Рішення

від 12.10.2020 по справі 640/3921/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2020 року м. Київ № 640/3921/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Енергетичні технології"

до Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області,

Державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Управління реєстраційних процедур Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області Соловій Володимира Володимировича

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Енергетичні технології" (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області (далі - відповідач 1), Державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Управління реєстраційних процедур Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області Соловій Володимира Володимировича (далі - відповідач 2), в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення та запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області Соловій Володимира Володимировича про припинення (погашення) права власності Приватного акціонерного товариства "Енергетичні технології" та закриття об`єкта нерухомого майна 1232182226101 в частині виробничого приміщення площею 109,2 кв.м., літера Ю, яке знаходиться за адресою: місто Івано-Франківськ, вулиця Академіка Сахарова, 23; стягнути судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що прийняте рішення державного реєстратора Соловій Володимира Володимировича Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області та внесений на його підставі запис (індексний номер: 34911793 від 24.04.2017 року о 17:23:38) про припинення - погашення права власності на нерухоме майно, в тому числі, виробниче приміщення площею 109,2 кв. м. літера Ю, яке знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Академіка Сахарова, 23 про погашення права власності позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки особа, за заявою якої прийнято оскаржуване рішення, був неправомочний запитувати, надавати будь-які документи та вчиняти будь-які дії від імені позивача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 березня 2020 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2020 року в задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства "Енергетичні технології" про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 жовтня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання представника Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про закриття провадження у справі.

Суд звертає увагу, що відповідачами відзив на позов не надано.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна від 21 грудня 2004 року, укладеного з Відкритим акціонерним товариством Івано-Франківський завод Промприлад (посвідчений приватним нотаріусом нотаріального округу м. Івано-Франківська Мачкур А. А.), позивачем придбано нерухоме майно, в тому числі виробниче приміщення площею 109,2 кв. м., літера Ю, яке знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Академіка Сахарова, 23.

Відповідно до договору про виділення частки в натурі з нерухомого майна (поділ) від 22 грудня 2004 року, укладеного з Відкритим акціонерним товариством Івано-Франківський завод Промприлад , здійснено поділ в натурі нерухомого майна, внаслідок чого позивачу виділено 5/100 цілісного майнового комплексу за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Академіка Сахарова, 23, в тому числі виробниче приміщення площею 109,2 кв. м., літера Ю.

На підставі вищезазначених договорів реєстратором - Обласним комунальним підприємством Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації зареєстровано 22 грудня 2004 року право власності позивача на нерухоме майно, в тому числі виробниче приміщення площею 109,2 кв. м., літера Ю, яке знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Академіка Сахарова, 23, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 9250081.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (номер інформаційної довідки 197405108 від 23 січня 2020 року) Державним реєстратором відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Управління реєстраційних процедур Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області Соловйом Володимиром Володимировичем 24 квітня 2017 року прийнято рішення про припинення -погашення права власності на нерухоме майно - виробниче приміщення площею 109,2 кв. м., літера Ю, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у зв`язку з його знищенням.

Таке рішення прийнято згідно заяви ОСОБА_1 , листа серія та номер: 689/01-21 від 27 грудня 2016 року та довідки серія та номер: № 00155 від 31 січня 2017 року, виданих ОКП Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації .

Незгода позивача із зазначеним рішенням та записом зумовила звернення до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з такого.

Спірні правовідносини врегульовані нормами Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01 липня 2004 року №1952-IV (далі - Закон №1952-ІV), постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127 "Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Порядок), які підлягають застосуванню судом в редакції, чинній станом на час вчинення державним реєстратором реєстраційних дій.

Закон №1952-ІV визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

За змістом статті 2 Закону №1952-ІV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державна реєстрація прав є обов`язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав (частина 1 статті 3 Закону №1952-ІV).

Згідно з частиною 1 статті 4 цього Закону обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: 1) право власності на нерухоме майно; 2) право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном; 3) інші речові права відповідно до закону; 4) податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Загальний перелік повноважень державного реєстратора прав на нерухоме майно закріплено у статті 9 Закону №1952-ІV.

При цьому, згідно з частиною 4 вищевказаної статті Закону №1952-ІV державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону №1952-ІV державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Орган державної реєстрації прав, державні реєстратори зобов`язані надати до відома заявників інформацію про необхідний перелік документів для здійснення державної реєстрації прав. Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (частина 2 статті 15 зазначеного Закону).

Державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам (частина 4 статті 15 Закону №1952-ІV).

Нормами частин 1, 3,9 статті 16 Закону №1952-ІV передбачено, що заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подається до органу державної реєстрації прав у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених цим Законом.

Разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку. У разі подання заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подаються оригінали електронних документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, або електронні копії оригіналів документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, виготовлені шляхом сканування таких документів у паперовій формі.

Відповідно до пункту 75 Порядку для державної реєстрації припинення права власності на об`єкт нерухомого майна, об`єкт незавершеного будівництва у зв`язку з його знищенням подаються:

1) документ, відповідно до якого підтверджується факт такого знищення;

2) документ, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна (крім випадків, коли право власності на такий об`єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав або коли такі документи було знищено одночасно із знищенням такого об`єкта).

Статтею 346 Цивільного кодексу України передбачені підстави припинення права власності на майно, яке припиняється, зокрема, у разі знищення майна.

Згідно з положеннями статті 349 Цивільного кодексу України право власності на майно припиняється в разі його знищення. У разі знищення майна, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на це майно припиняється з моменту внесення за заявою власника змін до державного реєстру.

Аналіз зазначених норми дає підстави дійти висновку про те, що умовами для припинення права власності на знищене нерухоме майно згідно вимог статті 349 Цивільного кодексу Украйни, є наявність встановленого факту знищення майна, а також відповідної заяви власника майна про внесення змін до державного реєстру.

В контексті наведеного суд зауважує, що документами, які підтверджують знищення майна, можуть бути матеріали технічної інвентаризації, що засвідчують факт знищення майна, довідки органів внутрішніх справ України, акт про пожежу, офіційні висновки інших установ або організацій, які відповідно до законодавства уповноважені засвідчувати факт знищення майна тощо.

Як зазначено вище, рішення про припинення (погашення) права власності прийнято згідно заяви ОСОБА_1 , листа серія та номер: 689/01-21 від 27 грудня 2016 року та довідки серія та номер: № 00155 від 31 січня 2017 року, виданих ОКП Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації .

Так, відповідно до наявного в матеріалах справи технічного паспорту на виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 (виробниче приміщення літера Ю) від 20 травня 2019 року, наявне за вказаною адресою виробниче приміщення 1985 року спорудження загальною площею 109,2 кв.м.

Також, довідкою від 20 травня 2019 року зафіксовано, що в ході проведення поточної інвентаризації - обстеження будівель - виробничих (нежитлових) приміщень по АДРЕСА_1 встановлено наявність будівлі літера Ю - виробниче приміщення загальною площею 109,2 кв.м., яке за технічними показниками є самостійним об`єктом нерухомості, обладнане окремим входом, якому можна присвоїти окрему поштову адресу. Також встановлено, що було знесено такі будівлі - нежитлові приміщення літера М корпус №11 з навісом загальною площею 567,7 кв.м., літера Н ливарний, штампувальний з стержньовим і землезаготівельним відділеннями і ГРП загальною площею 3892,9 кв.м., літера Я трансформатора підстанція -2 загальною площею 57,1 кв.м.

З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку, що позивачем належними доказами спростовано факт знищення виробничого приміщення за адресою: місто Івано-Франківськ, вулиця Ак. Сахарова, будинок 23 літера Ю, що свідчить про безпідставність оскаржуваного рішення та запису.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, позивачем надано суду достатні документальні докази, якими підтверджується безпідставність оскаржуваного рішення в той час, як відповідачами не доведено правомірність таких дій з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Енергетичні технології" задовольнити.

2.Визнати протиправними та скасувати рішення та запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Соловій Володимира Володимировича про припинення (погашення) права власності Приватного акціонерного товариства "Енергетичні технології" та закриття об`єкта нерухомого майна 1232182226101 в частині виробничого приміщення площею 109,2 кв.м., літера Ю, яке знаходиться за адресою: місто Івано-Франківськ, вулиця Академіка Сахарова, 23.

3.Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства "Енергетичні технології" (04070, місто Київ, вулиця Петра Сагайдачного, будинок 25-Б, код ЄДРПОУ 30223172) за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (76018, місто Івано-Франківськ, вулиця Грушевського, 21,код ЄДРПОУ 04054346) судовий збір в сумі 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко