Постанова

від 07.10.2020 по справі 442/6318/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

07 жовтня 2020 року

м. Київ

справа №442/6318/17

провадження №61-833св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С. (суддя-доповідач),

суддів: Грушицького А. І., Калараша А. А., Литвиненко І. В., Фаловської І. М.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Стебницька державна нотаріальна контора Дрогобицького районного нотаріального округу, про поділ майна, що перебуває у спільній власності, за касаційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 03 червня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 03 грудня 2019 року.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - ОСОБА_4 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Стебницька державна нотаріальна контора Дрогобицького районну Львівської області,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

1. У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Стебницька державна нотаріальна контора Дрогобицького району Львівської області , з позовом, у якому просила: визнати квартиру

АДРЕСА_1 , земельну ділянку для ведення садівництва, площею 0,04 га, кадастровий номер 4610670500:01:071:0160, що розташована у садівничому товаристві Будівельник у м. Стебник Дрогобицького району Львівської області, автомобіль NISSAN, 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , автомобіль CHEVROLET, 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , автомобіль Mitsubishi Outlander, об`єкт незавершеного будівництва, розташований на земельній ділянці, площею 0,04 га, кадастровий номер 4610670500:01:071:0160 у садівничому товаристві Будівельник у м. Стебник Дрогобицького району Львівської області об`єктами права спільної сумісної власності подружжя; стягнути з ОСОБА_2 на її користь грошову компенсацію у розмірі 224 395 грн за відчужений автомобіль NISSAN, 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 ; визнати недійсним договір дарування, укладений 27 травня 2014 року, посвідчений державним нотаріусом Стебницької державної нотаріальної контори Зайченко Н. В., згідно якого ОСОБА_2 подарував ОСОБА_3 земельну ділянку для ведення садівництва площею 0,04 га, кадастровий номер 4610670500:01:071:0160, що розташована у садівничому товаристві Будівельник у м. Стебник Дрогобицького району Львівської області, в частині дарування 1/2 земельної ділянки; визнати за позивачем право власності по 1/2 частини вказаної земельної ділянки та незавершеного будівництвом будинку, розташованого на цій земельній ділянці; визнати за позивачем право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 .

2. Позовна заява мотивована тим, що з 25 липня 2002 року по 05 вересня

2014 року позивач та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі. У шлюбі народилось двоє дітей: дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

3. За час спільного проживання ними було набуто наступне майно: квартиру

АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 19 березня 2009 року, вартість якої згідно висновку експерта - оцінювача про вартість майна від 27 вересня

2018 року становить 447 330 грн; автомобіль NISSAN, 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 ; земельну ділянку для ведення садівництва, площею 0,04 га, кадастровий номер 4610670500:01:071:0160, що розташована у садівничому товаристві Будівельник у м. Стебник Дрогобицького району Львівської області; незавершене будівництво садового (житлового) будинку на вказаній земельній ділянці, готовністю 100%, в якому на даний час проживає відповідач ОСОБА_2 . Згідно відомостей Реєстру Держархідбудінспекції зазначений будинок не введений в експлуатацію, а відповідно є об`єктом незавершеного будівництва.

4. Позивач указувала, що їй стало відомо про придбання в березні 2012 року ОСОБА_2 , без погодження з нею, автомобіля Mitsubishi Outlander, що підтверджується матеріалами справи №1306/4409/2012. Проте з невідомих причин він не зареєстрував даний транспортний засіб на своє ім`я.

5. Вважала правомірним виділення на її користь, у приватну власність, одного із автомобілів, а саме NISSAN, 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 .

6. Також вважала, що договір дарування, за яким відчужена спірна земельна ділянка підлягає визнанню недійсним, оскільки приватизоване нерухоме майно набуло статусу особистої приватної власності дружини або чоловіка тільки з 13 червня 2012 року, тому підлягає поділу на загальних підставах.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

7. Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області

від 03 червня 2019 рокупозов задоволено.

Визнано квартиру

АДРЕСА_1 , земельну ділянку для ведення садівництва, площею 0,04 га, кадастровий номер 4610670500:01:071:0160, що розташована у садівничому товаристві Будівельник у м. Стебник Дрогобицького району Львівської області, автомобіль NISSAN, 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , автомобіль CHEVROLET, 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , автомобіль Mitsubishi Outlander, об`єкт незавершеного будівництва, розташований на земельній ділянці, площею

0,04 га, кадастровий номер 4610670500:01:071:0160 у садівничому товаристві Будівельник у м. Стебник Дрогобицького району Львівської області, об`єктами права спільної сумісної власності подружжя.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію у розмірі 224 395 грн за відчужений автомобіль NISSAN, 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 .

Визнано недійсним договір дарування, укладений 27 травня 2014 року, посвідчений державним нотаріусом Стебницької державної нотаріальної контори Зайченко Н. В., згідно якого ОСОБА_2 подарував матері

ОСОБА_3 земельну ділянку для ведення садівництва, площею 0,04 га, кадастровий номер 4610670500:01:071:0160, що розташована у садівничому товаристві Будівельник у м. Стебник Дрогобицького району Львівської області, в частині дарування 1/2 даної земельної ділянки.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 . Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки для ведення садівництва, площею 0,04 га, кадастровий номер 4610670500:01:071:0160, що розташована у садівничому товаристві Будівельник у м. Стебник Дрогобицького району Львівської області. Визнано за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину незавершеного будівництвом будинку, розташованого на земельній ділянці для ведення садівництва, площею 0,04 га, кадастровий номер 4610670500:01:071:0160. Вирішено питання розподілу судових витрат.

8. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що спірні автомобілі, земельна ділянка, квартира та незавершений будівництвом житловий будинок, що побудований на земельній ділянці, набуті ОСОБА_2 за час перебування в шлюбі з ОСОБА_1 , тому таке майно є їхньою спільною сумісною власністю і підлягає поділу, виходячи з рівності часток. Суд першої інстанції також дійшов висновку про стягнення компенсації повної вартості за відчужений відповідачем ОСОБА_2 автомобіля NISSAN, 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , виходячи з оцінки, наданої позивачем, а саме 224 395 грн, та з врахуванням такого, що автомобіль CHEVROLET,

2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , та автомобіль Mitsubishi Outlander залишаються у власності відповідача ОСОБА_2 .

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

9. Постановою Львівського апеляційного суду від 03 грудня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.

Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області

від 03 червня 2019 року в частині визнання автомобіля Mitsubishi Outlander та автомобіля NISSAN, 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , об`єктами права спільної сумісної власності подружжя та стягнення з

ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошової компенсації у розмірі

224 395 грн за відчужений автомобіль NISSAN, 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , скасовано, у цій частині ухвалено нове судове рішення про відмову в задоволенні цих вимог. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

10. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що висновок суду першої інстанції про стягнення компенсації частини вартості автомобіля суперечить закону, оскільки відчуження транспортного засобу відбулось в період перебування сторін у зареєстрованому шлюбі, а кошти використані в інтересах сім`ї. Крім того, позивач не надала доказів на підтвердження того, що спірний автомобіль проданий без згоди позивача і не в інтересах сім`ї.

11. Висновок місцевого суду про віднесення до об`єктів спільної сумісної власності подружжя автомобіля Mitsubishi Outlander, який ніби то належить відповідачу ОСОБА_2 згідно обставин, встановлених в цивільній справі №1306/4409/2012, апеляційний суд вважав безпідставним, оскільки в матеріалах справи відсутні докази про належність такого автомобіля відповідачу ОСОБА_2 , а цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , товариства з обмеженою відповідальністю СТВ АВТО в порядку захисту прав споживача, ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 18 червня 2012 року залишена без розгляду.

12. Водночас суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про те, що спірна земельна ділянка разом з об`єктом незавершеного будівництва, збудованим за час шлюбу з ОСОБА_2 , тому відповідно до норм СК України та ЗК України, є спільним майном подружжя та підлягає поділу. Суд першої інстанції із врахуванням положень частини четвертої статті 369 ЦК України, прийшов до вірного висновку про недійсність укладеного відповідачем ОСОБА_2 договору дарування 1/2 частини земельної ділянки.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

13. У касаційній скарзі, поданій січні 2020 року, ОСОБА_2 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення в частині вирішення позовних вимог щодо земельної ділянки та незавершеного будівництвом будинку, у цій частині ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні вимог, та стягнути з позивача судові витрати понесені заявником при розгляді апеляційної та касаційної скарг посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

14. У касаційній скарзі, поданій січні 2020 року, ОСОБА_3 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення в частині вирішення позовних вимог щодо земельної ділянки та незавершеного будівництвом будинку, у цій частині ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

15. Зважаючи на вимоги касаційних скарг, та виходячи з положень частини першої статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, судові рішення в частині вирішення решти позовних вимог судом касаційної інстанції не перевіряються.

Узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги

16. Доводи касаційних скарг зводяться до того, що суди попередніх інстанцій не врахували змін до СК України, відповідно до яких правовий режим приватизованої земельної ділянки змінювався. При цьому лише в період часу з 08 лютого 2011 року до 12 червня 2012 року земельна ділянка, набута внаслідок безоплатної передачі її одному з подружжя із земель державної або комунальної власності, у тому числі приватизації, визнавалась спільною сумісною власністю подружжя, тобто до 08 лютого 2011 року та після

12 червня 2012 року така земельна ділянка належала до особистої приватної власності чоловіка або дружини, яка використала своє право на безоплатне отримання частини земельного фонду.

17. Заявники також указують на відсутність доказів на підтвердження того, що на вказаній земельній ділянці відбувалось будівництво за спільні кошти подружжя до моменту укладення оспореного договору дарування.

Доводи інших учасників справи

18. У відзиві на касаційні скарги ОСОБА_1 заперечила проти доводів касаційних скарг, зіславшись на їх необґрунтованість. Вказала, що підстави касаційного оскарження не відповідають вимогам процесуального закону. Зауважено, що відповідач ОСОБА_2 не спростував презумпцію спільного права власності подружжя на спірне майно.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

19. Ухвалами Верховного Суду від 02 березня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі, справу витребувано з суду першої інстанції.

20. Ухвалою Верховного Суду від 30 вересня 2020 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

21. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

22. Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

23. Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

24. Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги,під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

25. Частиною першою статті 402 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.

26. Касаційні скарги підлягають частковому задоволенню.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

27. 25 липня 2002 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено шлюб, який розірвано рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 05 вересня 2014 року. У шлюбі народилися: дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають разом з ОСОБА_1 .

28. Згідно свідоцтва про зміну імені ОСОБА_1 змінила прізвище на ОСОБА_1 .

29. Згідно відомостей про об`єкти нерухомого майна ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1 , житловою площею 40,1 кв. м, загальною 53,7 кв. м, яка набута на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого нотаріусом 19 березня 2009 року, та земельної ділянки площею 0,04 га, кадастровий номер 4610670500:01:071:0160, з цільовим призначенням для ведення садівництва, що в садівничому товаристві Будівельник , м. Стебник Львівської області, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого

25 жовтня 2010 року, виконавчим комітетом Дрогобицької міської ради Львівської області.

30. Вказана земельна ділянка набута ОСОБА_2 у власність на підставі рішення Стебницької міської ради від 24 травня 2002 року № 6 як члену садівничого кооперативу Будівельник та за рішенням Стебницької міської ради Львівської області від 22 грудня 2009 року № 441.

31. За нотаріально посвідченим договором дарування від 27 травня 2014 року земельна ділянка була відчужена ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 (матері).

32. ОСОБА_2 також указаний власником автомобіля CHEVROLET, 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , (відомості про право власності згідно декларації про ОСОБА_2 за 2015-2016 роки) та автомобіля NISSAN, 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, виданого Дрогобицьким ВРЕР ДАІ ГУМВС України у Львівській області 10 квітня 2012 року.

33. Згідно довідки із Регіонального сервісного центру МВС України

від 04 липня 2019 року транспортний засіб NISSAN, 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , 08 липня 2013 року перереєстровано на ОСОБА_12 .

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

34. Предметом спору у справі, яка переглядається, є поділ майна подружжя, до якого входять транспортні засоби, квартира, земельна ділянка та розташований на ній незавершений будівництвом будинок.

35 . Предметом касаційного оскарження є ухвалені у справі судові рішення в частині вирішення спору щодо земельної ділянки та розташованого на ній незавершеного будівництвом будинку.

36 . Суди попередніх інстанцій дійшли беззаперечного висновку, що спірна земельна ділянка набута під час шлюбу, а спірний об`єкт незавершеного будівництва збудований за час шлюбу за спільні кошти подружжя та є об`єктом спільної сумісної власності подружжя. Будівництво закінчено і будинок фактично експлуатується за своїм функціональним призначенням, але не приймається до експлуатації і право власності на нього не оформляється з вини відповідача, у зв`язку з чим позивач позбавлена можливості реалізувати своє право на поділ набутого за час шлюбу зазначеного майна.

37. За правилами статей 60, 63, 70 СК України, частини третьої статті 368, частини другої статті 372 ЦК України майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку. У разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними.

38. Спірна земельна ділянка набута ОСОБА_2 у власність на підставі рішення Стебницької міської ради Львівської області від 24 травня 2002 року № 6, як члену садівничого кооперативу Будівельник та за рішенням Стебницької міської ради Львівської області від 22 грудня 2009 року №441. Державний акт на право власності на вказану земельну ділянку ОСОБА_2 видано виконавчим комітетом Дрогобицької міської ради Львівської області

25 жовтня 2010 року.

39. 27 травня 2014 року земельна ділянка була відчужена ОСОБА_2 за нотаріально посвідченим договором дарування, ОСОБА_3 (матері). Даний правочин не містить жодних відомостей щодо розташування на ньому об`єктів нерухомості.

40. За приписами частини першої статті 125 ЗК України право власності та право постійного користування земельною ділянкою виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

41. Відповідно до частини п`ятої статті 61 СК України у редакції Закону України від 11 січня 2011 року № 2913-VI Про внесення змін до статті 61 СК України щодо об`єктів права спільної сумісної власності подружжя , який набрав чинності 08 лютого 2011 року, об`єктом права спільної сумісної власності подружжя була земельна ділянка, набута внаслідок безоплатної передачі її одному з подружжя із земель державної або комунальної власності, у тому числі приватизації.

42. Законом України від 17 травня 2012 року № 4766-VI Про внесення змін до Сімейного кодексу України щодо майна, що є особистою приватною власністю дружини, чоловіка , який набрав чинності з 13 червня 2012 року, режим майна подружжя, набутого внаслідок приватизації, було змінено. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 57 СК України земельна ділянка, набута на час шлюбу внаслідок приватизації, є особистою приватною власністю дружини, чоловіка. Частину п`яту статті 61 СК України виключено.

43. Із урахуванням вказаних змін до СК України правовий режим приватизованої земельної ділянки змінювався. При цьому тільки в період часу з 08 лютого 2011 року до 12 червня 2012 року включно земельна ділянка, набута внаслідок безоплатної передачі її одному з подружжя із земель державної або комунальної власності, в тому числі приватизації, визнавалась спільною сумісною власністю подружжя; до 08 лютого 2011 року та після 12 червня 2012 року така земельна ділянка належала до особистої приватної власності чоловіка або дружини, яка використала своє право на безоплатне отримання частини земельного фонду.

44. Аналогічний висновок по застосуванню норм Закону України Про внесення зміни до статті 61 СК України щодо об`єктів права спільної сумісної власності подружжя від 11 січня 2011 року зроблений в постанові Верховного Суду від 12 серпня 2020 року у справі № 626/4/17 (провадження

№ 61-29004св18).

45. Визнаючи оспорений договір дарування земельної ділянки недійсним, суди попередніх інстанції наведені вище зміни в законодавстві не врахували та не дали жодної оцінки підставі набуття ОСОБА_2 права власності та дійшли передчасного висновку про необхідність згоди другого подружжя на укладення правочину.

46. У постанові Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року (провадження № 6-2710цс15) правовим висновком є те, що земельна ділянка, одержана громадянином у період шлюбу у приватну власність для будівництва та обслуговування жилого будинку й господарських будівель, ведення особистого підсобного господарства, садівництва, дачного і гаражного будівництва, є його власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя, оскільки йдеться не про майно, нажите подружжям у шлюбі, а про одержану громадянином частку у земельному фонді.

47. Згідно з частиною третьою статті 65 СК України для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.

48. Частиною четвертою статті 369 ЦК України встановлено, що правочин щодо розпорядження спільним майном, вчинений одним із співвласників, може бути визнаний судом недійсним за позовом іншого співвласника у разі відсутності у співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень.

49. Відповідно до правової позиції, висловленої Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17 (провадження № 14-325цс18), відсутність нотаріально посвідченої згоди іншого зі співвласників (другого з подружжя) на укладення договору іпотеки позбавляє співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень на укладення договору про розпорядження спільним майном.

50. Майном відповідно до частини першої статті 190 та статті 179 ЦК України є окремі речі, сукупність речей як предметів матеріального світу, щодо яких можуть виникати цивільні права та обов`язки.

51. Відповідно до частини другої статі 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

52. Отже, новостворене нерухоме майно набуває юридичного статусу житлового будинку після прийняття його до експлуатації і з моменту державної реєстрації права власності на нього. Однак до цього, не будучи житловим будинку з юридичної точки зору, об`єкт незавершеного будівництва є сукупністю будівельних матеріалів, тобто речей як предметів матеріального світу, щодо яких можуть виникати цивільні права та обов`язки, відтак є майном, яке за умов, передбачених законом, може належати на праві спільної сумісної власності подружжю і з дотриманням будівельних норм і правил підлягати поділу між ними.

53. Зіславшись на те, що спірний будинок, який розташований на земельній ділянці для ведення садівництва, площею 0,04 га є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, тому такий об`єкт незавершеного будівництва, зведений за час шлюбу, може бути визнаний об`єктом права спільної сумісної власності подружжя із визначенням часток, суди попередніх інстанцій не з`ясували, ким та коли отримано дозвіл на будівництво спірного об`єкту нерухомості, в який конкретно період та ким проводились будівельні роботи, оскільки з моменту відчуження ОСОБА_2 земельної ділянки

ОСОБА_3 - 27 травня 2014 року, до пред`явлення ОСОБА_1 цього позову - вересень 2017 року, минуло понад 3 роки.

54. У залежності від встановлення факту, коли і ким будувався спірний будинок, а саме, чи був він побудований до розірвання шлюбу - 5 вересня

2014 року, буде залежати правильність вирішення спору про визнання права власності на Ѕ частину незавершеного будівництва та вирішення питання про визнання договору дарування недійсним.

55. Норми статті 120 ЗК України закріплюють загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

56. У силу положень статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, касаційний суд позбавлений процесуальної можливості встановлювати нові обставини, які не були встановлені судами попередніх інстанції, та давати оцінку доказам, які судами не досліджено, а відтак, не має можливості вирішити спір по суті за результатами касаційного перегляду.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

57. Відповідно до пункту 1 частини третьої та четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

58. За таких обставин, коли фактичні обставини для правильного вирішення справи судами не встановлені, судові рішення в частині вирішення позовних вимог щодо земельної ділянки та незавершеного будівництвом будинку не можуть вважатись законними і обґрунтованими та в силу статті 411 ЦПК України підлягають скасуванню з направленням справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

Щодо судових витрат

59. Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено: якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

60. Оскільки в цьому випадку справа направляється на розгляд до суду апеляційної інстанції, розподіл судових витрат Верховним Судом не здійснюється.

Керуючись статтями 400, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнити частково.

2. Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області

від 03 червня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду

від 03 грудня 2019 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсним договір дарування, укладений 27 травня 2014 року та визнання права власності на Ѕ частину земельної ділянки та незавершеного будівництвом будинку скасувати.

3. Справу в цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді А. І. Грушицький

А. А. Калараш

І. В. Литвиненко

І. М. Фаловська