КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
02 вересня 2021 року № 320/4579/19
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., за участю секретаря судового засідання Витвицького О.Ю. розглянувши клопотання про застосування строків зверненя до суду в адміністративній справі ОСОБА_1 до Бучанської міської ради та Виконавчого комітету Бучанської міської ради, третя особа: Приватне акціонерне товариство "Меліоратор" про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Бучанської міської ради та Виконавчого комітету Бучанської міської ради, третя особа: Приватне акціонерне товариство "Меліоратор", в якому просив суд:
- скасувати рішення Бучанської міської ради від 17.03.2015 № 2124 "Про затвердження Генерального плану міста Буча Київської області", в частині відведення земельної ділянки орієнтованою площею 10,0 га, в межах АДРЕСА_1 , під розміщення багатоповерхової житлової забудови з об`єктами інфраструктури;
- скасувати рішення Бучанської міської ради від 30.04.2015 № 2171-69-УІ "Про затвердження Плану зонування (зонінг) міста Буча Київської області", в частині відведення земельної ділянки орієнтованою площею 10,0 га, в межах АДРЕСА_1 , під розміщення багатоповерхової житлової забудови з об`єктами інфраструктури;
- скасувати рішення Бучанської міської ради від 23.06.2016 № 537-12-VII "Про затвердження детального плану території, орієнтовною площею 10,0 га, для розміщення багатоповерхової житлової забудови з об`єктами інфраструктури, в межах АДРЕСА_1 ";
- скасувати рішення Бучанської міської ради від 21.05.2019 № 327 "Про розгляд заяви про надання паспорту забудови земельної ділянки";
- зобов`язати Бучанську міську раду надати будівельний паспорт ОСОБА_1 для забудови земельної ділянки загальною площею 0,0700 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 3210800000:01:097:0144;
- зобов`язати Бучанську міську раду внести зміни до Генерального плану міста Буча Київської області, Плану зонування міста Буча та розробити новий Детальний план території, орієнтовною площею 10,0 га, в межах АДРЕСА_1.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.01.2020 провадження у справі закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2020 ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 23.01.2020 про закриття провадження у справі скасовано, а справу направлено на продовження розгляду до суду першої інстанції.
06 листопада 2020 року матеріали адміністративної справи № 320/4579/19 надійшли на адресу суду та внаслідок автоматизованого розподілу були передані для розгляду судді Горобцовій Я.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року адміністративну справу №320/4579/19 прийнято до провадження суддею Горобцовою Я.В.
17 грудня 2020 року від відповідача надійшло клопотання про застосування строків позовної давності. В обґрунтування клопотання зазначає, що позивачеві було відомо ще у 2016 році, що буде здійснюватись будівництво багатоквартирного житлового будинку Житлово-будівельним кооперативом Меліоратор-1 , а саме будівництво житлового будівництво житлового кварталу Сонячна оселя і цільове призначення даної території буде (02.03) для будівництва обслуговування багатоквартирного житлового будинку.
Стверджує, що з 2015-2016 року позивач повинен був реалізувати власне право на судовий захист у визначений законодавцем строку, якщо вважав, що його право власності порушено. В той же час, позивач з позовом звернувся до суду лише у серпні 2019 року, тобто через 4 роки після винесення рішень міською радою. Тобто, на думку відповідача, позов до суду подано з пропуском установленого статтею 122 КАС України шестимісячного строку звернення до суду.
20 липня 2021 року від відповідача надійшло доповнення до клопотання про застосування строків позовної давності, відповідно до якого строк є розумним, якщо він передбачає час достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.
Бучанська міська рада вважає, що строк в шість місяців визначено законодавцем достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що її права, свободи чи інтереси порушено, визначалась, чи буде вона звертатись до суду із позовом щодо захисту своїх прав, свобод чи інтересів.
Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що нормативно-правовий акт може бути оскаржено такими особами в незалежності від дати прийняття оскаржуваного акту, але в межах визначеного загальними положеннями КАС України строку, який обраховується з дати, коли даний нормативно-правовий акт застосовано до позивача, або з моменту набуття позивачем статусу суб`єкта правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.
Оскільки позивач оскаржує рішення Бучанської міської ради від 17.03.2015 №2124-67-VI, від 30.05.2015 №2171-69-VI, від 23.06.2016 №537-12-VIІ, тобто з моменту винесення рішень минуло вже 4 роки, тому, на думку відповідача, дану позовну слід залишити без розгляду, оскільки позивачем пропущено строки на подачу даного позову, які визначені КАС України.
Позивач у судовому засіданні 02 вересня 2021 року заперечував проти залишення позовної заяви без розгляду, оскільки про порушення права стало відомо у травні 2019 року, поли позивач звернувся до Бучанської міської ради з заявою про надання будівельного транспорту на забудову земельної ділянки. Цільове призначення землі - індивідуальне житлове будівництво. Позивач хотів скористатись своїм правом на забудову земельної ділянки, яку він отримав у 2015 році як учасник бойових дій. Станом на день, коли були оформлені всі документи, цільове призначенні і вже в 2019 ЖБК Меліоратор почав змінювати цільове призначення інших земельних ділянок, після чого стало відомо про їх забудову. З 2019 року позивачу дійсно пропонували квартиру, але він відмовився. Таким чином, про порушення свого права позивачу стало відомо тоді, коли він отримав відмову у видачі будівельного паспорту.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку учасників справи, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до приписів п. 7 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статтті 123 цього Кодексу.
Положеннями частин 1 та 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, позов залишається без розгляду в разі його подання поза межами шестимісячного строку з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, та відсутності підстав, які б вказували на поважність причин пропуску строку звернення до суду.
Відповідно до частини 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для оскарження нормативно-правових акти міністерств процесуальним законодавством встановлені певні особливості.
Частиною 2 статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.
Відповідно до частини 3 статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом усього строку їх чинності.
Відтак зазначена норма виділяє два види суб`єктів, які можуть звернутися до суду з вимогою про скасування нормативно-правового акту, а саме суб`єкт, щодо якого застосовано оскаржуваний акт та особа, яка є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.
Необхідно зазначити, що незважаючи на набрання чинності нормативно-правового акту, останній може бути застосований до кожної конкретної особи не безпосередньо в день набрання чинності, а, наприклад, при настанні якоїсь конкретної обставини.
У позивача у цій справі не було необхідності звернутися з позовом про оскарження оскаржуваного рішення до 2019 року, оскільки положення рішень не поширювались на цю особу раніше, і, відповідно, не обмежували її прав.
Таким чином, висновок про початок перебігу шестимісячного строку на оскарження нормативно-правового акту з моменту його офіційного опублікування є передчасним з огляду на положення 264 Кодексу адміністративного судочинства України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.01.2019 у справі №826/22472/15.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись статтями 243, 248, 264 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у х в а л и в:
У задоволенні клопотання про застосування строків позовної давності - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Я. В. Горобцова
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 02.09.2021 |
Оприлюднено | 28.09.2021 |
Номер документу | 99897136 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Горобцова Я.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні