Ухвала

від 12.10.2020 по справі 2/275

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

У Х В А Л А

12.10.2020 Справа № 2/275

Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.,

при секретарі судового засідання Доннік А.В.,

розглянувши матеріали за скаргою №09-6/1506 від 01.10.2020 Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк , м.Київ

про визнання незаконною бездіяльність керівника Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в межах ВП №50462324 щодо неподачі до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних кошів - Державної казначейської служби України, документів та відомостей, що необхідні для перерахування Публічному акціонерному товариству Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк коштів відповідно до наказу Господарського суду Донецької області по справі №2/275 від 19.10.2009; зобов`язання керівника Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних кошів - Державної казначейської служби України, документи та відомості, необхідні для перерахування Публічному акціонерному товариству Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк коштів відповідно до наказу Господарського суду Донецької області по справі №2/275 від 19.10.2009

у справі за позовом: Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк м. Київ в особі філії Відділення Промінвестбанку в м. Кіровське Донецької області м. Кіровське

до відповідача: Державного підприємства Шахтарськантрацит м. Шахтарськ

про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 13955027,30грн,

Представники сторін:

від позивача (скаржника): Хорошилов І.І. - адвокат на підставі довіреності;

від відповідача: не з`явились;

від органу ДВС: Литовченко Ю.С. - в порядку самопредставництва.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Донецької області у справі №2/275 від 30.09.2009 позов Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк , м.Київ в особі філії Відділення Промінвестбанку в м.Кіровське Донецької області , м.Кіровське до Державного підприємства Шахтарськантрацит , м.Шахтарськ про стягнення заборгованості в розмірі 14468804,58грн задоволено повністю.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Донецької області №01-02/6 від 05.01.2016 у зв`язку з призначанням судді Мартюхіної Н.О. на посаду судді Донецького апеляційного господарського суду призначено повторний автоматичний розподіл справи №2/275 для визначення судової колегії.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.01.2016, справа №2/275 передана судді Курило Г.Є.

19.10.2009 на виконання рішення був виданий відповідний наказ.

01.10.2020 на адресу Господарського суду Донецької області надійшла скарга №09-6/1506 від 01.10.2020 Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк , м.Київ про визнання незаконною бездіяльність керівника Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в межах ВП №50462324 щодо неподачі до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних кошів - Державної казначейської служби України, документів та відомостей, що необхідні для перерахування Публічному акціонерному товариству Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк коштів відповідно до наказу Господарського суду Донецької області по справі №2/275 від 19.10.2009; зобов`язання керівника Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних кошів - Державної казначейської служби України, документи та відомості, необхідні для перерахування Публічному акціонерному товариству Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк коштів відповідно до наказу Господарського суду Донецької області по справі №2/275 від 19.10.2009.

Обґрунтовуючи правомірність свого звернення зі скаргою, стягувач посилається на невиконання керівником органу ДВС вимог ст. 4 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень .

Ухвалою суду від 02.10.2020 призначено до розгляду скаргу №09-6/1506 від 01.10.2020 Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк , м.Київ в судовому засіданні на 12.10.2020 об 11:00 год.

12.10.2020 через канцелярію суду від Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надійшли пояснення, згідно з якими останній вважає, що у зв`язку з наявністю обставин передбачених законодавством для зупинення вчинення виконавчих дій щодо примусового виконання рішення Господарського суду Донецької області по справі №2/275, вимога скаржника щодо визнання незаконною бездіяльності відділу примусового виконання рішень та його посадових осіб, зокрема, стосовно неподання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів Державної казначейської служби України, документів та відомостей, що необхідні для перерахування відповідних коштів, є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Також є безпідставною вимога щодо зобов`язання відділу примусового виконання рішень та його посадових осіб щодо вчинення таких дій.

В судове засідання 12.10.2020 представник позивача (скаржника) з`явився, підтримав скаргу в повному обсязі.

В судовому засіданні 12.10.2020 представник виконавчої служби проти задоволення скарги заперечив у повному обсязі.

В судове засідання 12.10.2020 відповідач не з`явився, пояснень по суті скарги не надав, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлені належним чином, виходячи з наступного.

За змістом наявного у матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача (боржника) на теперішній час є: м.Шахтарськ.

У відповідності до листа УДППЗ Укрпошта відділення поштового зв`язку призупинили приймання та пересилання поштових відправлень на адресу населених пунктів Донецької та Луганської областей, у тому числі м.Шахтарськ, у зв`язку з чим ухвала суду була розміщена на сторінці Господарського суду Донецької області (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет, про що свідчить відповідна копія витягу з сайту.

Враховуючи, що ч.2 ст.342 Господарського процесуального кодексу України, неявка боржника не є перешкодою для розгляду скарги, суд вважає за необхідне розглянути подану скаргу за відсутності представника відповідача (боржника).

Дослідивши матеріали справи та розглянувши матеріали скарги, господарським судом встановлено наступне:

14.03.2016 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бойком О.М. відкрито виконавче провадження за №50462324 на виконання наказу №2/275 від 19.10.2009 про стягнення з Державного підприємства Шахтарськантрацит на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк в особі філії Відділення Промінвестбанку в м. Кіровське Донецької області заборгованості за кредитним договором в розмірі 11750000,00грн, заборгованість за відсотками в розмірі 2133741,47грн, заборгованість за комісійної винагороди в розмірі 342684,11грн, пеню в розмірі 242379,00грн, витрати по сплаті державного мита в розмірі 25500грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118грн.

Відповідно до витягу з АСВП в межах виконавчого провадження №50462324 були проведені виконавчі дії. 26.04.2016 винесено постанову про стягнення виконавчого збору. 26.04.2016, 28.03.2017 та 29.03.2017 відбулося звернення стягнення на кошти на рахунках боржника, про що винесені постанови про арешт коштів боржника.

17.04.2019 Відділом примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в межах виконавчого провадження №50462324 винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій на підставі п.14 ч. 1 ст. 34 Закону України Про виконавче провадження , відповідно до якої виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі наявності підстав, передбачених статтею 1 Закону України Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств .

У зв`язку з тим, що керівник Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби не направив до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних кошів - Державної казначейської служби України, документи та відомості, що необхідні для перерахування Публічному акціонерному товариству Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк коштів відповідно до наказу Господарського суду Донецької області по справі №2/275 від 19.10.2009 у відповідності до Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень , скаржник звернувся до суду зі скаргою.

Відповідно до ст.339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначається Законом України Про виконавче провадження , як спеціальним нормативним актом, що регулює порядок здійснення виконавчого провадження.

Згідно ст.1 Закону України Про виконавче провадження , виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавче провадження, згідно ст.2 Закону України Про виконавче провадження , здійснюється, зокрема, з дотриманням таких засад: верховенства права; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; розумності строків виконавчого провадження.

Згідно п.14 ч.1 ст.34 Закону України Про виконавче провадження виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі наявності підстав, передбачених статтею 1 Закону України Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств .

Частиною 8 статті 35 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 14 частини першої статті 34 цього закону, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій на період дії обставин, визначених статтею 1 Закону України Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств .

У відповідності до ст.1 Закону України Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств тимчасово, до 1 січня 2022 року, підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо державних вугледобувних підприємств, які підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження , знімаються арешти та заборони відчуження майна у таких виконавчих провадженнях, крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв`язку з трудовими відносинами, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, стягнення аліментів та рішень про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Отже, зважаючи на те, що відповідач є державним вугледобувним підприємством, державний виконавець 17.04.2019 зупинив вчинення виконавчих дій за виконавчим провадженням №50462324, яке було відкрито 14.03.2016. Станом на теперішній час відповідно до результату пошуку виконавчих проваджень в АСВП виконавче провадження №50462324 зупинено.

Відповідно до ст.129 1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

Крім того, держава на своїй території повинна забезпечити реалізацію всіх прав, що випливають з Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у тому числі й права на справедливий суд.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що стадія виконання судового рішення є частиною правосуддя (рішення у справах Півень проти України від 29.06.2004 заява №56849/00, Горнсбі проти Греції від 19.03.1997).

Існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для законного сподівання на виплату такої заборгованості і становить майно цієї особи у зазначеній ст.1 Першого протоколу (рішення Європейського суду з прав людини від 06.10.2011 у справі Агрокомплекс проти України ).

У рішенні від 15.10.2009 Європейський суд з прав людини у справі Юрій Миколайович Іванов проти України вказав на те, що відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту ст. 1 Першого протоколу.

Європейський суд з прав людини також наголошував, що виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати.

У справі Фуклев проти України (рішення від 07.06.2005) Європейський суд з прав людини вказав, що Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п.2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012).

Із моменту звернення у належний спосіб до органів виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження, стягувач має право розраховувати, що компетентний орган здійснить всі можливі заходи для виконання постановленого судового рішення, що набрало законної сили.

Особливий порядок виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи встановлені ст.4 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень , згідно п.1 якої виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України Про виконавче провадження , з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень у разі якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Згідно з ч.3 ст.4 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень передбачає, що в разі встановлення державним виконавцем факту наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу, передбачених п.п. 2-4, 9 ч.1 ст.47 Закону України Про виконавче провадження (крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій), керівник органу ДВС протягом десяти днів з дня встановлення такого факту, але не пізніше строку, встановленого ч.2 цієї статті подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів.

Суд зазначає, що підстави, передбачені частиною другою і частиною третьою статті 4 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень є окремими та самостійними підставами для переходу до процедури виконання рішення за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Відтак, лише по факту спливу шестимісячного строку з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, тобто, після закінчення цього строку, рішення суду повинно виконуватися відповідно до положень ч.ч.2-3 ст. 4 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень .

При цьому, ніяких обставин переривання/призупинення перебігу вказаного строку означена спеціальна норма не передбачає.

Крім того, зупинення виконавчого провадження за Законом України Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств (або з інших підстав) в контексті ч.2 ст.4 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень не впливає на право стягувача отримати виконання за рахунок коштів державного бюджету, оскільки не впливає на сплив 6-тимісячного строку з моменту відкриття виконавчого провадження для виникнення такого права.

Оскільки виконавче провадження №50462324 зупинено, стягувач не має можливості домогтися виконання рішення у порядку, який встановлений Законом України Про виконавче провадження , через обмеження Закону України Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств .

У такому випадку виконання рішення суду можливе лише на підставі Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень .

У даній ситуації слід керуватися інтересами стягувача, оскільки стягувач вправі очікувати від держави вчинення всіх дій, які б наближали його до виконання судового рішення. У цьому сенсі наявність невиконаного судового рішення не вселятиме стягувачеві надію, що Україна, як держава робить усе, аби наблизити стягувача до бажаної ним законної мети - виконання судового рішення, як стадії реалізації права стягувача на справедливий суд у розумінні Конвенції.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №905/3773/14-908/5138/14, від 12.08.2019 у справі №905/2986/16.

Проте, відомостей щодо здійснення Відділом примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби дій відповідно до ст. 4 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень суду не надано.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що відомостей щодо здійснення Відділом примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України дій відповідно до ст.4 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень суду не надано, суд задовольняє скаргу в повному обсязі.

Керуючись статтями 234, 341-343 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

Скаргу №09-6/1506 від 01.10.2020 Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк , м.Київ про визнання незаконною бездіяльність керівника Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в межах ВП №50462324 щодо неподачі до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних кошів - Державної казначейської служби України, документів та відомостей, що необхідні для перерахування Публічному акціонерному товариству Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк коштів відповідно до наказу Господарського суду Донецької області по справі №2/275 від 19.10.2009; зобов`язання керівника Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних кошів - Державної казначейської служби України, документи та відомості, необхідні для перерахування Публічному акціонерному товариству Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк коштів відповідно до наказу Господарського суду Донецької області по справі №2/275 від 19.10.2009 - задовольнити у повному обсязі.

Визнати незаконною бездіяльність керівника Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в межах ВП №50462324 щодо неподачі до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних кошів - Державної казначейської служби України, документів та відомостей, що необхідні для перерахування Публічному акціонерному товариству Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк коштів відповідно до наказу Господарського суду Донецької області по справі №2/275 від 19.10.2009.

Зобов`язати керівника Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних кошів - Державної казначейської служби України, документи та відомості, необхідні для перерахування Публічному акціонерному товариству Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк коштів відповідно до наказу Господарського суду Донецької області по справі №2/275 від 19.10.2009.

В судовому засіданні 12.10.2020 оголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Повний текст ухвали складено та підписано 13.10.2020.

Згідно із ст.235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом . Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Г.Є. Курило