Ухвала

від 29.09.2020 по справі 911/2086/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"29" вересня 2020 р. м. Київ Справа № 911/2086/19

м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108

Господарський суд Київської області

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., секретар судового засідання Бондаренко О.М., розглянувши матеріали

за позовом Заступника прокурора Київської області

01601, м. Київ, б-р Лесі Українки, 27/2

в інтересах держави в особі 1) Головного управління Держгеокадастру у Київській області

03115, м. Київ, вул. Серпова, буд. 3/14, код ЄДРПОУ 39817550

2) Ставищенської районної державної адміністрації

09400, Київська обл., смт Ставище, вул. Сергія Цимбала, буд. 35/1, код ЄДРПОУ 23582170

до 1) Опорного загальноосвітнього навчального закладу "Іванівського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа I-III ступенів - дитячий садок" Ставищенської районної ради Київської області

09412, Київська обл., Ставищенський р-н, с. Іванівка, вул. Сім`ї Клименків, буд. 45, код ЄДРПОУ 25668615

2) Селянського фермерського господарства "Райдуга"

09412, Київська обл., Ставищенський р-н, с. Іванівка, вул. Комінтерна, буд. 27, код ЄДРПОУ 21663584

про визнання недійсним договору суборенди землі та зобов`язання звільнити земельну ділянку

за участі представників учасників процесу:

прокурора: Тітова О. В., посвідчення № 051063 від 02.10.2018;

позивача-1: не з`явився;

позивача-2: не з`явився;

відповідача-1: Судницин Ф.С., посвідчення № б/н від 21.12.2010; довіреність № 01-30/86 від 04.10.2019;

відповідача-2: Судницин Ф.С., посвідчення № б/н від 21.12.2010; довіреність № 17 від 23.09.2019.

встановив:

У провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа за позовом (вх. № 2159/19 від 16.08.2019) Заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області та Ставищенської районної державної адміністрації до Опорного загальноосвітнього навчального закладу "Іванівського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа I-III ступенів - дитячий садок" Ставищенської районної ради Київської області та Селянського фермерського господарства Райдуга про визнання недійсним договору суборенди землі та зобов`язання звільнити земельну ділянку.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.09.2019, суддею Кошиком А.Ю., відкрито провадження у справі № 911/2086/19 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 24.09.2019.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.09.2019 підготовче засідання відкладено на 08.10.2019.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.10.2019 підготовче засідання відкладено на 12.11.2019.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Київської області № 143-АР від 08.11.2019 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 911/2086/19.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.11.2019 справу № 911/2086/19 передано для розгляду судді Саванчук С.О.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.11.2019, суддею Саванчук С.О., прийнято справу № 911/2086/19 до свого провадження та призначено підготовче судове засідання на 14.11.2019.

У судове засідання 14.11.2019 з`явились прокурор, представник відповідача-1 та відповідача-2, представники позивача-1 та позивача-2 у судове засідання не з`явились, про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.11.2019 відкладено підготовче засідання у справі № 911/2086/19 на 24.12.2019.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача-2 надійшов відзив (вх. № 22845/19 від 28.11.2019).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від прокуратури Київської області надійшла відповідь на відзив (вх. № 25028/19 від 16.12.2019).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.12.2019 відкладено підготовче засідання на 21.01.2020.

У судове засідання 21.01.2020 з`явився прокурор та представник відповідачів.

У судовому засіданні 21.01.2020 представником відповідача-2 заявлено відвід всьому складу Господарського суду Київської області від розгляду даної справи, з тих підстав, що 21.01.2020 до участі у справі допущений перший заступник прокурора Київської області Грабець І., який є чоловіком судді Господарського суду Київської області Грабець С.Ю.

Під час розгляду заяви про відвід у судовому засіданні 21.01.2020 заявником надано усні пояснення, що під допущенням вказаного прокурора до участі у справі мається на увазі те, що суд прийняв заяву по суті справи - відповідь на відзив, що ним підписана та, з огляду на сімейні стосунки вказаного прокурора з суддею Господарського суду Київської області - увесь склад суду упереджений у справах за участю цього прокурора.

Прокурором у судовому засіданні 21.01.2020 заперечено розгляд вказаної заяви про відвід, з огляду на порушення строків її подання, встановлених частиною 3 статті 38 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.01.2020 заяву Селянського фермерського господарства "Райдуга" від 21.01.2020 про відвід у справі № 911/2086/19 визнано необґрунтованою, заяву Селянського фермерського господарства "Райдуга" про відвід у справі №911/2086/19 передано на автоматизований розподіл для визначення складу суду для розгляду вказаної заяви, зупинено провадження у справі № 911/2086/19 до розгляду заяви про відвід.

На підставі Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.01.2020 вказану заяву передано до розгляду судді Горбасенку П.В.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.01.2020, суддею Горбасенком П.В., у задоволенні заяви Селянського фермерського господарства "Райдуга" від 21.01.2020 про відвід у справі № 911/2086/19 відмовлено.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.02.2020 поновлено провадження у справі № 911/2086/19 та призначено підготовче засідання у справі № 911/2086/19 на 18.02.2020.

Через канцелярію Господарського суду Київської області електронною поштою від в.о. начальника відділу ювенальної юстиції прокуратури області Лавренюка Т. надійшов лист (вх. 3766/20 від 18.12.2020) про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.02.2020 зупинено провадження у справі № 911/2086/19 за позовом Заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Ставищенської районної державної адміністрації до Опорного загальноосвітнього навчального закладу "Іванівського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа I-III ступенів - дитячий садок" Ставищенської районної ради Київської області та Селянського фермерського господарства "Райдуга" про визнання недійсним договору суборенди землі та зобов`язання звільнити земельну ділянку - до закінчення перегляду в касаційному порядку справи № 912/2385/18.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від прокурора надійшла заява про поновлення провадження у справі (вх. № 15594/20 від 27.07.2020).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.08.2020 судом поновлено провадження у справі № 911/2086/19 та призначено підготовче засідання у справі на 27.08.2020.

У судове засідання 27.08.2020 з`явились прокурор прокуратури Київської області та представник відповідачів, представники позивачів у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належим чином.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.08.2020 судом відкласдено підготовче засідання у справі № 911/2086/19 на 15.09.2020.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від прокуратури Київської області надійшли пояснення по справі (вх. № 18244/20 від 31.08.2020).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від прокуратури Київської області надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату (вх. № 19501/20 від 14.09.2020) у зв`язку із зайнятістю прокурора Тітової О.В. в інших судових засіданнях і неможливістю забезпечення явки іншого прокурора у судове засідання, оскільки, як повідомляється суду у даному клопотанні, станом на 14.09.2020, на посаду прокурора відділу захисту дітей та протидії насильству Київської обласної прокуратури призначено лише Тітову О.В.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від представника відповідача-2 надійшли заперечення на пояснення прокуратури Київської області (вх. № 19396/20 від 14.09.2020).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.09.2020 відкладено підготовче засідання на 29.09.2020.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи (вх. № 19890/20 від 18.09.2020).

У судове засідання 29.09.2020 з`явились прокурор та представник відповідачів, представники позивачів у судове засідання не з`явились, про дату, місце та час судового розгляду повідомлені належним чином.

За результатами судового засідання 29.09.2020, суд дійшов таких висновків .

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

На підтвердження повноважень представництва прокурора в інтересах держави в суді у позовній заяві вказані статті 23, 24 Закону України Про прокуратуру та долучено до матеріалів справи листи № 08-312 вих 19 від 23.07.2019 - на адресу Головного управління Держгеокадастру у Київській області та № 08-339 вих 19 від 02.08.2019 - на адресу Ставищенської районної державної адміністрації Київської області, з вимогою надати, у п`ятиденний строк з моменту отримання, інформації щодо того, чи проводились будь-які перевірки відносно спірної земельної ділянки та чи вживались заходи з приводу оскарження договору суборенди земельної ділянки від 07.02.2012 у судовому порядку.

08.08.2019 листом № 10-10-0.61-10269/2-19 Головне управління Держгеокадастру у Київській області надало відповідь, що в архіві відділу наявна копія Розпорядження Ставищенської РДА від 07.12.2010 № 761 Про надання дозволу на передачу земельної ділянки для товарного сількогосподарського виробництва селянському фермерському господарству Райдуга на території Іванівської сільської ради Ставищенського району в суборенду та копія розпорядження Ставищенської РДА від 29.12.2011 № 837 Про внесення змін до розпорядження голови райдержадміністрації № 761 від 07.12.2011 . Пунктом 2 вказаного розпорядження надано у суборенду селянському фермерському господарству Райдуга строком на 5 років земельну ділянку, яка належить Іванівській ЗОШ І-ІІІ ступенів, згідно договору оренди, зареєстрованого за № 041095500017 від 03.03.2010.

09.08.2019 листом № 05-20/1249 Ставищенська районна державна адміністрація повідомила, що станом на 09.08.2019 не вживались заходи з приводу оскарження договору суборенди земельної ділянки з кадастровим номером № 3224283200:04:002:0108.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тобто, імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.

Конституційний Суд України, у Рішенні від 01.04.2008 № 4-рп/2008, визначив, що неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Законом України від 02.06.2016 № 1401-VIII Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) , який набрав чинності 30 вересня 2016 року, до Конституції України внесені зміни, а саме: Конституцію доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Згідно з частиною 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статтях 23, 24 Закону України Про прокуратуру .

Відповідно до статті 23 Закону України Про прокуратуру представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Генеральної прокуратури України або регіональної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.

Згідно з статтею 24 Закону України Про прокуратуру право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам.

Суд, з урахуванням вимог статей 23, 24 Закону України Про прокуратуру , зазначає, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За результатами дослідження практики Верховного Суду, суд зазначає наступні правові висновки, відносно наявності підстав представництва прокурора в інтересах держави у суді:

- Постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17 містить такі правові висновки: з урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу в питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурором інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено; прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України); участь прокурора в судовому процесі можлива, крім іншого, за умови обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме: має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах компетентним органом або підтверджено його відсутність (частини третя, четверта статті 53 ГПК України, частина третя статті 23 Закону України Про прокуратуру ); щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні компетентний орган, який відсутній або всупереч вимогам закону не здійснює захисту чи робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду; підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема (але не виключно): повідомленням прокурора на адресу відповідного компетентного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від такого органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

- Постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 927/246/18 містить такі правові висновки: обставини дотримання прокурором установленої частинами третьою, четвертою статті 23 Закону України Про прокуратуру процедури, яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з`ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки, відповідно до приписів статей 53, 174 ГПК України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті, а відсутність у такому випадку законних підстав для представництва інтересів держави свідчить про заявлення позову особою, яка не має процесуальної дієздатності, та є підставою для залишення позову без розгляду відповідно до пункту 1 частини першої статті 226 ГПК України.

Аналогічні висновки щодо застосування цієї норми викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 920/284/18, від 03.04.2019 у справі № 909/63/18, від 17.04.2019 у справі № 916/641/18, від 31.07.2019 у справі № 916/2914/18, від 06.08.2019 у справі № 912/2529/18.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи здатні особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (процесуальна дієздатність).

Суд зазначає, що у випадку звернення прокурора з позовом до суду в інтересах держави в особі компетентного органу фактичним позивачем є держава, і саме вона набуває процесуальної дієздатності і є учасником справи. Для цілей залишення позову без розгляду на підставі статті 226 Господарського процесуального кодексу України процесуальна дієздатність має бути відсутня саме в учасника справи (позивача або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору), а не його представника.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру (у редакції станом на 01.01.2019) прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме: подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Тобто, невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

З урахування вищенаведеного, суд зазначає, що позивачі, в інтересах яких прокурор звернувся до суду за захистом інтересів держави, а саме: Головне управління Держгеокадастру у Київській області та Ставищенська районна державна адміністрації - є самостійними юридичними особами з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій щодо захисту майнових інтересів держави, пов`язаних із раціональним та ефективним використанням державного майна, тобто, аргументи прокурора відносно факту незвернення позивачів з позовом протягом певного періоду без з`ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неналежне виконання такими органами своїх функцій із захисту інтересів держави, оскільки прокурором не надано позивачам розумного строку після отримання повідомлення, самостійно звернутись до суду з позовом в інтересах держави (позивачі позицію щодо порушення інтересів держави в листах № 05-20/1249, № 10-10-0.61-10269/2-19 жодним чином не висловили, а лише надали інформацію відносно підстав укладення договору суборенди землі з кадастровим номером № 3224283200604:002:0108, жодних правових підстав самостійного звернення або надання прокурору повноваження на звернення до суду не зазначили), з урахуванням долучених до матеріалів справи документів та дати надання позивачами відповідей - 08.08.2019 та 09.08.2019, дати звернення прокурора до суду в інтересах держави - 16.08.2019, суд дійшов висновку про те, що розумний строк позивачам для самостійого виконання цими органами своїх функцій із захисту інтересів держави не надано та, відповідно, про відсутність правових підстав для представництва прокурора в інтересах держави в суді.

Відносно аргументів заступника прокурора про бездіяльність уповноважених органів: Головного управління Держгеокадастру у Київській області та Ставищенської районної державної адміністрації як підстави для звернення за захистом порушених інтересів держави, суд зазначає таке.

Згідно з викладеною у постанові Верховного Суду від 13.06.2017 у справі № п/800/490/15 позицією, протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Верховний Суд зазначив, що для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій, з огляду на те, що важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків, а значення мають юридичний зміст, тобто, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

Частиною 7 статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження, тобто, встановлення факту протиправної бездіяльності компетентного органу протиправною та її причини, суд встановлює за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності.

Господарсько-правовий спір між компетентними органами, в особі яких позов подано прокурором в інтересах держави, а саме: Головного управління Держгеокадастру у Київській області і Ставищенської районної державної адміністрації та відповідачами: Опорним загальноосвітнім навчальним закладом "Іванівського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа I-III ступенів - дитячий садок" Ставищенської районної ради Київської області та Селянським фермерським господарством "Райдуга" не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.

Як вбачається з висновків Верховного Суду у справах: № 922/901/17, 927/246/18, 925/650/18№ 923/560/18, № 913/299/18, № 915/242/18, № 0440/6738/18 посилання прокурора в позовній заяві на те, що компетентний орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо, тобто, прокурор повинен надати належні та допустимі докази в розумінні статей 73-86 Господарського процесуального кодексу України, а саме: внесення відомостей до ЄРДР про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість), вирок суду щодо службових осіб, докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовців, які займають посади державної служби в органі державної влади та здійснюють встановлені для таких посад повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків, тощо.

Отже, з урахуванням вищенаведених правових позицій Верховного Суду, які підлягають врахуванню на підставі частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, суд зазначає, що аргументи прокурора про бездіяльність уповноважених органів в інтересах яких подано позов, як позивачів у справі, а саме: Головного управління Держгеокадастру у Київській області та Ставищенської районної державної адміністрації відхиляються судом, з огляду на те, що до матеріалів справи не долучено: належних та допустимих доказів відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до ЄРДР про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вироку суду щодо службових осіб; доказів накладення дисциплінарних стягнень на державних службовців, які займають посади державної служби в органі державної влади та здійснюють установлені для таких посад повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків тощо.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 10 Закону України Про прокуратуру обласну прокуратуру очолює керівник обласної прокуратури, керівник прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, керівник Київської міської прокуратури, який має першого заступника та не більше трьох заступників.

Згідно з частиною 3 статті 11 Закону України Про прокуратуру у разі відсутності керівника обласної прокуратури його повноваження здійснює перший заступник керівника обласної прокуратури, а в разі його відсутності - один із заступників керівника обласної прокуратури.

Аналіз вказаних правових норм дає підстави для висновку, що підписувати позовну заяву від імені прокуратури має право лише керівник прокуратури, або уповноважена ним особа на підставі довіреності.

Разом з тим, законом визначена можливість для реалізації цих повноважень іншими особами (першим заступником керівника прокуратури, а в разі його відсутності - заступниками керівника прокуратури), однак, такі повноваження можуть бути реалізовані ними лише у разі відсутності керівника прокуратури.

Згідно з частинами 1 та 4 статті 23 Закону України Про прокуратуру представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Згідно з статтею 4 Закону України Про прокуратуру , організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Законом України Про прокуратуру не передбачено можливості керівника окружного органу прокуратури делегувати повноваження щодо представництва окружної прокуратури у взаємовідносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями, окрім випадків, передбачених частиною третьою статті 13 Закону України Про прокуратуру .

При цьому, надання відповідних повноважень заступнику керівника у внутрішніх актах прокуратури, не є самостійною підставою для підписання ним позовної заяви від імені прокуратури, оскільки вказане суперечить статті 13 Закону України Про прокуратуру .

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 819/478/17.

З урахуванням того, що у матеріалах справи відстуні докази: відсутності керівника Прокуратури Київської області, а також його першого заступника станом на дату позовної заяви - 14.08.2019, того, що прокурором не надано позивачам розумного строку після отримання повідомлення самостійно звернутись до суду з позовом в інтересах держави, відсутністю у матеріалах справи належних та допустимих доказів, в розумінні статей 73-86 Господарського процесуального кодексу України, а саме: внесення відомостей до ЄРДР про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вироку суду щодо службових осіб; доказів накладення дисциплінарних стягнень на державних службовців, які займають посади державної служби в органі державної влади та здійснюють установлені для таких посад повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків тощо, суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду на підставі пунктів 1, 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Одночасно, суд роз`яснює, що відповідно до частини 4 статті 226 Господарського процесуального кодексу України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись статтями 226, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ухвалив:

Позов (вх. № 2159/19 від 16.08.2019) Заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області та Ставищенської районної державної адміністрації до Опорного загальноосвітнього навчального закладу "Іванівський навчально-виховний комплекс "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дитячий садок" Ставищенської районної ради Київської області та Селянського фермерського господарства "Райдуга" про визнання недійсним договору суборенди землі та зобов`язання звільнити земельну ділянку - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів.

Суддя С.О. Саванчук