головуючий суддя В.В. Лакіза

Суддя Л.І. Бородіна

Суддя Л.М. Здоровко