Рішення

від 12.11.2008 по справі 2о-271/08

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 2о-271/08

РІШЕННЯ

 Іменем України

12 листопада 2008 року

Малиновський районний суд м. Одеси у складі: Головуючого - судді Гуревського В.К. за секретаря  - Кузнецовій Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, -

встановив:

Заявниця просить суд встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що заповіт від 20 квітня 1994 року, на ім’я ОСОБА_2 та ОСОБА_1, посвідчений державним нотаріусом Сьомої Одеської державної нотаріальної контори ОСОБА_3, реєстровий № 5-1925, складений ОСОБА_4, та встановити факт належності ОСОБА_4, яка проживала за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, правовстановлюючого документу - Свідоцтва про право власності на житло № 919 - квартиру АДРЕСА_1, виданого Одеською залізницею 23 червня 1993 року, посилаючись на такі обставини. 11 серпня 2008 року померла баба заявниці ОСОБА_4. Після її смерті відкрилася спадщина на майно, що належало їй за законом, зокрема квартира під № 2 у будинку № 23/2 по вул. Космонавтів у м. Одесі. На підставі заповіту, посвідченого Сьомою одеською державною нотаріальною конторою 20 квітня 1994 року мати заявниці ОСОБА_2 та заявниця ОСОБА_1 є спадкоємцями до майна ОСОБА_4 в рівних частках. Після відкриття спадщини спадкоємці звернулися до Сьомої одеської державної нотаріальної контори із вимогою щодо отримання свідоцтва на спадщину. 09 вересня 2008 року нотаріальна контора відмовила у видачі свідоцтва у зв’язку з тим, що в заповіті невірно вказано прізвище та ім’я спадкодавця, а саме: вказано „Багинська Зінаіда Нарцизівна" замість правильних „Багінська Зінаїда Нарцизівна". Разом з тим, у свідоцтві про право власності на житло № 919 від 23 червня 1993 року помилково записано „БАГІНСЬКІЙ ЗІНАЇДІ НАРЦИЗІВНІ" замість правильних „Багінській Зінаїді Нарцизівні". Сьогодні допущені помилки виправити неможливо. Для отримання спадщини необхідно встановити факт приналежності заповіту, складеного ОСОБА_4, посвідченого 20 квітня 1994 року державним нотаріусом Сьомої одеської державної нотаріальної контори ОСОБА_3, за реєстровим № 5-1925 на ім’я громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_1, а також приналежності ОСОБА_4 свідоцтва про право власності на житло № 919 від 23 червня 1993 року. Означена ситуація змусила заявницю звернутися до суду про встановлення означених фактів.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання з’явилася, підтримала заяву про встановлення юридичних фактів. Вислухавши пояснення заявниці, заінтересованої особи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити із задоволенням заяви з наступних причин.

В судовому засіданні встановлено, що 20 квітня 1994 року ОСОБА_4 був складений заповіт на ім’я ОСОБА_2 і ОСОБА_1, посвідчений державним нотаріусом Сьомої одеської державної нотаріальної контори ОСОБА_3, за реєстровим № 5-1925, за яким все належне майно спадкодавцю майно вона заповідала спадкоємцям в рівних частка, в тому числі квартиру АДРЕСА_1. При цьому в заповіті невірно вказано прізвище та ім’я спадкодавця, а саме: вказано „Багинська Зінаіда Нарцизівна" замість правильних „Багінська Зінаїда Нарцизівна".

Квартира АДРЕСА_1 належить спадкодавцю на підставі Свідоцтва про право власності на житло № 919 від 23 червня 1993 року, виданого Одеською залізницею та зареєстрованого в КП „ОМБТІ та РОН" за № 328 стр. 100 кн. 42 пр. При цьому у свідоцтві про право власності на житло № 919 від 23 червня 1993 року помилково записано „БАГІНСЬКІЙ ЗІНАЇДІ НАРЦИЗІВНІ" замість правильних „Багінській Зінаїді Нарцизівні".

Втім, за паспортом громадянина України, виданим Малиновським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області 12 квітня 1997 року, прізвище спадкоємця вказано як ОСОБА_4. Відповідно до паспорту видано свідоцтво про смерть 1-ЖД № 154759, згідно якого 11 серпня 2008 року померла ОСОБА_4.

Суд має врахувати, що за правилами української мови форма написання прізвища „Багінська" та імені „Зінаїда" є вірними, тому зазначення в заповіті прізвища „Багинська" та імені „Зінаіда", а в паспорті громадянина України та в свідоцтві про смерть „Багінська" та „Зінаїда" не свідчить у цій справі про визначення іншої особи. Це додатково підтверджується формою написання прізвища спадкодавця у витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі, в тимчасовій довідці на пільги, довідці з місця проживання.

Виходячи зі встановлених обставин у справі, досліджених у сукупності на підставі їх аналізу, беручи до уваги, що на момент укладення заповіту та видачі свідоцтва про право власності на квартиру прізвище та ім’я заявниці було записано з помилкою, а також враховуючи, що розбіжність стосується однієї букви прізвища та ім’я спадкодавця, суд вважає за необхідне встановити юридичний факт належності цій особі правовстановлюючого документу на квартиру та складення нею заповіту на ім’я заявниці та заінтересованої особи.

Оскільки неусунення судом цих недоліків позбавляє заявницю можливості належним чином розпоряджатися своїм майном, заявниця вправі вимагати від суду захисту своїх суб’єктивних прав.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім’я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім’ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або паспорті.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, крім зазначених в ч. 1 ст. 256 ЦПК України, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Керуючись ст. 16 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 213, 215, п. 6 ч. 1, ч. 2 ст. 256, 259 Цивільного процесуального кодексу України, СУД -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, -задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що заповіт від 20 квітня 1994 року, на ім’я ОСОБА_2 та ОСОБА_1, посвідчений державним нотаріусом Сьомої Одеської державної нотаріальної контори ОСОБА_3, реєстровий № 5-1925, складений ОСОБА_4.

Встановити факт належності ОСОБА_4, померлій 11 серпня 2008 року, яка проживала за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, правовстановлюючого документу - Свідоцтва про право власності на житло № 919 - квартиру АДРЕСА_1, виданого Одеською залізницею 23 червня 1993 року.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення у порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.