Постанова

від 13.10.2020 по справі 360/1801/20

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2020 року справа №360/1801/20

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Гайдара А.В.

Сіваченка І.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Комунального підприємства Лисичанськміськсвітло на рішення Луганського окружного адміністративного суду (суддя - Смішлива Т.В.) від 16 липня 2020 року (повний текст складено 16 липня 2020 року у м.Сєвєродонецьк) по справі №360/1801/20 за позовом Головного управління ДПС у Луганській області до Комунального підприємства Лисичанськміськсвітло про стягнення коштів з рахунків у банках,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства Лисичанськміськсвітло про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих Комунальне підприємство Лисичанськміськсвітло , ідентифікаційний код 03339816, юридична адреса: 93120, вул. Круглова, 2-А, м. Лисичанськ, Луганська область, в сумі податкової заборгованості по земельному податку з юридичних осіб 12687,02 грн, що складається з основного зобов`язання в сумі 8798,93 грн та пені в сумі 3888,09 грн.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 16 липня 2020 року позовні вимоги задоволено, стягнуто з місцевого бюджету кошти з рахунків у банках, обслуговуючих Комунальне підприємство Лисичанськміськсвітло за податковим боргом з земельного податку з юридичних осіб в сумі 11990,41 грн, що складається з основного зобов`язання в сумі 8798,93 грн та пені в сумі 3191,48грн. за період з 30 травня 2019 року по 01 березня 2020 року.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Відповідач вважає, що судом першої інстанції не було враховано, що відповідно до податкової декларації з плати за землю він зобов`язаний був сплатити за період з 30.05.2019р. по 01.03.2020р. - 12569,90 грн., а фактично було сплачено 13000 грн.. Судом не враховано, що в разі спливу 1095 денного строку з дня виникнення податкового боргу, такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню, у тому числі пеня та штрафні санкції, а відтак з того часу у податкового органу відсутнє право вживати будь-які заходи щодо зарахування поточних платежів або стягнення такої суми боргу. На думку відповідача, позивач в інтегрованій картці протиправно змінив призначення платежу сплачених сум у 2019-2020 р.р. та зарахував такі в погашення податкового боргу, що існував у ІКП поза межами 1095 днів з дати його виникнення на дату такого зарахування, чим порушим вимоги п.101.5 ст.101 ПК України та пп. 4.3-4.5 Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податкової інспекції до підприємства про стягнення податкового боргу.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Судом першої інстанції та під час апеляційного розгляду справи встановлено, що відповідач перебуває на обліку в ДПІ м.Лисичанськ Лисичанського управління Головного управління ДПС у Луганській області, як платник податків за основним місцем обліку.

Відповідно до інформації про наявність податкового боргу станом на 05 березня 2020 року сума боргу із земельного податку з юридичних осіб відповідача становить 16944,01 грн. (арк. спр. 3).

Згідно розрахунку податкового боргу з земельного податку з юридичних осіб (18010500) станом на 05 березня 2020 року залишок непогашеного грошового зобов`язання відповідача становить 11595,14 грн. (арк. спр. 4).

Відповідно до розрахунку пені з земельного податку з юридичних осіб (18010500) станом на 05 березня 2020 року залишок непогашеного грошового зобов`язання відповідача становить 5348,87 грн. (арк. спр. 5-6).

Згідно витягу з інтегрованої картки платника за період з 30 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року за відповідачем обліковується податкова заборгованість з земельного податку з юридичних осіб (18010500) у сумі 16944,01 грн., основний борг 11595,14 грн. та пені в сумі 5348,87 грн. (арк. спр. 7-12).

Відповідачем до Державної податкової інспекції у м.Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області було подано:- 05 лютого 2019 року податкову декларацію з плати за землю за 2019 рік на суму 15083,88 грн. (арк. спр. 16-18, 76-77);- 19 лютого 2019 року податкову декларацію з плати за землю за 2020 рік на суму 15083,88 грн. (арк. спр. 19-21, 79-80).

Витягом з інтегрованої картки платника станом на 31 травня 2020 року підтверджується наявність у відповідача податкової заборгованості з земельного податку з юридичних осіб (18010500) у сумі 15341,44 грн., основний борг 11312,91 грн. та пені в сумі 304,57 грн. (арк. спр. 48).

Відповідно до розрахунку нарахування та сплати податку на землю без номера та без дати відповідачем задекларовано до сплати за період з 30 травня 2019 року по 01 березня 2020 року боргу на суму 12569,90 грн., фактично сплачено 13900,00 грн. (арк. спр. 81), що підтверджено платіжними дорученнями: № 140 від 27 червня 2019 року (500,00 грн.), № 20 від 30 липня 2019 року (500,00 грн.), № 88 від 30 серпня 2019 року (1000,00 грн.), № 149 від 24 вересня 2019 року (1300,00 грн.), № 320 від 29 листопада 2019 року (3600,00 грн.), № 364 від 24 грудня 2019 року (4000,00 грн.), № 25 від 24 січня 2020 року (1500,00 грн.), № 34 від 07 лютого 2020 року (1500,00 грн.) (арк. спр. 82-89).

З розрахунку податкового боргу з земельного податку з юридичних осіб (18010500) вбачається, що станом на 09 червня 2020 року залишок непогашеного грошового зобов`язання відповідача становить 8798,93 грн. (арк. спр. 122).

Згідно розрахунку пені з земельного податку з юридичних осіб (18010500) станом на 09 червня 2020 року залишок непогашеного грошового зобов`язання відповідача становить 3191,48 грн. (арк. спр. 123).

На підставі податкових повідомлень - рішень №0002891202 від 18 травня 2016 року, №0002871202 від 18 травня 2016 року, №0000851202 від 04 квітня 2016 року, відповідачу нараховувались штрафні санкції (арк. спр. 105, 106-107, 108-109), які не оскаржувались, доказів оскарження сторонами не надавались.

Витягом з інтегрованої картки платника станом на 09 червня 2020 року підтверджено наявність у відповідача податкової заборгованості з земельного податку з юридичних осіб (18010500) у сумі 16598,43 грн., основний борг 12569,90 грн. та пені в сумі 4028,53 грн. (арк. спр. 111-121).

Вказана заборгованість включає податковий борг, який виник після звернення позивача з позовом до суду, а саме нараховані суму за березень, квітень та травень 2020 року.

Наведені обставини сторонами не оспорюються.

Підпунктом 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України( далі ПК України) визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 54.1. статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно пункту 286.2. статті 286 Податкового кодексу платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

За приписами пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов`язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов`язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом;

Згідно підпункту 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання.

Нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань (підпункт 129.3.1 пункту 129.3 статті 129 Податкового кодексу України).

На суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (абзац другий пункту 129.4 статті 129 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання наведеної норми позивачем було сформовано першу податкову вимогу від 08 жовтня 2001 року №6580/1-53а (арк. спр. 22) та другу податкову вимогу від 10 грудня 2001 року №2/150 (арк. спр. 23), які вручено під особистий підпис головному бухгалтеру підприємства.

Згідно пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 вказаної статті).

За правилами пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Наведені положення законодавства дають підстави для висновку, що юридичним фактом, з настанням якого законодавець пов`язує реалізацію права контролюючого органу на примусове стягнення податкового боргу, у тому числі шляхом звернення до суду, є дотримання таких умов: надіслання платнику податкової вимоги рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи вручення її особисто платнику або його законному чи уповноваженому представникові; сплив строку у 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що позивачем було дотримано наведені вище вимоги, а тому правомірно задоволено позов та стягнуто з відповідача податковий борг з земельного податку з юридичних осіб в сумі 11990,41 грн., що складається з основного зобов`язання в сумі 8798,93 грн. та пені в сумі 3191,48 грн. за період з 30 травня 2019 року по 01 березня 2020 року.

Пунктом 87.9. ст. 87 ПК України встановлено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про те, що сплачені відповідачем податкові зобов`язання правомірно зараховувались в порядку черговості виникнення податкового боргу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства Лисичанськміськсвітло на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16 липня 2020 року по справі №360/1801/20 - залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16 липня 2020 року по справі №360/1801/20 - залишити без змін.

Повне судове рішення складено та підписано 13 жовтня 2020 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з 13 жовтня 2020 року та підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч.5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: Т.Г. Гаврищук

Судді: А.В. Гайдар

І.В. Сіваченко