Постанова

від 07.10.2020 по справі 320/4579/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/4579/19 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Головенко О.Д. Суддя-доповідач Шурко О.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Ганечко О.М.,

при секретарі Коцюбі Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 23 січня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Бучанської міської ради Київської області та Виконавчого комітету Бучанської міської ради, третя особа: Приватне акціонерне товариство "Меліоратор" про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Бучанської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ПАТ Меліоратор , в якому просив:

- скасувати рішення Бучанської міської ради від 17.03.2015 № 2124 Про затвердження Генерального плану міста Буча Київської області , в частині відведення земельної ділянки орієнтованою площею 10,0 га, в межах АДРЕСА_1 , під розміщення багатоповерхової житлової забудови з об`єктами інфраструктури;

- скасувати рішення Бучанської міської ради від 30.04.2015 № 2171-69-УІ Про затвердження Плану зонування (зонінг) міста Буча Київської області , в частині відведення земельної ділянки орієнтованою площею 10,0 га, в межах АДРЕСА_1 , під розміщення багатоповерхової житлової забудови з об`єктами інфраструктури;

- скасувати рішення Бучанської міської ради від 23.06.2016 № 537-12-VII Про затвердження детального плану території, орієнтовною площею 10,0 га, для розміщення багатоповерхової житлової забудови з об`єктами інфраструктури, в межах вулиць Яблунська, Соломії Крушельницької та Івана Кожедуба в місті Буча Київської області ;

- скасувати рішення Бучанської міської ради від 21.05.2019 № 327 Про розгляд заяви про надання паспорту забудови земельної ділянки ;

- зобов`язати Бучанську міську раду надати будівельний паспорт ОСОБА_1 для забудови земельної ділянки загальною площею 0,0700 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 3210800000:01:097:0144;

- зобов`язати Бучанську міську раду внести зміни до Генерального плану міста Буча Київської області, Плану зонування міста Буча та розробити новий Детальний план території, орієнтовною площею 10,0 га, в межах вулиць Яблунська, Соломії Крушельницької та ОСОБА_2 .

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23 січня 2020 року провадження у справі закрито.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні заяви Бучанської міської ради про закриття провадження у справі №320/4579/19 відмовити в повному обсязі, а справу направити на продовження розгляду до суду першої інстанції. На думку апелянта, між позивачем та відповідачами відсутній спір про право власності, а прийняття оскаржуваних рішень, на відміну від зазначеного в оскаржуваній ухвалі, не призвело до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, що мають майновий характер, тобто не вплинуло на наявність або відсутність права власності у позивача, оскільки для розгляду даної справи судом загальної юрисдикції або господарським судом, необхідна наявність спору про право на земельну ділянку або виникнення, зміна чи припинення цивільних правовідносин, що мають майновий характер, які виникли з оскаржуваних рішень органу державної влади, органу місцевого самоврядування.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не подавав. В обґрунтування клопотання про закриття провадження у справі, відповідач зазначив, що позов жодним чином не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку суб`єкта владних повноважень - Бучанської міської ради Київської області, а пов`язаний із захистом порушеного права власності позивача та має очевидний цивільно - правовий характер, оскільки виник з приводу права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3210800000:01:097:0144.

Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, рішенням відповідача від 30.07.2015 № 2401-74-VI позивачу надано надано дозвіл на розробку документів з відведення земельної ділянки з цільовим призначенням 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що передбачає собою будівництво індивідуального будинку.

На підставі вказаного рішення позивач уклав договір № 122/15-Б про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 05.10.2015 з ТОВ Земельна Українська Компанія , згідно з яким виконано геодезичних та землевпорядних роботи, розроблено проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану за адресою АДРЕСА_2 .

Рішенням відповідача від 26.11.2015 № 43/24-2-VII Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність по АДРЕСА_2 . Про передачу земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 вирішено затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_2 та передати у власність позивачу земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,07000 га з кадастровим номером 3210800000:01:097:0144 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка).

На виконання даного рішення Бучанської міської ради, 22.01.2016 позивач звернувся до Головного територіального управління юстиції в Київській області з заявою № 15336013 про державну реєстрацію права та їх обтяжень для проведення державної реєстрації власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,07000 га з кадастровим номером 3210800000:01:097:0144.

Розглянувши заяву позивача, державний реєстратор прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області Самсон Тетяна Володимирівна, прийняла рішення № 27974732 від 28.01.2016 про проведення державної реєстрації права власності форма власності: приватна: розмір частки 1 на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,0700 га з кадастровим номером 3210800000:01:097:0144, за суб`єктом ОСОБА_1 , податковий номер НОМЕР_1 .

19.04.2019 позивач звернувся до Бучанського міського голови з заявою про надання будівельного паспорта забудови земельної ділянки, загальною площею 0,0700 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 3210800000:01:097:0144, однак, у відповідь на дану заяву було отримано рішення Виконавчого комітету Бучанської міської ради від 21.05.2019 № 327 про розгляд заяви щодо надання будівельного паспорту, яким зазначається, що згідно з діючої містобудівної документації, а саме: Генеральним планом м. Буча, планом зонування території м. Буча та детальним планом території, територія, на якій розташована земельна ділянка з кадастровим номером 3210800000:01:097:0144, що належить на праві власності ОСОБА_1 передбачена під багатоповерхову забудову та керуючись Законами України Про місцеве самоврядування в Україні , Про регулювання містобудівної діяльності , виконавчий комітет Бучанської міської ради вирішив відмовити в задоволені заяви позивача щодо видачі будівельного паспорта на забудову земельної ділянки, площею 0,0700 га, з кадастровим номером 3210800000:01:097:0144, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

На основі Генерального плану міста Буча, Плану зонування (зонінг) м. Буча, ПП Ладапроект розробило детальний план території, орієнтовною площею 10,0 га, для розміщення багатоповерхової житлової забудови з об`єктами соціальної інфраструктури в межах вулиць Яблунська, Соломії Крушельницької та АДРЕСА_3 (далі - ДПТ). Згідно з графічних матеріалів ДПТ проектний план та план червоних ліній та ДПТ схема обмежень планування територій, вбачається, що цільове призначення земельної ділянки підлягає зміні, а на самій земельній ділянці буде розташована частина багатоповерхового будинку, житлового проїзду та автостоянки.

З матеріалів справи вбачається, що на території орієнтовною площею 10,0 га, в межах вулиць Яблунська, Соломії Крушельницької та Івана Кожедуба в місті Буча, Київської області, здійснюється будівництво Житлового кварталу Сонячна оселя .

З сайту http://melyorator.com.ua/objects/ забудовника третьої особи - ПАТ Меліоратор , вбачається, що Житловий квартал Сонячна оселя буде складатися з сімнадцяти десятиповерхових цегляних будинків, три з яких, на сьогоднішній день будуються по вулицям Івана Кожедуба, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Згідно з даних реєстру дозвільних документів Державної архітектурно-будівельної інспекції, в серпні, вересні та грудні 2016, в лютому 2017 року третя особа (ліцензія №2013034791 від 01.03.2017), подало декларацію про початок будівельних робіт, а саме: КС 083162160956 (м. Буча, І. Кожедуба, 86), КС 0831162521445 (м. Буча, І. Кожедуба, 86), КС 083163402996 ( АДРЕСА_2 ), КС 083170520547 ( АДРЕСА_4 ), крім того, в травні 2017 року ПАТ Меліоратор подало декларацію КС 030171301015 про початок підготовчих робіт а адресою м. Буча, вул. І. Кожедуба, 86, а в червні 2019 року отримало дозвіл ІV 113191580718 на будівельні роботи за цією адресою.

Також, на сайті http://melvorator.com.ua/obiects/ наявний Детальний план території з будівництва житлового кварталу Сонячна оселя , з якого вбачається, що на земельній ділянці з кадастровим номером 3210800000:01:097:0144 заплановано побудувати частину житлового будинку (позначка 1.1.) та частину автостоянки тимчасового зберігання (позначка 5). Дане будівництво за планами має бути побудовано в першу чергу.

Так, земельна ділянка з кадастровим номером 3210800000:01:097:0144, розташована за адресою вул. Алли Горської, 4 у м. Буча, що належить на праві власності позивачу, знаходиться на території будівництва житлового кварталу Сонячна оселя .

Вважаючи рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про закриття провадження у справі, дійшов висновку, що спір у справі, що розглядається, стосується права власності на земельну ділянку фізичної особи, яке зареєстроване у встановленому законом порядку, тобто цивільного права, а тому правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються нормами цивільного права.

За наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, колегія суддів доходить наступних висновків.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі визначеного законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

За загальним правилом, передбаченим у п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 15 ЦПК України (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з цим позовом) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Частиною 1 ст. 19 ЦПК України зазначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Тобто, в порядку цивільного судочинства розглядаються справи, що виникають із приватноправових відносин.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи;

Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ, наведеними у ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін суб`єкт владних повноважень означає орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг; (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Так, стороною у справі є Бучанська міська рада, тобто, орган місцевого самоврядування. Спір виник щодо земельних правовідносин.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI Про регулювання містобудівної діяльності (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

- генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту;

- детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території (пункти 1, 2, 3 частини першої цієї статті).

- план зонування території (зонінг) - містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон;

Стаття 2 Закону № 3038-VI регулює питання планування і забудови територій.

У ній вказано, що планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає:

- прогнозування розвитку територій;

- забезпечення раціонального розселення і визначення напрямів сталого розвитку територій;

- обґрунтування розподілу земель за цільовим призначенням;

- взаємоузгодження державних, громадських та приватних інтересів під час планування і забудови територій;

- визначення і раціональне взаємне розташування зон житлової та громадської забудови, виробничих, рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих, історико-культурних та інших зон і об`єктів (пункти 1-5 частини першої цієї статті).

У ст. 8 Закону № 3038-VI зазначено, що планування територій здійснюється на державному, регіональному та місцевому рівнях відповідними органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування.

Планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку.

Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.

Згідно із ч. 1 ст. 16 Закону № 3038-VI планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

У ст. 17 Закону № 3038-VI (ч.ч. 1, 2, 5, 6, 8, 9) зазначено, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану.

Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Для населених пунктів із чисельністю населення до 50 тисяч осіб генеральні плани можуть поєднуватися з детальними планами всієї території таких населених пунктів.

Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації є замовниками, організовують розроблення, внесення змін та подання генерального плану населеного пункту на розгляд відповідної сільської, селищної, міської ради.

Рішення про розроблення генерального плану приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.

Строк дії генерального плану населеного пункту не обмежується.

Зміни до генерального плану населеного пункту можуть вноситися не частіше, ніж один раз на п`ять років.

Такі зміни вносяться органом місцевого самоврядування, який затверджував генеральний план населеного пункту. Питання про дострокове внесення змін до генерального плану населеного пункту може порушуватися за результатами містобудівного моніторингу перед відповідною сільською, селищною, міською радою відповідною місцевою державною адміністрацією.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону № 3038-VI план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об`єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об`єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів.

Згідно із ч. 1 ст. 19 Закону № 3038-VI детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.

Відповідно до частини четвертої цієї статті детальний план території визначає:

- принципи планувально-просторової організації забудови;

- червоні лінії та лінії регулювання забудови;

- функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами;

- містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території;

- потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування;

- доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови;

- черговість та обсяги інженерної підготовки території;

- систему інженерних мереж;

- порядок організації транспортного і пішохідного руху;

- порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі;

- межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів (у разі відсутності плану зонування території).

Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації (п. 42 ч. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

У пункті 2 Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року № 555 ( у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), зазначено, що проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів у проектах містобудівної документації здійснюється під час розроблення відповідних проектів містобудівної документації.

У п. 3 цього Порядку вказано, що сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи відповідно до ч. 3 ст. 21 Закону № 3038-VI забезпечують:

- оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення проектів містобудівної документації з прогнозованими правовими, економічними та екологічними наслідками;

- оприлюднення розроблених проектів містобудівної документації і доступ громадськості до зазначеної інформації;

- реєстрацію, розгляд та узагальнення пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації;

- узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками проектів містобудівної документації через погоджувальну комісію (у разі її утворення);

- оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації.

З наведеного вбачається, що у вказаних правовідносинах відповідач реалізує свої повноваження як суб`єкт владних повноважень у сфері публічно-правових відносин, пов`язаних із підготовкою та виданням нормативно-правового акта, якими є, зокрема, генеральний план населеного пункту, детальний план території та план зонування території (зонінг).

Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб`єктів владних повноважень закріплені у ст. 264 КАС України.

Правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо 1) законності (крім конституційності) постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України, постанов Верховної Ради Автономної Республіки Крим; 2) законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб`єктів владних повноважень.

Право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Так, у позові ОСОБА_1 просить скасувати рішення Бучанської міської ради, на підставі яких відповідачем позивачу відмовлено в задоволені заяви щодо видачі будівельного паспорта на забудову земельної ділянки, площею 0,0700 га, з кадастровим номером 3210800000:01:097:0144, що розташована за адресою: м. Буча, вул. Горської Алли, 4.

З наведених норм процесуальних законів можна зробити висновок, що здійснення захисту прав позивача в обраний ним спосіб віднесено до компетенції адміністративного суду, а суть позовних вимог зводиться до оскарження рішень міської ради - органу місцевого самоврядування, якими затверджено генеральний план населеного пункту, детальний план території та план зонування території (зонінг).

При цьому, вказані рішення не є актами індивідуальної дії, які стосуються конкретних прав чи обов`язків певної особи. Оспорювані рішення Бучанської міської ради є нормативно-правовими актами, дія яких поширюється на необмежену кількість суб`єктів, застосовується багаторазово та не вичерпали свою дію фактом їх виконання.

Аналогічні за змістом правові висновки висловлено Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 15 травня 2019 року у справі № 363/3786/17, від 15 жовтня 2019 року у справі № 911/1834/18 та від 16 жовтня 2019 року № 363/3101/17.

З огляду на викладені обставини, за результатами розгляду апеляційної скарги, з урахуванням наведених норм права, колегія суддів дійшла висновку, що спірні правовідносини у вказаній справі є публічно-правовим та такими, що підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Частиною 1 ст. 353 КАС України визначено, що підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали судом першої інстанції та (або) суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що ухвала Київського окружного адміністративного суду від 23 січня 2020 року про закриття провадження у справі постановлена передчасно, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її скасування та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 23 січня 2020 року про закриття провадження у справі скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя: Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М.

Ганечко О.М.

Повний текст постанови виготовлено 12.10.2020.