Рішення

від 02.09.2020 по справі 910/2705/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.09.2020Справа № 910/2705/20

Господарський суд міста Києва у складі: головуючого - судді Лиськова М.О.,

при секретарі судового засідання Свириденко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КСК Груп"

вул. Леніна 2-а, с. Пашківка, Макарівський район, Київська область, 08062

до Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо"

вул. Заньковецької/Станіславського, буд. 3/1, м. Київ, 01001

та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія

"Інвестохіллс Веста" вул. О. Терьохіна, буд. 8-А, оф. 111, м. Київ, 04080

про визнання договору недійсним

За участі представників учасників справи згідно протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КСК Груп" (далі - позивач) подало до Господарського суду міста Києва позовну заяву до Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" (далі - відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (далі - відповідач-2) про визнання договору недійсним.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що підставою визнання договору купівлі-продажу №29 від 30.01.2020 недійсним є отримання відповідачем-2 за результатом проведеного аукціону права на укладення договору стосовно купівлі-продажу земельних ділянок, а не майнових прав на них.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2020 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КСК Груп" залишено без руху.

04.03.2020 року через загальний відділ канцелярії Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2020 року відкрито провадження у справі №910/2705/20 та призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 08.04.2020.

31.03.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" надійшов відзив на позовну заяву, в котрому проти задоволення позову заперечує з підстав необґрунтованості.

08.04.2020 року судове засідання з розгляду справи не відбулось.

З метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, враховуючи постанову Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" від 11.03.2020 №211 та на виконання розпорядження Голови Вищої ради правосуддя від 13.03.2020 №11/0/2-20 "Про додаткові заходи із попередження респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19", судові засідання, які призначені на 08.04.2020, знято з розгляду.

09.04.2020 від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, в котрому проти задоволення позову заперечує.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2020 суд призначив підготовче засідання у справі №910/2705/20 на 10.06.2020.

Протокольною ухвалою суду від 10.06.2020 судом відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні до 01.07.2020.

11.06.2020 від відповідача-1 надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.

26.06.2020 від відповідача-2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

01.07.2020 протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті на 29.07.2020.

29.07.2020 під час розгляду справи по суті, судом ухвалено відкласти розгляд справи на 02.09.2020, у зв`язку із перебування судді Лиськова М.О. у щорічній відпустці з 03.08.2020 по 28.08.2020.

02.09.2020 у судове засідання з`явився представник позивача, вимоги позову підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.

02.09.2020 у судове засідання з`явився представник відповідача-2 та надав усні пояснення по суті спору, проти задоволення позовних вимог заперечив та просив відмовити у їх задоволенні.

Представник відповідача 1 в судове засідання не з`явився, клопотання про відкладення розгляду справи по суті не надав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений ухвалою суду від 29.07.2020.

У судовому засіданні 02.09.2020 на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача-2, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

24.12.2019 року на сайті ПАТ БАНК КАМІБО (далі по тексту також - Банк ) розміщено повідомлення про проведення 09.01.2020 відкритих торгів (аукціону) з продажу активів, що обліковуються на балансі ПАТ БАНК КАМБІО лот GL19N614456.

На сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі по тексту також - Фонд ) розміщені файли з паспортами активів, які пропонуються до продажу в складі лоту GL19N614456.

Серед таких активів були 15 земельних ділянок, а саме:

земельна ділянка, площею 29,2771 га, кадастровий номер 3222786500:02:008:0019,

земельна ділянка, площею 4,4585 га, кадастровий номер: 3222786500:02:007:0019;

земельна ділянка, площею 17,8386 га, кадастровий номер: 3222786500:02:003:0002;

-земельна ділянка, площею 5,1645 га, кадастровий номер: 3222786500:04:009:0022;

земельна ділянка, площею 7,5602 га, кадастровий номер: 3222786500:02:003:0001;

земельна ділянка, площею 5,7902 га, кадастровий номер: 3222786500:04:009:0023;

земельна ділянка, площею 14,1894 га, кадастровий номер: 3222786500:04:009:0021;

земельна ділянка, площею 21,1525 га, кадастровий номер: 3222786500:02:010:0011;

земельна ділянка, площею 6,5296 га, кадастровий номер: 3222786500:05:012:0011;

земельна ділянка, площею 6,3952 га, кадастровий номер: 3222786500:04:020:0003;

земельна ділянка, площею 23,9156 га, кадастровий номер: 3222786500:04:002:0005;

земельна ділянка, площею 24,1985 га, кадастровий номер: 3222786500:05:009:0001;

земельна ділянка, площею 16,0990 га, кадастровий номер: 3222786500:05:006:0024;

земельна ділянка, площею 12,3824 га, кадастровий номер: 3222786500:02:006:0011;

земельна ділянка, площею 19,2163 га, кадастровий номер: 3222786500:04:023:0032

(надалі по тексту разом також - Земельні ділянки ).

Отже, предметом аукціону, організованого Фондом, окрім іншого були вищевизначені Земельні ділянки.

09.01.2020 відбулися відкриті торги (голландський аукціон) щодо лоту GL19N614456.

Згідно протоколу №UA-ЕА-2019-12-24-000006-b від 09.01.2020 переможцем даного аукціону стало Товариство з обмеженою відповідальністю ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА (далі по тексту також - ТОВ ФК ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА ).

ТОВ ФК ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА отримало право укласти з ПАТ БАНК КАМБІО договір купівлі-продажу Земельних ділянок.

Разом з тим, 30.01.2020 між ПАТ БАНК КАМБІО та ТОВ ФК ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА укладено договір №29 купівлі-продажу майнових прав (далі по тексту також - Договір ).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ту обставину, що договір укладено не щодо земельних ділянок як об`єкта нерухомості, а відносно майнових прав на такі земельні ділянки як рухомого майна, попри те, що предметом аукціону останні не були.

Відповідно до пункту 1.1. Договору за цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Продавець (ПАТ БАНК КАМБІО ) передає у власність Покупцеві (ТОВ ФК ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА ), а Покупець приймає у власність майнові права щодо нерухомого майна, а саме наступних земельних ділянок:

земельна ділянка, площею 29.2771 га. розташована на території Пашківської сільської ради Макарівського району Київської області, кадастровий номер: 3222786500:02:008:0019, цільове призначення (використання) земельної ділянки: землі житлової забудови (реєстраційний номер 159578832227);

земельна ділянка, площею 4,4585 га. розташована на території Пашківської сільської ради Макарівського району Київської області, кадастровий номер: 3222786500:02:007:0019, цільове призначення (використання) земельної ділянки: землі житлової забудови (реєстраційний номер 159597432227);

земельна ділянка, площею 17,8386 га розташована на території Пашківської сільської ради Макарівського району Київської області, кадастровий номер: 3222786500:02:003:0002, цільове признач (використання) земельної ділянки: землі житлової забудови (реєстраційний - номер 159610232227);

земельна ділянка, площею 5,1645 га розташована на території Пашківської сільської ради Макарівського району Київської області, кадастровий номер: 3222786500:04:009:0022, цільове призначення (використання) земельної ділянки: землі житлової забудови (реєстраційний номер 159617632227);

земельна ділянка, площею 7,5602 га. розташована на території Пашківської сільської ради Макарівського району Київської області, кадастровий номер: 222786500:02:003:0001, цільове призначення (використання) земельної ділянки: землі житлової забудови (реєстраційний номер 159625932227);

земельна ділянка, площею 5,7902 га, розташована на території Пашківської сільської ради Макарівського району Київської області, кадастровий номер: 3222786500:04:009:0023, цільове призначення (використання) земельної ділянки: землі житлової забудови (реєстраційний номер 159628932227);

земельна ділянка, площею 21,1525 га, розташована на території Пашківської сільської ради Макарівського району Київської області, кадастровий номер: 3222786500:02:010:0011, цільове призначення земельної ділянки: землі житлової забудови (реєстраційний номер 159634232227);

земельна ділянка, площею 6,5296 га, розташована на території Пашківської сільської ради Макарівського району Київської області, кадастровий номер: 3222786500:05:012:0011, цільове призначення (використання) земельної ділянки: землі житлової забудови (реєстраційний номер 159635332227);

земельна ділянка, площею 23,9156 га, розташована на території Пашківської сільської ради Макарівського району Київської області, кадастровий номер: 3222786500:04:002:0005, цільове призначення (використання) земельної ділянки: землі житлової забудови (реєстраційний номер 159637132227);

земельна ділянка, площею 24.1985 га, розташована на території Пашківської сільської ради Макарівського району Київської області, кадастровий номер: 3222786500:05:009:0001, цільове призначення (використання) земельної ділянки: землі житлової забудови (реєстраційний номер 159638332227);

земельна ділянка, площею 16,0990 га, розташована на території Пашківської сільської

ради Макарівського району Київської області, кадастровий номер: 3222786500:05:006:0024, цільове призначення (використання) земельної ділянки: землі житлової забудови (реєстраційний номер 159639932227);

земельна ділянка, площею 12.3824 га, розташована на території Пашківської сільської ради Макарівського району Київської області, кадастровий номер: 3222786500:02:006:0011, цільове призначення (використання) земельної ділянки: землі житлової забудови (реєстраційний номер 159641132227);

земельна ділянка, площею 19,2163 га, розташована на території Пашківської сільської ради Макарівського району Київської області, кадастровий номер: 3222786500:04:023:0032, цільове призначення (використання) земельної ділянки; землі житлової забудови (реєстраційний номер 159640932227):

земельна ділянка, площею 14.1894 га, розташована на території Пашківської сільської ради Макарівського району Київської області, кадастровий номер: 3222786500:04:009:0021, цільове призначення (використання) земельної ділянки: землі житлової забудови (реєстраційний номер 159632632227);

земельна ділянка, площею 6,3952 га, розташована на території Пашківської сільської ради Макарівського району Київської області, кадастровий номер: 3222786500:04:020:0003, цільове призначення (використання) земельної ділянки: землі житлової забудови (реєстраційний номер 159636132227), право власності на яке виникло у Продавця на підставі рішення державного реєстратора КП Реєстрація нерухомості Скрипки Л.В. про державну реєстрацію права власності, саме: індексний номер: 45434342 від 08.02.2019 12:46:34: індексний номер: 45502525 від 13.02.2019 12:29:30; індексний номер: 45420663 від 07.02.2019 17:25:12; індексний номер: 45433873 від 08.02.2019 12:34:15; індексний номер: 45434638 від 08.02.2019 12:54:32; індексний номер: 45501323 від 11:53:30; індексний номер: 45435540 від 08.02.2019 13:22:54; індексний номер: 45435798 від 08.02.2019 13:30:21: індексний номер: 45500118 від 13.02.2019 11:26:31; індексний номер: 4543615 від 08.02.2019 13:40:56; індексний номер: 45436382 від 08.02.2019 13:47:57; індексний номер 45436658 від 08.02.2019 13:54:59; індексний номер 45436963 від 14:03:47; індексний номер 45437424 від 08.02.2019 14:15:00; індексний номер: 45432852 від 08.02.2019 12:06:31; індексний номер: 45434903 від 08.02.2019 13:02:33; та було припинено на підставі Рішення господарського суду м. Києва від 22.05.2019 у справі №911/2711/18, які є відмінними від права власності та які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому, а саме:

визнання права власності на нерухоме майно;

визнання правочину/рішення щодо припинення права власності Продавця недійсним; припинення дії третіх осіб, яка порушує право власності;

відновлення становища, яке існувало до порушення прав Продавця; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб;

та інші майнові права, які пов`язані із виникненням та припиненням права власності Продавця на нерухоме майно, зокрема, але не виключно:

витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння; оскарження у судовому порядку недійсності/дійсності правочину за яким Продавцем було набуто право власності на нерухоме майно або припинено право власності на нерухоме майно;

звернення до державних органів, установ та організацій всіх форм власності в межах прав та повноважень, на підставі майнових прав, які передбачені законодавством України, включаючи, але не обмежуючись органів нотаріату, Міністерства юстиції України та його територіальних органів, суб`єктів державної реєстрації прав, державних реєстраторів;

набуття у власність нерухомого майна, а також інші права, що випливають з майнових прав щодо нерухомого майна, в тому числі ті, які виникнуть в майбутньому у зв`язку із встановленням обставин неправомірності припинення права власності Продавця на нерухоме майно, або скасуванням рішень судів про недійсність правочинів на підставі яких Продавець набув право власності;

отримання грошових коштів/відшкодування вартості нерухомого майна за наслідками недійсності/нікчемності правочинів на підставі яких право власності на нерухоме майно було набуто Продавцем;

інші права, що пов`язані або випливають із правочинів, на підставі яких виникло/існувало право власності Продавця на нерухоме майно;

пред`явлення позову про визнання права власності Покупця, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, з подальшою реєстрацією права власності за Покупцем.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.05.2019 в господарській справі №911/2711/18, за позовом ТОВ КСК ГРУП до ПАТ БАНК КАМБІО , яке залишено без змін Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2019, окрім іншого скасовано записи в Державному реєстрі речових прав на нерухомість про реєстрацію права власності на Земельні ділянки за ПАТ БАНК КАМБІО .

Відповідач заперечуючи проти позову вказував, що не відповідає дійсності твердження Позивача про те, що майнові права на земельні ділянки не були предметом аукціону, з огляду на наступне.

Так, 24.12.2019 на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі також - ФГВФО) було розміщено повідомлення про проведення відкритих торгів (голландський аукціон) з продажу активів, що обліковуються на балансі ПАТ Банк Камбіо в складі лоту GL19N614456, до складу якого включено права вимоги та інші майнові права за кредитними договорами, укладеними з суб`єктами господарювання та фізичними особами, дебіторської заборгованості, основних засобів, монети, нерухомість, майнові права на нерухоме майно та майнові права за дебіторською заборгованістю, зокрема права вимоги та майнові права за кредитами суб`єктів господарювання - 106

Відтак, до лоту GL19N614456 включені, зокрема, права вимог та майнові права за кредитами суб`єктів господарювання, а не визначені Позивачем земельні ділянки (право власності на них).

Варто зауважити, що у відповідності до ст. 3 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні майновими правами, які можуть оцінюватися, визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.

09.01.2020 відбулись відкриті торги (голландський аукціон) щодо реалізації (продажу права вимоги) за лотом № GL19N614456, до якого включені, зокрема, права вимог та майнові права за кредитами суб`єктів господарювання, права вимог та майнові права за кредитами фізичних осіб, дебіторська заборгованість.

Відповідно до результатів проведення відкритих електронних торгів, що були оформлені протоколом №UA-ЕА-2019-12-24-000006-b від 09.01.2020 р. переможцем стало ТОВ ФК Інвестохіллс Веста

В подальшому, між ПАТ Банк Камбіо (Продавець) та ТОВ ФК Інвестохіллс Веста (Покупець) було укладено Договір купівлі-продажу майнових прав №29 від 30.01.2020, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С. за реєстровим № 117 (надалі - Договір купівлі-продажу).

Згідно з п. 1.1. Договору купівлі-продажу, за цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Продавець передає у власність Покупцеві, а Покупець приймає у власність майнові права щодо нерухомого майна, а саме наступних земельних ділянок:

земельна ділянка, площею 29,2771 га, розташована на території Пашківської сільської ради Макарівського району Київської області, кадастровий номер: 3222786500:02:008:0019, цільове призначення (використання) земельної ділянки: землі житлової забудови (реєстраційний номер 159578832227);

земельна ділянка, площею 4,4585 га, розташована на території Пашківської сільської ради Макарівського району Київської області, кадастровий номер: 3222786500:02:007:0019, цільове призначення (використання) земельної ділянки: землі житлової забудови (реєстраційний номер 159597432227);

земельна ділянка, площею 17,8386 га, розташована на території Пашківської сільської ради Макарівського району Київської області, кадастровий номер: 3222786500:02:003:0002, цільове признач (використання) земельної ділянки: землі житлової забудови (реєстраційний номер 159610232227);

земельна ділянка, площею 5,1645 га, розташована на території Пашківської сільської ради Макарівського району Київської області, кадастровий номер: 3222786500:04:009:0022, цільове призначення (використання) земельної ділянки: землі житлової забудови (реєстраційний номер 159617632227);

земельна ділянка, площею 7,5602 га, розташована на території Пашківської сільської ради Макарівського району Київської області, кадастровий номер: 3222786500:02:003:0001, цільове призначення (використання) земельної ділянки: землі житлової забудови (реєстраційний номер 159625932227);

земельна ділянка, площею 5,7902 га, розташована на території Пашківської сільської ради Макарівського району Київської області, кадастровий номер: 3222786500:04:009:0023, цільове призначення (використання) земельної ділянки: землі житлової забудови (реєстраційний номер 159628932227);

земельна ділянка, площею 21,1525 га, розташована на території Пашківської сільської ради Макарівського району Київської області, кадастровий номер: 3222786500:02:010:0011, цільове призначення) земельної ділянки: землі житлової забудови (реєстраційний номер 159634232227);

земельна ділянка, площею 6,5296 га, розташована на території Пашківської сільської ради Макарівського району Київської області, кадастровий номер: 3222786500:05:012:0011, цільове призначення (використання) земельної ділянки: землі житлової забудови (реєстраційний номер 159635332227);

земельна ділянка, площею 23,9156 га, розташована на території Пашківської сільської ради Макарівського району Київської області, кадастровий номер: 3222786500:04:002:0005, цільове призначення (використання) земельної ділянки: землі житлової забудови (реєстраційний номер 159637132227);

земельна ділянка, площею 24,1985 га, розташована на території Пашківської сільської ради Макарівського району Київської області, кадастровий номер: 3222786500:05:009:0001, цільове призначення (використання) земельної ділянки: землі житлової забудови (реєстраційний номер 159638332227);

земельна ділянка, площею 16,0990 га, розташована на території Пашківської сільської ради Макарівського району Київської області, кадастровий номер: 3222786500:05:006:0024, цільове призначення (використання) земельної ділянки: землі житлової забудови (реєстраційний номер 159639932227);

земельна ділянка, площею 12,3824 га, розташована на території Пашківської сільської ради Макарівського району Київської області, кадастровий номер: 3222786500:02:006:0011, цільове призначення (використання) земельної ділянки: землі житлової забудови (реєстраційний номер 159641132227);

земельна ділянка, площею 19,2163 га, розташована на території Пашківської сільської ради Макарівського району Київської області, кадастровий номер: 3222786500:04:023:0032, цільове призначення (використання) земельної ділянки: землі житлової забудови (реєстраційний номер 159640932227);

земельна ділянка, площею 14,1894 га, розташована на території Пашківської сільської ради Макарівського району Київської області, кадастровий номер: 3222786500:04:009:0021, цільове призначення (використання) земельної ділянки: землі житлової забудови (реєстраційний номер 159632632227);

земельна ділянка, площею 6,3952 га, розташована на території Пашківської сільської ради Макарівського району Київської області, кадастровий номер: 3222786500:04:020:0003, цільове призначення (використання) земельної ділянки: землі житлової забудови (реєстраційний номер 159636132227) (надалі - Земельні ділянки ),

право власності на яке було припинено на підставі Рішення господарського суду м. Києва від 22.05.2019р. у справі №911/2711/18, які є відмінними від права власності та які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому, а саме:

визнання права власності на нерухоме майно;

-визнання правочину/рішення щодо припинення права власності Продавця недійсним;

припинення дії третіх осіб, яка порушує право власності;

відновлення становища, яке існувало до порушення прав Продавця;

відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб;

та інші майнові права, які пов`язані із виникненням та припиненням права власності Продавця на нерухоме майно, зокрема, але не виключно:

витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння;

оскарження у судовому порядку недійсності/дійсності правочину за яким Продавцем було набуто право власності на нерухоме майно або припинено право власності на нерухоме майно;

звернення до державних органів, установ та організацій всіх форм власності в межах прав та повноважень, на підставі майнових прав, які передбачені законодавством України, включаючи, але не обмежуючись органів нотаріату, Міністерства юстиції України та його територіальних органів, суб`єктів державної реєстрації прав, державних реєстраторів;

набуття у власність нерухомого майна, а також інші права, що випливають з майнових прав щодо нерухомого майна, в тому числі ті, які виникнуть в майбутньому у зв`язку із встановленням обставин неправомірності припинення права власності Продавця на нерухоме майно, або скасуванням рішень судів про недійсність правочинів на підставі яких Продавець набув право власності;

отримання грошових коштів/відшкодування вартості нерухомого майна за наслідками недійсності/нікчемності правочинів на підставі яких право власності на нерухоме майно було набуто Продавцем;

інші права, що пов`язані або випливають із правочинів, на підставі яких виникло/існувало право власності Продавця на нерухоме майно;

пред`явлення позову про визнання права власності Покупця, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, з подальшою реєстрацією права власності за Покупцем, (надалі за текстом - Майнові права ).

У відповідності до п. 3.1. Договору купівлі-продажу, сторони домовились що за продаж Майнових прав за цим Договором Покупець сплачує Продавцю грошові кошти у розмірі 914 291, 69 (дев`ятсот чотирнадцять тисяч двісті дев`яносто одна гривня 69 коп.) без ПДВ, надалі за текстом - Ціна договору . Ціна договору сплачується Покупцем Продавцю у повному обсязі до моменту набуття чинності цим Договором на підставі протоколу, складеного за результатами відкритих торгів(аукціону), переможцем яких став Покупець.

Сплата ціни Договору підтверджується платіжним дорученням №858 від 27.01.2020 р.

Таким чином, суд приходить до висновку, що саме майнові права на вказані земельні ділянки передані ТОВ ФК Інвестохіллс Веста за Договором купівлі-продажу майнових прав №29 від 30.01.2020.

Стосовно твердження Позивача про недійсність Договору купівлі-продажу майнових прав №29 від 30.01.2020 суд зазначає наступне.

Так, Позивач звернувся із позовною заявою, в якій просить визнати недійсним Договір купівлі-продажу майнових прав №29 від 30.01.2020, оскільки такий суперечить Положенню про організацію продажу активів (майна) банків, що ліквідуються.

У відповідності до частини 6 статті 51 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб передбачено, що майно (активи) банку або кількох банків (пули активів) може бути реалізоване у такий спосіб: на відкритих торгах (аукціоні); шляхом продажу безпосередньо юридичній або фізичній особі. Продаж майна (активів) банку у спосіб, передбачений цією частиною, може проводитися в електронній формі (на електронних майданчиках).

Відповідно до п. 1 Розділу IV. Положення щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідовуються , затвердженого рішенням №388 від 24.03.2016 року Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.04.2016 року за № 606/28736 малий комітет з управління активами (далі - МКУА) подає план продажу активів (майна) уповноваженому структурному підрозділу Фонду перед затвердженням Фондом. Разом з планом продажу активів (майна) МКУА подає перелік активів (майна) банку, що не підлягають продажу.

МКУА також формує та затверджує протоколом пропозицію щодо кожного активу (майна), лота або пулу відповідно до плану продажу активів (майна) банку.

Пропозиції формуються відповідно до планів продажу активів (майна), затверджуються протоколом МКУА та передаються до Фонду.

МКУА подає уповноваженому структурному підрозділу Фонду пропозиції щодо кожного активу (майна), лота або пулу активів (майна), а уповноважений структурний підрозділ формує висновки щодо кожного активу (майна), лота або пулу.

Зміни до пропозицій готуються у вигляді окремого протоколу МКУА та погоджуються у порядку, визначеному цим пунктом.

Відповідно до п. 1 Розділу VI. Положення щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються на відкритих торгах (аукціоні) можуть продаватися такі види активів (майна) банку, що ліквідується: основні засоби; майно банку у вигляді цілісного майнового комплексу; майно банку, щодо обороту якого встановлено обмеження; дебіторська заборгованість; права вимоги. Інші види активів (майна) можуть продаватися у спосіб, значений законодавством.

Враховуючи зазначені приписи, на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб покладено обов`язок відчужити майно (активи), включені до ліквідаційної маси банку.

Відповідно до п.п. 1, 3 Розділу VII. Положення щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються проведення відкритих (торгів) аукціону здійснюється на підставі говору, укладеного між організатором відкритих торгів (аукціону) та Фондом. Банк укладає договір купівлі-продажу активу (майна) не ніше трьох робочих днів та не пізніше 20 робочих днів з дати завершення відкритих торгів (аукціону) з можливістю продовження такого строку за рішенням Фонду у разі отримання Фондом обгрунтованого подання від банку та здійснення переможцем таких відкритих торгів (аукціону) повної оплати коштів за лот загальний строк не може перевищувати 132 робочих дня та не може закінчуватись пізніше завершення строку ліквідації банку), забезпечує проведення розрахунків відповідно до нього та протягом наступного робочого дня після дня проведення розрахунків інформує про завершення розрахунків уповноважений структурний підрозділ Фонду.

Так, продаж майнових прав на відкритих електронних торгах був здійснений ПАТ Банк Камбіо на підставі рішення №3027 від 28.11.2019 Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Про затвердження умов продажу активів ПАТ Банк Камбіо .

Зазначений електронний аукціон відбувся в межах процедури ліквідації ПАТ Банк Камбіо , яка відповідно до рішення Виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб №304 від 01.03.2019 продовжила строки здійснення процедури ліквідації ПАТ Банк Камбіо до 01.03.2020. Результати зазначеного вище електронного аукціону від 09.01.2020 були відображені в протоколі №UA-ЕА-2019-12-24-000006-b від 09.01.2020.

Відтак, укладання договору купівлі-продажу майнових прав №29 від 30.01.2020 року на підставі результатів проведення електронних торгів від 09.01.2020 щодо реалізації майнових активів Банку в процесі його ліквідації відбулося у відповідності до приписів п. 4 р. VII Положення щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються, затвердженого рішенням №388 від 24.03.2016 року Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, зареєстрованого в МЮ України 20.04.2016 року, №606/28736, ст. ст. 48, 51 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

При цьому необхідно зазначити, що іншого порядку реалізації активів банку в стадії ліквідації, ніж продаж його активів фізичним або юридичним особам законодавчими нормами не передбачено.

Аналіз вищезазначених норм Положення та чинного законодавства України, дає підстави зробити висновок, що зміст договору купівлі-продажу майнових прав № 29 від 30.01.2020, укладений між ПАТ Банк Камбіо та ТОВ ФК Інвестохіллс Веста не суперечить нормам законодавства.

Частина 3 статті 6 ЦК України визначає, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, проте не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Норму статті 6 ЦК України розкриває стаття 627 цього Кодексу, в якій зазначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягай згоди з усіх умов договору (частина перша статті 638 ЦК України).

Частина 1 статті 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Зазначені положення узгоджуються з нормами частини першої статті 203, частини першої статті 215 ЦК України, відповідно до яких підставою недійсності правочинів є суперечність їх актам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За статтею 16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів і загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені статтею 215 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (частина друга статті 215 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (частина третя статті 215 ЦК України).

Нікчемний правочин є недійсним у силу прямої вказівки закону за фактом наявності певної умови (обставини). Натомість оспорюваний правочин ЦК України імперативно не визнає недійсним, допускаючи можливість визнання його таким у судовому порядку за вимогою однієї із сторін або іншої заінтересованої особи, якщо в результаті судового розгляду буде доведено наявність визначених законодавством підстав недійсності правочину у порядку, передбаченому процесуальним законом. При цьому, оспорюваний правочин є вчиненим, породжує юридично значущі наслідки, обумовлені ним, й у силу презумпції правомірності правочину за статтею 204 ЦК України вважається правомірним, якщо не буде визнаний судом недійсним.

Водночас відповідно статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці. Це підтверджується висновками, що містяться в постановах Верховного Суду України (постанова Верховного Суду України від 25 грудня 2013 у справі № 6- 78цс13; постанова Верховного Суду України від 11 травня 2016 у справі № 6-806цс16).

Оскільки, як роз`яснив Верховний Суд України в тексті Аналізу застосування ст. 16 Цивільного кодексу України - застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить від змісту суб`єктивного права за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

У ситуації, коли боржник звертається до суду з позовом про визнання недійсним договорів відступлення прав вимоги, не зазначивши, які ж його цивільні права та інтереси були порушені (не визнані чи оспорені), то визнання правочину недійсним, як способу захисту, не може бути застосовано (схожа правова позиція міститься в Постанові Верховного Суду від 05.04.2018 року у справі №405/20/15-ц).

За висновками суду, Позивач у своїй позовній заяві ніяк не обгрунтовує яким чином оскаржувані правочини порушують його права чи інтерес. Тому не зрозуміло, за захистом якого суб`єктивного права звернувся Позивач в межах даної справи і яким чином його порушують Відповідачі.

Водночас, у відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Однак, в супереч вимогам чинного законодавства, Позивачем не доведено належними та достатніми доказами недійсність оспорюваного Договору купівлі-продажу майнових прав.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно зч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, юридичні особи мають право звертатись до господарського суду за захистом своїх оспорюваних або порушених прав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 16 ЦЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Як встановлено уст. 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Спосіб захисту порушеного права обумовлюється нормою матеріального права, яка регулює ті чи інші правовідносини між сторонами спору. Тому, позивач, формулюючи позовні вимоги, повинен відштовхуватись від тих наданих йому законом прав, які були об`єктивно порушені відповідачем і позов повинен бути направлений на припинення цих правопорушень та на відновлення порушеного права. Таким чином, право вибору способу захисту порушеного права належить позивачу, а суд наділений компетенцією перевірити відповідність обраного способу захисту змісту порушеного права.

Так, виходячи із норм Господарського кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов:

наявності у позивача певного суб`єктивного права (інтересу);

порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача;

належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

За правовою позицією Верховного Суду України в постанові від 30.11.2016 р. у справі № 3-1125гс16, при вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи ст. 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушено цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, у чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та, правове обґрунтування необхідності його захисту (п. 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 09.2018р. у справі № 905/1926/16).

Таким чином, приймаючи до уваги викладене, при зверненні до суду з позовом повинно бути доведено, насамперед, порушення прав та законних інтересів останнього в результаті проведення відкритих торгів та укладення оспорюваного правочину.

Проте, як вбачається з матеріалів даної справи, ТОВ КСК ГРУП не надано суду належних та допустимих доказів порушення прав та законних інтересів останнього.

А отже, підстави для застосування певних способів захисту - відсутні.

Відповідно до статей 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку доводам всіх учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 ГПК України).

Відповідно до п.3 ч.4 ст.238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Щодо інших аргументів сторін суд зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №127/3429/16-ц.

З огляду на встановлені судом обставини, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими та не доведеними належними доказами у справі, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "КСК Груп".

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "КСК Груп" відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання та підписання повного тексту рішення 09.10.2020

(у зв`язку із перебуванням судді Лиськова М.О. на лікарняному з 07.09.2020)

Суддя М.О. Лиськов